Постанова № 22085685, 05.03.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2012 року Справа № 2а/0370/369/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Грушецькому П.В.,

з участю представників позивача Парфенюка А.С., Сафулька С.С., Красуна В.В.,

представника відповідача Ярошика Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВГП»до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство “ВГП” (далі ПАТ «ВГП») звернулось з позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції (далі Луцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003742301 від 28.11.2011 року.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ була проведена планова виїзна документальна перевірка ПАТ «ВГП» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року, за результатами якої 07.11.2011 року був складений акт №8967/23-2/01880724.

28.11.2011 року Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0003742301, яким позивачу збільшено суму грошових зобовязань за платежем податок на додану вартість на суму 88400,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 22100,00 грн.

ПАТ «ВГП» не погоджується з висновком податкових органів, викладеним у податковому повідомленні-рішенні №0003742301 від 28.11.2011року, просить визнати його протиправним та скасувати, з наступних підстав.

Як зазначено в акті перевірки №8967/23-2/01880724 від 07.11.2011 року, відповідачем встановлено завищення податкового кредиту за грудень 2010 року на суму 88400,00 грн. Одночасно, в акті перевірки вказано, що ПАТ «ВГП» включило до складу податкового кредиту витрати по сплаті податку, що не підтверджені відповідними документи на суму податку на додану вартість 88400,00 грн., а також про нікчемність правочинів між ПАТ «ВГП» та ПП «Бест-Груп».

Ці витрати, як вказано в акті перевірки виникли в результаті господарських відносин ПАТ «ВГП» з іншим субєктом господарювання ПП «Бест-Груп», на суму поставки 296322,00 грн. згідно видаткової накладної №3270 від 21.12.2010 року та на суму поставки 234078,00 грн. згідно видаткової накладної №3272 від 21.12.2010 року.

Неналежність оформлення вказаних витрат, а відповідно і нікчемність правочинів між ПАТ «ВГП» та ПП «Бест-Груп», підтверджується на думку відповідача: відсутністю сертифікатів відповідності на товар від виробника паперу; не зазначено даних про сертифікати відповідності у видаткових накладних №3270 від 21.12.2010 року та №3272 від 21.12.2010 року, а про це вказано у договорі купівлі-продажу №17/10 від 01.12.2010 року; підприємства ПАТ «ВГП» та ПП «Бест-Груп» не є виробниками паперу; відсутністю у ПП «Бест-Груп» трудових ресурсів, які б приймали участь у прийманні продукції від постачальника та відвантаженні її покупцю, основних фондів для здійснення такої діяльності, що нібито підтверджує неможливість проведення господарської операції; підставою для включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України, а надані для перевірки документи, очевидно, на думку відповідача, про таке не свідчать.

Відповідачем зроблено висновок про порушення ПАТ «ВГП» пункту 1.4 статті 1, підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», та підпункту 7.4.1 пункту 7.4, пункту 7.5 статті 7 цього Закону.

Однак, позивач вважає, що включення товариством до витрат коштів, в результаті господарських операцій з ПП «Бест-Груп» відбулося без порушення вимог пункту 1.4 статті 1, підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, пункту 7.5 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість».

Згідно пункту 1.1 Договору поставки №17/10 від 01.12.2010 року, ПП «Бест-Груп» передано у власність ПАТ «ВГП» серветки паперові столові у рулонах завширшки 24 см. Також ПП «Бест-Груп» надано видаткову накладну №3270 від 21.12.2010 року на суму 96322,00 грн., з врахуванням ПДВ, видаткову накладну №3272 від 21.12.2010 року на суму 234078,00 грн., з врахуванням ПДВ.

Тому з врахуванням вимог Закону вказані суми були включені до податкового кредиту.

Перевіркою не встановлено порушень у оформлені податкових накладних.

Видаткові накладні №3270 та №3272 від 21.12.2010 року оформлені відповідно до правил ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Як видно з видаткових накладних №3270 та №3272 від 21.12.2010 року, вони мають обовязкові реквізити, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пункту 2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

Крім цього, вказані податкові накладні складені у відповідності до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.1997 року (у редакції наказу ДПА України №469 від 08.10.1998 року, з врахуванням змін, внесених наказом ДПА України. №244 від 30.06.2005 року), і відповідають вимогам цього нормативного акту.

Також, позивач вважає доведеним факт виконання господарської операції з ПП «Бест-Груп». Наявність проведеної господарської операції підтверджується фактом оплати за товар платіжними дорученнями №645 від 17.02.2011 року на суму 234078,00 грн. та №785 від 01.03.2011 року на суму 296322,00 грн.

Факт оплати вказаних коштів додатково підтверджується листом №132 від 01.03.2011 року ПАТ «ВГП» до РВ АТ «ОТП Банк» про помилкове вказання отримувача коштів та листом №01-10-600/2294 від 15.11.2011 року РВ АТ «ОТП Банк» до ПАТ «ВГП» про надходження коштів до ПП «Бест-Груп» та відсутність порушень зі сторони ПАТ «ВГП» постанови Правління НБУ №22 від 21.01.2004 року в частині безготівкових розрахунків.

Виконання господарської операції з ПП «Бест-Груп» підтверджується: товарно-транспортною накладною про фактичне перевезення товару від 21.12.2010 року, згідно якої транспортування товару в кількості 18995 кг проводилося фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 від ПП «Бест-Груп» (м. Одеса) до ПАТ «ВГП» (м. Луцьк), автомобілем НОМЕР_1, НОМЕР_2 та про прийняття товару відповідальною особою ПАТ «ВГП»; товарно-транспортною накладною від 21.12.2010 року транспортування товару в кількості 15005 кг, яке проводилося фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 від ПП «Бест-Груп» (м. Одеса) до ПАТ «ВГП» (м. Луцьк), автомобілем НОМЕР_3 причеп АС 4173 ХХ та прийняття товару відповідальною особою ПАТ «ВГП».

Крім цього, проведення господарської операції підтверджується відмітками в журналі реєстрації при вїзді транспортних засобів перевізника фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на територію ПАТ «ВГП», який ведеться на пункті пропуску ПАТ «ВГП». Зокрема, видно і про вїзд на територію ПАТ «ВГП» автомобілів д.н.з.НОМЕР_1 та д.н.з.НОМЕР_3.

Також папір, що отримав позивач від ПП «Бест Груп» було використано ним у власній господарській діяльності, а саме: видано сировину (товар за Договором №17/10 поставки від 01.12.2010 року) зі складу сировини та матеріалів у виробництво по ПАТ «ВГП», що видно з реєстру накладних на видачу сировини «Папір білий серв 240 1ш 17г/м2 Тур» за період з 22.01.2011 року по 28.02.2011 року та з накладних про внутрішнє переміщення по ПАТ «ВГП» у кількості 21-го примірника; передано на склад готової продукції товарів за період з 22.01.2011 року по 28.02.2011 року, які вироблялись з паперу, поставленого ПАТ «ВГП» від ПП «Бест-Груп», що видно з реєстру прихідних документів з виробництва на склад готової продукції по ПАТ «ВГП» за період з 22.01.2011 року по 28.02.2011 року по товарам, які вироблялись з сировини «Папір білий серв 240 1ш 17г/м2 Тур»; фактичну собівартість виготовленої продукції з товару, отриманого за Договором поставки №17/10 від 01.12.2010 року видно зі звіту про фактичну собівартість продукції в частині матеріальних витрат по ПАТ «ВГП» за лютий 2011 року; вбачається рух товару з моменту його поступлення на ПАТ «ВГП» до виробництва з нього готової продукції з картки рахунку 63.1 ПАТ «ВГП» за період з 01.12.2010 року по 31.03.2011 року та картки рахунку 20.2 ПАТ «ВГП» за період з 21.12.2010 року по 28.02.2011 року.

Вказане підтверджується реєстрами, звітом про фактичну собівартість продукції, карткою рахунку 63.1 ПАТ «ВГП» за період з 01.12.2010 року по 31.03.2011 року, карткою рахунку 20.2 ПАТ «ВГП» за період з 21.12.2010 року по 28.02.2011 року.

На отриманий товар ПАТ «ВГП» від ПП «Бест-Груп» є наявний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи №05.03.02-03/55591 від 08.09.2009 року.

Крім цього, відповідач вказує на те, що підставою для включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України, а надані для перевірки документи, очевидно, на думку відповідача, про таке не свідчать.

Як вбачається з довідки про відсутність заборгованості по податках, зборах ДПІ у Малиновському районі м. Одеси №99 від 09.08.2011 року, ПП «Бест-Груп» проведено остаточні розрахунки щодо платежів, контроль за справлянням яких здійснюють органи державної податкової служби та у даного платника відсутні грошові зобовязання та податковий борг.

Щодо твердження Луцької ОДПІ про нікчемність угод, оскільки вони вчинені як такі, що порушують публічний порядок з метою, що суперечать інтересам держави і суспільства, то позивач зазначає наступне.

Правочини, вчинені ПАТ «ВГП» з ПП «Бест-Груп» ніяким чином не порушують публічний порядок, оскільки не спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, не спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, не спрямовані на незаконне заволодіння вищевказаним майном. Ці правочини не визнавались судом недійсними.

Позивач вважає, що згідно з частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України, недійсність правочину має бути встановлена Законом, а не актом перевірки податкового органу.

До переліку правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, угоди укладені між позивачем та ПП «Бест Груп» не підпадають.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Будь-яких обґрунтувань про вину, Луцька ОДПІ ні в акті перевірки №8967/23-2/01880724 від 07.11.2011 року, ні у відповіді №28925/10/23-2 від 23.11.2011року, ні ДПА Волинської області в рішенні ДПА у Волинській області №38/10/25-006 від 02.02.2012 року про результати розгляду первинної скарги, не наводить.

Як видно з вищенаведеного, твердження Луцької ОДПІ про те, що вищевказані правочини є нікчемними, як про це вказано в акті перевірки є припущеннями Луцької ОДПІ.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ №0003742301 від 28.11.2011 року.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні та у письмовому запереченні на адміністративний позов позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що проведеною перевіркою (акт перевірки №8967/23-2/011880724 від 07.11.2011 року) встановлено, що в результаті порушень чинного законодавства України ПАТ «ВГП» занижено податок на додану вартість за грудень 2010 року на 88400 грн.

За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ прийнято та надіслано ПАТ «ВГП» податкове повідомлення-рішення №0003742301 від 28 листопада 2011 року про сплату грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 110500 грн., основний платіж - 88400 грн.та штрафна (фінансова) санкція - 22100 грн.

Встановлено, що між ПАТ «ВГП» та ПП «Бест-Груп» укладено договір поставки товарів №17/10 від 01.12.2010 року, згідно з яким ПП «Бест-Груп» зобов'язується поставити для ПАТ «ВГП» серветки паперові столові у рулонах.

В акті перевірки зазначено, що згідно з пунктом 2.2 умов договору №17/10 від 01.12.2010 року, постачальник ПП «Бест-Груп» разом з партією товару повинен надати наступні документи: податкову накладну, видаткову накладну, сертифікат відповідності виробника з зазначенням їх вихідних даних у видаткових накладних.

В наданих ПАТ «ВГП» для перевірки документах в частині постачання ПП «Бест-Груп», відсутні сертифікати відповідності на придбаний папір від його виробника.

Також, у видаткових накладних ПП «Бест-Груп» № 3270 від 21.12.2010 року на суму поставки 296322 грн., в тому числі ПДВ - 49387 грн. № 3272 від 21.12.2010 року на суму поставки 234078 грн., в тому числі ПДВ - 39013 грн. не зазначено даних про сертифікати відповідності. Крім того, дане підприємство не є виробником паперу.

Встановлено, що ПП «Бест-Груп» реалізувало для ПАТ «ВГП» згідно вищезазначених видаткових накладних, серветки столові в рулонах в кількості 34000 кг на загальну суму 530410 грн., в тому числі ПДВ - 88400 грн.

Згідно з даними АРМ «Митниця» ПП «Бест-Груп» здійснювало операції з імпорту товару (серветки-столові у рулонах завтовшки 24 см) від «НАYАТ КІМYА SАНАYІ А.S.» МАНІR лише в серпні 2009 року (ВМД № 8725 від 03.08.2009 р., вага нетто- 27900 кг., фактурна вартість товару становить 57765,87 грн.).

Надані ПАТ «ВГП» до заперечення на акт перевірки сертифікат відповідності та висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, не дають змогу ідентифікувати даний товар. На сертифікаті відсутні відтиски печаток та будь-які підписи того, хто видавав даний сертифікат фірмі «НАYАТ КІМYА SАНАYІ А.S.», а лише печатка ПП «Бест-Груп».

Луцькою ОДПІ зроблено висновок, що у ПП «Бест-Груп» відсутні трудові ресурси, які приймали б участь у прийманні продукції від постачальника (надання робіт, послуг) та відвантаження її покупцю (надання робіт, послуг), відсутні основні фонди для здійснення такої діяльності, що підтверджує неможливість фактичного отримання від постачальника та відвантаження товарів (робіт,послуг), а також свідчить про неможливість проведення господарських операцій між вищевказаними суб'єктами та підтверджує факт безтоварності господарської операції.

Відповідно до баз даних ДПС, податкової, звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки, встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат.

В наданих для перевірки документах, вбачається невідповідність вказаних вихідних даних та проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Тому, згідно з статтями 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України зроблено висновок про нікчемність угоди укладеної між ПАТ «ВГП» та ПП «Бест Груп».

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами і доповненнями) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

На підставі викладеного Луцькою ОДПІ і прийнято податкове повідомлення рішення.

Тому, представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктами владних повноважень, щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дії чи бездіяльності.

Судом встановлено, що Луцькою ОДПІ в період з 12.09.2010 року по 21.10.2011 року було проведено планову виїзну документальну перевірку ПАТ «ВГП» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року, про що було складено акт №8967/23-2/01880724 від 07.11.2011року.

В акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем пункту 1.4 статті 1, підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 4, пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: занижено податок на додану вартість позивачем на загальну суму 88400 гривень за грудень 2010 року.

В описовій частині акту зроблено висновки про нікчемність угод між ПАТ «ВГП» та ПП «БестГруп» та відсутності проведення господарської операції між даними контрагентами. Також про включення сум до податкового кредиту не підтверджених первинними документами.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0003742301 від 28.11.2011 року, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 110500,00 грн., в тому числі: за основним платежем 88400 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 22100 грн.

Проаналізувавши зібрані та досліджені докази суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ №0003742301 від 28.11.2011 року прийняте всупереч чинному законодавству, а тому позовні вимоги ПАТ «ВГП» підлягають до задоволення виходячи із наступного.

Відповідно до пункту 1.4 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» ( в редакції, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) поставка товарів це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Підпунктом 7.2.6 статті 7 даного Закону визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як встановлено підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення рішення стали висновки податкового органу про нікчемність угод між ПАТ «ВГП» та ПП «Бест Груп» та відсутності проведення господарської операції між даними контрагентами та про включення сум до податкового кредиту не підтверджених первинними документами.

В судовому засіданні встановлено, що між ПАТ «ВГП» та ПП «Бест Груп» укладено договір поставки №17/10 від 01.12.2010 року, згідно з яким ПП «Бест-Груп» передано у власність ПАТ «ВГП» серветки паперові столові у рулонах завширшки 24см.

ПП «Бест Груп» на поставлений товар видано видаткові накладні №3270 від 21.12.2010 року на суму 296322,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 49387 гривень та №3272 від 21.12.2010 року на суму 234078,00 грн., в тому числі ПДП на суму 39013 гривень.

Також підприємством видано податкові накладні №№ 3270,3272 на зазначені суми.

Як вбачається із даних накладних вони містять реквізити про назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; підставу господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення від постачальника та від отримувача.

На думку суду, вказані накладні оформлені у відповідності до вимог чиннного законодавства та містять всі необхідні реквізити передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пунктом 2.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року.

Відсутність у зазначених накладних посилання на сертифікати відповідності не можуть свідчити про неправильність їх оформлення, як про це зазначає Луцька ОДПІ, з врахуванням тих даних, які в них містяться та умов укладеного Договору, зокрема, що такий сертифікат подається на вимогу покупця.

Як встановлено в судовому засіданні, на поставлений товар у ПП «Бест Груп» були наявні сертифікати відповідності..

Як свідчать досліджені в судовому докази, пізніше придбаний товар ПАТ «ВГП» було використано у своїй господарській діяльності.

Зокрема, про фактичність виконання господарської операції між ПАТ «ВГП» та ПП «БестГруп» та використання товару у господарській діяльності свідчать наступні документи.

Із платіжних доручень №645 від 17.02.2011 року та №785 від 01.03.2011 року вбачається, що ПАТ «ВГП» сплачено кошти у розмірі 234078,00 грн. та 296322 грн. за поставлений товар ПП «Бест Груп».

Розрахунки проведені через банк в безготівковій формі.

Поставка товару із м. Одеси до м. Луцька здійснювалась фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, що підтверджується товарно-транспортними накладними від 21.12.2010 року про транспортування товару в кількості 18995кг автомобілем д.н.з. НОМЕР_1, причеп НОМЕР_2, та від 21.12.2010 року транспортування товару в кількості 15005 кг автомобілем д.н.з.НОМЕР_3, НОМЕР_5, та прийняття товару відповідальною особою ПАТ «ВГП».

Із журналу реєстрації вбачається, що вказані автомобілі вїзжали на території ПАТ «ВГП».

З реєстру накладних на видачу сировини «Папір білий серветки 240 1ш 17г/м2 Тур» зі складу сировини та матеріалів у виробництво по ПАТ «ВГП» за період з 22.01.2011 року по 28.02.2011 року та з накладних про внутрішнє переміщення по ПАТ «ВГП» у кількості 21-го примірника та з реєстру прихідних документів з виробництва на склад готової продукції по ПАТ «ВГП» за період з 22.01.2011 року по 28.02.2011 року по товарам, які вироблялись з сировини «Папір білий серветки 240 1ш 17г/м2 Тур» вбачається, що товар придбаний у «Бест Груп» використовувався у господарській діяльності ( виготовлялась продукція).

Із реєстру та звіту про фактичну собівартість продукції, картки рахунку 63.1 ПАТ «ВГП» за період з 01.12.2010 року по 31.03.2011 року, картка рахунку 20.2 ПАТ «ВГП» за період з 21.12.2010 року по 28.02.2011 року вбачається, що придбана продукція використовувалась у господарській діяльності товариства.

ПАТ «ВГП» включено суму податку сплачену в ціні товару до податкового кредиту на підставі належним чином оформлених первинних документів.

На отриманий ПАТ «ВГП» від ПП «Бест-Груп» товар є наявний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи №05.03.02-03/55591 від 08.09.2009 року.

Враховуючи викладене суд вважає, що господарська операція між контрагентами відбулася і поставку товару було здійснено в повному обємі, що підтверджується фактичними обставинами по справі.

На думку суду позивач, виходячи із положень пунктів 7.4, 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» правомірно вніс до податкового кредиту в грудні 2010 року ПДВ на суму 88400 гривень від придбання паперу у ПП «Бест Груп».

На правомірність прийнятого податкового повідомлення рішення Луцька ОДПІ посилається на висновки зроблені в акті перевірки про те, що ПП «Бест Груп» не є виробником паперу, відсутність у ПП «Бест-Груп» трудових ресурсів, які б приймали участь у прийманні продукції від постачальника та відвантаженні її покупцю, основних фондів для здійснення такої діяльності, що нібито підтверджує неможливість проведення господарської операції; те, що підставою для включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України, а надані для перевірки документи, очевидно, на думку відповідача, про таке не свідчать.

Суд зазначені твердження відповідача до уваги не приймає враховуючи наступне.

По - перше, висновок про те, що підприємство не є виробником паперу і не могло поставити його позивачу, не відповідають фактичним обставинам справи та не свідчать про нездійснення господарської операції (підприємство може виступати імпортером товару, що є в даному випадку).

По - друге, незрозуміло на чому ґрунтуються висновки Луцької ОДПІ про те, що відсутні у продавця трудові ресурси для здійснення таких операцій. Ні в акті перевірки, ні в доданих запереченнях відповідачем не наведено (не надано) про це жодного доказу.

Із довідки №99 від 09.08.2011 року про відсутність заборгованості по податках, зборах ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, ПП «Бест-Груп» проведено остаточні розрахунки щодо платежів, контроль за справлянням яких здійснюють органи державної податкової служби.

Тобто, досліджені в судовому засіданні докази свідчать про протилежне, та те, що висновки Луцької ОДПІ ґрунтуються на припущеннях, а фактичне здійснення господарської операції підтверджується наявними в матеріалах справи та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Суд вважає, що висновки Луцької ОДПІ про нікчемність правочинів, укладених між ПАТ «ВГП» та ПП «Бест Груп» як таких, що порушують публічний порядок, з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства взагалі не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

По-перше, в судовому засіданні позивачем доведено фактичність проведеної господарської операції та правомірності включення сум до податкового кредиту.

По-друге, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що укладена між позивачем та ПП «Бест Груп» угода від 01.12.2010 року порушує публічний порядок та є нікчемним, а саме була спрямована на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Як вбачається із підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України встановлено презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення обєкта податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом вказаної норми податковий кредит вважаються сформованим платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що у даному випадку Луцькою ОДПІ належними та допустими доказами не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення відносно позивача, та відсутності реально проведеної господарської операції між позивачем та ПП «Бест Груп».

Отже, виходячи із вищенаведеного, оспорюване податкове повідомлення рішення Луцької ОДПІ №0003742301 від 28.11.2011 року про збільшення ПАТ «ВГП» податкового зобовязання та нарахування штрафних санкцій на загальну суму 110500 гривень, винесене із порушень вимог чинного податкового законодавства, є протиправним та підлягає скасуванню, а позов до повного задоволення..

Інші доводи представника відповідача не спростовують висновків суду, зроблених в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення увалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, з Державного бюджету України на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1105 грн., сплачений згідно платіжного доручення №39 від 09.02.2012 року.

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, Закону України «Про податок на додану вартість», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції №0003742301 від 28 листопада 2011 року.

Стягнути з державного бюджету на користь Публічного акціонерного товариства «ВГП»судові витрати в сумі 1105 (одна тисяча сто пять) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі з 10 березня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий Р.С.Денисюк