Постанова № 22085624, 03.03.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2012 року Справа № 2а/0370/368/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Волдінера Ф.А.,

при секретарі судового засідання Йовик С.Б.,

за участю представників позивача Сафулька С.С., Красуна В.В., Парфенюка А.С.,

представника відповідача Гаврилюка В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ВГП» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариства «ВГП» звернулось до суду з позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції №0003762301 від 28.11.2011 року.

До початку судового розгляду справи по суті позивачем було збільшено позовні вимоги і змінено предмету позову. Відповідно до уточнених позовних вимог, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції №№0001012301, 0001042301 від 10.02.2012 року, якими було збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток на суму, відповідно, на 50986,00 грн. та 9896,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Відповідачем було проведено планову виїзну документальна перевірка ПАТ «ВГП» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року, за результатами якої 07.11.2011 року був складений акт №8967/23-2/01880724. В акті перевірки зафіксовано, що ПАТ «ВГП» віднесено до складу валових витрат витрати, що не підтверджені належним чином оформленими відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Ці витрати виникли в результаті господарських відносин ПАТ «ВГП» з іншим субєктом господарювання ПП «Бест-Груп», в загальній сумі 442000,00 грн., за придбання паперу, що потягнуло за собою заниження податку на прибуток за II квартал 2011 року в сумі 50986,00 грн. Відповідач вважає вказані правочини нікчемними з причин неналежності оформлення вказаних витрат, а, відповідно, і нікчемність правочинів між ПАТ «ВГП» та ПП «Бест-Груп», підтверджується тим, що відсутні сертифікати відповідності на товар від виробника паперу, у видаткових накладних №3270 від 21.12.2010 року та №3272 від 21.12.2010 року не зазначено даних про сертифікати відповідності, а про це вказано у Договорі купівлі-продажу №17/10 від 01.12.2010 року, підприємства ПАТ «ВГП» та ПП «Бест-Груп» не є виробниками паперу, відсутність у ПП «Бест-Груп» трудових ресурсів, які б приймали участь у прийманні продукції від постачальника та відвантаженні її покупцю, основних фондів для здійснення такої діяльності. За результатами перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0003762301 від 28.11.2011 року про сплату грошового зобовязання з податку на прибуток в сумі 50987,00 грн.

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до Державної податкової служби у Волинській області. За результатами розгляду скарги 02.02.2012 року було винесено рішення №38/10/25-006, яким позивачу було відмовлено в скасуванні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та збільшено суму донараховану суму податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на 9896,00 грн. Відповідно до цього рішення Луцькою обєднаною державною податковою інспекцією складено податкові повідомлення-рішення №№0001012301, 0001042301 від 10.02.2012 року, якими було збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток на суму, відповідно, на 50986,00 грн. та 9896,00 грн.

Позивач не погоджується з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями з наступних підстав. Відповідно до абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до частини 2 статті 9 цього Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати ряд обовязкових реквізитів.

Як вбачається з видаткових накладних від 21.12.2010 року №3270 та №3272, вони мають обовязкові реквізити, передбачені статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Як вбачається з пункту 2.2 договору поставки №17/10 від 01.12.2010 року, постачальник разом із партією товару повинен надати наступні документи: податкову накладну; видаткову накладну; сертифікат відповідності виробника (по замовленню Покупця) з зазначенням їх вихідних даних в видаткових накладних. Однак, такого замовлення ПАТ «ВГП» не надавало.

За таких обставин твердження відповідача про відсутність господарської операції з підстав відсутності сертифікату відповідності виробника, є необґрунтованим.

Крім того, реальність господарської операції підтверджується товарно-транспортними накладними відповідно до яких товар було доставлено покупцю.

Позивачем було надано суду додаткові пояснення, які обґрунтовано наступним. До декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 року, здано уточнюючий розрахунок податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок, в якому уточнено витрати у розмірі 5036000,00 грн. Таким чином, з врахуванням задекларованого в графі 11 декларації за 2010-й рік прибутку у розмірі 1491313,00 грн., та уточненої в уточнюючому розрахунку до декларації за 2010-й рік суми витрат попереднього звітного періоду у розмірі 5036000,00 грн., ПАТ «ВГП» визначено розмір збитків, який становить 3544687,00 грн., який відображено в графі 04.9 «відємне значення обєкта оподаткування попереднього податкового року» декларації з податку на прибуток за 1-й квартал 2011 року.

22.06.2011 року подано уточнюючий розрахунок податкових зобовязань у звязку з виправленими самостійно виявленими помилками до декларації з податку на прибуток за 1-й квартал 2011 року, в якому вказується на наявність збитків, які утворилися в 1-му кварталі 2011 року у розмірі 8660000,00 грн., які в подальшому відображено в графі 06.6 «відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (відємне значення рядка 07 податкової декларації за передній звітний (податковий) період або відємне значення обєкта оподаткування за І квартал 2011 року)» декларації з податку на прибуток за ІІ-й квартал 2011 року.

В графу 06.6 уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства до декларації за ІІ-й квартал 2011 року, перенесено збитки у розмірі 8682218,00 грн., які складаються з вищевказаних збитків, та додатково виявлених у розмірі 22218,00 грн. (8660000,00грн. плюс 22218,00грн.).

В графі 06.6 другої уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства до декларації за II-й квартал 2011 року, вказано розмір збитків станом на ІІ-й квартал 2011 року у сумі 7328667,00 грн. Цей розмір збитків вирахувано наступним чином - уточнений розмір збитків станом на ІІ-й квартал 2011 року у сумі 8682218,00 грн. мінус прибуток, вказаний в декларації за І-й квартал 2011 року у розмірі 1353551,00 грн. При цьому обєкт оподаткування, вказаний в графі 07 цієї уточнюючої податкової декларації, вказаний у розмірі 3302199,00 грн. зі знаком мінус.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР, який діяв на час наведених правовідносин, якщо обєкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має відємне значення обєкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого відємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок обєкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням відємного значення обєкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого відємного значення.

Відповідно до пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку обєкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є відємне значення, то сума такого відємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок обєкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного відємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого відємного значення.

Згідно з пунктом З підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку обєкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є відємне значення, то сума такого відємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок обєкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням відємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого відємного значення.

Таким чином, ПАТ «ВГП» правомірно і відповідно до вимог чинного законодавства було визначено відємне значення обєкта оподаткування.

Відповідачем було надано заперечення, що обґрунтовано наступним. Статтею 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обовязком визнається обовязок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, визначено, що пункт 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку обєкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є відємне значення, то сума такого відємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок обєкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням відємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого відємного значення.

Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України дають підстави вважати, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно відємне значення обєкту оподаткування, отримане субєктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування відємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Підтвердженням вказаного також слугує абзац 2 пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, яким визначено, що розрахунок обєкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 році здійснюється з урахуванням відємного значення, отриманого платником податку саме и перший квартал 2011 року без врахування будь-яких інших звітних періодів.

У звязку із набранням 01.04.2011 року чинності розділу III Податкового кодексу України відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року відємного значення обєкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, відємне значення обєкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року у відповідності до пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР до складу відємного значення другого кварталу 2011 року не включається.

Отже, враховуючи вищезазначене, підстави для задоволення позовних вимог ПАТ «ВГП» відсутні.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали з підстав викладених у ньому та просили суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача позов заперечив з підстав викладених у запереченні та просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення, з наступних підстав.

В період з 12.09.2011 року по 21.10.2011 року працівниками Луцької ОДПІ та ДПА у Волинській області проведено планову виїзну перевірку публічного акціонерного товариства «ВГП» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року, про що складено акт перевірки від 07.11.2011 року №8967/23-2/01880724. Перевіркою встановлено ряд порушень, зокрема, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР, позивачем віднесено до складу валових витрат, витрати не підтвердженні належним чином оформленими відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку по взаємовідносинах з ПП «Бест Груп» за грудень 2010 року в сумі 442000,00 грн. в частині придбання паперу; пункту 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, позивачем включено в рядку 06.6 декларації з податку на прибуток підприємства «відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або відємне значення обєкта за І квартал 2011 року» в сумі 3544687,00 грн., в результаті чого завищено витрати, що враховуються при визначені обєкта оподаткування на 221680,00 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 50986,00 грн. за ІІ квартал 2011 року.

За наслідками перевірки відповідачем було складено податкове повідомлення-рішення №0003762301 від 28.11.2011 року, яким було збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток на суму 50986,00 грн.

Зазначене повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку. За результатами розгляду первинної скарги Державною податковою службою у Волинській області було винесено рішення №38/10/25-006 від 02.02.2012 року, яким позивачу було відмовлено в скасуванні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та збільшено суму донараховану суму податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на 9896,00 грн. Відповідно до цього рішення Луцькою обєднаною державною податковою інспекцією складено податкові повідомлення-рішення №№0001012301, 0001042301 від 10.02.2012 року, якими було збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток на суму, відповідно, на 50986,00 грн. та 9896,00 грн., які є предметом оскарження у даній справі.

Висновок податкового органу ґрунтується на тому, що позивачем за наслідками господарської операції купівлі паперу відповідно по договору поставки паперу №17/10 від 01.12.2010 року з ПП «Бест груп» завищено валові витрати з придбання товарів (робіт, послуг) за IV квартал 2010 року, оскільки актом перевірки встановлено, що відповідно до пункту 2.2 згаданого договору, постачальник разом з партією товару повинен надати податкову накладну, видаткову накладну, сертифікат відповідності виробника з зазначенням їх вихідних даних у видаткових накладних. У наданих для перевірки документах відсутні сертифікати відповідності на товар від виробника, таким чином господарська операція по купівлі позивачем паперу є такою, що фактично не відбулась. При цьому, про неможливість проведення господарської операції між вказаними субєктами свідчить відсутність в ПП «Бест груп» трудових ресурсів, які б приймали б участь у прийманні продукції від постачальника та відвантаження її покупцю, та відсутні основні фонди для здійснення такої діяльності, що підтверджує неможливість фактичного отримання від постачальника та відвантаження товарів. Отже діяльність посадових осіб позивача по взаєморозрахунках із ПП «Бест груп» направлена на несплату податків та суперечить інтересам держави і суспільства та є такою, що порушує публічний порядок, відтак договір поставки №17/10 від 01.12.2010 року є нікчемний.

Податковим органом також встановлено, що позивачем в порушення пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, у рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року включено відємне значення обєкта оподаткування минулих податкових періодів (2010 рік) в сумі 3544687,00 грн., в результаті чого завищено валові витрати, що враховуються при визначені обєкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року.

Судом встановлено, що між позивачем (покупець) та ПП «Бест груп» (постачальник) укладено договір поставки від 01.12.2010 року №17/10, згідно з умовами, якого постачальник зобовязався передати у власність покупцю серветки паперові у рулонах завширшки 24 см., код УКТЗЕД 48182010000.

На виконання умов Договору позивачем придбано згідно видаткових накладних №№№3270, 3272 від 21.12.2010 року та податкових накладних №№3270,3272 від 21.12.2010 року серветки паперові у рулонах завширшки 24 см. в кількості 34000 кг. по ціні 13 грн. на суму 530400,00 грн., в тому числі ПДВ 88400,00 грн.

Розрахунки за отриманий товар згідно з наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №645 від 17.02.2011 року, №785 від 01.03.2010 року, листом «Західна регіональна дирекція АТ «ОТП Банк» від 15.11.2011 року №01-10-600/2294, проведені повністю.

Факт поставки товару підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними №№3270, 3272 від 21.12.2010 року. Відповідно до цих документів доставка товару здійснювалась по замовленню позивача автопідприємством фізичною особою підприємцем ОСОБА_5

Крім того, реальність господарської операції підтверджується наявними у матеріалах справи реєстром накладних на видачу сировини «папір білий серв. 240 1ш 17г/м2 Тур» зі складу сировини та матеріалів у виробництво за період з 22.01.2011 року по 28.02.2011 року та відповідними внутрішніми накладними про переміщення товарно-матеріальних цінностей на підприємстві позивача.

Крім того, судом враховано, що відповідно до Довідки АА №035324/897 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серед видів діяльності позивача за КВЕД зазначено виробництво паперових виробів господарсько-побутового та санітарно-гігієнічного призначення.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР (надалі Закон №334/94-ВР) визначено валові витрати, як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону №334/94-ВР, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Такі первинні документи повинні мати обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно вищезазначених вимог договір, укладений позивачем із ПП «Бест груп», податкові, видаткові та товарно-транспортні накладні, повністю відповідають вимогам законодавства, оскільки містять усі вищевказані реквізити.

Суд не бере до уваги доводи податкового органу щодо того, що ненадання сертифікату відповідності при поставці товару свідчить про фіктивність господарської операції з наступних підстав.

Статтею 1 Закону України «Про підтвердження відповідності», яким встановлено правові та організаційні засади підтвердження відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу та спрямований на забезпечення єдиної державної технічної політики у сфері підтвердження відповідності, визначено сертифікат відповідності, як документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи екологічного управління, персонал відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством.

Таким чином, сертифікат відповідності є підтвердженням відповідності продукції певним вимогам якості чи стандартів і не є первинним документом, що підтверджує факт поставки в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». А отже сертифікат відповідності не може розглядатись як належний доказ в податкових правовідносинах, а відтак його наявність чи відсутність не стосується предмету доказування у даній справі.

Відповідно до приписів статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування; обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Крім того, в судовому засіданні не знайшли підтвердження висновки податкового органу щодо відсутності в ПП «Бест груп» трудових ресурсів, які б приймали б участь у прийманні продукції від постачальника та відвантаження її покупцю, та відсутні основні фонди для здійснення такої діяльності.

Судом були досліджені первинні документи, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, та повязані з рухом активів, виконанням зобовязань, останні відповідають змісту, відображеному в укладеному позивачем договорі, та підтверджують обґрунтованість формування валових витрат за досліджуваною господарською операцією.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат у IV кварталі 2010 році витрати з придбання товарів відповідно до договору поставки №17/10 від 01.12.2010 року укладеним між позивачем та ПП «Бест груп».

Щодо порушення позивачем вимог пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України в частині включення відємного значення обєкта оподаткування за 2010 рік до складу валових витрат, що враховуються при визначені обєкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, застосування Розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» починається з 01.04.2011 року.

Згідно зі статтею 3 Закону №334/94-ВР, що діяв у І кварталі 2011 року, обєктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 вказаного Закону, валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 22.4 статті 22 Закону №334/94-ВР передбачалось, що у 2011 році сума відємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та відємне значення обєкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

У статті 6 Закону №334/94-ВР встановлено, якщо обєкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має відємне значення обєкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого відємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Таким чином, відємне значення обєкту оподаткування (збитки) минулих податкових періодів є обовязковою складовою валових витрат І кварталу 2011 року, оскільки їх включення до складу витрат саме в даному періоді було передбачено нормами діючого на той час Закону України №334/94-ВР.

З 01.04.2011р. порядок обліку відємного значення обєкту оподаткування в результатах наступних податкових періодів визначається статтею 150 ПК України.

Відповідно до пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку обєкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є відємне значення, то сума такого відємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок обєкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного відємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого відємного значення.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку обєкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є відємне значення, то сума такого відємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок обєкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням відємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого відємного значення.

Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ дає підстави вважати, що у разі наявності відємного значення обєкту оподаткування у І кварталі 2011 року, то сума такого відємного значення підлягає включенню до складу витрат ІІ кварталу 2011 року. Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена норма не містить.

Статтею 4 Податкового кодексу України визначено основні засади податкового законодавства України. Пунктом 4.1 цієї норми встановлено, що податкове законодавство України ґрунтується, зокрема, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обовязків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в діях позивача відсутні порушення приписів пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України та, відповідно, відсутній факт завищення суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у ІІ кварталі 2011 року.

Відповідно до приписів частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до частини 2 цієї ж норми, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідач не надав суду належних та достатніх доказів на підтвердження правомірності оскаржуваних рішень, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції №№0001012301, 0001042301 від 10.02.2012 року винесенні з порушенням вимог чинного законодавства та підлягають до скасування.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України та на підставі Податкового кодексу України, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та спкасувати податкові повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції №0001012301 та №0001042301 від 10.02.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «ВГП» сплачений судовий збір в сумі 617 (шістсот сімнадцять) гривень 16 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається позивачем та відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 06 березня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

СуддяФ.А. Волдінер