Постанова № 22085556, 02.03.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2012 року Справа № 2а/0370/182/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання Шепталовій А.П..,

за участю представника позивача Овсієнка С.А.

представника відповідача Степанюк М.Я.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Горохівський цукровий завод" до Державної податкової інспекції у Горохівському районі про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Горохівський цукровий завод" звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Горохівському районі про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000122302 від 19.12.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державною податковою інспекцію у Горохівському районі проведено документальну невиїзну перевірку ВАТ "Горохівський цукровий завод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року за результатами якої складений акт № 22/23-00372641 від 30 листопада 2011 року.

В акті перевірки зафіксовано, що до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року позивачем включено до складу податкового кредиту 2814652 грн. який виник за результатами фінансово-господарських взаємовідносин ВАТ "Горохівський цукровий завод" та ТзОВ «Агромаркетінвест».

Відповідачем в акті перевірки також зафіксовано, що договір купівлі-продажу № 01/06 від 1.06.2011 року укладений між ТзОВ «Агромаркетінвест» та ВАТ "Горохівський цукровий завод" є нікчемним, оскільки згідно Автоматизованої системи співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України стан підприємства ТзОВ «Агромаркетінвест» відмінний від основного, а саме надісланий запит на встановлення місцезнаходження підприємства. Крім того, згідно декларації ТзОВ «Агромаркетінвест» з податку на доходи фізичних осіб за 2 квартал 2011 року та за даними ДПА України у ТзОВ «Агромаркетінвест» відсутні працівники.

Також відповідачем на підставі аналізу норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» зроблений висновок про те, що оскільки у ВАТ "Горохівський цукровий завод" на момент перевірки були відсутні товарно-транспортні накладні на перевезення вантажів, сертифікати якості товарів, паспорти, свідоцтва, а також інші документи первинного бухгалтерського обліку, що могли б засвідчити факт транспортування та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей за договором купівлі-продажу № 01/06 від 1.06.2011 року, тому зазначена фінансово-господарська операція здійсновалась без мети реального настання правових наслідків та з метою заниження обєкту оподаткування, несплати податків у звязку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

На підставі викладеного, а також на підставі, ч.3 ст.203, ч.1 ст.215, ч.1 ст.216 та ч.1 ст.218 Цивільного кодексу України відповідачем в акті перевірки зроблений висновок про нікчемність договору купівлі-продажу № 01/06 від 01.06.2011 року укладеного між ТзОВ «Агромаркетінвест» та ВАТ "Горохівський цукровий завод".

На підставі акту документальної невиїзної перевірки № 22/23-00372641 від 30 листопада 2011 року Державною податковою інспекцію у Горохівському районі винесене податкове повідомлення-рішення від 19 грудня 2011 року № 0000122302, яким за порушення п.14.1.181 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.2 ст.198 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 2814652 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 2110989 грн.

Позивач вважає висновки відповідача щодо нікчемності договору купівлі-продажу № 01/06 від 1.06.2011 року укладеного між ТзОВ «Агромаркетінвест» та ВАТ "Горохівський цукровий завод" необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення від 19 грудня 2011 року № 0000122302 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки господарські відносини між ТзОВ «Агромаркетінвест» та ВАТ "Горохівський цукровий завод" мали реальний характер, а податковий кредит сформований згідно вимог Податкового кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається також на те, що товарно - матеріальні цінності за договором купівлі-продажу № 01/06 від 1.06.2011 року доставлялись транспортними засобами ТзОВ «Агромаркетінвест» і в подальшому використовувались у виробничому процесі підприємства під час переробки цукру.

Позивач вважає, що згідно ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Договір № 01/06 від 1.06.2011 року укладений згідно вимог цивільного законодавства, судом недійсним не визнавався, а за таких підстав висновки податкового органу щодо нікчемності такого правочину не відповідають ні вимогам Цивільного кодексу України ні фактичним обставинам справи.

З урахуванням наведеного, позивач вважає, що податковий кредит за серпень 2011 року сформований правомірно, а висновок відповідача щодо порушення п.14.1.181 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.2 ст.198 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України є протиправним, а, отже, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Горохівському районі № 0000122302 від 19.12.2011 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надав суду письмові заперечення в яких наголошував на тому, що проведеною документальною перевіркою встановлені порушення п. 14.1.181 ст.14, . п.44.1 ст.44, п.201.10 ст.201, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого ВАТ "Горохівський цукровий завод" занижено податок на додану вартість за серпень 2011р. на загальну суму 2 814 652 грн., в частині фактично отриманого товару від ТзОВ «Агромаркетінвест».

Відповідач наголошує на тому, що факт придбання товарно-матеріальних цінностей за договором № 01/06 від 1.06.2011 року підтверджується лише накладними за підписами керівника підприємства, що передає, і підприємства, що приймає. Будь-які інші документи для перевірки не надані (товаро-транспортні накладні, доручення, сертифікати якості, тощо).

З метою відпрацювання реальності здійснення товарних операцій ВПМ Луцької ОДПІ здійснено виїзд за податковою адресою ВАТ „Горохівський цукровий завод". Для підтвердження взаємовідносин надано лише копії накладних, податкових накладних та договір.

Згідно Автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України керівником, головним бухгалтером ТзОВ "Агромаркетінвест" (Рогатин Данила Галицького, д.21) є ОСОБА_4 та стан підприємства відмінний від основного, а саме надіслано запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання).

Згідно декларації з податку на доходи фізичних осіб та за даними ДПАУ штатні працівники відсутні. Згідно декларації з податку на прибуток за 2 кв. 2011р. витрати на оплату праці відсутні та підприємством не подавалося додатку К1/1 до рядків 01.2, 01.5, 04.2, 04.10, 04.12 та 07 декларації, який містить інформацію про балансову вартість запасів; розрахунок амортизаційних відрахувань; витрати на поліпшення основних фондів, що включаються до складу валових витрат.

Податковий кредит ТзОВ "Агромаркетінвест" за серпень 2011 року сформований від ТзОВ Компанія "Продінвест" (м.Рогатин, вул.Данила Галицького, д.21) керівником та головним бухгалтером якого є ОСОБА_5 (НОМЕР_1), стан підприємства відмінний від основного, а саме надіслано запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання).

Таким чином, встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні залишки запасів, складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування та трудових ресурсів та проведення транзитних фінансових потоків з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання та є пов'язаними у здійсненні фінансово-господарської діяльності.

З урахуванням наведеного відповідач вважає, що фінансово-господарська діяльність ТзОВ "Агромаркетінвест" здійснюється поза межами правового поля, що в свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності, фінансово-господарські взаємовідносини між ТзОВ "Агромаркетінвест" та ВАТ «Горохівський цукровий завод» є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

На підставі викладеного представник відповідача в судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі письмові докази, судом встановлено наступне.

Згідно статуту позивача затвердженого зборами акціонерів від 09.12.2011 року, змінений тип акціонерного товариства з Відкритого акціонерного товариства «Горохівський цукровий завод» на Публічне акціонерне товариство «Горохівський цукровий завод» про що 23.12.2011 року внесений запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Державною податковою інспекцію у Горохівському районі проведено документальну невиїзну перевірку ВАТ "Горохівський цукровий завод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року за результатами якої складений акт № 22/23-00372641 від 30 листопада 2011 року.

В акті № 22/23-00372641 від 30 листопада 2011 року Державною податковою інспекцією у Горохівському районі зафіксовано про нікчемність правочину від 01.06.2011 року укладеного між ТзОВ «Агромаркетінвест» та ВАТ «Горохівський цукровий завод».

Так, зокрема, на аркушах 8 та 10 акту перевірки зафіксовано, що згідно Автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України керівником, головним бухгалтером ТзОВ "Агромаркетінвест" (м.Рогатин, вул.Данила Галицького, д.21) є ОСОБА_4 та стан підприємства відмінний від основного, а саме надіслано запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання).

Відповідно до декларації з податку на доходи фізичних осіб та за даними ДПАУ штатні працівники відсутні. Згідно декларації з податку на прибуток за 2 кв. 2011р. витрати на оплату праці відсутні та підприємством не подавалося додатку К1/1 до рядків 01.2, 01.5, 04.2, 04.10, 04.12 та 07 декларації, який містить інформацію про балансову вартість запасів; розрахунок амортизаційних відрахувань; витрати на поліпшення основних фондів, що включаються до складу валових витрат.

Крім того, головний бухгалтер ТзОВ "Агромаркетінвест" ОСОБА_4 є заступником голови правління ВАТ «Горохівський цукровий завод», згідно довіреності № 10/06 від 10.06.2011 року.

Податковий кредит ТзОВ "Агромаркетінвест" за серпень 2011 року сформований від ТзОВ Компанія "Продінвест" (м.Рогатин, вул.Данила Галицького, д.21) керівником та головним бухгалтером якого є ОСОБА_5 (НОМЕР_1), стан підприємства відмінний від основного, а саме надіслано запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання).

Таким чином, встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні залишки запасів, складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування та трудових ресурсів та проведення транзитних фінансових потоків з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання та є пов'язаними у здійсненні фінансово-господарської діяльності.

Крім того, ВАТ «Горохівський цукровий завод» до перевірки не надані дорожні листи, або інші документи що засвідчували факт транспортування придбаних у ТзОВ "Агромаркетінвест" товарно-матеріальних цінносте.

На сторінці 14 акту перевірки відповідачем зафіксовано, що підприємством здійснювались фінансово-господарські операції без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження обєкта оподаткування, несплати податків, у звязку з чим правочини між ВАТ «Горохівський цукровий завод» та ТзОВ "Агромаркетінвест" є нікчемними.

На підставі акту перевірки документальної невиїзної перевірки № 22/23-00372641 від 30 листопада 2011 року Державною податковою інспекцію у Горохівському районі винесене податкове повідомлення-рішення від 19 грудня 2011 року № 0000122302, яким за порушення п.14.1.181 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.2 ст.198 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України ВАТ «Горохівський цукровий завод» збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 2814652 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 2110989 грн..

Разом з тим, суд вважає висновки ДПІ у Горохівському районі про порушення ВАТ «Горохівський цукровий завод» п.14.1.181 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.2 ст.198 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України неправомірними, а податкове повідомлення-рішення від 19 грудня 2011 року № 0000122302 протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між ТзОВ "Агромаркетінвест" (продавець) та ВАТ «Горохівський цукровий завод» (покупець) укладений договір купівлі-продажу від 01.06.2011 року № 01/06, за умовами якого продавець зобовязується передати у власність покупця товарно-матеріальні цінності, а покупець зобовязується прийняти та оплатити їх вартість на умовах цього договору.

Згідно довідки ПАТ «Горохівський цукровий завод» вбачається, що станом на 01.03.2012 року у позивача заборгованість перед ТзОВ "Агромаркетінвест" в розмірі 23349314 грн. (а.с.267).

Судом також встановлено, що на виконання умов договору від 01.06.2011 року № 01/06, ТзОВ "Агромаркетінвест" поставлені товарно-матеріальні цінності про свідчать видані ТзОВ "Агромаркетінвест" податкові накладні: № 110 від 01.08.2011 року на загальну суму 580200 грн., в тому числі податок на додану вартість 96700 грн.; № 111 від 01.08.2011 року на загальну суму 514800 грн., в тому числі податок на додану вартість 85800 грн.; № 112 від 01.07.2011 року (зазначена позивачем в реєстрі отриманих податкових накладних в декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року як податкова накладна від 01.08.2011 року) на загальну суму 594000 грн., в тому числі податок на додану вартість 99000 грн.; № 113 від 01.08.2011 року на загальну суму 582240 грн., в тому числі податок на додану вартість 97040 грн.; № 114 від 01.08.2011 року на загальну суму 539142 грн., в тому числі податок на додану вартість 89857 грн.; № 115 від 02.08.2011 року на загальну суму 515 472 грн., в тому числі податок на додану вартість 85 912 грн.; № 116 від 02.08.2011 року на загальну суму 534 060 грн., в тому числі податок на додану вартість 89 010 грн.; № 117 від 02.08.2011 року на загальну суму 588 039 грн., в тому числі податок на додану вартість 98 006 грн.; № 118 від 02.08.2011 року на загальну суму 554 460 грн., в тому числі податок на додану вартість 92 410 грн.; № 119 від 03.08.2011 року на загальну суму 562 224 грн., в тому числі податок на додану вартість 93 704 грн.; № 120 від 03.08.2011 року на загальну суму 562 800 грн., в тому числі податок на додану вартість 93 800 грн.; № 121 від 03.08.2011 року на загальну суму 482 424 грн., в тому числі податок на додану вартість 80 404 грн.; № 122 від 03.08.2011 року на загальну суму 514 200 грн., в тому числі податок на додану вартість 85 700 грн.; № 123 від 05.08.2011 року на загальну суму 510 756 грн., в тому числі податок на додану вартість 85 126 грн.; № 124 від 05.08.2011 року на загальну суму 550 824 грн., в тому числі податок на додану вартість 91 804 грн.; № 125 від 05.08.2011 року на загальну суму 598 824 грн., в тому числі податок на додану вартість 99 804 грн.; № 126 від 10.08.2011 року на загальну суму 532982,40 грн., в тому числі податок на додану вартість 88830,40 грн.; № 127 від 10.08.2011 року на загальну суму 582 840 грн., в тому числі податок на додану вартість 97 140 грн.; № 128 від 10.08.2011 року на загальну суму 504 528 грн., в тому числі податок на додану вартість 84 088 грн.; № 129 від 05.08.2011 року (зазначена позивачем в реєстрі отриманих податкових накладних в декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року як податкова накладна від 10.08.2011 року) на загальну суму 540 828 грн., в тому числі податок на додану вартість 90 138 грн.; № 130 від 10.08.2011 року на загальну суму 564722,40 грн., в тому числі податок на додану вартість 94120,40 грн.; № 131 від 10.08.2011 року на загальну суму 581 424 грн., в тому числі податок на додану вартість 96 904 грн.; № 132 від 10.08.2011 року на загальну суму 552 624 грн., в тому числі податок на додану вартість 92 104 грн.; № 133 від 10.08.2011 року на загальну суму 520 980 грн., в тому числі податок на додану вартість 86 830 грн.; № 134 від 12.08.2011 року на загальну суму 582 744 грн., в тому числі податок на додану вартість 97 124 грн.; № 135 від 12.08.2011 року на загальну суму 598 524 грн., в тому числі податок на додану вартість 99 754 грн.; № 136 від 12.08.2011 року на загальну суму 598 200 грн., в тому числі податок на додану вартість 99 700 грн.; № 137 від 12.08.2011 року на загальну суму 598533,60 грн., в тому числі податок на додану вартість 99755,60 грн.; № 138 від 12.08.2011 року на загальну суму 598440 грн., в тому числі податок на додану вартість 99 740 грн.; № 139 від 12.08.2011 року на загальну суму 598 440 грн., в тому числі податок на додану вартість 99 740 грн.; № 140 від 12.08.2011 року на загальну суму 147636,12 грн., в тому числі податок на додану вартість 24606,02 грн.

Відкритим акціонерним товариством «Горохівський цукровий завод», в податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року, податок на додану вартість на підставі зазначених вище податкових накладних включено до складу податкового кредиту, а отримані податкові накладні від ТзОВ "Агромаркетінвест" відображені в реєстрі отриманих податкових накладних декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобовязання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Судом встановлено, що податковий кредит позивачем сформований у серпні 2011 року на підставі отриманих від ТзОВ «Агромаркетінвест» податкових накладних у період з 01.08.2011 року по 12.08.2011 року.

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до ч.1 п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно ч.1 п.201.10 ст.201 ПК України Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З урахуванням наведених норм Податкового кодексу України, суд вважає правомірним віднесення позивачем 2814652 грн. до складу податкового кредиту, оскільки позивачем сформований податковий кредит з дотриманням вимог ст.198 та ст.201 Податкового кодексу України.

В свою чергу суд вважає доводи відповідача та його представника наведені в судовому засіданні про порушення формування податкового кредиту у звязку з нікчемністю правочинів безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст.215 ЦК України Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України, зокрема це: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Також ч.3 ст.228 ЦК України передбачено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Відповідно до статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути, на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним повністю або в частині.

Необхідними умовами для визнання зобов'язання недійсним відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України є, зокрема, його вчинення з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність вчинення зобов'язання і суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Таким чином, при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Крім того, відповідно до пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина: 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Поряд з тим, ні обставини зафіксовані в акті перевірки № 22/23-00372641 від 30 листопада 2011 року ні пояснення представника відповідача в судовому засіданні щодо нікчемності правочину не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Крім того, представником позивача, в якості доказів реальності здійснення господарської операції з ТзОВ «Агромаркетінвест» крім податкових накладних, надані суду також і прихідні ордери, накладні та акти списання матеріалів, що засвідчують факт отримання від ТзОВ «Агромаркетінвест»та використання у власній господарській діяльності товарно-матеріальних цінностей. (а.с.119-241).

Також представником відповідача в судовому засіданні 02.03.2012 року надано довідку ДПІ у Рогатинському районі Івано-Франківської області від 01.12.2011 року № 145/231/36909072 про результати зустрічної звірки ТзОВ «Агромаркетінвест» з питань правових відносин із ВАТ «Горохівський цукровий завод» за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року, в якій зафіксовано, що проведеною перевіркою ТзОВ «Агромаркетінвест» не встановлено розбіжностей з відомостями, отриманими від ВАТ «Горохівський цукровий завод», а також встановлено відображення ТзОВ «Агромаркетінвест» в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ВАТ «Горохівський цукровий завод».

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи відповідачем не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірним правочином, та не доведений факт порушення позивачем п.14.1.181 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.2 ст.198 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

Згідно п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Судом встановлено, що ДПІ у Горохівському районі до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 2110989 грн., в той час коли сума самостійно визначеного контролюючим органом податкового зобовязання склала 2814652 гривень. Отже, відповідачем застосовані штрафні санкції понад розміри встановлені п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, що є порушенням даної норми Податкового кодексу України.

Враховуючи безпідставність збільшення ДПІ у Горохівському районі позивачу на 2814652 гривень податкових зобовязань з податку на додану вартість та застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 2110989 грн., суд приходить до висновку про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Горохівському районі від 19.12.2011 року № 0000122302.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 162, 163, Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Горохівському районі від 19.12.2011 року № 0000122302.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 07 березня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ю.Ю. Сорока