Постанова № 22085081, 22.02.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2012 року Справа № 2а/0370/197/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

при секретарі судового засідання Ковальчуку С.В.,

за участю представника відповідача Гаврилюка В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Луцьк" до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення від 13 вересня 2011 року № 0017151601,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “"Євро Трейд Луцьк” (далі ТзОВ “"Євро Трейд Луцьк”, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції (далі Луцька ОДПІ, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 13 вересня 2011 року № 0017151601.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість (ПДВ) за травень 2011 року ТзОВ “Євро Трейд Луцьк”, за результатами якої складено акт від 30 серпня 2011 року №6860/15-2/34572077. В акті перевірки зазначено, що платником не здійснено умовний продаж товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) та основних фондів у декларації за травень 2011 року, чим порушено пункт 184.7 статті 184 Податкового кодексу України (далі ПК України).

На підставі акту перевірки Луцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 13 вересня 2011 року № 0017151601, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з ПДВ на 4 387,00 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку, проте рішеннями Державної податкової адміністрації у Волинській області (ДПА у Волинській області) та Державної податкової служби України (ДПС України) скарги платника податків залишені без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін.

Позивач не погоджується з податковим повідомленням-рішенням від 13 вересня 2011 року № 0017151601, оскільки воно прийняте з порушенням податкового законодавства.

Відповідно до положень пункту 184.7 статті 184 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати подання заяви про анулювання його реєстрації як платника податку зобовязаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобовязання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

На думку позивача, необхідною умовою визнання умовного продажу товарів чи необоротних активів є наявність заяви платника податків про анулювання його реєстрації як платника ПДВ. Однак, ТзОВ “Євро Трейд Луцьк” такої заяви до податкового органу не подавало.

В оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні наявне посилання на порушення позивачем наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №166, який втратив чинність.

Крім того, у даному випадку необхідно застосовувати положення пункту 56.21 статті 56 ПК України, відповідно до якого у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обовязків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 13 вересня 2011 року № 0017151601.

Відповідач у письмовому запереченні проти позову (а.с.43) його вимог не визнав, та вказав, що рішенням Луцької ОДПІ від 06 травня 2011 року № 117 було анульовано реєстрацію платника ПДВ ТзОВ «Євро Трейд Луцьк» на підставі пункту 184.1 «ж» статті 184 ПК України (у звязку із наявністю в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням).

Відповідно до статті 184.7 ПК України ТзОВ “Євро Трейд Луцьк” було зобовязане здійснити умовний продаж за звичайними цінами товарних залишків, які знаходяться в обліку на день анулювання реєстрації та щодо яких був нарахований податковий кредит у минулих чи поточному податкових періодах, та відповідно збільшити суму своїх податкових зобовязань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається анулювання (у даному випадку у декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року).

Проте при перевірці декларації з ПДВ за травень 2011 року встановлено, що ТзОВ “Євро Трейд Луцьк” занижено суму податкових зобов'язань на 4 386,00 грн., оскільки не проведено умовний продаж ТМЦ та основних фондів. Вартість залишків ТМЦ та основних фондів підприємства, стосовно яких нараховано податковий кредит у минулих податкових періодах, становить 21 930,00 грн.

Відповідно до пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" до підприємства застосовано штрафні санкції у розмірі 1,00 грн. та на підставі пункту 54.3 статті 54 ПК України донараховано податкове зобов'язання на суму його заниження платником, про що прийнято податкове повідомлення-рішення від 13 вересня 2011 року № 0017151601.

Відповідач вважає дане податкове повідомлення-рішення правомірним, а тому у задоволенні позову просить відмовити.

Представник позивача у судове засідання не прибув, у письмовому клопотанні від 21 лютого 2012 року просив судовий розгляд здійснювати за його відсутності, позов підтримує повністю (а.с.40).

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнає з підстав, викладених у письмовому запереченні проти позову, та, крім того, пояснює, що при аналізі даних податкової звітності ТзОВ “Євро Трейд Луцьк” встановлено, що 06 травня 2011 року підприємство подало декларацію з податку на прибуток підприємств за перший квартал 2011 року, згідно з якою у нього відсутні як придбання, так і реалізація ТМЦ. Разом з тим, за даними декларації за 2010 рік вартість ТМЦ на залишку становила 21 515,00 грн. та основних фондів - 1 318,00 грн. (фактично враховано вартість у сумі 515,00 грн. - з урахуванням амортизаційних відрахувань).

У податковій декларації з ПДВ за травень 2011 року позивач податковий кредит не відобразив, що вказує на те, що вимоги пункту 184.7 статті 184 ПК України він не виконав. Положення цієї статті стосуються усіх платників податків: як тих, які самостійно прийняли рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, так і тих, щодо яких таке анулювання здійснено з ініціативи контролюючого органу.

У задоволенні позову представник відповідача просив відмовити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ “Євро Трейд Луцьк” зареєстроване як юридична особа, діє на підставі Статуту (а.с.17-25), перебуває на обліку в Луцькій ОДПІ і є платником ПДВ на підставі свідоцтва від 15 вересня 2006 року № 02614024.

Відповідно до рішення комісії Луцької ОДПІ від 06 травня 2011 року № 117 анульовано реєстрацію платника ПДВ ТзОВ “Євро Трейд Луцьк" на підставі підпункту “ж” пункту 184.1 статті 184 розділу V ПК України - в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи (а.с.49-50). Позивач з 06 травня 2011 року виключений з Єдиного державного реєстру платників ПДВ.

Відповідно до пункту 184.10 статті 184 розділу V “Податок на додану вартість”ПК України про анулювання реєстрації платника податку податковий орган зобовязаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

Згідно з підпунктом 5.4.3 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року №978, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за №1400/18695, який діяв до набрання чинності Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07 листопада 2011 року №1394, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за №1369/20107, тобто, до 16 грудня 2011 року), протягом трьох робочих днів після дня анулювання один примірник рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ надсилається податковим органом особі, реєстрацію якої анульовано, за місцезнаходженням або місцем проживання такої особи, вказаним у Свідоцтві, або за наявності відомостей про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) такої особи за місцезнаходженням комісії. Примірник рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ уважається надісланим (врученим) платнику ПДВ, якщо його надіслано листом з повідомленням про вручення або передано під розписку самому платнику податку чи Представнику платника.

Судом встановлено, що рішення від 06 травня 2011 року № 117 про анулювання реєстрації платника ПДВ за вихідним номером від 06 травня 2011 року №10470/10/29-033 надіслане за зареєстрованим місцезнаходженням ТзОВ "Євро Трейд Луцьк" поштовим звязком листом з повідомленням про вручення, що підтверджується копією конверта та повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.51-52).

Підпунктом 5.4.4 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість визначено: "Якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податку примірник рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, відмовою прийняти таке рішення, незнаходженням за місцезнаходженням (місцем проживання) платника податку, то працівник того структурного підрозділу, яким надсилалось таке рішення, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або на підставі іншої інформації оформляє відповідну довідку, у якій вказує причину, що призвела до неможливості вручення примірника рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Зазначена довідка разом з примірником рішення про анулювання реєстрації, що не був вручений, долучається до облікової справи (реєстраційної частини) цього платника. Примірник рішення, що не був вручений, може бути переданий під розписку самому платнику податку чи Представнику платника в разі письмового або усного звернення до податкового органу, де зберігається облікова справа платника податків."

Оскільки рішення від 06 травня 2011 року № 117, як вбачається із відмітки відділення поштового зв'язку (а.с.51), не вручене позивачу у зв'язку із незнаходженням останнього за місцезнаходженням, то слід прийти до висновку, що позивач був належно повідомлений про прийняте рішення щодо нього про анулювання реєстрації платника ПДВ.

15 червня 2011 року позивачем подано до Луцької ОДПІ податкову декларацію з ПДВ за травень 2011 року (а.с.44-45).

Луцькою ОДПІ на підставі пункту 200.10 статті 200 розділу V ПК України, в порядку статті 76 розділу ІІ ПК України проведену камеральну перевірку податкової звітності з ПДВ за травень 2011 року ТзОВ “Євро Трейд Луцьк”, про що складено акт від 30 серпня 2011 року №6860/15-2/344572077 (а.с.46).

Перевіркою встановлено, що 06 травня 2011 року було анульовано реєстрацію ТзОВ “Євро Трейд Луцьк” як платника ПДВ. За даними додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік у платника рахувались товарні залишки, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих податкових періодах, на суму 21 515,00 грн. та залишок основних засобів на суму 515,00грн. (всього 21 930,00 грн.)

Згідно з пунктом 184.7 статті 184 ПК України ТзОВ “Євро Трейд Луцьк” не здійснило умовний продаж ТМЦ та основних фондів у податковій декларації з ПДВ за травень 2011 року, чим занизило суму податкового зобовязання з ПДВ на 4 386,00грн. (21 930,00 грн. х 20%). Оскільки платником не здійснено умовний продаж ТМЦ та основних фондів у декларації за травень 2011 року, чим порушено пункт 184.7 статті 184 ПК України, на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України за результатами перевірки донараховано ПДВ в сумі 4 386,00 грн., та на підставі пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” ПК України нарахована штрафна санкція в розмірі 1,00грн. (а.с.47).

13 вересня 2011 року на підставі зазначеного акту перевірки Луцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0017151601, яким збільшено ТзОВ “Євро Трейд Луцьк” суму грошового зобовязання з ПДВ на 4 387,00грн., у числі за основним платежем 4 386,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1,00грн. (а.с.8).

Вказане податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку, проте рішеннями ДПА у Волинській області про результати розгляду первинної скарги від 10 жовтня 2011 року №4357/10/25-006 та ДПС України про результати розгляду повторної скарги від 28 грудня 2011 року №8579/6/10-2115 року скарги платника податків залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін (а.с.11-15).

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобовязання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач довів правомірність податкового повідомлення-рішення від 13 вересня 2011року №№ 0017151601, винесеного у звязку із порушенням ТзОВ “Євро Трейд Луцьк”податкового законодавства, з огляду на таке.

Відповідно до пунктів 184.5, 184.6 статті 184 розділу V “Податок на додану вартість” ПК України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних. У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Згідно з пунктом 184.7 статті 184 розділу V “Податок на додану вартість” ПК України (в редакції, що діяла у період з 01 січня 2011 року по день набрання чинності змінами до ПК України, внесених Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України” від 07 липня 2011 року №3609-VI, тобто, 06 серпня 2011 року) якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати подання заяви про анулювання його реєстрації як платника податку зобовязаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобовязання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

На думку суду, зі змісту пункту 184.7 статті 184 розділу V “Податок на додану вартість”ПК України (в зазначеній вище редакції, чинної на момент виникнення спірних правовідносин) слідує, що у разі анулювання реєстрації особи як платника ПДВ такий платник податку за наслідками останнього звітного періоду зобовязаний визнати умовне постачання товарів та необоротних активів, які залишаються на обліку та при придбанні яких суми ПДВ були включені до податкового кредиту, та нарахувати податкові зобовязання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів. При цьому, зобовязання визнати умовне постачання товарів та необоротних активів стосуються платників, незалежно від того, як здійснювалося анулювання реєстрації особи як платника ПДВ (за заявою платника ПДВ чи з ініціативи податкового органу, за наявності відповідних підстав, визначених ПК України). Вказана норма щодо визнання умовного постачання не поширюється лише на випадки реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Зазначений висновок суду підтверджується також тим, що в подальшому редакція пункту 184.7 статті 184 розділу V “Податок на додану вартість” ПК України, після внесених змін Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України”від 07 липня 2011 року №3609-VI (чинного з 06 серпня 2011 року), була уточнена та викладена таким чином: якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобовязаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобовязання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону. Тобто, внаслідок саме анулювання реєстрації платника ПДВ у платника податку виникає обовязок щодо визнання умовного постачання товарів та необоротних активів та нарахування податкових зобовязань.

Судом встановлено, що у поданій 06 травня 2011 року податковій декларації з податку на прибуток підприємств за перший квартал 2011 року відсутні як валові доходи від усіх видів діяльності, так і валові витрати, тобто, придбання та реалізація ТМЦ, основних фондів підприємством не здійснювалася. Водночас, за даними додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік (а.с.56-57) у ТзОВ “Євро Трейд Луцьк” на кінець звітного періоду рахувались товарні залишки, балансовою вартістю 21 515,00 грн., та основні фонди на суму загальну суму 1 318,00 грн. (а з урахуванням амортизаційних відрахувань за четвертий квартал 2010 року - на суму 515,00 грн.). Наведене свідчить про те, що товарні залишки та залишки основних фондів залишилися у позивача у тих обсягах, які він самостійно відобразив у податковій декларації за 2010 рік.

Відтак, у звязку із прийняттям 06 травня 2011 року Луцькою ОДПІ рішення №117 про анулювання реєстрації платника ПДВ ТзОВ “Євро Трейд Луцьк”, позивач зобовязаний був визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобовязання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів та відобразити такі операції у податковій декларації з ПДВ за наслідками останнього звітного періоду. Проте позивач таких дій не вчинив, про що свідчить подана до Луцької ОДПІ податкова декларація з ПДВ за травень 2011 року (а.с.44-45), де відсутні податкові зобовязання з обсягів операцій на митній територій України, що є порушенням вимог пункту 184.7 статті 184 розділу V “Податок на додану вартість” ПК України.

Враховуючи наведені правові норми та встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що позивачем допущено порушення податкового законодавства, а тому Луцькою ОДПІ правомірно визначено ТзОВ “Євро Трейд Луцьк” грошове зобовязання з ПДВ згідно з податковим повідомленням-рішенням від 13 вересня 2011року №0017151601 у сумі 4 387,00 грн., у числі за основним платежем 4 386,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1,00грн.

Крім того, суд вважає безпідставним покликання позивача на застосування до спірних правовідносин положень пункту 56.21 статті 56 ПК України, який передбачає, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обовязків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. Судом не встановлено у даному випадку застосування до податкових правовідносин норм різних законів чи різних нормативно-правових актів, які припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обовязків платника податків або контролюючого органу.

На думку суду, посилання в тексті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 13 вересня 2011 року №0017151601 на порушення позивачем наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №166 “Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання”, який з 04 березня 2011 року втратив чинність у звязку з прийняттям наказу Державної податкової адміністрації України від 25 січня 2011 року №41 “Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за №197/18935, не може бути достатньою підставою для скасування такого рішення за умови встановлення судом факту порушення ТзОВ “Євро Трейд Луцьк" податкового законодавства.

Таким чином, з наведених вище підстав та мотивів суд дійшов висновку, що Луцька ОДПІ правомірно прийняла податкове повідомлення-рішення від 13 вересня 2011року №0017151601, у звязку з чим позовні вимоги про його скасування задоволенню не підлягають.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статті 184 Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Луцьк" до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення від 13 вересня 2011 року № 0017151601 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 27 лютого 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ж.В. Каленюк