ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2012 року Справа № 2а/0370/144/12
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Валюха В.М.,
при секретарі судового засідання Лисюк І.Ю.,
за участю представника позивача Ємчика Р.І.,
представника відповідача Вінцюк Ю.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сістіма Ойл» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сістіма Ойл» (далі ТзОВ «Сістіма Ойл», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції (далі Луцька ОДПІ, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.09.2011року №0016921601.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість (ПДВ) за березень 2011 року ТзОВ «Сістіма Ойл», за результатами якої складено акт від 08.08.2011 року №6428/15-2/34475626. В акті перевірки зазначено, що платником не здійснено умовний продаж товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) та основних фондів у декларації за березень 2011 року, чим порушено пункт 184.7 статті 184 Податкового кодексу України (далі ПК України).
На підставі акту перевірки від 08.08.2011 року №6428/15-2/34475626 Луцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 05.09.2011 року №0016921601, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з ПДВ на 308224грн. 00коп., в тому числі за основним платежем 308223грн. 00коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 1грн. 00коп. Вказане податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку, проте рішеннями Державної податкової адміністрації у Волинській області №4236/10/25-006 від 04.10.2011 року та Державної податкової адміністрації України №5054/6/10-2115 від 07.11.2011 року скарги платника податків залишені без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін.
Позивач не погоджується з податковим повідомленням-рішенням від 05.09.2011 року №0016921601, оскільки воно прийняте з порушенням податкового законодавства та не ґрунтується на фактичних обставинах справи.
Відповідно до положень пункту 184.7 статті 184 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати подання заяви про анулювання його реєстрації як платника податку зобовязаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобовязання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
На думку позивача, необхідною умовою визнання умовного продажу товарів чи необоротних активів є наявність заяви платника податків про анулювання його реєстрації як платника ПДВ. Однак, ТзОВ «Сістіма Ойл» такої заяви до податкового органу не подавало.
В оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 05.09.2011 року №0016921601 наявне посилання на порушення позивачем наказу Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997 року, який втратив чинність.
Крім того, у даному випадку необхідно застосовувати положення пункту 56.21 статті 56 ПК України, відповідно до якого у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обовязків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 05.09.2011року №0016921601.
В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та додатково пояснив, що рішення від 03.03.2011 року про анулювання реєстрації платника ПДВ ТзОВ «Сістіма Ойл» прийняте з ініціативи податкового органу. Чинна на момент виникнення спірних правовідносин редакція пункту 184.7 статті 184 ПК України передбачала обовязок платника визнати умовне постачання товарів лише при анулюванні реєстрації платника ПДВ за заявою самого платника. Вказує також, що ТзОВ «Сістіма Ойл» рішення податкового органу від 03.03.2011 року про анулювання реєстрації платника ПДВ не отримувало. Представник позивача просить скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 05.09.2011року №0016921601.
Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову від 25.01.2012 року (а.с.34-35), та надала пояснення такого змісту.
Проведеною Луцькою ОДПІ камеральною перевіркою ТзОВ «Сістіма Ойл» (акт від 08.08.2011 року №6428/15-2/34475626) встановлено, що підприємством в порушення пункту 184.7 статті 184 ПК України занижено суму податкових зобовязань, заявлених у податковій декларації з ПДВ за березень 2011 року, на 308223грн. 00коп., та відповідно занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, на 308223грн. 00коп.
З матеріалів перевірки слідує, що 03.03.2011 року було анульовано реєстрацію ТзОВ «Сістіма Ойл» як платника ПДВ на підставі рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва №2617 від 03.03.2011 року. За даними додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік у позивача рахувалися товарні залишки, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих податкових періодах, на суму 1080000грн. 00коп. та залишок основних засобів (з урахуванням амортизаційних відрахувань за четвертий квартал 2010 року) на суму 461113грн. 00коп. Всього залишок ТМЦ та основних фондів становив 1541113грн. 00коп.
У звязку з анулюванням реєстрації платника ПДВ та відповідно до положень пункту 184.7 статті 184 ПК України ТзОВ «Сістіма Ойл» не здійснило умовний продаж ТМЦ та основних засобів у податковій декларації з ПДВ за березень 2011 року, чим занизило суму податкового зобовязання з ПДВ на 308223грн. 00коп. За порушення податкового законодавства до платника податків були застосовані штрафні санкції відповідно до пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в розмірі 1грн. 00коп.
Враховуючи, що Луцька ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення від 05.09.2011року №0016921601 правомірно, представник відповідача просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ТзОВ «Сістіма Ойл» зареєстроване як юридична особа з 11.08.2006 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, виданим 06.12.2010 року Подільською районною у місті Києві державною адміністрацією у звязку з зміною місцезнаходження юридичної особи серії А01 №602721 (а.с.19), знаходиться на обліку в органах державної податкової служби з 12.08.2006 року, станом на 06.04.2011 року перебуває на обліку у Луцькій ОДПІ, про що видана довідка про взяття на облік платника податків від 06.04.2011 року №460 (а.с.20).
Відповідно до рішення комісії Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва №2617 від 03.03.2011 року анульовано реєстрацію платника ПДВ ТзОВ «Сістіма Ойл» (місцезнаходження: місто Луцьк, вулиця Єршова, будинок 1, дата реєстрації платником ПДВ 09.10.2006 року) з 03.03.2011 року на підставі підпункту «ж» пункту 184.1 статті 184 розділу V ПК України у звязку з надходженням з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (а.с.58-59).
14.04.2011 року позивачем подано до Луцької ОДПІ податкову декларацію з ПДВ за березень 2011 року (а.с.26-27).
Луцькою ОДПІ на підставі пункту 200.10 статті 200 розділу V ПК України, в порядку статті 76 розділу ІІ ПК України проведену камеральну перевірку податкової звітності з ПДВ за березень 2011 року ТзОВ «Сістіма Ойл», про що складено акт від 08.08.2011 року №6428/15-2/34475626 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість» (а.с.7-9).
Перевіркою встановлено, що 03.03.2011 року було анульовано реєстрацію ТзОВ «Сістіма Ойл» як платника ПДВ. За даними додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік у платника рахувались товарні залишки, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих податкових періодах, на суму 1080000грн. 00коп. та залишок основних засобів (з урахуванням амортизаційних відрахувань за четвертий квартал 2010 року) на суму 461113грн. 00коп. Всього залишок ТМЦ та основних фондів склав 1541113грн. 00коп.
Згідно з пунктом 184.7 статті 184 ПК України ТзОВ «Сістіма Ойл» не здійснило умовний продаж ТМЦ та основних фондів у податковій декларації з ПДВ за березень 2011 року, чим занизило суму податкового зобовязання з ПДВ на 308223грн. 00коп. Оскільки платником не здійснено умовний продаж ТМЦ та основних фондів у декларації за березень 2011 року, чим порушено пункт 184.7 статті 184 ПК України, на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України за результатами перевірки донараховано ПДВ в сумі 308223грн. 00коп., та на підставі пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України нарахована штрафна санкція в розмірі 1грн. 00коп.
05.09.2011 року на підставі акту перевірки від 08.08.2011 року №6428/15-2/34475626 Луцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0016921601, яким збільшено ТзОВ «Сістіма Ойл» суму грошового зобовязання з ПДВ на 308224грн. 00коп., у числі за основним платежем 308223грн. 00коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 1грн. 00коп. (а.с.6).
Вказане податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку, проте рішеннями Державної податкової адміністрації у Волинській області про результати розгляду первинної скарги №4236/10/25-006 від 04.10.2011 року та Державної податкової служби України про результати розгляду повторної скарги №5054/6/10-2115 від 07.11.2011 року скарги платника податків залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін (а.с.21-25).
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України (чинного з 01.01.2011 року, з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобовязання у будь-який момент після отримання такого рішення.
Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду, відповідач довів правомірність податкового повідомлення-рішення від 05.09.2011року №0016921601, винесеного у звязку із порушенням ТзОВ «Сістіма Ойл» податкового законодавства, з огляду на таке.
Відповідно до пунктів 184.5, 185.6 статті 184 розділу V «Податок на додану вартість» ПК України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних. У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.
Згідно з пунктом 184.7 статті 184 розділу V «Податок на додану вартість» ПК України (в редакції, що діяла у період з 01.01.2011 року по день набрання чинності змін до ПК України, внесених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07.07.2011 року №3609-VI, тобто 06.08.2011 року) якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати подання заяви про анулювання його реєстрації як платника податку зобовязаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобовязання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
На думку суду, зі змісту пункту 184.7 статті 184 розділу V «Податок на додану вартість» ПК України (в зазначеній вище редакції, чинної на момент виникнення спірних правовідносин) слідує, що у разі анулювання реєстрації особи як платника ПДВ такий платник податку за наслідками останнього звітного періоду зобовязаний визнати умовне постачання товарів та необоротних активів, які залишаються на обліку та при придбанні яких суми ПДВ були включені до податкового кредиту, та нарахувати податкові зобовязання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів. При цьому, зобовязання визнати умовне постачання товарів та необоротних активів стосуються платників, незалежно від того, як здійснювалося анулювання реєстрації особи як платника ПДВ (за заявою платника ПДВ чи з ініціативи податкового органу, за наявності відповідних підстав, визначених ПК України). Вказана норма щодо визнання умовного постачання не поширюється лише на випадки реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
Зазначений висновок суду підтверджується також тим, що в подальшому редакція пункту 184.7 статті 184 розділу V «Податок на додану вартість» ПК України, після внесених змін Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07.07.2011 року №3609-VI (чинного з 06.08.2011 року), була уточнена та викладена таким чином: якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобовязаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобовязання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону. Тобто, внаслідок саме анулювання реєстрації платника ПДВ у платника податку виникає обовязок щодо визнання умовного постачання товарів та необоротних активів та нарахування податкових зобовязань.
Судом встановлено, що за даними додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік (а.с.39-40) у ТзОВ «Сістіма Ойл» на кінець звітного періоду рахувались товарні залишки, балансовою вартістю 1080000грн. 00коп., та залишок основних засобів (з урахуванням амортизаційних відрахувань за четвертий квартал 2010 року) на суму 461113грн. 00коп., а всього залишок ТМЦ та основних фондів становив 1541113грн. 00коп., при придбанні яких позивач суми податку включив до податкового кредиту з ПДВ, що підтверджено даними картки платника податків позивача «Аналітичні дані з декларації з податку на додану вартість» за 2009-2010 роки (а.с.42-45), і такі обставини не заперечувались представником позивача в судовому засіданні. Наявність ТМЦ у ТзОВ «Сістіма Ойл» підтверджено також договором купівлі-продажу №345 від 04.07.2011 року, видатковою накладною №25 від 02.08.2011 року про продаж позивачем в подальшому такого товару (бензину А-95) на суму 1080000грн. 00коп. ТзОВ «Пром-газ-інвест» (а.с.51-53).
Відтак, у звязку із прийняттям 03.03.2011 року Державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва рішення №2617 від 03.03.2011 року про анулювання реєстрації платника ПДВ ТзОВ «Сістіма Ойл», позивач зобовязаний був визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобовязання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів та відобразити такі операції у податковій декларації з ПДВ за наслідками останнього звітного періоду. Проте, позивач таких дій не вчинив, про що свідчить подана до Луцької ОДПІ податкова декларація з ПДВ за березень 2011 року (а.с.26-27), де податкові зобовязання визначені в розмірі 658грн. 00коп. з обсягів операцій на митній територій України на суму 3289грн. 00коп., чим порушив вимоги пункту 184.7 статті 184 розділу V «Податок на додану вартість» ПК України.
Враховуючи наведені правові норми та встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що позивачем допущено порушення податкового законодавства, а тому Луцькою ОДПІ правомірно визначено ТзОВ «Сістіма Ойл» грошове зобовязання з ПДВ згідно з податковим повідомленням-рішенням від 05.09.2011року №0016921601 у розмірі 308224грн. 00коп., у числі за основним платежем 308223грн. 00коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 1грн. 00коп.
При цьому, суд не бере до уваги твердження представника позивача про те, що ТзОВ «Сістіма Ойл» не було належним чином повідомлено про анулювання реєстрації платника ПДВ, оскільки, на думку суду, позивача податковим органом було належно повідомлено про прийняте рішення №2617 від 03.03.2011 року про анулювання реєстрації платника ПДВ, виходячи з такого.
Відповідно до пункту 184.10 статті 184 розділу V «Податок на додану вартість» ПК України про анулювання реєстрації платника податку податковий орган зобовязаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.
Згідно з підпунктом 5.4.3 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року №978, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 року за №1400/18695, який діяв до набрання чинності Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 року №1394, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 року за №1369/20107, тобто до 16.12.2011 року, протягом трьох робочих днів після дня анулювання один примірник рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ надсилається податковим органом особі, реєстрацію якої анульовано, за місцезнаходженням або місцем проживання такої особи, вказаним у Свідоцтві, або за наявності відомостей про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) такої особи за місцезнаходженням комісії. Примірник рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ уважається надісланим (врученим) платнику ПДВ, якщо його надіслано листом з повідомленням про вручення або передано під розписку самому платнику податку чи Представнику платника.
Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва направлено ТзОВ «Сістіма Ойл» рішення №2617 від 03.03.2011 року про анулювання реєстрації платника ПДВ, зареєстроване за вихідним номером від 04.03.2011 року №3931/10/29-219 (а.с.58-59), поштовим звязком листом з повідомленням про вручення, що підтверджується списком згрупованих внутрішніх відправлень Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва з відміткою про відправлення з повідомленням за 04.03.2011 року та фіскальним чеком відділення звязку про направлення кореспонденції з повідомленням від 04.03.2011 року (а.с.60). Таким чином, слід прийти до висновку, що позивач був належно повідомлений про прийняте рішення щодо нього про анулювання реєстрації платника ПДВ.
Крім того, суд вважає безпідставним покликання представника позивача на застосування до спірних правовідносин положень пункту 56.21 статті 56 ПК України, який передбачає, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обовязків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. Судом не встановлено у даному випадку застосування до податкових правовідносин норм різних законів чи різних нормативно-правових актів, які припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обовязків платника податків або контролюючого органу.
На думку суду, посилання в тексті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 05.09.2011 року №0016921601 на порушення позивачем наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», який з 04.03.2011 року втратив чинність у звязку з прийняттям наказу Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 року №41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 року за №197/18935, не може бути достатньою підставою для скасування такого рішення за умови встановлення судом факту порушення ТзОВ «Сістіма Ойл» податкового законодавства.
Таким чином, з наведених вище підстав та мотивів суд прийшов до висновку, що Луцька ОДПІ правомірно прийняла податкове повідомлення-рішення від 05.09.2011року №0016921601, у звязку з чим позовні вимоги про його скасування до задоволення не підлягають.
Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сістіма Ойл» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення від 05 вересня 2011року №0016921601 відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 21 лютого 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М.Валюх
Судове рішення № 22085062, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 16.02.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/0370/144/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: