Постанова № 22085036, 22.02.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2012 року Справа № 2а/0370/370/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,

при секретарі судового засідання Йовик С.Б.,

за участю представника позивача Парфенюка А.С.,

представника відповідача Остапюка С.П.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Луцьку адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВГП» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003942303 від 28.11.2011 року,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ВГП» звернулося з адміністративним позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003942303 від 28.11.2011 року № 0004132303 від 06.12.2011 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Луцькою ОДПІ була проведена планова виїзна документальна перевірка ПАТ «ВГП» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року, за результатами якої складений акт № 8967/23-2/01880724 від 07.11.2011 року. За наслідками перевірки 28.11.2011 року Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0003942303, яким до позивача відповідно до ст.25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1,00 грн. 09.12.2011 року позивачем в адміністративному порядку було оскаржено вищевказане рішення до Державної податкової адміністрації у Волинській області. 03.02.2012 року ПАТ «ВГП» отримано рішення ДПА у Волинській області. № 38/10/25-006 котрим податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Також вказує на те, що в акті перевірки від 07.11.2011 року зазначено, що на фіскальних звітах відсутній такий обов'язковий реквізит, як «каса підприємства», який зазначений в реєстраційному посвідченні № 0318008261 виданому Луцькою ОДПІ, та «назва господарської одиниці», якою, як вказано в реєстраційному посвідченні № 0318008261, і є каса підприємства. На думку відповідача, в даному випадку має місце порушення п.3 «Положення про форму та зміст розрахункових документів», та п.п.1, 2 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Вважає, що відповідно до п.3.2 «Положення про форму та зміст розрахункових документів»: касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити: назву господарської одиниці; адресу господарської одиниці; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Законом України «Про податок на додану вартість»; перед номером друкуються великі літери «ПН»; для СГ, що не є платниками ПДВ, - ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО, перед яким друкуються великі літери «ІД»; якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - то кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги); вартість одиниці виміру товару (послуги); найменування товару (послуги); літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги); позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за даною формою оплати; загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово "СУМА" або "УСЬОГО"; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, окремим рядком - літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка - великі літери "ПДВ"; порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції; фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ФН"; напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та логотип виробника. Фіскальні чеки містять такі реквізити, а тому порушення вказаної норми відсутні.

Крім того, каса ПАТ «ВГП» знаходиться в будівлі адміністративно-управлінського корпусу, яке і належить товариству на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності від 18.10.2010 року, виданого на підставі рішення виконкому Луцької міської ради від 14.10.2010 року № 679- 4, та знаходиться за адресою: вул. Лазо, 7 у м. Луцьку, що видно з технічного паспорта на об'єкт нерухомого майна, про що і було зазначено у фіскальних чеках.

ПАТ «ВГП» проводило розрахункові операції не повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, тобто відсутні факти не роздрукування відповідних розрахункових документів. Просить суд визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003942303 від 28.11.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю, з підстав викладених в позовній заяві. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав повністю, надавши суду письмове заперечення проти адміністративного позову в якому вказує, що в ході перевірки позивача за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року встановлено відсутність відповідного розрахункового документа встановленої форми (фіскального чека), а саме: назву господарської одиниці каса підприємства, яка зазначена в реєстраційному посвідченні № 0318008261 виданого Луцькою ОДПІ. Отже, за вищевказаний період товариством проведено розрахункові операції без роздрукування та видачі відповідних розрахункових документів встановленої форми на суму 12470402,66 грн., чим порушено вимоги п. 1 та п.2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на: спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень, щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Судом встановлено, що відповідно до направлень № 002502 та № 002516 від 12.09.2011 року виданого Луцькою обєднанню державною податковою інспекцією у Волинській області та плану графіка проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання на ІІІ квартал 2011 року інспекторами податкової служби в період з 12.09.2011 року по 21.10.2011 року проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання ПАТ «ВГП» з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року.

За результатами планової виїзної документальної перевірки 07.11.2011 року Луцькою ОДПІ складено акт № 8967/23-2/01880724, яким встановлено порушення товариством п. 1 та п.2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

16.11.2011 року на акт перевірки ПАТ «ВГП» подано заперечення № 689. 23.11.2011 року Луцькою ОДПІ вищевказане заперечення розглянуто та надано відповідь № 28925/10/23-2 в якій відповідачем зроблено висновок про відповідність висновків, складених в акті перевірки вимогам чинного законодавства.

На підставі акту перевірки Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0003942303 від 28.11.2011 року про застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 1,00 грн.

09.12.2011 року ПАТ «ВГП» звернулось до Державної податкової адміністрації у Волинській області з скаргою № 728 на вищевказане податкове повідомлення-рішення, яке 02.02.2012 року рішенням ДПА у Волинській області № 38/10/25-006 залишено без змін.

З податкового повідомлення-рішення форми «С» № 0003942303 від 28.11.2011 року вбачається, що на підставі акта перевірки від 07.11.2011 року встановлено порушення п.1, п.2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 1,00 грн., згідно з п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Перевіркою встановлено, що фіскальні касові чеки, які видавались споживачам не містять обовязкового реквізиту, а саме: назви господарської одиниці каса підприємства, яка зазначена в реєстраційному посвідченні № 0318008261 виданого Луцькою ОДПІ, а отже, на думку Луцької ОДПІ з урахуванням підпункту 2.1 пункту 2 «Положення про форму та зміст розрахункових документів», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року № 614 (далі Положення) споживачам видавались невідповідні розрахункові документи в період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року на загальну суму 12470402,66 грн.

Преамбулою Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (далі Закон України № 265/95-ВР) визначено, що цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Суд погоджується з твердженнями позивача про відсутність в його діях порушення п. 3 Положення та пунктів 1, 2 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР та про протиправність застосування відповідачем відносно нього штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1,00 грн., виходячи з наступного.

Відповідно до абзацу 15 ст. 2 Закону України № 265/95-ВР розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Стаття 3 Закону України № 265/95-ВР визначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Вимоги до форми і змісту розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків субєктами підприємницької діяльності для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені у Положенні про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.00р. № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 року за № 105/5296 (далі Положення).

Відповідно до п. 3.2 Положення, касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити: назву господарської одиниці; адресу господарської одиниці; для СПД, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Законом України «Про податок на додану вартість», перед номером друкуються великі літери «ПН»; для СПД, що не є платниками ПДВ, - ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО, перед яким друкуються великі літери «ІД»; якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - то кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги); вартість одиниці виміру товару (послуги); найменування товару (послуги); літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги); позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за даною формою оплати; загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО»; для СПД, що зареєстровані як платники ПДВ, окремим рядком - літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка - великі літери «ПДВ»; порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції; фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН»; напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та логотип виробника.

Луцька ОДПІ вважає відсутнім одного з обовязкових реквізитів відповідного розрахункового документа встановленої форми (фіскального чека), а саме: назви господарської одиниці каса підприємства позивача.

Пунктом 1 Положення встановлено, що назва господарської одиниці - назва, яка зазначена в дозволі на розміщення господарської одиниці (договорі оренди, іншому документі на право власності або користування господарською одиницею).

Відповідно до абзаців 4, 5 п.1 Положення господарська одиниця - стаціонарний або пересувний об'єкт, у т.ч. транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції. Назва господарської одиниці - назва, яка зазначена в дозволі на розміщення господарської одиниці (договорі оренди, іншому документі на право власності або користування господарською одиницею). Вказане положення не містить норми, яка забороняє визначати «назву господарської одиниці» як назву суб'єкта господарювання».

З матеріалів справи вбачається, що каса ПАТ «ВГП» знаходиться в будівлі адміністративно-управлінського корпусу (літер Т-3) загальною площею 1831,8 кв.м. згідно технічного паспорта на обєкт нерухомого майна виданого Комунальним підприємством Волинське обласне бюро технічної інвентаризації від 15.05.2010 року, яке належить ПАТ «ВГП» на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності від 18.10.2010 року, виданого на підставі рішення виконкому Луцької міської ради від 14.10.2010р. № 679-4, та знаходиться за адресою: м. Луцьк вул. Лазо, 7., про що і було зазначено у фіскальних чеках.

Отже, назвою господарської одиниці за вищевказаними документами є Публічне акціонерне товариство «ВГП» Така назва (ПАТ «ВГП») міститься в розрахункових документах позивача (які були оглянуті судом в судовому засіданні), та які видавались споживачам при здійсненні розрахунків із застосуванням РРО «Марія-301 МТМ», заводський номер ВЖ 740213060 розміщеного в господарській одиниці товариства на підставі реєстраційного посвідчення № 0318008261 виданого Луцькою ОДПІ.

Враховуючи, що вказана вище назва господарської одиниці зазначена у розрахункових документах, що видавались споживачам, висновок податкового органу про невідповідність таких документів встановленим вимогам є помилковим.

Судом також встановлено, що ПАТ «»ВГП» проводило розрахункові операції не повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, тобто відсутні факти не роздрукування відповідних розрахункових документів.

За наведених обставин та правових норм, у суду відсутні підстави для висновку про порушення.

Доводи відповідача про те, що дозволом на розміщення господарської одиниці є вищевказане реєстраційне посвідчення на використання РРО не заслуговують на увагу, оскільки не узгоджуються з вимогами вищенаведеного п.1 Положення.

Підставою для застосування штрафних (фінансових) санкції в сумі 1,00 грн. не були встановлені перевіркою порушення застосування РРО при наданні послуг.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів в підтвердження обґрунтованого винесення податкового повідомлення-рішення № 0003942303 від 28.11.2011 року.

Відповідно до п. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, надаючи оцінку діям та рішенням суб'єкта владних повноважень, які є предметом оскарження, суд перевіряє чи прийняті (вчинені) вони на підстави, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відтак, з наведених вище підстав та з урахуванням наданих частиною другою статті 162 КАС України суду повноважень, адміністративний позов підлягає до задоволення повністю шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 28 листопада 2011 року № 0003942303.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 11,17,94,158,160,162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ № 0003942303 від 28.11.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «ВГП» документально підтверджені судові витрати в сумі 107,30 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 27 лютого 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий

Суддя В.В.Мачульський