Постанова № 22084935, 16.02.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2012 року Справа № 2а/0370/247/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Волдінера Ф.А.,

при секретарі судового засідання Йовик С.Б.,

за участю представників позивача Зуба В.В., Новіцької О.С.,

представника відповідача Калиби О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельська кузня» до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковельська кузня» звернулось з адміністративним позовом до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000022300 та №0000012300 від 17.01.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним. 23.01.2012 року позивачем отримано податкові повідомлення-рішення №0000022300 та №0000012300 від 17.01.2012 року, якими донараховано грошове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 118592,00 грн. в тому числі за основним платежем 94874,00 грн. та за штрафними санкціями 23718,00 грн., а також зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 902897,00 грн. і визначено штрафну санкцію у розмірі 225724,00 грн. Зазначені податкові повідомлення-рішення були винесені на підставі акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки №1607/23-37029135 від 29.12.2012 року. За результатами перевірки відповідачем зроблено висновок, що договір купівлі-продажу КП-Д-КК-1/08-11 від 25.08.2011 року, укладений ТОВ «Ковельська кузня» з ТОВ «Декуріон» без мети реального настання правових наслідків з метою заниження обєкту оподаткування та несплати податків. Відповідач з посилання на статті 203, 215, 216 Цивільного кодексу України зазначає, що договір купівлі-продажу КП-Д-КК-1/08-11 від 25.08.2011 року є нікчемний, як правочин, зміст якого суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а, отже, не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю.

На підставі викладеного відповідач робить висновок, що на порушення статтей 198, 201 Податкового кодексу України та частини 1, 3, 5 статті 203, частини 1, 2 статті 215, статті 216 Цивільному кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, позивачем за жовтень 2011 року завищено суму податковою кредиту на суму 1000000,00 грн., відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту на 902897,00 грн. та занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду на суму 94874,00 грн.

Позивач не погоджується з такими висновками, оскільки, відповідно до положень Цивільному кодексу України, правочин укладений без мети реального настання правових наслідків, є фіктивним, тобто належить до оспорюваних правочинів. Повноваженнями щодо визнання таких правочинів недійсними наділений лише суд. Договір купівлі-продажу КП-Д-КК-1/08-11 від 25.08.2011 року не був визнаним в судовому порядку.

Відповідачем було надано заперечення, яке обґрунтовано наступним. Ковельською МДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельська кузня» з питань достовірності нарахування відємного значення податку на додану вартість за жовтень 2011 року, про що складено акт № 1607/23-37029135 від 29.12.2011 року. На підставі вказаного акту перевірки Ковельською МДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 17.01.2012 року №0000012300, яким донараховано грошове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 118592,00 грн. в тому числі за основним платежем 94874,00 грн. та штрафними санкціями 23718,00 грн. та №0000022300, яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 902897,00 грн. і визначено штрафну санкцію у розмірі 225724,00 грн.

Перевіркою встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Декуріон» уклало договір купівлі-продажу №КП-Д-КК-1/08-11 від 25.08.2011 року з позивачем. Предметом договору є передача у власність пресів в асортименті на загальну суму 12994200 грн. в кількості 3 штук у відповідності із специфікацією, яка додається до даного договору. Оплата вартості товару проводиться шляхом перерахування коштів на рахунок продавця у банку. Покупець здійснює 100% передоплату всієї вартості товару. Вище зазначений договір купівлі-продажу дійсний з дати підписання до повного виконання сторонами обовязків по даному договору. Продавець бере на себе обовязок в термін до 31.03.2012 року передати покупцю товар.

На підставі цього договору позивачем було здійснено передоплату за прес в сумі 6000000,00 грн., в тому числі ПДВ 1000000,00 грн., на що виписана податкова накладна №5 від 16.09.2011 року. Позивачем дана податкова накладна відображена в реєстрі отриманих податкових накладних за жовтень 2011 року із зазначенням дати отримання 03.10.2011 року, та відображена в складі податкового кредиту за жовтень 2011 року.

В ході перевірки встановлено, що вказані товари перебувають в виробничому корпусі №2, який є власністю позивача. Згідно пояснення директора ТзОВ «Ковельська кузня» ОСОБА_1 преси, що є предметом даного договору, не демонтувалися та не транспортувалися, а знаходяться на території ПАТ «Ковельсільмаш».

Одночасно, вказані преси ТзОВ «Ковельська кузня» передає в оренду ТзОВ «Ковальсько-пресове підприємство» згідно договору оренди майна від 01.07.2011 року № 1, згідно з яким майно передається в тимчасове платне володіння і користування терміном по 31.12.2013 року по акту приймання-передачі № 2, а саме: прес К 04.015.848. ус 6300 тн. в кількості 1 шт. по ціні 3000000 грн., прес К 8548 ус. 6300 тн. в кількості 1 шт. по ціні 3000000 гри.; прес К 8548 ус. 6300 тн. в кількості 1 шт. по ціні 3000000 грн.

Сума орендної плати в місяць становить по вказаному обладнанню складає 64735 грн. з ПДВ.

В ході перевірки встановлено, що преси відповідного асортименту, які надаються ТзОВ «Ковельська кузня» в оренду ТзОВ «Ковельсько-пресове підприємство» є власністю ТзОВ «Клесівські граніти».

Так, згідно договору оренди майна №ДГ-00000003 від 01.07.2011 року ТзОВ «Ковельська кузня» орендує у ТзОВ «Клесівські граніти», майно, яке розміщене за адресою - Волинська обл., м. Ковель, вул. Варшавська,1 та знаходиться на балансі орендодавця - ТзОВ «Клесівські граніти».

Все вищевикладене свідчить про відсутність реальної можливості поставки ТзОВ «Декуріон» товарів, а саме вищевказаних пресів відповідного асортименту, в адресу ТзОВ «Ковельська кузня» згідно договору купівлі продажу № КП-Д-КК-1/08-11 від 25.08.2011 року.

На момент укладення даного договору ТзОВ «Декуріон» як продавець пунктом 1.2 вказаного договору підтверджує, що товар, який продається, належить ТзОВ «Декуріон» на праві власності та не утримується третіми особами, що не відповідає дійсності, та про що було відомо ТзОВ «Ковельська кузня» під час підписання договору.

Отже, договір купівлі-продажу № КП-Д-КК-1/08-11 від 25.08.2011 року укладений ТзОВ «Ковельська кузня» із ТзОВ «Декуріон» без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження обєкту оподаткування, несплати податків.

Згідно з частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України (надалі Кодекс) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до статті 203 Кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Крім того частина 1 статті 215 Кодексу передбачає підставу недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з статтею 662 Кодексу продавець зобовязаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Отже, враховуючи вищевикладене, зазначений правочин відповідно до частини 1, 2 статті 215, частини 1, 3, 5 статті 203 ЦК України є нікчемним, Визнання такого правочину недійсним судом не вимагається і в силу статті 216 ЦК України не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали з підстав у ньому викладених та просили суд задовольнити позовні вимоги повністю. Крім того, на підтвердження реальності господарської операції надали суду копію акту прийому-передачі товару від 31.01.2012 року за договором купівлі-продажу № КП-Д-КК-1/08-11 від 25.08.2011 року, відповідно до якого, товар, який є предметом вказаного договору, був повністю переданий від продавця покупцю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у запереченні та просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 16.12.2011 року по 22.12.2011 року Ковельською міжрайонною державною податковою інспекцією було проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельська кузня» з питань достовірності нарахування відємного значення податку на додану вартість за жовтень 2011 року. За результатами перевірки складено акт від 29.12.2011 року №1607/23-37029135. Перевіркою встановлено, що уклало договір купівлі-продажу №КП-Д-КК-1/08-11 від 25.08.2011 року з товариством з обмеженою відповідальністю «Декуріон». Відповідно до договору ТзОВ «Декуріон» зобовязано передати у власність ТзОВ «Ковельська кузня» товар згідно специфікації, а саме: прес К 04.015.848. ус. 6300 тн. в кількості 1 шт. по ціні 3290000 грн.; прес К 8548 ус. 6300 тн. в кількості 1 шт. по ціні 3400000 гри.; прес К 8548 ус. 6300 тн. в кількості 1 шт. по ціні 3400000 грн. Оплата вартості товару проводиться шляхом перерахування коштів на рахунок продавця у банку. Покупець здійснює 100% передоплату всієї вартості товару. Вище зазначений договір купівлі-продажу дійсний з дати підписання до повного виконання сторонами обовязків по даному договору. Продавець бере на себе обовязок в термін до 31.03.2012 року передати покупцю товар.

На підставі цього договору позивачем було здійснено передоплату за прес в сумі 6000000,00 грн., в тому числі ПДВ 1000000,00 грн., на що виписана податкова накладна №5 від 16.09.2011 року. Позивачем дана податкова накладна відображена в реєстрі отриманих податкових накладних за жовтень 2011 року із зазначенням дати отримання 03.10.2011 року, а сума сплаченого податку на додану вартість включена до складу податкового кредиту за жовтень 2011 року.

Перевіркою встановлено, що відповідно до договору оренди майна від 01.07.2011 року № 1 позивачем було надано в тимчасове платне володіння і користування ТзОВ «Ковальсько-пресове підприємство» прес К 04.015.848. ус. 6300 тн. в кількості 1 шт., прес К 8548 ус. 6300 тн. в кількості 1 шт., прес К 8548 ус. 6300 тн. в кількості 1 шт.

Водночас, згідно договору оренди майна №ДГ-00000003 від 01.07.2011 року ТзОВ «Ковельська кузня» орендує у ТзОВ «Клесівські граніти», майно, а саме: прес К 04.015.848. ус. 6300 тн. в кількості 1 шт., прес К 8548 ус. 6300 тн. в кількості 1 шт., прес К 8548 ус. 6300 тн. в кількості 1 шт.

На підставі вказаних обставин відповідачем зроблено висновки, що договір купівлі-продажу № КП-Д-КК-1/08-11 від 25.08.2011 року укладений ТзОВ «Ковельська кузня» із ТзОВ «Декуріон» без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження обєкту оподаткування, несплати податків, оскільки майно, яке є предметом купівлі-продажу відповідно до договору не перебувало у власності продавця на момент укладення договору.

Крім того, судом встановлено, що податкова накладна, виписана ТзОВ «Декуріон» 16.09.2011 року по факту отримання передоплати в сумі 6000000,00 грн., в т.ч. ПДВ 1000000,00 грн. відповідно до договору купівлі-продажу № КП-Д-КК-1/08-11 від 25.08.2011 року, була отримана позивачем 03.10.2011 року. Суму податку на додану вартість включено до податкового кредиту за жовтень 2011 року.

Зазначені обставини підтверджуються поясненнями представників сторін, копіями акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки №1607/23-37029135 від 29.12.2012 року, договору купівлі-продажу КП-Д-КК-1/08-11 від 25.08.2011 року, договору оренди майна від 01.07.2011 року № 1, договору оренди майна №ДГ-00000003 від 01.07.2011 року, податкової накладної від 16.09.2011 року, акту прийому-передачі податкової накладної від03.10.2011 року до договору купівлі-продажу КП-Д-КК-1/08-11 від 25.08.2011 року.

Загальні правові засади недійсності правочинів визначено параграфом 2 глави 16 розділу IV Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Як вбачається з зазначеної норми, за ступенем недійсності правочину всі правочини поділяються на абсолютно недійсні з моменту їх вчинення (нікчемні) та відносно недійсні (оспорювані), які можуть бути визнані недійсними, але за певних умов. Нікчемним (абсолютно недійсним) є той правочин, недійсність якого прямо передбачена законом.

В ході перевірки відповідачем зроблено висновок про нікчемність договору купівлі-продажу № КП-Д-КК-1/08-11 від 25.08.2011 року укладений ТзОВ «Ковельська кузня» із ТзОВ «Декуріон» без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження обєкту оподаткування, несплати податків.

Відповідно до приписів статті 234 Цивільного кодексу України, правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, визначено як фіктивний. Недійсність такого правочину може бути визнано судом. Таким чином, договір купівлі-продажу № КП-Д-КК-1/08-11 від 25.08.2011 року укладений ТзОВ «Ковельська кузня» із ТзОВ «Декуріон» без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження обєкту оподаткування, несплати податків є оспорюваних правочином.

Відповідачем не надано суду доказів того, що зазначений договір був визнаний недійсним в судовому порядку.

Висновки відповідача про те, що ТзОВ «Декуріон» не мало реальної можливості поставки товарів, а саме: прес К 04.015.848. ус. 6300 тн., прес К 8548 ус. 6300 тн., прес К 8548 ус. 6300 тн., відповідно до договору купівлі-продажу № КП-Д-КК-1/08-11 від 25.08.2011 року базуються на тому, що предметом купівлі-продажу є майно, яке за своїми характеристиками відповідає майну, що є предметом договору оренди майна від 01.07.2011 року № 1, відповідно до якого позивач надає в оренду майно ТзОВ «Ковельсько-пресове підприємство» та договору оренди майна №ДГ-00000003 від 01.07.2011 року, відповідно до якого позивач орендує майно у ТзОВ «Клесівські граніти». При цьому відповідач ідентифікує зазначене майно лише за його назвою, не дослідивши чи обладнання яке є обєктом господарських операцій відповідно до зазначених договорів є фактично одним і тим же обладнанням чи співпадають лише його назви (характеристики).

Відповідачем не було надано суду доказів дослідження податкового та бухгалтерського обліку будь-кого з учасників господарських операції щодо співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів позивача, що унеможливлює встановлення чи зазначене майно є одним і тим же обладнанням чи різним. Відтак висновки відповідача про відсутність реальної можливості ТзОВ «Декуріон» здійснити поставку товарів відповідно до договору купівлі-продажу № КП-Д-КК-1/08-11 від 25.08.2011 року є необґрунтовані.

Як визначено пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Частиною сьомою пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки

Як було встановлено судом позивач 16.09.2011 року здійснив передоплату в сумі 6000000,00 грн. відповідно до договору купівлі-продажу № КП-Д-КК-1/08-11 від 25.08.2011 року. В той же день продавцем було виписано податкову накладну №5 на всю суму здійсненої передоплати. Податкова накладна була отримана позивачем 03.10.2011 року. Крім того, судом встановлено, що зазначена податкова накладна була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з дотриманням 20-ти денного терміну, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру податкових накладних наявного в матеріалах справи.

Таким чином, позивачем правомірно включено суму сплаченого податку на додану вартість по господарській операції по здійсненню передоплати відповідно до договору купівлі-продажу № КП-Д-КК-1/08-11 від 25.08.2011 року.

Відповідно до приписів частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до частини 2 цієї ж норми, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду належних та достатніх доказів на підтвердження правомірності оскаржуваних рішень.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що при винесенні податкових повідомлень-рішень №0000022300 та №0000012300 від 17.01.2012 року відповідачем не було враховано усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, а отже оскаржувані повідомлення рішення винесені необґрунтовано, а тому підлягають скасуванню.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України та на підставі Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції №0000022300 та №0000012300 від 17.01.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельська кузня» сплачений судовий збір в сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається позивачем та відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 21 лютого 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

СуддяФ.А. Волдінер