Постанова № 22084172, 16.03.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

16 березня 2012 р. Справа № 2а/0270/914/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Шаповалової Тетяни Михайлівни,

розглянувши у порядку письмового провадження матеріали справи

за позовом: державної податкової інспекції у м. Вінниці

до: приватного підприємства "Вінтехліс"

про: стягнення штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ :

28 лютого 2012 року до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась державна податкова інспекція у м. Вінниці (далі - ДПІ у м. Вінниці) до приватного підприємства "Вінтехліс" (далі - ПП "Вінтехліс") про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4962 грн. 68 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість, яка виникла в результаті несплати штрафних санкцій в сумі 4962 грн. 68 коп. за порушення податкового законодавства.

Представник позивача в судове засідання не з'явилась, проте надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлений вчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням вручення судової повістки (а.с. 17).

Окрім того, відповідачем не було подано письмових заперечень на позов чи доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

Згідно з частиною 6 статті 128 КАС України, якщо відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство "Вінтехліс" перебуває на податковому обліку у державній податковій інспекції у м. Вінниці.

27 грудня 2011 року податковими ревізорами-інспекторами була проведена планова виїзна перевірка приватного підприємства "Вінтехліс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2008 року по 30 вересня 2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 5076/2301/34788143 від 27 грудня 2011 року. Перевіркою встановлено порушення пунктів 2.8, 2.9, 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України затвердженого Постановою правління національного банку країни від № 637 від 15 грудня 2004 року, приватне підприємство "Вінтехліс" зберігало в касі підприємства готівку понад встановлений ліміт залишку готівки в касі в сумі 2481 грн. 34 коп.

На підставі акта перевірки № 5076/2301/34788143 від 27 грудня 2011 року державна податкова інспекція у м. Вінниці на підставі статті 1 Указу Президента України № 36 95-ВР "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" прийняла рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000042340 від 12 січня 2012 року в розмірі 4962 грн. 68 коп. (а.с. 12). Вказане податкове повідомлення-рішення було отримане головним бухгалтером Слободянюк Т.А. 12 січня 2012 року, що підтверджується підписом останньої (а.с. 12).

Згідно пункту 5.2 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" (далі - Положення), затвердженого постановою правління НБУ №637 від 15 грудня 2004 року встановлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі, що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі.

Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства - юридичної особи.

Відповідно до пункту 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб.

Пунктом 2.9 Положення встановлено, що підприємства не повинні накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення потрібних витрат до настання строків них виплат.

Відповідно до пункту 3.5 вказаного Положення встановлено, що у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа. Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача. Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу, або за окремою видатковою відомістю. Якщо підприємство (підприємець) надає держателям платіжних карток послуги з видачі готівки за допомогою платіжного термінала, то на підставі квитанцій платіжного термінала таким підприємством складається видатковий касовий ордер на загальну суму проведених операцій за день та здійснюється відповідний запис у касовій книзі.

Абзацом 1, 2 статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції: у вигляді штрафу за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Згідно із статтею 2 вищенаведеного Указу, штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

Відповідно до пункту 54.5 статті 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 20.1.28. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, податковий орган наділений правом звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідачем в добровільному порядку заборгованість по фінансових (штрафних) санкціях не сплачена, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із статтями 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Враховуючи встановлені обставини справи та зазначені положення чинного законодавства України, відсутність заперечень відповідача щодо предмету спору, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Вінтехліс" (вул. Карбишева, 53 (адмінкорпус) кімната, 6, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 34788142) до Державного бюджету (р/р 31113104700002, код платежу 3021080902, ГУДКСУ у Вінницькій області 34701167, МФО 802015) штрафні (фінансові) санкції у сумі 4962 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят дві) гривні 68 копійок.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна