Постанова № 22084121, 20.03.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

20 березня 2012 р. Справа № 2а/0270/955/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Богоноса Михайла Богдановича,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи

за позовом: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Тростянецькому районі Вінницької області

до: відкритого акціонерного товариства "Тростянецьке хлібоприймальне підприємство"

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Тростянецькому районі Вінницької області до відкритого акціонерного товариства "Тростянецьке хлібоприймальне підприємство" про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на день звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість за 2003 рік по сплаті страхових внесків на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тростянецькому районі в сумі 27692,46 грн.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 05.03.2012р. відкрито провадження у справі.

В судове засідання, призначене на 13.03.2012 та 20.03.2012 р., представник позивача не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі (вх.№ 5849).

Представник відповідача в судове засідання не зявився з невідомих суду причин. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження на адресу, що вказана в позовній заяві, проте конверт повернувся до суду із позначкою: “за зазначеною адресою не значиться”(а.с.28).

Відповідно до частини 8 статті 35 КАС України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної особи. Оскільки повістки направлені відповідачу рекомендованим листом за адресою, вказаною в довідці про включення до Єдиного державного реєстру підприємств організацій України, судом вжито всі передбачені КАС України заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з метою забезпечення його участі або участі повноважного представника для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

За приписами частини 11 статті 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 6 статті 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату,час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення Відповідача належним чином про час, дату і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з довідки № 1565 ВАТ "Тростянецьке ХПП" включений до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 19.03.1998 року (а.с. 6).

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності" страхування здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України.

Згідно ч.2 п.1 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок внесків роботодавців для підприємств з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення.

Статтею 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено, що одним з основних принципів страхування від нещасного випадку є обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Згідно з п.п. 2.1. п. 2 Порядку стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 31 від 30.11.2010р., стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року N 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за N 867/14134 (далі Інструкція).

Станом на 01.01.2012 року за відповідачем рахується заборгованість в сумі 27692,46 грн, що складається з недоїмкив сумі 22880,46 грн та суми страхових внесків строк сплати яких не настав - 4812 грн (а.с.4).

Згідно зі ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), роботодавець (страхувальник) зобов'язаний своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок невиконання своїх обов'язків із страхування від нещасного випадку, відповідно до закону.

Відповідно до п. 5.8 вищезазначеної Інструкції, при стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються. Сплата (погашення) пені здійснюється у такому самому порядку, як і недоїмки. У разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені і штрафних санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та штрафних санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості в розмірі 27692,46 ВАТ "Тростянецьке ХПП" у встановлені строки до бюджету не сплатило, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

На підставі викладеного, враховуючи, що позов підтверджений матеріалами справи, відповідачем не спростований, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ВАТ "Тростянецьке хлібоприймальне підприємство" (24300, вул.1 Травня,26, смт Тростянець, Вінницька область, ЄДРПОУ 00953289, р/р 260034010 в ВОД "Райфайзен банк "Аваль", МФО 302247 )на користь відділення відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворовань у Тростянецькому районі Вінницької області (23400, вул.Наконечного,9, смт Тростянець, Вінницька область, р/р 37170003000895 в УДКС у Тростянецькому районі, МФО 802015, ЄДРПОУ 25937669) заборгованість із сплати страхових внесків у сумі 27692,46 (двадцять сім тисяч шістсот дев'яносто дві гривні сорок шість копійок).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Богоніс Михайло Богданович