Постанова № 22083378, 13.03.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

13 березня 2012 р. Справа № 2а/0270/415/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Жданкіної Наталії Володимирівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Розлуцького Андрія Миколайовича

позивача: Бойка Д.Д.

відповідача: Лесика В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальінстю "Бона-С"

до: Державної податкової інспекцій у м. Вінниці

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Бона-С" з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Вінниці про скасування податкових повідомлень - рішень від 26.12.2011 року №0005192340, №0005172340 та № 0005182340.

Позов мотивовано тим, що за наслідками позапланової фактичної перевірки ТОВ "Бона-С" з питань дотримання вимог ст.267 ПК України, Законів України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, та тютюнових виробів", "Про затвердження положення про ведення касових операцій у національній валюті України", "Про оплату праці" складено акт №357/02/28/23/37490390 від 19.12.2011 р., на підставі якого відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 26.12.2011 року №0005192340, №0005172340 та № 0005182340.

Не погоджуючись з винесеними відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з вимогами про визнання їх протиправними та скасування.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідачем на підставі акту перевірки №357/02/28/23/37490390 від 19.12.2011 року було винесено рішення про застосування штрафних(фінансових) санкцій №0005192340 від 26.12.2011 року за яким застосовано штрафні санкції на підставі підпункту 267.6.1-267.6.3 пункту 267.6 ст.267 на суму 376 (триста сімдесят шість) грн. 00 коп.; №0005172340 від 26.12.2011 року за яким застосовано штрафні санкції на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 ст.54 ПК України та згідно абз.2 п.1 Указу Президента №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки із змінами та доповненнями» на суму 1220 грн.; №0005182340 від 26.12.2011 року за яким застосовано штрафні санкції на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 ст.54 ПК України та згідно з п.4 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на суму 53040 (пятдесят три тисячі сорок) грн., 00 коп.. Позивач вважає протиправними та необґрунтованими висновки викладені в акті перевірки, а зазначені вище податкові повідомлення рішення - незаконними.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на правильність висновків, викладених у акті перевірки (а.с. 36-38).

Суд, вислухавши пояснення сторін, розглянувши та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.12.2011 року на підставі вищезазначеного акта проведеної перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення №0005172340 з якого вбачається порушення позивачем вимог підпункту 54.3.3 пункту 54.3 ст.54 ПК України та згідно абз.2 п.1 Указу Президента №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки із змінами та доповненнями».

У судовому засіданні представник відповідача зазначив, що в порушення п.3.5 ст.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. N637, на видатковому касовому ордері був в наявності тільки підпис головного бухгалтера і відсутній підпис особи, яка отримувала кошти. Представник позивача не заперечував проти даного факту.

Відповідно до п.3.5 ст.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. N637, що у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача. Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу або за окремою видатковою відомістю.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що, при прийнятті ДПІ у м. Вінниці податкового повідомлення-рішення від 26.12.2011 року №0005172340 про застосування штрафних санкцій у розмірі 1220,00 грн., відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надані, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26.12.2011 року №0005172340 є обґрунтованим та правомірним.

Щодо вимог позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0005192340 та №0005182340 від 26.12.2011 року, то суд приходить до висновку про її задоволення виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, інспектором ДПІ у м.Вінниці було винесено податкове повідомлення-рішення №0005192340 від 26.12.2011 року за яким застосовано штрафні санкції на підставі підпункту 267.6.1-267.6.3 пункту 267.6 ст.267 ПК України, а саме, за місцем проведення перевірки був відсутній торговий патент.

Як вбачаєтся з матеріалів справи, ТОВ "Бона-С" займається виключно оптовою торгівлею молочними продуктами, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ серії АА №474661.

Як було встановлено у судовому засіданні, відповідачем перевірка була проведена не за фактичним місцем здійснення оптово-роздрібної торгівлі (вул. Арабея , 3/202, м. Вінниця), зазначеним у виданому 25.02.2011 році торговому патенті (а.с. 14), як це передбачено підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 ст.75 ПК України, а за місцем реєстрації позивача ( вул. Хмільницьке шосе, 112, м. Вінниця).

Крім того, відповідно до норм чинного законодавства, оптова торгівля молочною продукцією не вимагає наявність торгового патенту, що було підтверджено в судовому засіданні представником податкової.

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Таким чином, посилання податкового органу на порушення позивачем вищезазначених норм законодавства є безпідставним.

Також, ще одним порушенням, виявленим під час перевірки, було недотримання позивачем підпункту 54.3.3 пункту 54.3 ст.54 ПК України, а саме встановлено незабезпечення друкування на реєстраторі розрахункових операцій щоденних фіскальних звітних чеків.

На підставі п.4 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», винесено повідомлення-рішення №0005182340 від 26.12.2011 року та застосовано до позивача штрафні санкції на суму 53040 (пятдесят три тисячі сорок) грн.,00 коп..

Як вбачається із матеріалів справи та пояснень позивача, зазначений в акті перевірки реєстратор розрахункових операцій не використовувався в підприємницькій діяльності, знаходився у виключеному стані, книга обліку розрахункових операцій була відсутня, розрахунки за проданий товар проводились в безготівковому порядку або шляхом оприбуткування готівки в касі з заповненням прибуткових касових ордерів та видачею квитанції до них покупцям.

Так, у відповідності до ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку; якщо в місці отримання товарів операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 26.12.2011 року №0005192340 та № 0005182340, якими накладені штрафні санкції в розмірі 367,00 грн. та 53040,00 грн. підлягають скасуванню.

Частина друга статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, доводяться як показами представника позивача так і матеріалами справи, суд з метою захисту прав та інтересів позивача, вважає, що позов слід задовольнити частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0005192340 від 26.12.2011 року та № 0005182340 від 26.12.2011 року.

В задоволенні решти позовних вимог- відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяЖданкіна Наталія Володимирівна