Постанова № 22083280, 12.03.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

12 березня 2012 р. Справа № 2а/0270/262/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Комара Павла Анатолійовича,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи

за позовом: Липовецькогорайонногоцентрузайнятості - робочого органувиконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

до: ОСОБА_1

про: стягненнясум матеріальногозабезпечення

ВСТАНОВИВ :

20.01.2012 р. до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Липовецький районний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Липовецький РЦЗ, позивач) з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення сум матеріальногозабезпечення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що громадянка ОСОБА_1 під час перебування на обліку в Липовецькому РЦЗ, в статусі безробітної, знаходилася в трудових відносинах. Липовецьким РЦЗ прийнято наказ №223 від 14.12.2011 р. про повернення виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок невиконання нею своїх обов'язків, однак у встановлений строк відповідач не повернула незаконно отриману допомогу по безробіттю.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 23.01.2012 р. відкрито провадження по даній адміністративній справі.

12.03.2012 р. представник позивача подала до суду заяву, в якій просила суд розглянути дану справу в порядку письмового провадження.

Віповідач в судове засідання не з'явилась, повноважного представника не направила, хоча була належним чином повідомлена про час і місце проведення судового розгляду справи шляхом надсилання судової повістки рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується, наявним у матеріалах справи, рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення із відповідною відміткою.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної адміністративної справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

04.11.2010 р. громадянка ОСОБА_1 була зареєстрована у Липовецькому РЦЗ, як така, що шукає роботу.

11.11.2010 р. відповідачу було надано статус безробітного.

За період з 13.12.2010 р. по 18.03.2011 р. ОСОБА_1 отримала допомогу по безробіттю в сумі 866,64 грн.

При проведенні звірки з даними Державної податкової адміністрації України на запит Липовецького РЦЗ, виявлено наявність інформації про доходи ОСОБА_1 в четвертому кварталі 2010 року, отримані від ДП "Продмережа" у період перебування на обліку в службі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю.

З метою підтвердження/спростування даних відомостей Липовецьким РЦЗ 27.10.2011 р. надісланий запит на адресу ДП "Продмережа".

Відповідно до довідки №42 від 21.11.2011р., виданої ДП "Продмережа" ОСОБА_1 дійсно працювала на посаді продавця-консультанта оптово-роздрібного магазину "Фуршет" з 13.12.2010 р. по 31.03.2011 р.

25.11.2011 р. Липовецьким РЦЗ було складено акт розслідування обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №66, в якому зазначено, що ОСОБА_1 з 13.12.2010 р. (наказ №4137-к від 13.12.2010 р.) по 31.03.2011 р. (наказ про звільнення №0968-к від 31.03.2011 р.) працювала на посаді продавця-консультанта оптово-роздрібного магазину "Фуршет" та одночасно отримувала допомогу по безробіттю. Про дані обставини, які впливають на умови виплати матеріального забезпечення, відповідач не повідомила Липовецький РЦЗ.

14.12.2011 р. Липовецьким РЦЗ прийнято наказ №223 про повернення виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг з вини особи, в якому визначено суму безпідставно виплаченої відповідачу допомоги по безробіттю - 866,64 грн.

Даний наказ було доведено до відома відповідача листом №01-31/1986 від 15.12.2011 р., який відповідач отримала 20.12.2011 р. про, що свідчить відповідна відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення. В цьому листі відповідачеві запропоновано повернути безпідставно отримані кошти в добровільному порядку протягом 15 календарних днів з моменту отримання даного листа.

Однак, відповідач не виявила бажання повернути безпідставно отримані кошти в добровільному порядку, а тому Липовецький РЦЗ звернувся до суду за їх примусовим стягненням.

Судом встановлено, що в даному випадку спірні правовідносини регулюються наступним.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про зайнятість населення" зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм дохід у грошовій або іншій формі.

Стаття 1 Закону України "Про зайнятість населення" визначає перелік осіб, які належать до зайнятого населення. Зокрема, в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: а) працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб; б) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство"; в) обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях; г) які проходять службу в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ України, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, альтернативну (невійськову) службу; е) які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах; ж) працюючі громадяни інших країн, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції, не пов'язані із забезпеченням діяльності посольств і місій. Законодавством України можуть передбачатися й інші категорії зайнятого населення.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про зайнятість населення" держава гарантує виплату безробітним в установленому порядку допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги членам сім'ї, які перебувають на їх утриманні, та інших видів допомоги.

Згідно з ст.25 Закону України "Про зайнятість населення" держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю. Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Стаття 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" обов'язковою умовою для виплати допомоги по безробіттю визначає набуття у встановленому порядку статусу безробітного.

Судом встановлено, що відповідач в період з 13.12.2010 р. по 31.03.2011 р. перебувала у трудових відносинах, а тому належала до категорії зайнятого населення і не мала права на допомогу по безробіттю.

Відповідно до ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем повністю переконують в обґрунтованості позовних вимог.

В силу ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В даному випадку позивач діяв у межах власних повноважень та на виконання його функцій, визначених законодавством.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Докази, надані позивачем, повністю переконують у обґрунтованості позовних вимог, а відповідач не надав суду жодних доказів які могли б слугувати підставами для спростування доводів позивача.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Липовецькогокого РЦЗ щодо стягнення з відповідача - ОСОБА_1 незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 866,64 грн., підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158,162, 163, 167, 255,257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 кошти в сумі 866,64 грн. на рахунок Липовецького районного центру зайнятості №37171304900273 УДК у Вінницькій області код платежу 50040400 код отримувача 34701099 МФО 802015.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя           Комар Павло Анатолійович