Постанова № 22082974, 01.03.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2012 р. Справа № 2а/0270/550/12

м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи

за позовом: Могилів-Подільського міжрайпрокурора в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про: стягнення боргу по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, -

ВСТАНОВИВ :

до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Могилів-Подільський міжрайпрокурор в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу по сплаті страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що відповідач у строк, передбачений Законом України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", не сплатив суму страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування за третій та четвертий квартали 2010 року, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 871, 74 грн.

Оскільки заборгованість відповідачем у добровільному порядку вчасно не погашена, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення боргу.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 06.02.2012р. по даній справі відкрито скорочене провадження.

В зв"язку з тим, що від ФОП ОСОБА_1 надіслана ухвала повернулась до суду з відміткою: "адресат не проживає", а також враховуючи, що жодних записів у спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо реєстрації відповідача не знайдено, та в силу ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою від 10.02.2012р. призначив розгляд справи за загальними правилами адміністративного судочинства.

В судове засідання, призначене на 01.03.2012р. на 09:30 год, позивач не з"явився, проте надав до суду заяву (вх. № 5144) про розгляд справи без його участі, крім того зазначив, що повністю підтримує позовні вимоги і просить задоволити позов.

Відповідач в судове засідання теж не з"явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся ухвалою суду, однак до суду повернувся не вручений конверт із відміткою: "за зазначеною адресою не проживає". Жодних письмових матеріалів до суду відповідач не надіслав.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така судова кореспонденція вручена належним чином.

Отже, судом вжито всіх залежних від нього заходів для повідомлення відповідача належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи, про строк подання заперечення проти позову, порядок його подання та про наслідки неподання такого заперечення.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу в письмовому провадженні.

З огляду на зазначені положення законодавства та, враховуючи клопотання позивача і неявку відповідача, суд дійшов висновку про проведення судового розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази та надавши їм юридичну оцінку, судом встановлено наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 взята на облік в управлінні Пенсійного фонду в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському р-ні 15.08.1996 р., до 01.01.2011р є платником страхових внесків на обов"язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 р. - платником єдиного внеску.

Протягом липня, серпня, грудня 2010 року відповідач здійснювала підприємницьку діяльність, сплачувала фіксований податок, проте розрахунки по страхових внесках не проводились.

Відносини, які виникли між позивачем та відповідачем, регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " № 1058-ІV від 09.07.2003 р. з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 1058-ІV).

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 14 цього Закону, до кола осіб, які є страхувальниками, відносяться застраховані особи, визначені в п. 3 ч.1 ст. 11 цього Закону. Ними є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

01.07.2004 року набрав законної сили Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003р., у відповідності до абз.4 ч.1 ст. 6 якого (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державний реєстратор передає органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування повідомлення та відомості з реєстраційних карток про вчинення реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, у тому числі щодо створення або ліквідації відокремлених підрозділів юридичних осіб.

Таким чином, платником страхових внесків до Пенсійного фонду України, фізична особа-підприємець стає автоматично з моменту державної реєстрації.

У відповідності до п.п.4 п.8 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України 1058-ІV, фізичні особи-підприємці, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) та члени їх сімей, які беруть участь у справі у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування, сплачують страхові внески в порядку та розмірах, визначених цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно, але при цьому сума такого внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального страхового внеску за кожну особу.

Відповідно до ст. 1 Закону №1058-ІV, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно ст.7 цього ж Закону , загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципом обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Порядок визначення розміру страхового внеску для платника, міститься у визначенні мінімального страхового внеску, що передбачене ст. 1 Закону №1058-ІV, а саме: мінімальний страховий внесок - це сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати ( доходу).

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2010 рік", а також Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20.10.2009р. № 166-6, мінімальна заробітна плата з 01.07.2010 року становила 888,00 грн., а з 01.12.2010 року - 922 грн.

Згідно п.6 ст. 20 Закону №1058-ІV, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом для фізичних осіб-підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування, є квартал.

На підставі вищевикладеного, за відповідачем числиться заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування за період липня, серпня та грудня 2010 р.(за третій та четвертий квартали 2010 року) на загальну суму 871, 74 грн. Розрахунок боргу міститься в матеріалах справи (а. с. 5).

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 106 Закону №1058-ІV, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

На виконання даних норм законодавства, відповідачу направлялись вимоги про сплату боргу: вимога № 407 від 29.11.2010р. про сплату боргу за третій квартал в сумі 573, 64 грн., та вимога № 423 від 17.02.2011р. про сплату боргу за четвертий квартал 2010 року у сумі 298, 10 грн.

Згідно з абз. 6 п. 8.3. Інструкції про порядок обчислення страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне страхування до Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження з повідомленням про вручення. Належність направлення вимог підтверджується наявними у справі копіями поштових листів з рекомендованими повідомленнями про вручення (а. с. 8-9).

Однак, боржник протягом 10 робочих днів з дня отримання вимог не сплатив суму заборгованості.

В силу абз.3 ч.12 ст. 20 Закону №1058-ІV, у разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до ст.8 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виплата пенсій здійснюється з Пенсійного фонду України, який проводить збір і акумуляцію коштів для реалізації положень ст.46 Конституції України. Таким чином, несплата суб"єктом господарювання страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування, істотно зачіпає економічні інтереси держави, призводить до дефіциту бюджету Пенсійного фонду, позбавляє його можливості виконувати основну функцію - своєчасне та повне фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат.

Саме при проведенні Могилів-Подільською міжрайпрокуратурою наглядової перевірки дотримання управлінням Пенсійного фонду в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі вимог Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", встановлено факт наявності заборгованості по виплаті страхових внесків.

Відповідно до ст. 60 КАС України, прокурор має право звертатись до адміністративного суду із адміністративним позовом про захист прав, свобод та інтересів інших осіб. Разом з тим, згідно ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", наявність порушень економічних інтересів держави є підставою для представництва в суді.

На підставі вищевикладеного, прокурор звернувся в інтересах держави до суду з даним позовом.

Суд вважає, що позовні вимоги повністю обгрунтовані, підтвердились в ході розгляду справи, а відтак наявні підстави для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі, здійснені нею документально підтверджені витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Так як у матеріалах справи відсутні вищезазначені документально підтверджені витрати, суд приходить до висновку про відсутність підстав для такої компенсації.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задоволити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (24000, АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1 ) на рахунок управління Пенсійного фонду в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі (24000, вул. 3-тя Гвардійська, 19, м. Могилів-Подільський, р/р 25607323390103 в філії ВОУ АТ "Ощадбанк", МФО 302076, код ЄДРПОУ 37865377) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування за період липня, серпня, грудня 2010 року в сумі 871, 74 грн. (вісімсот сімдесят одна гривня сімдесят чотири копійки).

Копії постанови направити сторонам.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя: Загороднюк Андрій Григорович