Постанова № 22082599, 15.03.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 березня 2012 р. Справа №2а-13205/11/0170/6 (10 г. 30 хв.) Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого суддіЛатиніна Ю.А. ,

при секретарі Кожевніковій І.С.,

за участю позивача – ОСОБА_1, довіреність №03/13 від 10.01.12р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства «Фесто Виробництво»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополь АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Суть спору: Дочірнє підприємство «Фесто Виробництво» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополь АР Крим від 01.07.2011 року №0001300700 про зменшення розміру від’ємного значення бюджетного відшкодування за лютий 2011 року на суму 74559,00 грн.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001300700 від 01.07.2011 року про зменшення розміру від’ємного значення бюджетного відшкодування за лютий 2011 року на суму 74559,00 грн. та №0001680700 від 12.10.2011 року про зменшення розміру від’ємного значення бюджетного відшкодування за лютий 2011 року у розмірі 74559,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 1 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки №186/07-00/20718805 від 12.05.2011 року, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають дійсності, вимогам Закону України "Про податок на додану вартість" та положенням ст. 102 Податкового кодексу України.

У судовому засіданні позивач на позовних вимогах наполягав з підстав викладених у позовній заяві та доповненнях до неї.

Представник відповідача до суду не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Будь-яких клопотань суду не направив, заперечень на позов не надав.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача, керуючись ст. 128 КАС України, на підставі наявних доказів.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані позивачем, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

12.05.2011 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополь АР Крим було складено акт № 186/07-00/20718805 про документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Фесто Виробництво» (ЄДРПОУ 20718805) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2011 року за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.2006 року по 28.02.2011 року.

Згідно з висновком вказаного акту перевіркою встановлено, що ДП «Фесто Виробництво» порушено п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.02.11р. №2755-VI, а саме: заявлена сума бюджетного відшкодування на рахунок платника банку за лютий 2011 року зменшено на 3297 грн. та складає 883831 грн.; п. 102.5 ст. 102 п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.02.11р. №2755-VI, а саме: перевіркою зменшено залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 71262 грн. та складає 69200 грн.

На підставі акту перевірки №186/07-00/20718805 від 12.05.2011 року СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим було прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.07.2011 року №0001300700, яким позивачу зменшено розмір від’ємного значення ПДВ на суму 74559 грн. за лютий 2011 року.

Податкове повідомлення-рішення від 01.07.2011 року №0001300700 оскаржено позивачем у апеляційному провадженні до ДПА в АР Крим.

Рішенням ДПА в АРК від 07.09.2011р. №3339/10/25-023 в задоволенні первинної скарги відмовлено, донараховано штрафні санкції у розмірі 1 грн. та винесено податкове повідомлення-рішення від 12.10.2011 р. №0001680700 про зменшення розміру від'ємного значення бюджетного відшкодування за лютий 2011р. у розмірі 74 559 грн. і штрафних санкцій у розмірі 1 грн.

Рішенням ДПА України від 06.10.2011р. №3111/6/10-2115 ДП "Фесто Виробництво" було відмовлено в задоволенні повторної скарги

Не погодившись з зазначеним висновком ДП "Фесто Виробництво" звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001300700 від 01.07.2011 року та №0001680700 від 12.10.2011р.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов’язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що суб’єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов’язків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з’ясовує, чи використане повноваження, надане суб’єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим №0001300700 від 01.07.2011 року та №0001680700 від 12.10.2011р., суд зобов’язаний встановити чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії обґрунтованими, безсторонніми, добросовісними та розсудливими.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України “Про податок на додану вартість” визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобов’язання це загальна сума податку , одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді , визначена згідно з Законом, а податковий кредит –це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Ст.67 Конституції України визначає, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Як убачається з матеріалів справи спірні правовідносини виникли між сторонами у період чинності Законів України "Про систему оподаткування", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", положення яких застосовуються судом при вирішення цієї справи.

Закон України від 25.06.91р. №1251-ХІІ "Про систему оподаткування" визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

З положень статті 6 Закону об'єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об'єкти, визначені законами України про оподаткування.

До загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі), за приписами статті 14 Закону, відносяться податок на додану вартість та податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами.

На час проведення перевірки позивача, прийняття податкового повідомлення-рішення платники податку на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України “Про податок на додану вартість”.

Судом встановлено, що в ході проведення перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ДП "Фесто Виробництво" за лютий 2011 року було встановлено, що значення р.24 зазначеної декларації „залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового періоду наступного податкового періоду" становить 1027590грн., а повинно складати 953031 грн. Відповідно до висновків акта перевірки ДП "Фесто Виробництво" втратило право на бюджетне відшкодування за податковими накладними за вересень 2006 р. на суму 60 595 грн. за січень 2007 р. на суму 12 454 грн., за квітень 2007р. на суму 1510грн., оскільки пропустило строк давності (1095 днів) для подачі заявки на їх відшкодування порядку п.102.5, ст.102 НК України.

Проте, суд не погоджується з зазначеними висновками відповідача з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи зазначені податкові накладні включені в податковий кредит за вересень 2006 р. на суму 60 595 грн., за січень 2007 р. на суму 12 454 грн., за квітень 2007р. на суму 1510грн., и в наступне бюджетне відшкодування за жовтень 2006 р. на суму 60 595 грн., за лютий 2007 р. на суму 12 454 грн., за травень 2007р. на суму 1510грн.

Порядок обчислення та сплати податку був визначений у ст.7 вказаного Закону.

Пунктом 7.7.5., ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Однак така перевірка була проведена зі значним пропуском зазначеного строку ( акт перевірки від 12.08.2008р. №5931/23-4/20718805, та від 18.11.2008р. №8409/23-4/207188805).

Судом встановлено, що актом позапланової не виїзної перевірки № 5931/23-4/20718805 від 12.08.2008р. ДПІ у м. Сімферополі була знята сума податку на додану вартість, раніше заявлена ДП «Фесто Виробництво» до відшкодування на розрахунковий рахунок у Декларації за жовтень 2006 року в сумі 60594,34грн. і в Декларації за лютий 2007 року в сумі 12 454,02 грн. В акті перевірки ДПІ зроблено висновок, що ці суми повинні бути відображені підприємством у складі від'ємного значення податкового кредиту наступних податкових періодів (рядок 26). ДПІ було прийнято повідомлення-рішення № 0011062301/0 від 13.08.08р. на зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 73 048,36 грн., яке було оскаржене в адміністративному порядку .

Крім того, актом позапланової не виїзної перевірки № 8409/23-4/20718805 від 18.11.2008 року ДПІ у м. Сімферополі була знята сума податку на додану вартість, раніше заявлена Дочірнім підприємством Фесто Виробництво до відшкодування на розрахунковий рахунок у Декларації за травень 2007 року в сумі 1510,30 грн. В акті перевірки ДПІ зроблено висновок, що ці суми повинні бути відображені підприємством у складі від'ємного значення податкового кредиту наступних податкових періодів ( рядок 26). На підставі ДПІ було прийнято повідомлення-рішення № 0015192301/0 від 18.11.2008р., в якому було зменшено бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 1510,30 грн. Податкове повідомлення-рішення оскаржене в адміністративному порядку .

Пункт 7.7.8., статті 7 Закону передбачав що, у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи, зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Судом встановлено, що у листопаді 2009 році позивач включив вищевказані суми до складу від'ємного значення податкового кредиту з ПДВ наступних періодів. Сума 74559 грн. (73048,36 грн+1510,30грн.) була включена через рядок 23.4"Збільшено/зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки податкового органу" у складі суми 138 423 грн. і відображена в рядку 26 Декларації.

Починаючи з декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року дані суми перебували в рядку 26 декларації, що чітко простежується в додатку 2 до декларації "Довідка щодо залишку суми від’ємного значення попередніх податкових періодів ,що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягають включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду".

Однак, відповідач, в порядку передбаченому пп.7.7.7., 7.7.8. , ст.7 Закону, ніяких порушень включення вказаної суми не виявив, але повторно з порушенням строків зняв ці суми з бюджетного відшкодування за лютий 2011р. в травні 2011р. на підставі акта №186/07-00/20718805 від 12.05.2011р.

          Згідно до п.п. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв на час виникнення від’ємного значення з податку на додану вартість заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

          Відповідно до п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Підпунктом 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України дано визначення поняттю надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату;

Відповідно до п.п. «б» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. «б» п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Зазначені норми не передбачають строку давності для включення до складу податкового кредиту сум від’ємного значення ПДВ, що залишились після бюджетного відшкодування.

З аналізу зазначених норм вбачається, що п. 102.5 ст. 102 ПК України встановлюється виключно порядок (можливість) повернення із бюджету надлишково сплачених грошових коштів, тобто «переплати», а суми, задекларовані платником податку в якості залишку від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включаються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, не підпадають під визначення «переплата», тобто такі суми ПДВ не можуть бути списані в результаті закінчення терміну давності, а підлягають включенню до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим неправомірно застосувала строк давності в 1095 днів, встановлений для подачі заяви про відшкодування надміру сплачених податкових зобов’язань до державного бюджету, до порядку включення до складу податкового кредиту сум від’ємного значення ПДВ, що залишились після бюджетного відшкодування та неправомірно прийняв податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивачем дотримано вимоги Податкового кодексу України, а саме відповідно до діючого податкового законодавства віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2011 рок суми від’ємного значення, що виникли за період з 01.11.2006р. по 28.02.2011р. Отже, відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню, а прийняте відповідні повідомлення - рішення підлягають скасуванню.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополь АР Крим рішення №0001300700 від 01.07.2011 року та №0001680700 від 12.10.2011р. не можуть бути визнані такими, що прийняті на підставі та відповідно до діючого законодавства, добросовісно та безсторонньо, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Крім того, суд враховує практику Вищого адміністративного суду України, викладену у листі №2135/11/13-11 від 21.11.2011 року, відповідно до якого судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду де відповідачем є суб’єкти владних повноважень, стягуються з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків останнього. Отже, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду у розмірі 3,40 грн. підлягає поверненню шляхом їх безспірного списання з рахунків суб’єкта владних повноважень - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополь АР Крим.

Під час судового засідання, яке відбулось 15.03.2012 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 19.03.2012 року.

Керуючись ч. 3 ст. 94, ст. ст. 160-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополь АР Крим №0001300700 від 01.07.2011 року та №0001680700 від 12.10.2011р..

Стягнути з Державного бюджету України 3,40 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання з рахунків суб’єкта владних повноважень - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополь АР Крим на користь Дочірнього підприємства «Фесто Виробництво».

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                   Латинін Ю.А.