Постанова № 22082528, 12.03.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

12 березня 2012 р. (16:02) Справа №2а-5186/11/0170/2 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В., при секретарі Дрягіні В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства "Ялтакурорт" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"

до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим

про визнання протиправними дій

за участю представників:

від позивача ОСОБА_1 пред-к, дов. від 15.02.2012 р.

від відповідача не зявився.

Суть спору: Дочірнє підприємство “Ялтакурорт” Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”(далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Ялта в АР Крим (далі відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо встановлення порушення завищення валових витрат на загальну суму 25357594 грн., в т.ч. за I квартал 2010 р. на суму 588517 грн., за ІІ квартал 2010 р. на суму7252803 грн., за ІІІ квартал 2010 р. на суму 17516274 грн., в порушення п. 1.32 ст. 1, п. п. 5.1., п. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств", завищення податкового кредиту на загальну суму 5119854 грн., в тому числі за березень 2010 р. в сумі 117703 грн., за квітень 2010р. в сумі 191952 грн., за травень 2010 р. в сумі 265131 грн., за червень 2010 р. в сумі 1076811грн., за липень 2010 р. в сумі 1187947 грн., за серпень 2010 р. в сумі 1298599 грн., за вересень 2010 р. в сумі 981711 грн., в порушення п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, завищення валового доходу на загальну суму 27426687 грн., у тому числі за І квартал 2010 р. в сумі 597069 грн., за ІІквартал 2010 р. в сумі 7390428грн., за ІІІ квартал 2010 р. в сумі 19439190 грн. в порушення п.п. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, завищення податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 5389181 грн., у тому числі за березень 2010 р. в сумі 119414 грн., за квітень 2010 р. в сумі 184096 грн., за травень 2010р. в сумі 271658 грн., за червень 2010 р. в сумі 1024370 грн., за липень 2010 р. в сумі 1261125грн., за серпень 2010 р. в сумі 1275691 грн., за вересень 2010 р. в сумі 1252827грн., в порушення п. 3.1. ст. З, п.7.3. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, що визначено у висновках акту “Про результати документальної планової перевірки Дочірнього підприємства “Ялтакурорт” ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, код за ЄДРПОУ 02647220 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010 р.” від 04.03.2011 р. № 347/23-1/02647220/40. Вимоги мотивовані тим, що представники податкового органу при проведенні документальної планової перевірки зробили помилкові висновки про порушення позивачем вимог Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України “Про податок на додану вартість”, яки не ґрунтуються на дійсних обставинах справи.

Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, визначених у позові .

Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулось 30.05.2011р. надав заперечення на позов (вих. № 2624/1/10-0 від 25.05.2011 р.), в яких зазначив про відсутність підстав для задоволення позову.

Суд 30.05.2011 р. призначив по справі судову бухгалтерську експертизу, зупинив провадження по справі.

Після повернення матеріалів справи ухвалою від 03.02.2012 р. провадження по справі було поновлено.

У судовому засіданні , яке відбулось 16.02.2012 р., представник позивача надав додаткові пояснення, в яких зазначив про підтвердження при проведення експертизи вимог, викладених у позові, представник відповідача заперечував проти позовних вимог, просив відкласти розгляд справи для надання заперечень на експертний висновок.

Розгляд справи було відкладено.

У судове зсідання , яке відбулось 12.03.2012 р., відповідач явку свого представника на забезпечив, про день та час його проведення був сповіщений належним чином, представник позивача наполягав на задоволенні позову , зазначивши, що при проведенні експертизи було підтверджено дотримання платником податків вимог Законів України “Про оподаткування прибутку підприємств", “Про податок на додану вартість”, вважав, що справа підлягає розгляду на підставі залучених до неї документів.

Суд , вислухавши думку представника позивача, приймаючи до уваги відсутність клопотання відповідача про відкладенні розгляду справи, участь його представника в минулих засіданнях, керуючись ст. 128 КАС України, ухвалив продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач провів планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період часу з 01.10.2007 р. по 30.09.2010 р. , за результатами якої 04.03.2011 р. склав акт перевірки № 347/23-1/02647220/40. У висновках зазначеного акту перевірки зафіксоване порушення ч.1 ст. 203 , 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів , які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинам, здійсненим ДП «Ялтакурорт» з постачальником ТОВ «Торговельний дім «ЦИТРИНУС» , що призвело до завищення валових витрат на загальну суму 25357594 грн., в т.ч. за I квартал 2010 р. на суму 588517 грн., за ІІ квартал 2010 р. на суму7252803 грн., за ІІІ квартал 2010 р. на суму 17516274 грн., в порушення п. 1.32 ст. 1, п. п. 5.1., п. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств", завищення податкового кредиту на загальну суму 5119854 грн., в тому числі за березень 2010 р. в сумі 117703 грн., за квітень 2010р. в сумі 191952 грн., за травень 2010 р. в сумі 265131 грн., за червень 2010 р. в сумі 1076811грн., за липень 2010 р. в сумі 1187947 грн., за серпень 2010 р. в сумі 1298599 грн., за вересень 2010 р. в сумі 981711 грн., в порушення п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, з покупцеми ДП «Санаторій»Україна», ДП»Клінічний санаторій «Місхор», ДП «Санаторій «Ай-Петрі»Ю ДП «Санаторій «Лівадія», ДП «Санаторій «Орлине гніздо», ДП «Санаторій «Ясна поляна», ДП «Санаторій «Курпати», ЗАТ»Санаторій «Утьос», ЗАТ «Клінічний санаторій «Парус», ЗАТ «Санаторій «30 років Жовтня», ДП «Спеціалізований спинальний ім.. М.Н. Бурденко», ДП «Дитячий та підлітковий санаторій «Таврида», ДП «Клінічний санаторій з батьками «Ударник», ДП «Автотранспортне підприємство», ДП «Центральна курортна поліклініка», ДП «Грязе-лікуваня «Майнами», ДП «СГП «Урожайне» завищення валового доходу на загальну суму 27426687 грн., у тому числі за І квартал 2010 р. в сумі 597069 грн., за ІІ квартал 2010 р. в сумі 7390428грн., за ІІІ квартал 2010 р. в сумі 19439190 грн. в порушення п.п. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, завищення податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 5389181 грн., у тому числі за березень 2010 р. в сумі 119414 грн., за квітень 2010 р. в сумі 184096 грн., за травень 2010р. в сумі 271658 грн., за червень 2010 р. в сумі 1024370 грн., за липень 2010 р. в сумі 1261125грн., за серпень 2010р. в сумі 1275691грн., за вересень 2010 р. в сумі 1252827грн., в порушення п. 3.1. ст.3, п.7.3. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

На час проведення господарської діяльності позивачем, яка була предметом перевірки податкового органу , діяв Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» господарською діяльністю визначалась будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

У п.3.1 ст.3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» було визначено, що об'єктом оподаткування був прибуток, який визначався шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (який діяв на час проведення господарської діяльності позивачем ) під валовим доходом визначалась загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу валового доходу включались , зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг) , доходи від операцій, передбачених ст.7 зазначеного закону ( п.п. 4.1.1 та п. 4.1.3) .

Ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлювала , що валовими витратами виробництва та обігу була сума будь-яких витрат платника податку у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбавалися (виготовлювалися) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до положень п. 5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включались, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), а також суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

П.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначав, що не належали до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Уразі знищення або зіпсування зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів .

На час проведення позивачем господарської діяльності, яка перевірялась податковим органом, платники податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України “Про податок на додану вартість”.

У п.1.4. ст.1 цього Закону було встановлено, що поставкою товарів визначались будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг, а поставка послуг, зокрема, включала надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Згідно з п.п. 1.6 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковим зобовязанням була загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, яка визначена згідно з Законом.

Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст.3 Закону об'єктом оподаткування були операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходилось на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом.

База оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначалась , виходячи з їх договірної (контрактної) вартості , зазначеної за вільними цінами , але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (обовязкових платежів ) згідно із законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включались будь-які суми коштів , вартість матеріальних і нематеріальних активів , що передавались платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу ( п. 4.1. ст. 4 1 Закону України “Про податок на додану вартість”)

Порядок обчислення та сплати податку був встановлений у ст.7 вказаного Закону.

У п.п .7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” було визначено, що платник податку був зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складалась у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надавався покупцю, копія залишалась у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписувалась на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні були зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків ( п. 7.2.3. п. 7.2 ст.7 Закону).

Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення податкових зобовязань з продажу товарів (робіт, послуг) вважалась дата, яка припадала на податковий період, протягом якого відбувалась будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” було зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначався виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

У п.п.7.4.4. п. 7.4 .ст. 7 цього Закону було встановлено, що якщо платник податків використовував (виготовляв) матеріальні і нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника , т о сума податку, сплаченого у звязку з таким придбанням (виготовленням) не включалась до складу податкового кредиту.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягала сплаті ( перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначалась як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При відємному значенні суми розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, мала відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

Працівники податкового органу в акті перевірки № 347/23-1/02647220/40 від 04.03.2011 р. зазначили про безпідставне включення позивачем до складу валових витрат 25357594 грн. коштів , витрачених на придбання товарів в І-ІІІ кварталах 2010р. у ТОВ «Торговельний дім «ЦИТРИНУС» , завишення податкового кредиту по ПДВ за березень-вересень 2010р. на 5119854 грн. , завищення валових доходів за зазначений період часу по операціях з іншими контрагентами на суму 27426687 грн. , завишення податкового зобовязання по ПДВ на суму 5389181 грн.

До матеріалів справи залучений висновок № 37 від 10.01.2012 р. судово-економічної експертизи , проведеної на виконання ухвали суду від 30.05.2011р.

Згідно з зазначеним висновком експертною установою встановлено, що за даними бухгалтерського обліку платника податків позивачем за період часу березень-вересень 2010 р. відображена загальна сумам постачання товарів від ТОВ «Торговельний дім «ЦИТРИНУС» у розмірі 30429114,05 грн. ( з урахуванням повернення) , в тому числі ПДВ на суму 5071520,02 грн. Господарські операції по придбанню товарів у зазначеного контрагента відображені в бухгалтерському обліку позивача у повному обсязі.

Експертами встановлено,що позивачем в зазначений період часу отримано від ТОВ «Торговельний дім «ЦИТРИНУС» товару на суму 30429114,05 грн. ( в тому числі ПДВ на суму 5071520,02 грн.). Позивачем оплата товару , придбаного у ТОВ «Торговельний дім «ЦИТРИНУС» в період часу березень-вересень 2010 р. , відображена за даними бухгалтерського обліку на суму 27803818,90 грн. , повернення товарів відображено на суму 2677,55 грн.

На вивчення експертам надавались акти звірення розрахунків між позивачем та ТОВ «Торговельний дім «ЦИТРИНУС» за період часу березень-вересень 2010 р., яки оформлені уповноваженими особами та скріплені печатками підприємств. Станом на 30.09.2010р. за даними бухгалтерського обліку позивача рахується його кредиторська заборгованість на користь ТОВ «Торговельний дім «ЦИТРИНУС» у розмірі 2625295,15грн.

При проведенні експертизи було встановлено ,що операції щодо придбання товарів у ТОВ «Торговельний дім «ЦИТРИНУС» були оформлені витратними накладними, податковими накладними, їх оплата підтверджена платіжними документами, копії яких вивчались експертною установою. Експерти вказали, що зазначені документи оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства.

Експертами також встановлено, що відповідно до відомостей бухгалтерського обліку , декларацій по податку на прибуток позивача його витрати на придбання товарів у

ТОВ «Торговельний дім «ЦИТРИНУС» за період часу березень - вересень 2010р. включені до складу валових витрат у повному обсязі на суму 25357594 грн. , в його валові витрати станом на 30.09.2010 р. ( з урахуванням постачання товарів від ТОВ «Торговельний дім «ЦИТРИНУС» ) склали 32527418 грн. Розбіжності з відомостями, викладеними в акті перевірки, склали 25357594 грн. в сторону збільшення , що відбулось в наслідок того, що працівниками податкового органу не були прийняти до уваги первинні документи, яки підтверджували постачання ТОВ «Торговельний дім «ЦИТРИНУС» на адресу позивача с товарів в зазначений період часу.

В експертному висновку зазначено,що за даними податкових накладних, реєстрів отриманих податкових накладних, декларацій по ПДВ за період березень-вересень 2010р. позивачем відображено включення до складу податкового кредиту по ПДВ по операціях придбання товарів у ТОВ «Торговельний дім «ЦИТРИНУС» ПДВ на суму 5121481 грн. Розбіжності з відомостями податкового органу щодо сум ПДВ, яки були включені до складу податкового кредиту , склали 1627 грн. в сторону збільшення в наслідок не прийняття до уваги представниками податкового органу операцій по придбанню товару у ТОВ «Торговельний дім «ЦИТРИНУС» за липень 2010 р.

Експертами зазначено,що включення позивачем до складу податкового кредиту за березень-вересень 2010р. ПДВ в розмірі 5121481 грн. на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «Торговельний дім «ЦИТРИНУС» , відповідало вимогам Закону України “Про податок на додану вартість” .

При вивчені матеріалів справи експертами зроблений висновок про те,що господарські операції з ТОВ «Торговельний дім «ЦИТРИНУС» підтверджені відповідними документами бухгалтерського та податкового обліку , матеріалами справи підтверджено право позивача на податковий кредит по ПДВ у розмірі 6127035 грн.

Експертами встановлено,що за даними бухгалтерського обліку за період часу з березня по вересень 2010 р. загальна сума відвантаження товарів склала 37107375,55грн. (в тому числі ПДВ 6184562,59 грн.), з яких від ТОВ «Торговельний дім «ЦИТРИНУС» отримано товару на 27426687 грн. без ПДВ, який в подальшому був реалізований санаторіям.

За результатами вивчення матеріалів податкового та бухгалтерського обліку платника податків, матеріалів перевірки експертами встановлено,що за даними бухгалтерського обліку позивача загальна сума постачання товарів від ТОВ «Торговельний дім «ЦИТРИНУС» за період березень-вересень 2010р. по договору постачання від 10.03.2010 р. склала 30429114,05 грн. ( в тому числі ПДВ 5071520,02грн.), відповідно до його первинних бухгалтерських документів реалізація товарів, отриманих від ТОВ «Торговельний дім «ЦИТРИНУС» згідно з договором постачання від 10.03.2010р. , за період часу з 13.03.2010 р. по 30.09.2010р. склала без ПДВ 27426687грн., його валові витрати по строчці 06 Декларації по податку на прибуток станом на 30.09.2010 р. склали 32527418 грн. , його валові доходи по строчці 03 Декларації по податку на прибуток станом на 30.09.2010 р. склали 3330444 г грн., відповідно до первинних бухгалтерських документів позивача сума його податкових зобовязань по ПДВ станом на 30.09.2011 р. дорівнювала 6560741 грн., а сума податкового кредиту по ПДВ, сформованого станом на 30.09.2010 р., була 6127035 грн., формування платником податків податкового кредиту по ПДВ за період з березня по вересень 2010р. здійснювалось відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість», не встановлено необґрунтованість формування податкового кредиту.

Представник відповідача, не погодившись з експертним висновком № 37 від 10.01.2012 р., не надав доказів обгрунтованості визначення в акті перевірки № 347/23-1/02647220/40 від 04.03.2011 р. факту вчинення позивачем порушень ч.1 ст. 203 , 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України при виконанні умов правочинів , укладених з ТОВ «Торговельний дім «ЦИТРИНУС», завищення ним валових витрат на загальну суму 25357594 грн. та валового доходу на загальну суму 27426687 грн.

За таких обставин, приймаючи до уваги висновки експертизи, не надання відповідачем в порядку, передбаченому ст.71 КАС України доказів, яки їх спростовували б , суд вважає що викладені в акті перевірки № 347/23-1/02647220/40 від 04.03.2011 р. висновки про завищення позивачем валових витрат на загальну суму 25357594 грн., завищення ним валового доходу на загальну суму 27426687 грн. є такими, що зроблені при неповному зясування обставин справи, невірному використання положень чинного законодавства України.

В той час суд вважає необхідним визначити наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинен він дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На час проведення перевірки позивача відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

У ст.20 ПК України вказані права органів державної податкової служби. Згідно з п. 20.1.4 ст.20 цього Кодексу органи державної податкової служби мають право поводити перевірки платників податку (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

В главі 8 ПК України визначені види перевірок органів державної податкової служби , порядок їх проведення.

Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби (п.75.1 ст. 75 ПК України).

У п.75.1.2. ст. 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Порядок проведення документальних планових перевірок , визначений у ст.77 ПК України .

Відповідно до п. 77.1. ст. 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки (п.77.4 ст. 77 ПК України ) .

У п. 81.1. ст.. 81 ПК України визначено , що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.

Порядок оформлення результатів перевірки визначений у ст.86 ПК України. Результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (п.86.1 ст. 86 ПК України).

Відповідно до п.86.7. ст.86 ПК України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях. У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, орган державної податкової служби зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду. Участь керівника відповідного органу державної податкової служби (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Матеріалами справи не підтверджено порушення позивачем встановленого на той час порядку проведення перевірки позивача.

В силу викладеного суд вважає, що спростування матеріалами справи висновків податкового органу , викладених в акті перевірки № 347/23-1/02647220/40 від 04.03.2011 р. , щодо порушення позивачем ч.1 ст. 203 , 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України при виконанні умов правочинів , укладених з ТОВ «Торговельний дім «ЦИТРИНУС» , щодо завищення першим валових витрат на загальну суму 25357594грн. та валового доходу на загальну суму 27426687 грн. згідно зі ст. 70 КАС України не може бути належним доказом визнання протиправними дій його посадових осіб щодо фіксування в акті перевірки наведених вище порушень Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та Закону України «Про податок на додану вартість», в наслідок чого відсутні підстави для задоволення позову.

Під час судового засідання, яке відбулось 12.03.2012 р. , були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 19.03.2012 р.

Керуючись ст.ст.160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.