Постанова № 22082189, 07.02.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 лютого 2012 р. 15:50 Справа №2а-12084/11/0170/14 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судд Кірєєва Д.В., за участю секретаря Цатурян С.О.

за участю представників сторін:

від позивача не зявився;

від відповідача не зявився,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Керченської міської ради

до Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим

про визнання протиправними дій та виключити з актів опису й арешту майна від 23.09.11р., від 28.09.11р.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: Керченська міська рада (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим (далі відповідач про визнання протиправними дій та виключення з актів опису й арешту майна від 23.09.2011 року та 28.09.2011 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в провадженні відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення з Комунального Підприємства аеропорт «Керч» заборгованості на користь фізичних та юридичних осіб. 23 вересня 2011 року та 28 вересня 2011 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції було накладено арешт на майно Комунального Підприємства аеропорт «Керч». Позивач вважає такі дії протиправними з тих підстав, що власником арештованого майна є територіальна громада м. Керчі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.10.2011 року відкрито провадження по адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.10.2011 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.11.2011 року залучена до участі у справі третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача Комунальне підприємство аеропорт «Керч».

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.02.2011 року закрито провадження по справі в частині позовних вимог про зобовязання Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим виключити з акту опису й арешту майна від 23.09.2011 року літак АН-26, заводський номер 7507, державний та реєстраційний знак UR 26650, початок експлуатації у 1978 році та літак АН-26, заводський номер 7010, державний та реєстраційний знак UR 26519, початок експлуатації у 1978 році, з акту опису й арешту майна від 28.09.2011 року двигуни НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10.

Представник позивача у судове засідання не зявився, надав на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, надав на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю. Позовні вимоги не визнає в повному обсязі, з тих підстав, що на момент проведення примусового виконання, пов'язаного з описом майна представником боржника Комунального підприємства «Аеропорт Керч» державному виконавцю надано баланс підприємства, згідно якого було проведено опис майна. При складанні актів опису і арешту майна від 23.09.2011 р. та 28.09.2011 р. посадовими особами КП «Аеропорт Керч» питання про приналежність арештованого майна Керченській міській раді не піднімалося, зауважень щодо здійснення примусового виконання не надходило, що підтверджується актами опису і арешту.

Представник третьої особи у судове засідання не зявився, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Примусове виконання рішень в Україні покладено на Державну виконавчу службу, яка у своїй діяльності керується Законом України “Про виконавче провадження”, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у випадку невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 24.03.1998 року № 202/98-ВР “Про державну виконавчу службу” (далі Закон № 202) примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Згідно із ст. ст. 4, Закону № 202 державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу в порядку, передбаченому законом.

Отже, органи державної виконавчої служби та їх посадові особи у відносинах з фізичними та юридичними особами під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є субєктами владних повноважень.

Частиною 1 ст. 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

22 листопада 2001 року на 26 сесії Керченської міської Ради 23 скликання було прийняте Рішення «Про прийом в комунальну власність міста Державного підприємства аеропорт "Керч"(а.с. 11)

Рішенням виконавчого комітету Керченської міської ради № 1464 від 28 грудня 2001 року було затверджено Акт прийому-передачі цілісного майнового комплексу державного підприємства "Аеропорт Керч" у власність територіальної громади м. Керчі (а.с.12)

Згідно ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280 від 21.05.1997 року органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до ч. 2 ст. 135 Господарського кодексу України власник має право особисто або через уповноважені ним органи з метою здійснення підприємницької діяльності засновувати господарські організації, закріплюючи за ними належне йому майно на праві власності, праві господарського відання, а для здійснення некомерційної господарської діяльності - на праві оперативного управління, визначати мету та предмет діяльності таких організацій, склад і компетенцію їх органів управління, порядок прийняття ними рішень, склад і порядок використання майна, визначати інші умови господарювання у затверджених власником (уповноваженим ним органом) установчих документах господарської організації, а також здійснювати безпосередньо або через уповноважені ним органи у межах, встановлених законом, інші управлінські повноваження щодо заснованої організації та припиняти її діяльність відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Судом встановлено, що згідно з п. 4.2 Статуту Комунального підприємства аеропорт «Керч», затвердженого Рішенням Керченської міської ради 27 грудня 2001 року, реєстраційний номер 04055624Ю0010246 майно Аеропорту є комунальною власністю, належить йому на праві повного господарського видання з метою здійснення господарської діяльності, яка не суперечить чинному законодавству та цього Статуту.(а.с.23-27).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" № 606 від 21.04.1999 року (далі Закон України № 606) в редакції на час виникнення спірних правовідносин виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України № 202 працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.

Таким чином, законодавцем встановлені певні обмеження повноважень державного виконавця, відповідно до яких всі рішення приймаються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених законодавством України про виконавче провадження, вони повинні бути законними, неупередженими та своєчасними, спосіб та порядок виконання рішення суду встановлюється не виконавцем, а саме рішенням суду, яке відображено у виконавчому документі, виконавчі дії не можуть порушувати права та законні інтереси громадян та юридичних осіб.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 11 Закону України № 606 державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України № 606 арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону України № 606 арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Тобто первинним завданням органів ДВС при накладенні арешту є забезпечення зберігання майна боржника саме під час виконання виконавчого провадження, що є своєрідним заходом запобігання будь-яких дій з боку останнього, які можуть спричинити порушення цілісних, якісних, кількісних характеристик зазначеного майна, внаслідок чого виконання виконавчого провадження та задоволення вимог стягувачів буде неможливим. Накладення арешту може супроводжуватись забороною боржнику розпоряджатись або користуватись майном, або навіть його вилученням із передаванням на відповідальне зберігання іншій особі.

Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Згідно матеріалів справи державним виконавцям відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції у рамках зведеного виконавчого проводження про стягнення з Комунального підприємства Аеропорт «Керч» заборгованості у розмірі 3205557, грн. з метою виявлення майна, що належить боржникові було зроблено запит про надання інформації до Державної автомобільної інспекції, Бюро технічної інвентаризації та Державної податкової інспекції.

Судом встановлено, що 23 вересня 2011 року державним виконавцям відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції ОСОБА_3 був проведений опис та накладено арешт на наступне майно: літак АН-26, заводський номер 7507, державний та реєстраційний знак UR 26650, початок експлуатації у 1978 році та літак АН-26, заводський номер 7010, державний та реєстраційний знак UR 26519, початок експлуатації у 1978 році (а.с. 9).

Також 28 вересня 2011 року державним виконавцям відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції ОСОБА_3 був проведений опис та накладено арешт на двигуни НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10(а.с.10).

Отже відповідачем було проведено опис та накладено арешт за вказаними актами на підставі документів, наданих боржником (баланс підприємства, довідки з банків).

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Таким чином, суд не вибачає порушень вимог Закону України «Про виконавче провадження» з боку відповідача.

Відповідно до ч.1,2 ст. 1 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 3 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.

Згідно з положеннями КАС України позовна заява повинна бути обґрунтована, з наданням відповідних належних доказів, що підтверджують порушення законних прав та інтересів прав позивача.

Позивачем в порядку ч. 1 ст. 71 КАС України не надано належних доказів порушення її законних прав та інтересів діями відповідача в частині проведення опису та накладення арешту на майно за актами від 23.09.2011 року та 28.09.2011 року

З урахуванням викладеного, позовні вимоги Керченської міської ради щодо визнання протиправними дії Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим, щодо проведення опису та накладення арешту на майно за актами від 23.09.2011 року та 28.09.2011 року - задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 2 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кірєєв Д.В.