Постанова № 22082171, 30.01.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

30 січня 2012 р. 10:40 Справа №2а-14652/10/7/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Маргарітова М.В., при секретарі Лотакові А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України "Укрпрофоздоровниця" "Санаторій "Ударник" для дітей з батьками"

до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю:

від позивача представники за довіреністю ОСОБА_2

відповідач не зявився

Обставини справи: Дочірнє підприємство «Санаторій «Ударник» для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» звернулося до Окружного адміністративного суду АРК з позовом до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Євпаторії АР Крим №0001962302/0 від 08.11.2010р. в частині визначення Дочірньому підприємству «Санаторій «Ударник» для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 227255,25грн., в тому числі 131749,50грн. основного платежу і 95505,75грн. штрафних санкцій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що викладені в акті перевірки № 1887/23-2/02650736 від 29.10.2010р. висновки ДПІ в м. Євпаторії АР Крим про завищення позивачем валових витрат у 3 кварталі 2009р. та за 2009р. на суму 526998,00 грн., що виникло в результаті включення до них суми витрат на юридичні послуги минулих періодів за 2006-2007р.р., покладені в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині донарахування податку на прибуток в розмірі 227255,25грн., в тому числі 131749,50грн. основного платежу і 95505,75грн. штрафних санкцій, є безпідставними та суперечать чинному податковому законодавству України. Позивач, вважає, що віднесення ним до валових витрат у перевіреному періоді вищевказаних витрат на юридичні послуги минулих періодів (2006-2007р.р.) є правомірним та ґрунтується на вимогах Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Також позивач вважає безпідставними посилання відповідача, в обґрунтування висновків про завищення збитків на загальну суму 237047,00 грн., на акти його попередніх перевірок, адже вказані акти перевірок не є первинними документами бухгалтерського або податкового обліку підприємства, виключно на підставі яких, в силу встановленого порядку оформлення результатів перевірок, ДПІ має право робити висновки про порушення податкового законодавства.

По справі була проведена судова економічна експертиза, висновок якої залучений до матеріалів справи (а.с.118-133).

Відповідач у судове засідання не зявився, причини неявки не повідомив, про час дату та місце його проведення повідомлений належним чином. У судових засіданнях, які відбулися раніше відповідач проти позову заперечував. Правова позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.148-149) також відповідачем надані заперечення на висновок судової експертизи (а.с.157-158).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, заслухавши представника позивача, суд,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Санаторій «Ударник» для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» має статус юридичної особи з 21.03.1995р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серія А00 № 688211, виданим Виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради АР Крим та Статутом Дочірнього підприємства «Санаторій «Ударник» для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» у новій редакції, державну реєстрацію якого проведено 03.07.2006р., номер запису №11401050003000968.

У період з 28.09.2010р. по 18.10.2010р. ДПІ в м. Євпаторії АР Крим проведена планова виїзна перевірка Дочірнього підприємства «Санаторій «Ударник» для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009р. по 30.06.2010р., за результатами якої складено акт перевірки № 1887/23-2/02650736 від 29.10.2010р. (а.с.14-76) (далі акт перевірки).

Відповідно до висновків вказаного акту, перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 1.22.1 п. 1.22, п. 1.32 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.3, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 6.1 ст. 6, п.п. 8.1.4 п. 8.1, п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8, п.п. 11.2.1 п. 11.2, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994р. в редакції закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997р. зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 169261,00грн., у тому числі по періодах: 3 квартали 2009р. у сумі 197832,00грн., рік 2009 у сумі 147602,00грн. та півріччя 2010р. у сумі 21524,00грн.

За результатами перевірки ДПІ в м. Євпаторії АР Крим зменшено відємне значення обєкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 21126,00 грн., у тому числі по періодах: 1 квартал 2010р. у сумі 10016,00 грн., півріччя 2010р. у сумі 21126,00грн.

Крім того, висновки вказаного акту перевірки були покладені в основу податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим № 0001962302/0 від 08.11.2010р, яким позивачу була визначена сума податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 272346,80грн., в тому числі 169126,00грн. основного платежу і 103220,80грн. штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з наступних підстав.

На час проведення перевірки позивача, у період що перевірявся та на час прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень рішень був чинним Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР.

На стор. 21 акту перевірки (а.с.34), висновки якого покладені в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, зазначено, що згідно даних податкового та бухгалтерського обліку, наданих до перевірки, завищення валових витрат за 3 квартали 2009р. у сумі 764045 грн. виникло в результаті включення суми витрат, які повязані з юридичними послугами минулих періодів за 2006-2007р.р. у сумі 526998,00 грн., а також підприємством у 3 кварталі 2009р. до складу валових витрат по рядку 04.1 віднесена сума збитків за 2006р. у сумі 237047,00 грн., згідно декларації про прибуток за 2006р.

За 2009 рік сума завищення валових витрат складає 526998,00 грн. на суму юридичних послуг.

ДПІ в м. Євпаторії зазначила, що підприємством до перевірки були надані первинні документи, а саме договори та акти виконаних робіт про надання юридичних послуг на загальну суму 526998,00 грн., однак не надані докази щодо досягнення позитивного результату у Вищому господарському суді України, а також не надані докази щодо звязку вказаних юридичних послуг з веденням господарської діяльності підприємства у перевіряємому періоді.

Крім того, вказано, що за результатами попередніх перевірок господарської діяльності підприємства за 2006р., згідно акту перевірки № 687/23-2 від 04.05.2007р. збитки у податковому обліку відсутні, за 2007р., згідно акту перевірки № 1416/2302/265-736 від 29.07.2008р. зменшені збитки господарської діяльності по податковому обліку на суму 116400,00 грн., за 2008р., згідно акту перевірки № 2188/23-2/02650736 від 18.11.2009р. збитки господарської діяльності по податковому обліку зменшені у сумі 116874,00 грн., а отже збитки, які були задекларовані у попередніх звітних періодах, не були підтверджені актами документальних перевірок, також в актах попередніх перевірок не вказано, що підприємством витрати по юридичним послугам не були віднесені до складу валових витрат у попередніх періодах.

Таким чином, за висновком ДПІ, перевіркою встановлено порушення Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, який затверджено Наказом ДПА України від 12.10.2005р. № 448, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.2005р. за № 1323/11603 «Про затвердження Змін до форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затверджених наказом ДПА України від 29.03.2003р. № 143», адже ДП «Санаторій «Ударник» не має права включення суми відємного значення обєкта оподаткування у 3 кв. 2009р. та за 2009р. (збитки за 2006р. у сумі 237047 грн.) та витрат від придбання юридичних послуг до включення у валові витрати по рядку 04.1 Декларації «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11».

Як слідує з позову, позивач оскаржує у даній справі податкове повідомлення-рішення в частині визначення йому податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 227255,25грн., в тому числі 131749,50грн. основного платежу і 95505,75грн. штрафних санкцій, яке здійснено за завищення валових витрат на суму 526998,00 грн. на суму юридичних послуг (526998,00грн. х 25% = 131749,50грн.).

Висновки ДПІ в м. Євпаторії АР Крим про порушення п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо неправомірного включення до податкової декларації з податку на прибуток за 3 кв. 2009р. суми збитків за 2006р. у сумі 237047 грн. позивачем не заперечуються.

В частині донарахування позивачу податкових зобовязань з податку на прибуток в розмірі 37376,0грн. та відповідне застосування штрафних санкцій в розмірі 7715,00грн. позивач спірне податкове повідомлення-рішення не оскаржує та банківською випискою за 10.11.2010р. підтверджується сплата ним 45091,00грн. по податковому повідомленню-рішенню ДПІ в м. Євпаторії АР Крим № 0001962302/0 від 08.11.2010р., в т.ч. 37376,00грн. основного платежу та 7715,00грн. штрафних санкцій.

Оцінюючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у вказаній частині та покладені в його основу висновки ДПІ в м. Євпаторії АР Крим про завищення валових витрат у 3кв. 2009р. та за 2009р. за рахунок витрат на юридичні послуги минулих періодів (2006-2007р.р.), судом встановлено наступне.

Як зазначено у висновку призначеної по справі судово-економічної експертизи № 169 від 31.10.2011р. (а.с.118-133), експертом були досліджені декларації з податку на прибуток за 4кв. 2006р. 2009р., відомості податкового обліку за 2006-2009р.р., журнали-ордери по рахунку 631 «розрахунки з постачальниками» та 631/5 «Розрахунки з іншими кредиторами по юридичним послугам» за період з жовтня 2006р. по грудень 2009р.

За результатами даного дослідження експерт дійшов висновку про те, що послуги, надані у 2006-2007р.р. включені ДП «Санаторій «Ударник» до валових витрат по рядку 04.1 «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг) у 3 та 4 кварталі 2009р. в сумі 526998,00грн.

Таким чином, судом встановлено, що витрати на юридичні послуги, надані у 2006-2007р.р., не відносились позивачем до валових витрат до 3кв. 2009р.

Пункт 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., з наступними змінами і доповненнями, визначає, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Таким чином, даною нормою визначена можливість платника податків, у разі виявлення помилок, виправити показники раніше поданої податкової декларації та не подавати уточнюючий розрахунок, а зазначити уточнені показники у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Пункт 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з наступними змінами і доповненнями, визначає, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Отже, валові витрати є одним з показників, з яких формуються податкові зобовязання з податку на прибуток.

В наказі ДПА України № 143 від 29.03.2003р. "Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання" також зазначено, що валові витрати є одним із показників податкової декларації з податку на прибуток підприємства.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що валові витрати є одним з тих показників, які можуть бути виправлені платником податку у разі самостійного виявлення помилки, а тому твердження відповідача про те, що виправленими можуть бути лише податкові зобовязання, суперечать податковому законодавству України та не ґрунтуються на фактичних обставинах справи.

Досліджуючи питання про те, чи правомірно позивачем до складу валових витрат віднесені витрати на юридичні послуги, суд встановив наступне.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

При цьому, відповідно до п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За змістом цієї норми законодавства, підставою для невключення до складу валових витрат є лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, не підтверджених документально.

При цьому, жодних вимог до того, якими саме первинними документами повинні підтверджуватися господарські операції з надання юридичних послуг, крім актів виконаних робіт та надних позивачем документів, чинне законодавство України не містить. Не наводить таких норм і відповідач в акті перевірки.

З урахуванням вказаних норм, суд зазначає, що до валових витрат платника податку включається вартість робіт, які за своїм призначенням однозначно відповідають смислу господарської діяльності платника податку та передбачають можливість отримання платником доходу або іншої користі від їх придбання.

Як свідчать матеріали справи та було встановлено перевіркою, підприємством до перевірки були надані первинні документи - договори та акти виконаних робіт про надання юридичних послуг на суму 526998,00грн., а саме: договір з СПД ОСОБА_3 б/н від 04.01.2007р. з додатковими угодами та акти виконаних робіт до нього від 12.01.2007р. на суму 25800грн., від 17.01.2007р. на суму 25800грн., від 18.01.2007р. на суму 155236грн. та від 25.01.2007р. на суму 3000грн.; договори з ПП ОСОБА_4 б/н від 11.12.2006р. та акт виконаних робіт від 07.12.2006р. на суму 2000грн., б/н від 26.02.2007р. та акт виконаних робіт до нього від 30.03.2007р. на суму 31000грн.; договір з ПП ОСОБА_5 б/н від 23.10.2006р. з додатковими угодами та акт виконаних робіт до нього від 27.12.2006р. на суму 147662грн.; договір з ПП ОСОБА_6 б/н від 23.10.2006р. з додатковою угодою від 11.12.2006р. та акт виконаних робіт до нього від 06.02.2007р. на суму 136500грн.

За даними договорами на надання консультаційних та юридичних послуг Повірені взяли на себе зобовязання складати та направляти процесуальні документи від імені Довірителя (ДП «Санаторій «Ударник» ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця»), розглядати документацію та виробляти правову позицію захисту інтересів Довірителя у конкретних судових справах, представляти інтереси Довірителя у державних органах та судах, в тому числі місцевих, апеляційних та вищих з питань захисту інтересів ДП «Санаторій «Ударник».

Акти виконаних робіт містить перелік фактично наданих позивачу юридичних послуг.

Стаття 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначає, що господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

При цьому, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 передбачає, що «первинні документи» - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

В свою чергу, господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобовязань та фінансових результатів.

Пункт 2.4 Положення визначає перелік обовязкових реквізитів, які повинні мати первинні документи для надання їм юридичної сили.

Як зазначено у висновку судово-економічної експертизи № 169 від 31.10.2011р., проведеної по даній справі, надані позивачем акти приймання-передачі складені відповідно до вимог ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, а отже є документальним підтвердженням наданих ДП «Санаторій «Ударник» ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця» консультаційних та юридичних послуг у 2006-2007р.р. на суму 526998,00грн.

По факту завищення валових витрат на суму 526998грн. експертом зазначено, що відповідно до вимог п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обовязковим видом звітності, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 18 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000р. під № 27/4248, з наступними змінами і доповненнями, до адміністративних витрат відносяться певні загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, до переліку яких, серед іншого, відноситься винагорода за професійні послуги (юридичні, аудиторські, по оцінці майна тощо).

Таким чином, понесені позивачем витрати на юридичні послуги відповідають вимогам п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки відповідно до вимог п. 18 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», є загальногосподарськими витратами.

Як зазначено у висновку судово-економічної експертизи № 169 від 31.10.2011р., факт перерахування позивачем за вказаними договорами коштів в розмірі 526998,00грн. підтверджується платіжними дорученнями: № 35 від 31.01.2007р. на суму 155236грн., № 24 від 22.01.2007р. на суму 3000грн., № 11 від 12.01.2007р. на суму 25800грн., № 12 від 12.01.2007р. на суму 25800грн., № 70 від 01.03.2007р. на суму 31000грн., № 505 від 31.10.2006р. на суму 2000грн., № 508 від 02.11.2006р. на суму 136500грн. та № 506 від 31.10.2006р. на суму 147662грн.

Вказані обставини не заперечувалися відповідачем по суті.

Таким чином, оскільки, як слідує з акту перевірки, позивачем були надані до перевірки первинні документи на підтвердження витрат, понесених на виконання договорів з надання юридичних послуг, а саме: договори, акти виконаних робіт з переліком наданих юридичних послуг, докази перерахування коштів, суд доходить висновку про безпідставність висновків відповідача щодо не підтвердження валових витрат в розмірі 526998,00 грн. первинними документами на придбання робіт (послуг), що підтверджують їх придбання та звязок з веденням фінансово-господарської діяльності, ведення та зберігання яких передбачено правилами бухгалтерського обліку.

При цьому суд виходить також з того, що відповідно до п.1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за № 925/11205, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В свою чергу, п. 2.3.2 Порядку встановлено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно, в тому числі, зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Рішення ж судів, з причини ненадання яких відповідач дійшов висновку про непідтвердження звязку витрат з господарською діяльністю позивача, не є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку позивача.

Пункт 5.11 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” вказує, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Враховуючи, що податкові органи наділені повноваженнями перевіряти лише правильність нарахування та сплати податків, зборів (обовязкових платежів) на підставі первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, суд погоджується з доводами позивача про те, що надані позивачем до перевірки документи є достатніми для визначення правомірності формування валових витрат.

Отже, твердження відповідача про необхідність зазначених ним документів для визначення валових витрат встановлює додаткові обмеження для позивача, що суперечить нормам чинного податкового законодавства.

Оцінивши висновок експерта № 169 від 31.10.2011р. по даній справі в порядку ст. 86 КАС України, суд вважає його повним та обґрунтованим та приймає у якості доказу по справі, оскільки при проведенні експертного дослідження експерт, попереджений про кримінальну відповідальність по ст. 384 КК України, експерт застосовував методи документальної перевірки та співставлення: проводились арифметичні розрахунки, співставлялись дані бухгалтерського та податкового обліку та звітності, проводилась перевірка правильності заповнення реквізитів на бухгалтерських та податкових документах, здійснювалось співставлення поставки та оплати товарів (робіт, послуг), досліджувалось використання придбаних товарів (робіт, послуг) в господарській діяльності підприємства.

До того ж, як слідує з матеріалів справи, вказаний висновок експерта узгоджується та відповідає первинним та додатковим документам позивача, наявним в матеріалах справи та наданим позивачем на дослідження перевіряючим, які безпідставно не були враховані ними.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що включення позивачем суми наданих консультаційних та юридичних послуг в розмірі 526998,00грн. до складу валових витрат у 4 кварталі 2009р. документально обґрунтовано, а отже висновок відповідача про донарахування податкових зобовязань з податку на прибуток в сумі 131750,00грн. (526998,00грн. х 25%) документами бухгалтерського та податкового обліку ДП «Санаторій «Ударник» не підтверджується.

Як слідує з матеріалів справи, штрафні санкції в розмірі 95505,80 грн. застосовані на підставі п.п. 17.1.3. п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, відповідно до якого у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Враховуючи необґрунтоване донарахування відповідачем суми податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 131750,00 грн., нарахування штрафних санкцій в розмірі 95505,80грн. також є неправомірним.

В силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів того, що податкове повідомлення-рішення у спірній частині винесено відповідачем законно і обґрунтовано, ДПІ в м. Євпаторії АР Крим суду не надано.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі виклеєного суд вважає неспроможними доводи відповідача, по яких він просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

В силу ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

При цьому, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз.

Судом встановлено, що відповідно до наявної в матеріалах справи калькуляції (а.с.127) банківської виписки за 28.01.2011р. (а.с.145), позивачем було сплачено за бухгалтерську експертизу по даній справі 7732,80грн.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3,40грн. та 7732,80грн. витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи.

Під час судового засідання оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Постанову складено у повному обсязі 03.02.2012р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим № 0001962302/0 від 08.11.2010р. в частині визначення Дочірньому підприємству «Санаторій «Ударник» для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 227255,25грн., в тому числі 131749,50грн. основного платежу і 95505,75грн. штрафних санкцій.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Санаторій «Ударник» для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Урицького, 7/3) судовий збір у розмірі 3,40грн. та 7732,80грн. витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Маргарітов М.В.