Постанова № 22082133, 17.02.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 лютого 2012 р. Справа №2а-395/12/0170/25 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., при секретарі Зайцевій М.О., за участю представників позивача ОСОБА_1, довіреність б\н від 01.02.2012 року; ОСОБА_2, довіреність б\н від 02.11.2011 року, представника відповідача ОСОБА_3, довіреність № 127\10-0 від 30.11.2010 року; розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Міст плюс» до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Міст плюс» звернулось до Окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення ДПІ в м. Сімферополі від 20.12.2011 року № 0012862301 та № 0012872301.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем була проведена позапланова документальна виїзна перевірка з питань достовірності нарахування податку на додану вартість за рахунок платника за вересень 2011 року, якою встановлено завищення бюджетного відшкодування за вересень 2011 року в сумі 926 гривень та завищення суми податкового кредиту за серпень вересень 2011 року на суму ПДВ у розмірі 5263 гривні (серпень 2011 року 926 гривень; вересень 2011 року 4337 гривень), внаслідок включення до податкового кредиту сум за податковими накладними, отриманими в попередніх звітних періодах та відсутності документального підтвердження запізнення в отриманні податкових накладних. Вважають такій висновок відповідача протиправним, оскільки згідно з нормами Податкового кодексу, в разі не включення у відповідному звітному періоді до податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ними протягом 365 календарних днів з дати їхньої виписки. Ними до податкового кредиту за серпень 2011 року були віднесені податкові накладні, виписані у червні та липні 2011 року на загальну суму 925,57 гривень, а до податкового кредиту за вересень 2011 року, - податкові накладні за червень, липень та серпень 2011 року на загальну суму 4336,77 гривень після того, як ці накладні були ними отримані від контрагентів.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, свої заперечення обґрунтував тим, що позивач не мав права на включення до податкового кредиту за серпень та вересень 2011 року податкових накладних, отриманих в попередніх податкових періодах, без надання доказів їхнього отримання із запізненням, якими є конверт із відбитком поштового штемпелю.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ТОВ «Міст плюс» є юридичною особою, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №146909, з 10.06.2002 року перебуває на обліку платників податків в Державній податковій інспекції у місті Сімферополі та є платником податку на додану вартість, згідно свідоцтва про реєстрацію № 100288779 (а.с. 10,11).

21.11.2011 року Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Міст Плюс» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2011 року, за результатами якої складено акт № 18344/23-4/32008828 від 07.12.2011 року (а.с. 89-103).

В ході перевірки було встановлено порушення позивачем п. 200.1, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, яке виразилось у завищенні ТОВ «Міст Плюс» бюджетного відшкодування у загальній сумі 926 гривень та п. 198.1, 198.2, ст.. 198, п. 201.1, 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, яке виразилось у завищенні суми податкового кредиту за: серпень 2011 року на суму ПДВ у розмірі 926 гривень та за вересень 2011 року на суму ПДВ у розмірі 4337 гривень, що призвело до завищення відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання і сумою податкового кредиту у серпні, вересні на 5263 гривень, а саме: серпень 2011 року 926 гривень, вересень 2011 року 4337 гривень.

До висновку про допущення позивачем цих порушень податкова інспекція дійшла внаслідок встановлення під час проведення перевірки віднесення позивачем до податкового кредиту за серпень, вересень 2011 року податкових накладних інших періодів, а саме: до податкового кредиту за серпень 2011 року ТОВ «Міст Плюс» віднесло наступні податкові накладні: від ТОВ «Фірма Пріокс» № 216 від 23.06.2011 року на загальну суму 4300 гривень, в тому числі ПДВ 716,67 гривень та № 231 від 06.07.2011 року на загальну суму 565 гривень, в тому числі ПДВ 94,17 гривень; від КП «Одесреклама» № 1189 від 30.06.2011 року на загальну суму 22,08 гривень, в тому числі ПДВ 3,68 гривень; від ПП «Маестро-НЕО» № 247 від 24.06.2011 року на загальну суму 180 гривень, в тому числі ПДВ 30 гривень; № 47 від 01.07.2011 року на загальну суму 156 гривень, в тому числі ПДВ 26 гривень та № 48 від 01.07.2011 року на загальну суму 156 гривень, в тому числі ПДВ 26 гривень; від УДСО при УМВС України в Рівненської області № 2254 від 29.07.2011 року № 103,23 гривень, в тому числі ПДВ 17,21 гривня та від ВАТ «Укртелеком» № 8746\630 від 31.07.2011 року на загальну суму 71,02 гривня, в тому числі ПДВ 11,84 гривень, усього сума ПДВ склала 926 гривень.

До податкового кредиту за вересень 2011 року ТОВ «Міст Плюс» також віднесло податкові накладні інших періодів, а саме: від КП «Жилкомсервіс» № 1360 від 25.08.2011 року на загальну суму 208,32 гривень, в тому числі ПДВ 34,72 гривень; від ТОВ «СОП «СОБР» № 98 від 15.08.2011 року на загальну суму 300 гривень, в тому числі ПДВ 50 гривень; від СБ «Сервіс» № 24 від 15.08.2011 року на загальну суму 55 гривень, в тому числі ПДВ 9,17 гривень; від ППО «Собр» № 16 від 15.08.2011 року на загальну суму 95 гривень, в тому числі ПДВ 15,83 гривень; від УГППс «Укрпошта» № 21\1101 від 02.08.2011 року на загальну суму 500 гривень, в тому числі ПДВ 83,33 гривень; від УДСО при ГУ МВС України в Рівненської області № 2255 від 29.07.2011 року на загальну суму 206,46 гривень, в тому числі ПДВ 34,41 гривень; від ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна» № 3321.41116 від 16.06.2011 року на загальну суму 152,40 гривень, в тому числі ПДВ 25,40 гривень; від ТОВ «Оптима Телеком» № 6042530 від 31.08.2011 року на загальну суму 176,05 гривень, в тому числі ПДВ 29,34 гривень, № 1045364 від 03.08.2011 року на загальну суму 282 гривні, в тому числі ПДВ 47 гривень; від УДС СО при ГУМВС України в м. Києві № 21570 від 17.08.2011 року на загальну суму 347,03 гривні, в тому числі ПДВ 57,84 гривень та № 21573 від 17.08.2011 року на загальну суму 666,57 гривень, в тому числі ПДВ 111,10 гривень; від ТОВ ЦСО «КРЦ» № 639 від 01.08.2011 року на загальну суму 96 гривень, в тому числі ПДВ 16 гривень; від ТОВ «Сантім Плюс» № 788 від 18.08.2011 року на загальну суму 220 гривень, в тому числі ПДВ 36,67 гривень; від ДП «Севастопольський НВЦ стандартизації метроол. та сертифікації» № 294 від 15.08.2011 року на загальну суму 5301,36 гривень, в тому числі ПДВ 883,56 гривень та № 693 від 31.08.2011 року на загальну суму 5042,59 гривень, в тому числі ПДВ 840,43 гривень; від ВАТ «Укртелеком» ХФ № 9961/630 від 31.08.2011 року на загальну суму 71,02 гривні, в тому числі ПДВ 11,84 гривень; від ТОВ «Компанія «Енерго Бат» № 73 від 23.08.2011 року на загальну суму 3216,42 гривень, в тому числі ПДВ 536,07 гривень; від ЕПЦ «Звітність» № 205 від 04.08.2011 року на загальну суму 540 гривень, в тому числі ПДВ 90 гривень; від ТОВ «Дозор сервіс» № 634 від 15.08.2011 року на загальну суму 780 гривень, в тому числі ПДВ 130 гривень; від КП ДОАГО «Дезинфекція» № 304 від 17.08.2011 року на загальну суму 264,36 гривень, в тому числі ПДВ 44,06 гривень; від ТОВ «Одеський культурний центр» № 76 від 23.08.2011 року на загальну суму 7500 гривень, в тому числі ПДВ 1250 гривень, усього сума ПДВ склала 4336,77 гривень.

До висновку щодо неправомірного відвнесення позивачем цих податкових накладних до складу податкового кредиту за серпень та вересень 2011 року податкова інспекція дійшла внаслідок того, що ТОВ «Міст Плюс» не було надано документального підтвердження запізнення в отриманні податкових накладних, виписаних в попередньому податковому періоді. Таким підтвердженням, на думку відповідача, може бути документ (лист), який підтверджує дату надходження такої податкової накладної від продавця з відображенням на ній дати реєстрації на штампі вхідної кореспонденції згідно поштового штемпеля на отриманому конверті.

На підставі встановлених під час перевірки порушень, ДПІ в м. Сімферополі були винесені оскаржувані податкові повідомлення рішення:

-№ 0012862301 від 20.12.2011 року, яким ТОВ «Міст Плюс» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 926 гривень та застосовані штрафні санкції в сумі 463 гривні (а.с. 7);

-№ 0012872301 від 20.12.2011 року, яким ТОВ «Міст Плюс» зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5263 гривень, в тому числі в серпні 2011 року на суму 926 гривень та в вересні 2011 року на суму 4337 гривень (а.с. 8).

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, обєктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст.. 198 Податкового Кодексу України.

Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів\ послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11. ст.. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Згідно п. 6.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року № 969 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», якій був чинним на час виникнення спірних правовідносин, податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Аналогічне положення викладено і в п. 6.2. Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1379, якій набув чинності з 01.11.2011 року.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобовязань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів \ послуг (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Тобто, виходячи з зазначених норм, право платника податку відобразити податковий кредит виникає тільки за наявності податкової накладної у періоді отримання такої накладної.

Аналогічна правова позиція відображена в листі ДПС України від 13.01.2012 року № 1129\7\15-3417-22, де зазначено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної, щодо яких також виконані такі умови:

- оформлені у відповідності з вимогами Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. N 1379;

- зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- отримані в порядку, визначеному Кодексом;

- взяті на облік згідно з правилами податкового та бухгалтерського обліку.

Представник відповідача правильності оформлення податкових накладних та виконання інших вищеперлічених умов не оспорював.

Щодо відсутності, на думку податкової інспекції підтвердження надходження податкових накладних до позивача від його контрагентів із запізненням суд зазначає наступне.

Як вже було зазначено, позивачем до складу податкового кредиту в серпні 2011 року були в тому числі включені податкові накладні, отримані від його контрагентів в червні та липні 2011 року, усього на суму 925,57 гривень та до податкового кредиту за вересень 2011 року, - включені податкові накладні, датами виписки яких є, - червень, липень та серпень 2011 року, усього на суму 4336,77 гривень.

Відповідно до пункту 7 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації № 1002 від 24.12.2010 року, реєстр є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Згідно п. 10 Порядку, у розділі II Реєстру відображаються отримані податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної), ВМД, а також інші документи, на підставі яких здійснюється облік операцій з придбання товарів/послуг.

Особливості заповнення деяких граф розділу II Реєстру передбачені п. 11 Порядку, в якому зазначено, що у графі 1 проставляється номер запису податкової накладної, розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, інших подібних документів, указаних у пунктах 201.10 та 201.11 статті 201 розділу V Кодексу, та документа, який засвідчує факт придбання товарів, ВМД. Указаний номер запису переноситься на зазначений документ (пп. 11.1), а у графі 2 вказується дата отримання податкової накладної чи іншого документа, указаного в підпункті 11.1 цього пункту (пп. 11.2).

Позивачем в матеріали справи наданий витяг з Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, в Розділі II якого перелічені податкові накладні, які були предметом перевірки відповідача.

В цьому Реєстрі зазначені як дата виписки так і дата отримання податкових накладних, а саме: податкові накладні від контрагентів позивача ТОВ Фірма «Пріокс», КП «Одесреклама», ПП «Маестро-НЕО», УДСО при УМВС України в Рівненської області, ВАТ «Укртелеком», дата виписки яких є червень липень 2011 року, згідно даних реєстру отримані позивачем 01.08.2011 року (а.с. 79). Податкові накладні, виписані контрагентами позивача в червні серпні 2011 року, які перелічені на стор. 21-22 акту перевірки та включені ТОВ «Міст-Плюс» до податкового кредиту за вересень 2011 року, згідно даних Реєстру були отримані позивачем саме в вересні 2011 року (а.с. 80-82).

Більш того, дати отримання цих податкових накладних, які зазначені в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних відповідає вхідним датам їхньої реєстрації на підприємстві, які маються на самих накладних (а.с. 58-78).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобовязаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобовязання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом 11 цього Кодексу (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Проте, представником відповідача в судовому засіданні не було надано ніяких доказів, які б свідчили про наявність розбіжностей між даними позивача та його контрагентів та доказів повідомлення позивача платника податків про виявлення таких розбіжностей, у випадку їх наявності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник відповідача не надав в судовому засіданні ніяких доводів, які б дали суду підстави сумніватися щодо достовірності відомостей, які відображені в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних позивача, в тому числі стосовно дат отримання ними податкових накладних.

Стосовно тверджень представника відповідача відносно того, що єдиним документальним підтвердженням запізнення отримання позивачем податкових накладних, виписаних в попередньому податковому періоді може бути конверт із поштовим штемпелем суд вважає необхідним зазначити, що ані нормами Податкового Кодексу, ані будь-якими іншими законодавчими актами листування між підприємствами контрагентами не регламентовано, а отже таке листування може відбуватися у будь-який спосіб, не заборонений чинним законодавством.

Податкові накладні, що включені позивачем до реєстрів, отримані безпосередньо працівниками підприємства від постачальників або іншими шляхами (в тому числі і звичайними поштовими відправленнями (листами), які не є забороненими чинним законодавством.

Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив, що отримані позивачем із запізненням податкові накладні не брали участь у формуванні податкового кредиту в тих податкових періодах, в яких вони були виписані, а отже і були віднесені позивачем до податкових декларацій з податку на додану вартість в тих періодах, в яких вони були фактично отримані.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що позивач в даному випадку здійснював податковий облік та формував податковий кредит в серпні та вересні 2011 року відповідно до вимог чинного законодавств, а тому висновки податкової інспекції щодо неправомірного внесення ним до податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних в попередніх податкових періодах, що призвело до винесення оскаржуваних податкових повідомлень рішень є протиправними.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним та скасування рішення субєкта владних повноважень.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Міст Плюс» є обґрунтованими та винесені на підставі акту перевірки від 07.12.2011 року податкові повідомлення рішення від 20.12. 2011 року є протиправними та мають бути скасовані судом.

Крім того, суд стягує на користь позивача суму судового збору, сплаченого при зверненні до суду в порядку, встановленому ст. 94 КАС України.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

В судовому засіданні 17.02.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову складено 20.02.2012 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Міст плюс» - задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення рішення № 0012862301 та № 0012872301 від 20.12.2011 року, винесені Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міст Плюс" судовий збір у розмірі 28,23 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Кононова Ю. С.