Рішення № 22080016, 12.03.2012, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа №2/808/72/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2012 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Скользнєвої Н.Г.,

при секретарі Голубятникової І.А.,

за участю представників:

позивачаОСОБА_1,

відповідачаШтабовенко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вега Авто»про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вега Авто»про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 10 лютого 2011 року, приблизно о 17 годині 45 хвилин, водій автомобіля “VolksWagen LT35” д/н НОМЕР_3, ОСОБА_4, на перехресті вулиць Радгоспна та Парамонова у місті Запоріжжі при зміні напрямку руху не переконався у безпеці руху та скоїв зіткнення з автомобілем марки “Skoda”, д/н НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_3, який належить йому на праві власності. В результаті зіткнення автомобілі отримали технічні пошкодження, потерпілих немає.

Власником транспортного засобу “VolksWagen LT35” д/н НОМЕР_3, яким 10 лютого 2011 року керував ОСОБА_4 є ТОВ «Вега Авто». На момент скоєння ОСОБА_5 дорожньо-транспортної пригоди, останній перебував у трудових відносинах з ТОВ «Вега Авто»на посаді водія.

Провина ОСОБА_5 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди підтверджена протоколом про адміністративне правопорушення, складеного ІВОН ДТП ВДАУ в м. Запоріжжі Дегтярьовим П.П., схемою ДТП, протоколом огляду місця ДТП, висновками огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп”яніння та поясненнями свідків ДТП.

У відповідності до договору добровільного страхування транспортного засобу № 214/10801/10/142 від 5 липня 2010 року, страхова компанія «Оранта»відшкодувала йому (позивачеві) грошові кошти на ремонт автомобіля, але не в повному обсязі, у звязку з чим він був вимушений за власні кошти фінансувати ремонт, потреба якого виникла внаслідок пошкодження автомобіля.

Факт фінансування ремонту автомобіля за власні кошти підтверджується квитанціями до прибуткового ордеру № 30 від 3 червня 2011 року на суму 6183,83 грн., та № 31 від 3 червня 2011 року на суму 4711,00 грн.

Оскільки він має сімейний бізнес (діагностика хворих, продаж різних препаратів, тощо), то потребує постійної наявності автотранспорту. Для збереження свого укладу життя, для управління бізнесом і пересування містом на час ремонту автомобіля він вимушений був користуватися послугами таксі, вартість яких за період з 22.02.2011р. по 01.06.2011р. склала 7606,00 грн.

Також, вважає, що винна сторона повинна сплатити йому суму франшизи в розмірі 610,00 грн., яка складає 0,5 % від страхової суми.

Надалі, зазначив, що внаслідок ДТП йому була завдана і моральна шкода в розмірі 5000,00 грн., яка складається з того, що було пошкоджено його автомобіль, погіршився його майновий стан, він зазнав та зазнає душевних страждань з приводу порушення його права власності , невідшкодування відповідачем в добровільному порядку завданої шкоди, а також в наслідок істотної зміни звичного укладу життя.

На підставі викладеного, просив суд стягнути з ТОВ «Вега Авто»на його користь шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальну в розмірі 19110,83 грн., моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн. та понесені судові витрати.

В процесі розгляду справи позивач уточнив коло осіб учасників процесу, залучивши до участі у справі в якості співвідповідача Запорізьке міське відділення НАСК «Оранта». Також позивач неодноразово уточнював свої позовні вимоги та остаточно просив суд стягнути з ТОВ «Вега Авто»на його користь шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальну в розмірі 9018,19 грн., суму франшизи в розмірі 610,00 грн., моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн. та понесені судові витрати в розмірі 2000,00 грн..

Ухвалою суду від 12 березня 2012 року за клопотанням представника позивача судом виключена ВАТ НАСК «Оранта»з кола осіб учасників процесу у справі за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Вега Авто»про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Позивач у судовому засіданні свої позовні вимоги до ТОВ «Вега Авто»підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні повністю підтримав позицію свого довірителя та просив суд позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Штабовенко О.С. у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_3 визнала частково, а саме: на суму 2619,79 грн. матеріальної шкоди та суму франшизи в розмірі 610,00 грн. В іншій частині позовні вимоги не визнала, зазначивши, що останнє товарознавче дослідження проводилося 03 червня 2011 року та враховувало існуючі на той час нормативні показники вартості запчастин та нормо часу ремонтних робіт. Зазначене товарознавче дослідження ОСОБА_3 не оскаржував, а тому фактично з ним погодився. В той же час ОСОБА_3 погоджується з розрахунком та сплачує 01 червня 2011 року рахунок за виконані роботи, який містить суттєве завищення вартості тих самих робіт та запчастин, які описані у товарознавчому дослідженні. Вважає, що споживач має право вільно обирати виконавця робіт, а виконавець робіт має право вільно формувати ціну своєї послуги, а тому, на її думку, об”єктивну інформацію щодо дійсної ринкової вартості ремонтних робіт містить саме товарознавче дослідження. Крім того, зазначила, що в даному випадку відповідальність ТОВ «Вега Авто» перед третіми особами, а отже й перед ОСОБА_3 застрахована АТ АСК «Інтертрансполіс»відповідно до полісу про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Після ДТП, ТОВ «Вега Авто», відповідно до вимог законодавства було повідомлено страхову компанію про вчинення ДТП, однак позивач своїм правом на звернення до страхової компанії ТОВ «Вега Авто»не скористався та до страхової компанії не звернувся. З урахуванням викладених обставин та того, що ліміт відповідальності ТОВ «Вега Авто»складає 50000,00 грн., і сплата цих коштів залежить не від них, а від дій ОСОБА_3, вважає, що ТОВ «Вега Авто»повинно відповідати лише в частині визнаних позовних вимог. Крім того, зазначила, що в порушення вимог діючого законодавства України та Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» позивачем не надано суду жодного доказу спричинення йому моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн. Також, з приводу стягнення з ТОВ «Вега Авто»на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 2000,00 грн., зазначила, що стороною позивача не надано суду документів, які б підтверджували сплату позивачем коштів за правову допомогу виходячи з годин праці, а не із конкретно виконаної роботи. На підставі викладеного, просила суд позовні вимоги ОСОБА_3 до ТОВ «Вега Авто»задовольнити частково, а саме в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 2619,79 грн. та суми франшизи в розмірі 610,00 грн. В іншій частині позовних вимог просила суд відмовити.

Суд, заслухавши пояснення позивача, його представника та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3, виходячи з наступного.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 10 лютого 2011 року, приблизно о 17 годині 45 хвилин, водій автомобіля “VolksWagen LT35” д/н НОМЕР_3, ОСОБА_4, на перехресті вулиць Радгоспна та Парамонова у місті Запоріжжі при зміні напрямку руху не переконався у безпеці руху та скоїв зіткнення з автомобілем марки “Skoda”, д/н НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_3, який належить йому на праві власності. В результаті зіткнення автомобілі отримали технічні пошкодження, потерпілих немає. (а.с. 10)

Власником транспортного засобу “VolksWagen LT35” д/н НОМЕР_3, яким 10 лютого 2011 року керував ОСОБА_4 є ТОВ «Вега Авто». На момент скоєння ОСОБА_5 дорожньо-транспортної пригоди, останній перебував у трудових відносинах з ТОВ «Вега Авто»на посаді водія, що також встановлено постановою Василівського районного суду Запорізької області від 29 березня 2011 року, та вказана обставина не заперечується відповідачем.

Постановою Василівського районного суду Запорізької області від 29 березня 2011 року ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень 00 копійок. (а.с. 73-об., 74, 74-об.)

Данні про те, що ОСОБА_5 оскаржував вищезазначену постанову суду у відповідності до КпАП України в матеріалах справи відсутні.

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об”єктом, використання, зберігання або утримання кого створює підвищену небезпеку.

Частиною 1 ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних піставах, а саме: 1) шкода завдана одній особі з вини іншої особі, відшкодовується винною особою.

05 липня 2010 року між ОСОБА_3 та ВАТ НАСК «Оранта»було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів № 214/10801/10/142, строк дії якого з 9 липня 2010 року по 08 липня 2011 року. (а.с. 66-68)

Згідно п. 2.2.1. предметом Договору страхування є майнові інтереси страхувальника, які не суперечать законодавству України, повязані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, що належить страхувальнику, а саме автомобілем «Skoda Octavia AS Elegance», 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_4, номер кузову (шасі): НОМЕР_1, дійсна вартість автомобіля 122000,00 грн.

11 лютого 2011 року ОСОБА_3 звернувся до ВАТ НАСК «Оранта»із заявою про виплату страхового відшкодування, посилаючись на зазначений договір страхування та страхову подію, яка мала місце 10 лютого 2011 року. (а.с. 65)

Відповідно до п. 1.5 Договору страхування, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу визначається за варіантом 1, тобто на підставі висновків аварійного комісара Страховика або спеціаліста узгодженої зі Страховиком експертної організації, зроблен1го відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів (п.2.12.4.1.)

Відповідно до протоколів огляду пошкодженого транспортного засобу від 14.02.2011р., 16.02.2011р., 25.02.2011р., 25.05.2011р., та 31.05.2011р., складених за участю позивача, та остаточного дослідження спеціаліста вартість матеріального збитку, завданого ОСОБА_3 становить 52619,79 грн. (а.с. 63-65, 78-95)

Суд приймає як належний та допустимий доказ дійсної вартості відновлювального ремонту автомобіля позивача саме остаточне товарознавче дослідження № АР1856ВН_дод3-03.06/1 від 03.06.2011 року, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого ОСОБА_3 становить 52619,79 грн., виходячи з наступного.

Зазначене товарознавче дослідження 31 травня 2011 року проводив аварійний комісар страхової компанії позивача Міщенко В.В. в присутності ОСОБА_3 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. № 143.

З протоколу (акту) огляду транспортного засобу від 31 травня 2011 року, вбачається,що при огляді транспортного засобу був особисто присутній ОСОБА_3 та всі встановлені аварійним комісаром Міщенко В.В. пошкодження були викладені у протоколі та погоджені з позивачем, про що свідчить його підпис у зазначеному протоколі (акті).

ОСОБА_3 не оскаржував зазначені протокол (акт) огляду транспортного засобу від 31.05.2011 року та товарознавче дослідження аварійного комісару Міщенко В.В. від 31.05.2011року, а тому фактично з ним погодився.

В той же час ОСОБА_3 погоджується з розрахунком та сплачує 01 червня 2011 року рахунок за виконані роботи, який містить суттєве завищення вартості тих самих робіт та запчастин, які описані у товарознавчому дослідженні.

Споживач має право вільно обирати виконавця робіт, а виконавець робіт має право вільно формувати ціну своєї послуги.

Аналізуючи зазначені обставини, письмові докази, надані сторонами по справі, суд приходить до висновку, що обєктивну інформацію щодо дійсної ринкової вартості ремонтних робіт містить саме товарознавче дослідження.

На виконання умов договору страхування та у відповідності до страхового акту № СТО-11-3186/1 від 28.04.2011р. на суму 44261,17 грн., страхового акту № СТО-11-3186/2 від 15.06.2011р. на суму 2486,64 грн. ВАТ НАСК «Оранта»перераховано ФОП ОСОБА_8 грошові кошти на загальну суму 46747,81 грн., для здійснення відновлювального ремонту автомобіля ОСОБА_3 (а.с. 63-64)

При цьому, виходячи з п. 1.3 зазначеного договору страхування, сума франшизи становить 0,5% від страхової суми договору, що складає 610,00 грн. з розрахунку того, що сума договору становить 122000,00 грн.

Також судом встановлено, що на підставі полісу № АА/2014629 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між ТОВ «Вега Авто»та АТ «АСК «ІнтерТрансПоліс»на період з 21 січня 2011 року по 20 січня 2012 року цивільна відповідальність ТОВ «Вега Авто»перед третіми особами була застрахована. (а.с. 55)

Згідно із п. 2 зазначеного Полісу, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну на одного потерпілого складає 50000,00 грн.

Згідно із п. 2 зазначеного Полісу, сума франшизи (страхове відшкодування зп шкоду, заподіяну майну потерпілих завжди зменшується на суму франшизи) становить 1000,00 грн.

Згідно ст.. 20 Закону України «Про страхування», при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом. Згідно ст.. 9 Закону України «Про страхування», страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та до ст. 27 Закону України “Про страхування”, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майного страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Таким чином, до ВАТ НАСК «Оранта»перейшло право вимоги до АТ «АСК «ІнтерТрансПоліс», в даному випадку на суму 46747,91 грн., оскільки цивільна відповідальність ТОВ «Вега Авто»застрахована зазначеною страховою компанією.

Згідно зі ст. 35 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.

Проте, виходячи з того, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну на одного потерпілого складає 50000,00 грн., а з вирахуванням суми франшизи 49000,00 грн., залишкова сума страхового відшкодування становить 2252,19 грн., які позивач ОСОБА_3 може фактично отримати, звернувшись з відповідною заявою до страховика ТОВ «Вега Авто».

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, враховуючи те, що заподіяна позивачу шкода відповідно до остаточного товарознавчого дослідження становить 52619,79 грн., відшкодована ВАТ НАСК «Оранта»сума матеріальних збитків становить 46747,81 грн. та залишкова сума страхового відшкодування становить 2252,19 грн., то різниця вартості відновлювального ремонту, яка підлягає стягнення на користь позивача з ТОВ «Вега Авто»становить 3619,79 грн. (52619,79грн. 46747,81грн. 2252,19 грн. = 3619,79 грн.)

Крім того, також підлягає стягненню з ТОВ «Вега Авто»на користь ОСОБА_3 сума франшизи в розмірі 610,00 грн. за договором добровільного страхування транспортних засобів від 5 липня 2010 року.

Стосовно позовних вимог позивача щодо стягнення на його користь з відповідача по справі моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто, відшкодування моральної шкоди може здійснюватися не тільки в силу договору, але й закону.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.3 постанови "«Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31.03.1995р. № 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством (п.5 Постанови).

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації.

Як на спричинення відповідачем позивачу моральної шкоди, останній посилається на те, що було пошкоджено його автомобіль, погіршився його майновий стан, він зазнав та зазнає душевних страждань з приводу порушення його права власності , невідшкодування відповідачем в добровільному порядку завданої шкоди, а також в наслідок істотної зміни звичного укладу життя через що ніс певні моральні страждання, які оцінює у 5000 гривень.

За подібних обставин та, керуючись принципом розумної достатності, суд вважає за необхідне зменшити розмір відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_3 до 500,00 грн.

Стосовно позовних вимог позивача щодо стягнення на його користь з відповідача по справі судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат повязаних з розглядом справи. До витрат повязаних з розглядом справи відносяться витрати на правову допомогу

При подачі позовної заяви до суду позивач по справі сплатив державне мито у розмірі 242 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно технійчний збір у розмірі 120 грн. 00 коп. (а.с. 2-3)

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково, суд стягує з ТОВ «Вега Авто»на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 47 гривень 43 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120,00 грн., а всього 167 гривень 43 копійок.

Крім того, позивач просить суд стягнути з ТОВ «Вега Авто»на його користь в рахунок відшкодування судових витрат, сплачені ФОП ОСОБА_9 за надання юридичних послуг, повязаних з вивченням нормативно-правових документів та судової практики за темою позову, збирання доказів, складання позовної заяви та виконання певних юридичних дій на загальну суму 2000,00 грн, сплачених ним відповідно договору про надання юридичної допомоги від 01.07.2011р. та квитанції до прибуткового касового ордеру № 214 від 18.07.2011р. (а.с. 115-119)

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006р. № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, повязаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави»затверджено граничні розміри компенсації витрат, повязаних з розглядом справ і зазначено, що граничний розмір витрат не повинен перевищувати суми, що обчислюються виходячи з того, що особі виплачується 40 відсотків від розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

В обґрунтування зазначеної позовної вимоги позивачем надано суду лише копія акту здачі-прийняття наданих послуг з перерахуванням видів послуг та їх вартості, без посилання на кількість витрачених годин для здійснення зазначених дій.

Отже, позивачем не надано розрахунок затрат у відповідності до зазначених вимог закону про граничний розмір плати, тому вимоги в частині стягнення витрат по сплаті правової допомоги в сумі 2000 грн. 00 коп. задоволенню не підлягають.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно ч. 3 цієї ж статті Закону, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 212, 214-215 ЦПК України, ст. 23, 1166, 1167, 1187, 1193, 1194 ЦК України, Законом України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Законом України «Про страхування», суд

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вега Авто»(код ЄДРПОУ 33795301), яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Героїв Сталінграда, буд. № 4 на користь ОСОБА_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, матеріальну шкоду на загальну суму 4229,79 грн. (чотири тисячі двісті двадцять девять гривень 79 копійок), з якої : різниця вартості відновлювального ремонту 3619,79 грн., сума франшизи 610, 00 грн.; моральну шкоду в розмірі 500, 00 грн. (пятсот гривень 00 копійок) та судові витрати на загальну суму 167, 43 грн. (сто шістдесят сім гривень 43 копійок), з яких : судовий збір 70, 71 грн., витрати на ІТЗ 120,00 грн., а всього - 4897, 22 грн. (чотири тисячі вісімсот девяносто сім гривень 49 копійок).

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: Н.Г.Скользнєва

12.03.2012