Постанова № 22079867, 31.01.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2012 р. Справа № 2а-6029/11/2070 Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Тацій Л.В.

при секретарі Коцура Т.А.

за участю:

представника позивача Хищенка А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр технологій деревообробки»на постанову Харківського окружного адміністративного суду від26.09.2011р. по справі№2а-6029/11/2070

за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр технологій деревообробки»

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ДПІ у Київському районі м. Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив стягнути з ТОВ «Центр технологій деревообробки»до Державного бюджету України суму боргу у розмірі 479027,07 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.11 р. по справі № 2а-6029/11/2070 позов був задоволений в повному обсязі.

Відповідач не погодився з судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.11 р. по справі № 2а-6029/11/2070 та зупинити провадження по даній справі до вирішення іншої адміністративної справи № 2-а-5600/10/2070, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав, але в поясненнях в судовому засіданні просив залишити без змін судове рішення, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та пояснення представника позивача, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наспаних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що ТОВ «Центр технологій деревообробки»зареєстроване в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Харківської міської ради 23.11.99 р. і перебуває на обліку в ДПІ у Київському районі м. Харкова з 02.12.99 р. за №1000, що підтверджується витягом та довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та довідкою ДПІ у Київському районі м. Харкова, які залучені до матеріалів справи.

Позивачем, ДПІ у Київському районі м. Харкова, була проведена планова виїзна перевірка підприємства відповідача з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.04.07 р. по 31.12.09 р., результати якої викладені в акті № 1704/23-3/30654276 від 08.04.10 р.

Вказаний акт перевірки став підставою для прийняття позивачем податкових повідомлень-рішень від 16.04.09 р. № 0000282307/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 257862,0 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 128931,0 грн. (загальна сума нарахувань - 175000,50 грн.) та № 0000292307/0 про визначення податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 116667,00 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 58333,5 грн. (загальна сума нарахувань - 386793,0 грн.).

Вказані податкові повідомлення-рішення відповідачем були оскаржені в судовому порядку і постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.10 р. по справі № 2а-5600/10/2070 в задоволенні позову ТОВ «Центр технологій деревообробки»про скасування податкових повідомлень-рішень було відмовлено. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.11.10 р. апеляційна скарга ТОВ «Центр технологій деревообробки»була задоволена частково: постанова Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.10 р. була скасована в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова № 0000282307/0 від 16.04.10 р. про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 54735,5 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 27368,0 грн. та прийнята в цій частині нова постанова, якою позов ТОВ «Центр технологій деревообробки»в цій частині був задоволений: податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова № 0000282307/0 від 16.04.10 р. було скасовано в частині визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств у сумі 54735.50 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 27368,0 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції послався на ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», де визначені функції державних податкових інспекцій, у тому числі щодо здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) та забезпечення правильності обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів. Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»на час виникнення спірних правовідносин був спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. В цьому Законі встановлювалося, що податкове зобовязання - зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки , визначені цим Законом або іншими законами України, а податковий борг (недоїмка) податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пені, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Згідно п. 5.2.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку про те, що сума податкового боргу ТОВ «Центр технологій деревообробки»є узгоджена з 02.11.10 р. на суму зобовязань з ПДВ 175000,5 грн. та податку на прибуток підприємств в сумі 304689,5 грн.

Посилаючись на положення ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», де передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги, суд першої інстанції вказав на те, що ДПІ у Київському районі м. Харкова були вжитті заходи, направлені на погашення податкового боргу, для чого була сформована та направлена податкова вимога № 1/1705 від 06.12.10 р. на суму 479027,07 грн., яка включає в себе суму узгодженого податкового зобовязання з ПДВ 175000,5 грн. та податку на прибуток підприємств 304689,5 грн., а 13.12.10 р. була проведена реєстрація обтяження рухомого майна в Державному реєстрі обтяжень.

Оскільки відповідачем на час розгляду справи сума податкової заборгованості не відшкодована, виходячи з заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Також судом першої інстанції були визнані безпідставними посилання відповідача про неузгодженість податкових зобовязань через оскарження ним постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.11.10 р. по справі № 2а-5600/10/2070 до Вищого адміністративного суду України, оскільки згідно ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, а тому постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.11.10 р. у справі № 2а-5600/10/2070 набрала законної сили 02.11.10 р., тим самим узгодивши податкове зобов'язання ТОВ «Центр технологій деревообробки»з ПДВ в сумі 175000,5 грн. та податку на прибуток підприємств в сумі 304689,5 грн.

Колегія суддів вважає необхідним відмітити, що позов позивачем був поданий 24.05.11 р., тобто мали застосовувати приписи ПК України, в якому встановлений порядок стягнення податкового боргу, в т.ч. при наявності податкової застави на майно та майнові права боржника. В п. 14.1.155 ст. 14 ПК України визначено, що податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави. Проте в матеріалах справи відсутні документи, які б підтвердили проведення позивачем опису майна боржника в межах боргу, стосовно якого запроваджена податкова застава.

Також слід відмітити, що в п. 20.1.18 ст. 20 ПК України передбачено, що органи ДПС можуть звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Крім того, відповідно п. 95.1 та 95.3 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. При цьому стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Крім того, орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

З аналізу наведених норм випливає, що законодавець з 01.01.11 р. встановив особливий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами і визначив перелік заходів, які повинен здійснити орган стягнення на виконання власних повноважень (1. звернення до суду з вимогами про стягнення коштів з рахунків в банку; 2. опис та вилучення майна, продаж майна; 3. отримання судового дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; 4. прийняття рішення про погашення усієї суми податкового боргу) і до цих заходів не віднесено звернення до суду з позовом про стягнення боргу.

Оскільки позивач не виконав всі приписи ПК України щодо процедури погашення податкового боргу в примусовому порядку, то з урахуванням положень п. 2 ст. 19 Конституції України, у суду першої інстанції не було законних підстав задовольняти позов у спосіб, не передбачений чинним законодавством.

Враховуючи те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.11 р. по справі № 2а-6029/11/2070 прийнята з порушенням вимог чинного матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр технологій деревообробки»на постанову Харківського окружного адміністративного суду від26.09.11р. по справі№2а-6029/11/2070 задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від26.09.11р. по справі№2а-6029/11/2070 скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий Ю.М. Філатов

Судді Н.С. Водолажська

Л.В. Тацій

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 06.02.2012 року.