Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 2/808/238/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2012 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд міста Запоріжжя в складі :
головуючого - судді- Скользнєвої Н.Г.
при секретарі- Голубятникової І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит», Державного нотаріального архіву Головного управління юстиції у Запорізькій області про усунення перешкод у здійсненні права власності, -
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит», Державного нотаріального архіву Головного управління юстиції у Запорізькій області про усунення перешкод у здійсненні права власності.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 22 березня 2007 року між ОСОБА_2 та Банком «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит»було укладено іпотечний договір № 957-037І, який було посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3,, за реєстровим № 700. Предметом означеного іпотечного договору є квартира АДРЕСА_1.
Договором дарування від 16 березня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстровий № 583, буда подарована ОСОБА_1 її онуку ОСОБА_2.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29 серпня 2011 року у справі № 2-1673/2011 рік зазначений договір дарування було визнано недійсним з дати його укладання.
Відтак відповідач ОСОБА_2 не є і ніколи не був власником спірної квартири і тому не мав права розпоряджатися цим нерухомим майном і передавати його в іпотеку.
На правах власниці спірної квартири позивачка також зазначила, що має право вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права користування та розпорядження своїм майном шляхом виключення з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна записів щодо обтяження її нерухомого майна у звязку з укладенням спірного іпотечного договору.
Оскільки приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 влітку 2010 року припинив свою нотаріальну діяльність і перейшов на іншу роботу, означені нотаріальні дії мають бути вчинені нотаріусами Державного нотаріального архіву Головного управління юстиції Запорізької області.
На підставі викладеного, просить суд визнати недійсним з дати укладення Іпотечний договір № 957-037І від 22 березня 2007 рок, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3, і зареєстрований реєстрі за № 700, укладений між ОСОБА_2 та Банком «Фінанси та Кредит»; зобовязати Державний нотаріальний архів Головного управління юстиції Запорізької області виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна запис № 4680687 від 22.03.2007 року щодо обтяження квартири, номер за РПВН 18175517, АДРЕСА_1; зобовязати Державний нотаріальний архів Головного управління юстиції Запорізької області виключити з Державного реєстру іпотек запис № 4680898 від 22.03.2007 року щодо обтяження квартири, номер РПВН 18175517, АДРЕСА_1; судові витрати по справі покласти на відповідачів.
Представник позивача у судове засідання не зявився, але надав суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутності, зазначивши, що на позовних вимогах наполягає та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 у судове засідання не зявилася, але надала суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, зазначивши, що позовні вимоги позивачки визнає в повному обсязі.
Представник відповідача ПАТ «Банк «Фінанси та кредит»у судове засідання не зявився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини його неявки суду не відомі. Заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи від нього до суду не надходило.
Відповідач Державний нотаріальний архів Головного управління юстиції у Запорізькій області у судове засідання не зявився, але надав суду свої письмові заперечення. Так, в запереченнях зазначається, що Запорізький державний нотаріальний архів не може бути відповідачем по цій справі, оскільки державні нотаріуси в державних нотаріальних архівах видають дублікати і засвідчують вірність копій і виписок з документів, які зберігаються в справах цих архівів. Здійснення інших нотаріальних дій архівом чинним законодавством України не передбачено. У разі визнання в судовому порядку недійсним іпотечного договору, Державний нотаріальний архів пропонує позивачці звернутися з таким рішенням суду до будь-якої державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса для зняття заборони відчуження обєкту нерухомого майна. Оскільки нотаріальний архів не є зацікавленою особою в цьому питанні, просить суд розглядати справу без участі його представника.
Суд вивчивши матеріали справи, взявши до уваги заяви представників позивачки та відповідача, заперечення представника відповідача, приходить до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що 22 березня 2007 року між ОСОБА_2 та Банком «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит»було укладено іпотечний договір № 957-037І, який було посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3,, за реєстровим № 700. Предметом означеного іпотечного договору є квартира АДРЕСА_1. (а.с. 6-7)
Договором дарування від 16 березня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстровий № 583, буда подарована ОСОБА_1 її онуку ОСОБА_2.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29 серпня 2011 року у справі № 2-1673/2011 рік зазначений договір дарування було визнано недійсним з дати його укладання. (а.с. 8-9)
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області від 10 січня 2012 року апеляційна скарга ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»відхилена, а рішення Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 29 серпня 2011 року залишено без змін. (а.с. 54-55)
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, відповідач ОСОБА_2 не є і ніколи не був власником спірної квартири АДРЕСА_1.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до абз. 3 ст. 1 Закону України «Про іпотеку»іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про іпотеку»предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.
Оскільки відповідач ОСОБА_2 ніколи не був власником квартири АДРЕСА_1, то він не мав права передавати це майно в іпотеку і укладати з ТОВ «Банк «Фінаси та Кредит», правонаступником якого є ПАТ Банком «Фінаси та Кредит»спірний іпотечний договір.
На підставі викладеного суд вважає, що позовна вимога про визнання недійсним Іпотечного договору № 957-037І від 22 березня 2007 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Банк «Фінаси та Кредит», правонаступником якого є ПАТ Банком «Фінаси та Кредит»підлягає задоволенню, оскільки цей договір не відповідає ст. ст. 1, 5 Закону України «Про іпотеку».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про іпотеку»обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.
На виконання означеного припису щодо укладення між відповідачами Іпотечного договору 22.03.2007 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 зроблено в Державному реєстрі іпотек запис № 4680898, та в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна запис № 4680687.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Існування записів в Державному реєстрі іпотек і в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна обмежує право власності позивачки на її нерухоме майно.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про іпотеку»іпотека припиняється у разі визнання іпотечного договору недійсним.
Відповідно до п. 253 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 р. за № 20/5, державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси знімають заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації. Якщо нотаріус, яким було накладено заборону щодо відчуження, позбавлений можливості вчинити нотаріальну дію щодо зняття заборони, така нотаріальна дія може бути вчинена іншим нотаріусом. У такому разі цей нотаріус залишає у своїх справах копію документа, на якому вчинено напис про зняття заборони щодо відчуження, а також направляє повідомлення про зняття заборони щодо відчуження за місцем зберігання примірника документа, на підставі якого була накладена заборона.
Відповідно до п. 4 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України державні нотаріуси в державних нотаріальних архівах видають дублікати і засвідчують вірність копій і виписок з документів, які зберігаються в справах цих архівів.
Вчинення інших нотаріальних дій архівом Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України не передбачено.
На підставі викладеного суд вважає, що позовна вимога про зобовязання Державного нотаріального архіву Головного управління юстиції у Запорізькій області виключити з Державного реєстру іпотек та з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна записів щодо обтяження квартири позивачки не підлягають задоволенню через те, що чинним законодавством України не передбачено таких повноважень державного нотаріального архіву як вчинення нотаріальних дій з накладення та зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат повязаних з розглядом справи.
При подачі позовної заяви до суду позивачка по справі сплатила судовий збір у розмірі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу у розмірі 37 грн. 00 коп.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ч.ч. 1, 2 ст. 203, ч.1 ст. 215, ст. 391 ЦК України, ст. ст. 4, 5 Закону України “Про іпотеку”, ст. 23 Закону України “Про нотаріат”, п. п. 4, 253 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 р. за № 20/5, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати недійсним з дати його укладення Іпотечний договір № 957-0371 від 22 березня 2007 року, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3, і зареєстрований у реєстрі за № 700, укладений між ОСОБА_2 ( ІПН : НОМЕР_1) та Банком “Фінанси та Кредит”, ТОВ, ( код ЄДРПОУ 09807856).
Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) судові витрати на загальну суму 22 (двадцять дві) гривні 75 коп., з яких 4 (чотири) грн. 25 коп. судовий збір, 18 (вісімнадцять) грн. 50 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит»(04050, м. Київ, вул. Артема, б. 60; код ЄДРПОУ 09807856) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) судові витрати на загальну суму 22 (двадцять дві) гривні 75 коп., з яких 4 (чотири) грн. 25 коп. судовий збір, 18 (вісімнадцять) грн. 50 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: Н.Г.Скользнєва
15.02.2012
Судове рішення № 22079612, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 15.02.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-3003/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: