Ухвала суду № 22078041, 20.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2012 р.Справа № 2а-7278/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засіданняПопової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2011р. по справі№2а-7278/11/2070

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2011 року позов Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" (далі - позивач) до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові (далі - відповідач) про скасування подактового повідомлення-рішення від 16.03.2011 року № 0000070843, яким позивачу було зменшено розмір від"ємного значення податку на додану вартість в розмірі 6 674 312,00 грн.

Скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 16.03.2011 року № 0000070843.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції від 7 листопада 2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, посилається на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи під час прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції.

Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення Закону України «Про податок на додану вартість» , Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку у відповідача.

Працівниками відповідача була проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань повноти обчислення податку на додану вартість у зв"язку з наданням уточнюючого розрахунку податкових зобов"язань з податку на додану вартість за період, який перевірявся органом державної податкової служби, а саме: листопад 2008 року, про що був оформлений акт від 03.03.2011 року №578/43-010/05471230.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні п.п.7.4.1.п.п.7.4.4.п.7.4.п.п.7.5.1п.7.5.ст.7 та п.7.6ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" , а саме: суб"єктом господарювання не підтверджено факт отримання (поставки) природного газу по податковій накладній №15643 від 30.11.2008 року в обсязі 27805,00 тис.м куб. на загальну суму 40 045 873,20 грн., у тому числі податку на додану вартість - 6 674 321,20 грн.

За результатами перевірки було ухвалено податкове повідомлення-рішення від 16.03.2011 року №0000070843, яким позивачу було зменшено розмір від"ємного значення податку на додану вартість 6 674312,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із приписів Закону України «Про податок на додану вартість» .

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 наведеного вище Закону, зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою цим законом, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1п.7.5ст.7 вказаного вище Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з події: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придання платником податку товарів (робіт, послуг).

Податковим органом ставиться під сумнів рельний характер отримання (поставки) природного газу по податковій накладній за листопад 2008 року від ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України".

В ході господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ДК "Газ України НАК "Нафтогаз України" з яким укладений договір №406-06/08-2128 від 06.11.2008 року.

На виконання даного договору позивачем був отриманий природний газ в обсязі 27 805,00 тис. куб.м на загальну суму 40 045 873,00 грн., в тому числі податку на додану вартість 6 674 312,00 грн. в травні 2008 року.

Проте, податкова накладна була отримана позивачем в листопаді 2008 року, та 30.12.2010 року позивачем до податкового органу був поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов"язань з податку на додану вартість в зв"язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2008 року, що призвело до збільшення податкового кредиту позивача за листопад 2008 року на суму 6 674 321,00 грн.

Матеріали справи свідчать та не заперечується податковим органом про отримання позивачем в травні 2008 року природного газу в обсязі 27 805,00 тис. куб.м.

В підтвердження своїх доводів про фактичне виконання даної господарської операції позивачем були надані рішення Господарського суду Харківської області від 28.09.2010 року, яким були встановлені обставини поставки природного газу від ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" .

Суд першої інстанції правильно надав оцінку даним обставинам на підставі ст.72 КАС України.

У відповідності до ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністравтиній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач отримав право на включення до податкового кредиту за результатами даної господарської операції - 6 674 321,00 грн. за листопад 2008 року, та податкова накладна відповідає вимогам Закону України "Про податок на додану вартість"; Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Доводи апеляційної скарги про не врахування судом першої інстанції "Порядку забезпечення споживачів природним газом", затвердженого постановою КМ України від 27.12.2001 року №1729 та статті 180 ГК України, не знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів, вважає, що оскаржуване рішення відповідача не відповідае даним критеріям оскільки прийняте та вчинене не на підставі, не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використання повноважень з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч.1ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції скасуванню не підлягає, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2011р. по справі№2а-7278/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяДонець Л.О.

Судді Кононенко З.О. Бондар В.О. Повний текст ухвали виготовлений 24.02.2012 р.