Ухвала суду № 22076956, 25.01.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2012 р.Справа № 2-а-6942/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Експо-Техніка" на Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2011р. по справі№2-а-6942/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експо-Техніка"

до Люботинського відділення Харківської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області, Головного державного податкового ревізора - інспектора Люботинського відділення Харківської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області Жупанас Є.В.

про визнання неправомірними дій,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2011 року в задоволенні адміністративного позова Товариства з обмеженою відповідальністю "Експо-Техніка" до Люботинського відділення Харківської об"єднаної державної податкової інспекції, Головного державного податкового ревізора-інспектора Люботинського відділення Харківської об"єднаної державної податкової інспекції Жупанас Є.В. про визнання незаконними дії відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Експо-Техніка" (надалі позивач), не погодившись з рішенням суду першої інстанції подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2011 р. та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду в іншому складу суду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 42, ч. 1, 2 п.75.1 ст. 75, ч.2 п.76.1 ст. 76, п. 86.2 ст.86 Податкового кодексу України.

В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, доказів поважності причин неявки до суду, матеріали справи не містять, в звязку з чим справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження відповідно до ст.196, п.2 ч.1 ст.197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.195 КАС України справа розглядається в межах апеляційної скарги.

Судом встановлено, що Головним державним податковим ревізором-інспектором Люботинського відділення Харківської обєднаної державної податкової інспекції Жупанас Є.В. проведено камеральну перевірку ТОВ «Експо-Техніка»з питань взаємовідносин з контрагентами згідно таблиці за січень 2011р.

За результатами перевірки відповідачем було складено довідку, якою зазначено, що у ТОВ «Експо-Техніка» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, згідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст.. 228 Цивільного кодексу України, зазначена угода має ознаки нікчемності.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків передбачено складання довідки про встановлення місцезнаходження платника податків. Дії Головного державного податкового ревізора-інспектора Люботинського відділення ХОДПІ Жупанас Є.В по складанню Довідки від 04.04.2011 р. №36/152/37131827 про проведення камеральної перевірки ТОВ «Експо-Техніка» відповідають вимогам законодавства та ч.3 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими, спростовуються зібраними доказами по справі та не підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно із підпунктом 20.1.4. п.20.1 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Положення ст. 62 Податкового кодексу України передбачають, що податковий контроль може здійснюватись шляхом ведення обліку платників податків, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, а також шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу.

Органи державної податкової служби відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України мають право проводити камеральні перевірки.

Камеральною згідно з п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст 75 Податкового кодексу України вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Порядок проведення камеральної перевірки врегульовано ст. 76 Податкового кодексу України, відповідно до якої така перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. При цьому, камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком, а згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки визначено ст. 86 Податкового кодексу України, за приписами якої результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно п.86.7 Податкового Кодексу України визначено, що у разі незгоди платника податків з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядається органом державної податкової служби.

Так, за визначенням, наведеним у п.1 ч.1 ст.3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обовязки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

З наведених норм права вбачається, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю субєкта владних повноважень. Проте ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обовязки у сфері публічно-правових відносин.

Оскільки наслідком розвязання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного субєктивного права позивача, то у разі незгоди з діями чи рішенням контролюючого органу, вимога про визнання протиправними дій відповідача, в тому числі і по складанню довідки, не буде мати своїм правовим наслідком захист прав позивача, адже таке право підлягає захисту виключно шляхом предявлення позову про скасування рішення контролюючого органу, яким визначено суму податкових зобовязань чи штрафних (фінансових) санкцій.

Зважаючи на викладене, обраний позивачем спосіб захисту права шляхом визнання дій податкової інспекції зі складання довідки перевірки , не відповідає його змісту, з огляду на що провадження у цій частині позовних вимог підлягає закриттю.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, враховуючи, що суд повно і правильно встановили фактичні обставини справи, але невірно застосував норми матеріально та процесуального права, що призвело до ухвалення невірного судового рішення, колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови суду першої та прийняття нового рішення про закриття провадження у справі.

Керуючись п. 1 ст. 157, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 4 ст. 198, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Експо-Техніка" задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2011р. по справі№2-а-6942/11/2070 скасувати.

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експо-Техніка" до Люботинського відділення Харківської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області, Головного державного податкового ревізора - інспектора Люботинського відділення Харківської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області Жупанас Є.В. про визнання неправомірними дій закрити.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяРусанова В.Б.

Судді Любчич Л.В. Спаскін О.А.