Рішення № 22076007, 13.03.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2012 р. Справа № 5024/53/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Шибінській А.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фобос і К", м. Херсон,

до Приватної фірми "Наталі", м. Херсон,

про стягнення 140 355 грн. 16 коп.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1.- представник, довіреність від 15.12.2011р.;

відповідача - не прибув.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фобос і К" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з приватної фірми "Наталі" 140 355 грн. 16 коп. заборгованості за договором поставки № 014 від 01.06.2010р. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення п. 8 ч. 2 ст. 16, ст. ст. 526, ч. 1 ст. 530, ч. 2 ст. 612, ч. 1 ст. 623, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 712 ЦК України.

В заяві про уточнення позовних вимог від 01.01.2012 р. позивач повідомляє, що станом на 29.02.2012 р. основний борг відповідача перед позивачем складає 134435,08грн., збитки від інфляції складають 941,04грн., збитки за нарахування 3% річних становлять 4979,04 грн., та просить стягнути з відповідача саме зазначені суми.

Представник позивача в ході судового засідання 13.03.2012 р. підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, а також звернувся з письмовим клопотанням у якому просить суд заяву про забезпечення позову залишити без розгляду.

Представник відповідача на судові засідання 24.01.2012 р., 01.03.2012 р. та 13.03.2012 р. не прибув, про причини неявки у судові засідання 01.03.2012 р. та 13.03.2012 р. суд не повідомив, витребуваних ухвалою суду документів не надав, не зважаючи на ті обставини, що був належним чином повідомлений про місце дату і час розгляду справи, про що свідчить клопотання відповідача про відкладення розгляду справи від 23.01.2012 р. та повідомлення про вручення поштової кореспонденції.

За таких обставин розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, відповідно до положень ст. 75 ГПК України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд-

в с т а н о в и в :

Матеріали справи свідчать, що 01 червня 2010 року між ТОВ "Фобос і К" (надалі за текстом - Позивач) та приватною фірмою "Наталі" (надалі за текстом - Відповідач) укладено Договір поставки № 014 (надалі за текстом - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Позивач зобов'язався поставляти, а відповідач приймати і сплачувати товари партіями, згідно замовленням Відповідача.

Відповідно до п. 3.4. Договору Відповідач сплачує товари за цінами, вказаними у видатковій накладній. Платіж за поставлені Покупцю товари, здійснюється з відстрочкою платежу 60 календарних днів з дати прийому товару.

Позивачем здійснено поставку товару на користь відповідача за видатковими накладними, зазначеними у картці рахунку: 36.1 (а. с. 17).

Відповідач свої договірні зобов'язання виконав частково, у зв'язку з чим, станом на день звернення з позовом до суду заборгованість відповідача складає 134435,08 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем 06.10.2011р. вих. № 35-Ц-26 на адресу відповідача було направлено претензію про оплату вартості поставленого товару на суму 134435,08 грн., яку відповідач залишив без відповіді та реагування.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За умовами ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Доказів погашення заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 134435,08 грн. відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 134435,08 грн., є доведеними і обґрунтованими.

Щодо позовних вимог в частині стягнення інфляційних та 3% річних, ст. 625 ЦК України допускає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України. Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора. Індекс інфляції, застосований у розрахунку, відповідає таким даним.

В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Доказів сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних відповідачем суду не надано.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 941 грн.04 коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних у розмірі 4979 грн.04 коп., розмір яких визначено позивачем у відповідному розрахунку, підлягають задоволенню, оскільки вони погоджені в установленому законом порядку.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заява позивача про залишення без розгляду заяви про забезпечення позову судом задовольняється, оскільки позивачем у встановленому законом порядку за подачу даної заяви не було сплачено судовий збір.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у сумі 2807грн.10коп. відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання у судовому порядку.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, зокрема відповідно до положень п.1 ч.1 ст.7 вищезазначеного закону сплачена сума судового збору повертається в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

На підставі вищевикладеного зайво сплачена сума судового збору у розмірі 1грн.90коп. за звернення до господарського суду з позовною заявою підлягає поверненню позивачу.

За клопотанням позивача справу розглянуто з продовженням строку вирішення спору.

У судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст.ст. 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватної фірми "Наталі" (ідентифікаційний код - НОМЕР_1, адреса - 73000, АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фобос і К" (ідентифікаційний код 31390812, адреса 73000, місто Херсон, вул. Кірова, 24) 134435грн.08коп. основного боргу, 941грн.04коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 4979грн.04коп. з урахуванням 3% річних, 2807грн.10коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Фобос і К" (ідентифікаційний код 31390812) 1грн.90коп. (одну гривню дев'яносто копійок) зайво сплаченого судового збору за звернення до господарського суду з позовною заявою, сплаченого платіжним дорученням № 1780 від 05.12.2011р. Оригінал платіжного доручення знаходиться у справі № 5024/53/2012.

(Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом).

Суддя Ю.В. Гридасов

Дата оформлення та підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України "23" березня 2012 р.