Рішення № 22073992, 14.12.2011, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 2-1322/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2011 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Завальнюк О.О.

при секретарі Ноздріній Н.О.

за участю: відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів у звязку з продовженням навчання, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення аліментів у звязку з продовженням навчання в розмірі 1/3 частини усіх видів доходу, щомісячно, до закінчення навчання, але не більше як до досягнення нею 23-х років, починаючи з дня подачі заяви до суду, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що з відповідачем ОСОБА_1 її мати ОСОБА_2 перебувала в зареєстрованому шлюбі з 12 листопада 1992 року по 23 березня 2001 року. Однією сімєю вони проживали до лютого 2005 року. Від спільного життя ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася дочка ОСОБА_2.

Після розлучення батьків, позивач залишилася проживати разом з матірю. За рішенням Синельниківського районного суду від 08.06.1998 року з відповідача на користь ОСОБА_2, було стягнуто аліменти на утримання позивача, в розмірі ? частини усіх видів заробітку (доходу) до досягнення нею повноліття. Ніякої іншої матеріальної допомоги, окрім аліментів, мати позивача від батька не отримувала.

15 липня 2011 року позивачу виповнилося 18 років і виплату аліментів припинено.

На даний момент позивач є студенткою 2 курсу заочного відділення (контрактна основа) Запорізького Національного Університету, що підтверджується довідкою № 113 від 12.07.2011 року.

Після травми правої руки, яка сталася із нею 08.09.2010 року, позивач місяць перебувала на стаціонарному лікуванні, три місяці знаходилася в гіпсу, а після його зняття, ще три місяці проходила курс реабілітації, аби поновити функцію руки, бо не відчувала двох пальців. За весь цей час батько участі в додаткових витратах на лікування позивача не приймав, мало того, після виписки із лікарні він майже пів року не цікавився її здоровям.

Зараз, позивач та її матір займаються пошуками роботи для позивача, аби мати можливість самій заробляти хоча б на оплату навчання. На даний час усі витрати повязані з оплатою навчання позивача, проживання, придбання одягу, продуктів харчування та інше, покладаються на її матір та діда. Після того, як батько у 2009 році зареєстрував новий шлюб та в нього народилася дитина, він взагалі забув про існування позивача. Батько уникає спілкування з нею, майже не відповідає на телефонні дзвінки, ніколи сам не зателефонує, а спілкуються вони, коли зустрічаються випадково. На запитання, чому батько ігнорує її, відповідає, що вона йому не байдужа, але йому бракує часу. Але ж батьківської турботи та любові позивач не відчуває.

У розмові з батьком, позивач зрозуміла, що він працює, однак де - він не зізнався. А коли мати позивача намагалася зясувати місце роботи батька, він погрожував матері втратою її роботи.

Позивач вважає, що її батько має можливість надавати матеріальну допомогу, так як він є фізично здоровою людиною, стягнень за іншими виконавчими листами не має. Має дві квартири: однокімнатну квартиру по АДРЕСА_2, де проживає. Право власності на дану квартиру у березні 2005 році відповідач змушений був переоформити (фіктивно) з себе на свою подругу - ОСОБА_4, бо мав проблеми з судом та міг втратити квартиру. Згодом, відповідач квартиру не став переоформляти на себе, так як мав отримати ще квартиру за місцем основної роботи. У 2010 році батькові таки дали 2- кімнатну квартиру у АДРЕСА_3. Крім цього, батько має у власності гараж, від половини якого мати позивача відмовилася нотаріально у 2005 році, коли це було необхідно батькові. А у власному розпорядженні батько має автомобіль марки УАЗ, на якому постійно виїжджає. Від батька позивач знає, що він на УАЗі їздить на відпочинок до моря, до бази відпочинку м. Новомосковська, навіть до матері у Житомирську область, тобто, має гроші на бензин для авто і досить не дешево відпочиває.

Таким чином, позивач вважає, що батько окрім пенсії має інші джерела доходу, працює без оформлення, аби ніхто не дізнався, щоб не ділитися отриманими доходами з нею, що досить боляче усвідомлювати.

Оскільки батько приховує свої дійсні доходи, враховуючи той факт, що його витрати не співпадають з розміром пенсії, а також той факт, що ніякої участі у її вихованні та навчанні батько не приймає, вважає, що він зобовязаний та має можливість сплачувати аліменти. Однак, у зв»язку з уникненням тяганини по справі, зайвих психічних навантажень позивач змінила свої позовні вимоги та зменшила розмір аліментів з 1/3 частини до ? частини та просить суд стягнути з відповідача на її утримання аліменти в розмірі 1/4 частини усіх видів доходу, щомісячно, до закінчення навчання, але не більше як до досягнення нею 23-х років, починаючи з дня подачі заяви до суду.

Позивач ОСОБА_2 у відкрите судове засідання не з»явилась, однак до його початку надала суду заяву про слухання справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю. Раніше пояснювала обставини подій таким чином, як вони викладені вище.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та підтримав свої письмові заперечення проти позову, згідно яких з позовними вимогами він не погоджується у повному обсязі та вважає, що всі заяви позивача та викладені нею доводи стосовно того, що жодної матеріальної допомоги на її утримання він не надає, не відповідають обставинам справи, а відповідно й вимога позивача про стягнення аліментів взагалі є надуманою та передчасною, оскільки це його рідна дитина, яку він любить і буде в межах своїх можливостей матеріально та фізично допомагати. Після отримання позивачем травми правої руки, відповідач з першого ж дня звернення до Синельниківської районної лікарні, надав посильну матеріальну допомогу грішми особисто її матері ОСОБА_2, яка запевнила його, що в даному випадку травмування необхідна складна операція у зв'язку з чим позивач була поміщена до дитячого травматологічного відділення дитячої обласної лікарні, що розташована по вул. Космічній в м. Дніпропетровську, на стаціонарне лікування. Відповідач приїздив до позивача у лікарню та впродовж місяця по вихідних днях підміняв там її матір - ОСОБА_2, яка вісь час лікування перебувала поряд з нею. Позивач не потребував оперативного хірургічного втручання, а знаходився на «витяжці»у лікарні впродовж місяця. Окрім того, перебуваючи по службовим справам у м. Дніпропетровську, відповідач постійно заїжджав до позивача та навідував її у лікарні. Після одужання позивача та виписки її з лікарні він зустрічався з позивачем, але потім вона (позивач) поїхала відпочивати до моря, по її поясненням - щоб відпочити після лікарні. У подальшому, перебуваючи за місцем свого мешкання, позивач не скористалася безкоштовними послугами масажистів Синельниківської ЦРЛ для проходження реабілітації, а замовляла масаж до дому, що потребувало додаткових невиправданих фінансових витрат. На цій підставі у них з позивачем під час зустрічі виник конфлікт, в процесі якого позивач скаржилась йому, що грошей на реабілітацію у неї не вистачає. Відповідач поясняв позивачу, що не в змозі покрити всі її непомірно великі витрати та надавати на всі її примхи гроші. По можливості він надавав посильну матеріальну та фізичну допомогу позивачеві як безпосередньо їй так і оточуючим її родичам - діду та бабі які мешкають разом з нею.

Позивач, вимагаючи від відповідача більш частішого спілкування, відмовляється заходити до нього додому, пояснюючи це тим, що там знаходиться нова сім'я відповідача, яку вона не хоче взагалі бачити, хоча родина відповідача з розумінням ставиться до їх стосунків. Позивач вимагає від відповідача зустрічатися з нею у кафе. Однак така форма спілкування для нього є неприйнятною. Додатково відповідач зауважує, що позивач є фізично здорова повнолітня людина та може працювати, але до цього часу не працевлаштувалася на будь-яку роботу, що свідчить про її небажання взагалі працювати та заробляти собі на навчання. З точки зору позивача простіше «вибити» з батька аліменти на своє утриманні та й взагалі не працювати під час навчання. Все це свідчить про відсутність будь-яких фактичних підтверджень позовних вимог позивача, які ґрунтуються тільки на надуманих і непідтверджених фактах та емоційних вимогах. З приведених заперечень відповідач вважає, що навчання позивача не є її основним заняттям та позивач має можливість працювати та заробляти собі на життя. Тому, на підставі п.п 3 п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»відповідач вважає, що у нього не виникає обов'язку утримувати позивача під час її заочного навчання.

Позивач хибно вказує на те, що він в змозі надавати їй витребувану нею допомогу, так як він ніби то з її точки зору є фізично здоровою людиною і безпідставно намагається ввести в оману суд, акцентуючи увагу суду на тому, що у нього є власна нерухомість та автотранспорт і те, що він роз'їжджає на море та інші місця, ведучи такий спосіб життя, що свідчить про наявність у нього великих грошей, однак при цьому не надала суду жодного доказу на підтримку своїх аргументів, а тільки керувалася своїми амбіціями та вигадками. На теперішній час відповідач є пенсіонер МВС та в силу хворобливого стану здоров'я не в змозі працевлаштуватися, оскільки під час проходження служби в ОВС України він отримав ряд хвороб, які згідно з висновком військово-лікарської комісії ГУМВС України в Дніпропетровській області пов'язані з проходженням служби в ОВС України. До того ж відповідач є постраждалим ІІІ-ої категорії внаслідок аварії на ЧАЄС в зв'язку з чим щорічно перебуває на профілактичному лікуванні у 2-му терапевтичному відділенні лікарні ГУМВС України в Дніпропетровської області, що розташоване в с. Орловщина Новомосковського району Дніпропетровської області. В зв'язку з відсутністю належного фінансування пільг для чорнобильців багато ліків доводиться купувати за власний кошт. Так, в поточному 2011 році, через скрутне матеріальне становища він до теперішнього часу не в змозі виїхати на лікування до зазначеного медичного закладу.

Інших доходів окрім пенсії, призначеної йому за вислугу років в МВС, до складу якої входить доплата у сумі 385 грн. на неповнолітню дитину, він не отримує. Сім'я відповідача складається з нього, його дружини та доньки 2009 року народження. Дружина відповідача перебуває в декретній відпустці і в цей час не працює і тому отримує грошову допомогу від держави у розмірі 130 грн. щомісячно. Відповідач отримує на свою доньку 2009 року народження щомісячну грошову компенсацію у сумі 193 грн. як на дитину, потерпілу внаслідок Чорнобильської катастрофи. Інших доходів, окрім його пенсії та допомоги від держави його сім'я не отримує. Разом зі своєю сім'єю відповідач мешкає в службовій однокімнатній квартирі, отриманої ним 01.02.2010 р. на підставі рішення Синельниківського виконкому від 01.02.2010р № 29. Квартплата за зазначену квартиру дуже висока у порівнянні з квартплатою по місту Синельникове тому, що цей будинок обслуговує акціонерне товариство «Созідатель», що розташоване в м. Дніпропетровськ. Інших домоволодінь (квартир) відповідач не має. Будь-якого власного автомототранспорту у відповідача теж не має, інколи він пересувається на автомобілях, що надають йому, в силу активної громадської позиції, у безкоштовне користування на нетривалий термін, його друзі та знайомі. Тому у позивача й виникає хибне враження щодо наявності у нього великих статків та можливостей надання їй матеріальної допомоги. Окрім зазначеного йому доводиться допомагати своїй престарілій матері, яка мешкає в м. Синельникове та є інвалідом 2-ої групи та постраждалою від Чорнобильської катастрофи.

У своїх запереченнях також зазначив, що якщо визначити мінімальний прожитковий мінімум для членів його родини, то він складатиме 865 грн. (2596:3=865,33 грн.), що є нижчим за встановлений ст. 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» з 01.04.2011 року. У разі стягнення з нього ще й аліментів на утримання позивача на період її навчання, прожитковий мінімум, визначений ст. 1 Закону України від 15 липня 1999 року № 966-ХІУ «Про прожитковий мінімум», для членів його родини буде недостатнім для забезпечення нормального функціонування організму і збереження здоров'я членів родини, що призведе до виникнення реальної загрози їх життю та здоров'ю. Тому, на підставі п.п.4 п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»у нього не має можливості надавати таку допомогу, так як він є непрацездатним та не має такого заробітку, якій дозволив би йому утримувати себе та свою повнолітню дитину позивача по справі ОСОБА_2

Судом в ході судового розгляду справи були досліджені наступні докази:

-копія свідоцтва про народження 15.07.1993 р. позивача ОСОБА_2, згідно якого батьком записаний відповідач ОСОБА_1;

-копія свідоцтва про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, згідно якого шлюб розірваний 23.03.2001 року відділом РАЦС по м. Синельникове Синельниківського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 48;

-копія постанови Синельниківського райсуду Дніпропетровської області від 08.06.1998 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше ніж ? частини неоподаткованого мінімального доходу громадян;

-довідка факультету іноземної філології Запорізького національного університету № 113 від 12.07.2011 р., про те що позивач ОСОБА_2 є студенткою 2-го курсу заочного відділення напряму «філологія», професійне спрямування «мова та література (англійська)». Термін навчання на ОКР «бакалавр»- до 30.06.2015 р.;

-довідка Синельниківського міського КП «ЖЕК-1»від 05.07.2011 р. № 649 про те, що позивач ОСОБА_2 дійсно проживає зі своєю матірю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться на її утриманні ;

-копія паспорту на імя ОСОБА_2;

-відповідь СГІРФО Синельниківського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області про те, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3;

-заперечення відповідача ОСОБА_1 проти позову;

-копія свідоцтва про хворобу № 991 від 08.12.2010 р. військово-лікарської комісії ГУМВС України в Дніпропетровській області про те, що відповідач ОСОБА_1 має захворювання повязане з проходженням служби в органах внутрішніх справ та не придатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час;

-копія посвідчення громадянина, який потерпів від Чорнобильської катастрофи ІІІ-ої категорії на імя відповідача ОСОБА_6 виданого 10.09.1997 року, Серія Б №НОМЕР_1;

-копія посвідчення дитини яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи на імя ОСОБА_7 виданого 19.08.2009 року, Серія Д №НОМЕР_2;

-копії виписних епікризів із історії хвороби відповідача ОСОБА_1 з діагнозом вегето-судинна дистонія змішаного типу;

-копія пенсійного посвідчення на імя відповідача ОСОБА_1 серії ААЄ №НОМЕР_3, виданого 28.02.2011 року;

-копія профспілкового квитка на імя відповідача ОСОБА_1 серії ДП №НОМЕР_4,виданого 27.02.2009 року;

-копія довідки про склад сімї відповідача ОСОБА_1, згідно якої до складу його сімї входять: дружина ОСОБА_8, донька ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4;

-копія ордеру на житлове приміщення № 4068 від 01.02.2010 р. виданого відповідачу ОСОБА_1 на право на зайняття житлового приміщення 1-кімнатної квартири в АДРЕСА_3;

-копія витягу із наказу № 166-К від 20.09.2011 р. по ТОВ «Синельникове-Агро»про надання ОСОБА_8 відпустки по догляду за дитиною до 3-х років з 06.10.2009 р. по 07.08.2012 р.;

-копія довідки УПСЗН Синельниківської міськради № 1066/4-03 від 21.09.2011 р. про те, що відповідач ОСОБА_1 в період з 01.05.2011 р. по 01.09.2011 р. отримував щомісячну компенсацію на дитину, потерпілу внаслідок Чорнобильської катастрофи ОСОБА_7 в загальній сумі 915,20 грн.;

-копія довідки ГУ ПФУ в Дніпропетровській області № 5735 від 23.09.2011 р. про те, що відповідач ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років 2596,15 грн. щомісячно;

-копія довідки ГУМВС України в Дніпропетровській області № 82 від 19.01.2011 р. про те, що відповідача ОСОБА_1 звільнено зі служби через хворобу;

-копії квитанцій про сплату відповідачем ОСОБА_1 комунальних послуг;

-копія довідки КП Синельниківського МБТІ № 259 від 21.09.2011 р. про те, що по м. Синельникове та Синельниківському району будинку (домоволодіння) зареєстрованого за відповідачем ОСОБА_1 на праві приватної власності не зареєстровано;

-копія довідки ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Синельникове, Синельниківського району та АТІ № 174 від 22.09.2011 р. про те, що за відповідачем ОСОБА_1 транспортних засобів не зареєстровано;

-копія паспорту матері відповідача ОСОБА_9;

-копія довідки до акта огляду МСЕК згідно якою матір відповідача ОСОБА_9 є інвалідом 2-ої групи з 13.03.2007 р. безтермінове;

-копія посвідчення громадянина, який потерпів від Чорнобильської катастрофи ІІІ-ої категорії на імя матері відповідача ОСОБА_9, виданого 25.05.1993 року, серія Б №НОМЕР_5;

-заява позивача ОСОБА_2 про уточнення позовних вимог та зменшення стягнення аліментів з ОСОБА_1 до ? частини всіх доходів відповідача кожного місяця, до закінчення нею навчання в ЗНУ, але не більше як до досягнення позивачем 23-х років, починаючи з дня подачі заяви до суду;

-копія договору № 659 від 16.08.2010 р. про навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації або про надання додаткових освітніх послуг, згідно якого позивач ОСОБА_2 навчається у Запорізькому національному університеті на заочній формі навчання, факультету іноземної філології, напряму «філологія», професійне спрямування «мова та література (англійська)», загальна плата за навчання складає 25000 грн., яка вноситься посеместрово у сумі 2500 грн.;

-копії квитанцій про сплату позивачем ОСОБА_2 плати за навчання за 1 семестр 1-го курсу, 2 семестр 1-го курсу, 3 семестр 2-го курсу;

-копія довідки відділення компютерної та магнітно-резонансної томографії Дніпропетровської обласної дитячої клінічної лікарні № 1801 від 24.05.2011 р. про те, що позивач ОСОБА_2 має викривлення куприку вліво під кутом 28 градусів;

-копія витягу № 10934 із медичної карти стаціонарного хворого позивача ОСОБА_2 з діагнозом 3-х оскольчатий перелом правої плечової кістки зі зміщенням;

-копія висновку Синельниківської ЦРЛ від 11.12.2008 р. згідно якого у позивача ОСОБА_2 знижено кровонаповнення судин, тонус артерій підвищений, венозна недостатність з обох сторін;

-довідка Синельниківського міськрайонного центру зайнятості № 1219 від 04.11.2011 р., згідно якої позивач ОСОБА_2 зареєстрована в Синельниківському міськрайонному центрі зайнятості з 19.07.2001 р., статус безробітної отримала 26.07.2011 р. і на теперішній час перебуває на обліку як безробітна. Позивачу ОСОБА_2 з 26.07.2001 р. призначена допомога по безробіттю, як незастрахованій особі без урахування страхового стажу у встановленому законодавством розмірі строком 180 к.д. За час перебування на обліку позивачу ОСОБА_2 центром зайнятості неодноразово було запропоновано роботу від якої позивач відмовлялась;

Вислухавши пояснення позивача, заперечення відповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного:

як встановлено судом позивач ОСОБА_2 є студенткою 2-го курсу заочного відділення контрактної форми навчання напряму «філологія»Запорізького Національного Університету, що підтверджується довідкою ЗНУ № 113 від 12.07.2011 р., загальна плата за навчання складає 25000 грн., яка вноситься посеместрово у сумі 2500 грн., але ніде не працює, хоча має можливість працевлаштування. Згідно до довідки Синельниківського міськрайонного центру зайнятості № 1219 від 04.11.2011 р. позивач ОСОБА_2 зареєстрована в Синельниківському міськрайонному центрі зайнятості з 19.07.2001 р., статус безробітної отримала 26.07.2011 р. і на теперішній час перебуває на обліку як безробітна. Позивачу ОСОБА_2 з 26.07.2001 р. призначена допомога по безробіттю, як незастрахованій особі без урахування страхового стажу у встановленому законодавством розмірі строком 180 к.д. За час перебування на обліку позивачу ОСОБА_2 центром зайнятості було запропоновано 26.07.2011 р. роботу на підприємстві «Дніпропетровська дирекція УДППЗ Укрпошта» (філія у м. Синельникове) на посаді листоноші, від запропонованої роботи ОСОБА_2 відмовилась; 17.08.2011 р. запропоновано пройти професійне навчання за направленням центру зайнятості, від навчання позивач ОСОБА_2 відмовилась; 05.09.2011 р. позивач ОСОБА_2 була направлена на громадські роботи на підприємство ДОКП «Декоративні культури»на посаду «підсобний робітник», відповідь за направленням «не відповідає вимогам»; 21.10.2011 р. ОСОБА_2 повторно запропоновано отримати професію за направленням центру зайнятості, на що позивач надала згоду на профнавчання за спеціальністю «оператор компютерного набору».

Статтею 200 Сімейного кодексу України встановлено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України, якою вказано, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоровя та матеріальне становище дитини, стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини що мають істотне значення. Крім того, при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків.

Ухвалюючи рішення суд приймає до уваги незадовільний стан здоровя позивача по справі ОСОБА_2, що підтверджується медичними довідками в матеріалах справи, враховує суд також ті обставини, що відповідач по справі ОСОБА_1 є пенсіонером МВС України, зі служби його звільнено у звязку із хворобою, отримує пенсію за вислугу років у розмірі 2596,15 грн. та щомісячно компенсацію на дитину потерпілу внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 193,6 грн., на теперішній час ніде не працює, інших доходів не має. Крім того, відповідач є постраждалим ІІІ-ої категорії внаслідок аварії на ЧАЄС в зв'язку з чим щорічно потребує профілактичного лікування, у нього на утриманні знаходиться неповнолітня дочка ОСОБА_7,2009 року народження, яка має статус дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, непрацездатна мати ОСОБА_9 яка є інвалідом 2-ої групи постраждалою ІІІ-ої категорії внаслідок аварії на ЧАЄС, та дружина, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років.

Крім того, як було встановлено у судовому засіданні, до досягнення донькою ОСОБА_2 повноліття відповідач сплачував на її утримання аліменти в розмірі ? частини заробітку (доходу). Повноліття донька досягла ІНФОРМАЦІЯ_2 і позивачка одразу звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача аліментів на свою користь у звязку з продовженням навчання в такому ж розмірі, в якому стягувались аліменти до досягнення нею повноліття. Питань щодо зменшення розміру аліментів або неспроможності їх сплати на період стягування аліментів до досягнення донькою повноліття, при зміні життєвих обставин, відповідач не ставив, що говорить про те, що відповідач має змогу надавати допомогу ОСОБА_2, однак в межах можливості з урахуванням всіх досліджених судом обставин.

На підставі вимог ст. 199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у звязку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобовязані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу, таким чином, суд з урахуванням всього вищевикладенного, керуючись критерієм розумності та справедливості вважає, що заявлені вимоги позивача ОСОБА_2 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 у звязку з продовженням навчання у розмірі ? частини заробітку (доходу) підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 1/10 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно,що буде відповідати всім обставинам справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 182, 199, 200, 201 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60,88, 212 215, 367 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця сел. Ново-Білокоровичі Олевського району Житомирської області на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти у звязку з продовженням навчання у розмірі 1/10 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 18.07.2011 року і до припинення ОСОБА_2 навчання у навчальному закладі, тобто до 30.06.2015 року, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Допустити до негайного виконання судове рішення про стягнення з ОСОБА_1 аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 188 (сто вісімдесят вісім) гривень 20 копійок. Отримувач: Управління Державного казначейства України у м.Синельникове Головного управління Державного казначейства у Дніпропетровській області код ЄДРПОУ 23929833 Банк ГУДК у Дніпропетровській області МФО 805012 КБКД 22030001 р/р 31213206700043 код ЄДРПО Синельниківського міськрайонного суду 26509592.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О. О. Завальнюк