Рішення № 2207357, 20.10.2008, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.10.08

Справа № 15/381-08.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов‘яни-94»,м. Суми

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин №57», м. Суми

про стягнення 3090 грн. 72 коп.

СУДДЯ Резниченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: Жемчугова М.В., довіреність б/н від 07.10.2008р.

Від відповідача: не з‘явився

Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 3090 грн. 72 коп. заборгованості по договору від 25.01.2007р. про довгострокові поставки продуктів харчування, а саме: 1030 грн. 24 коп. основного боргу, 2060 грн. 48 коп. штрафу.

Відповідач в дане судове засідання не з‘явився, письмовий відзив на позов не подав. Тому, оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином (вказане підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 10.10.2008р., яке долучено до матеріалів справи), згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

25.01.2007р. між позивачем та відповідачем був укладений договір про дострокові поставки продуктів харчування, за умовами п. 1.1. якого позивач зобов‘язується здійснювати поставку продукції відповідачу, а відповідач повинен прийняти та оплатити поставлену продукцію.

Відповідно до п. 2.1 договору покупець (відповідач) проводить предоплату за товар або оплачує вартість кожної отриманої партії товару напротязі 7 календарних днів з моменту поставки даної партії товару.

Відповідно до акту звірки від 25.03.2008р., який підписаний повноважними представниками сторін, за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість у розмірі 3697 грн. 52 коп. Тобто, факт отримання відповідачем продукції за договором у розмірі 3697 грн. 52 коп. підтверджується вказаним актом.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що за період з 01.04.2008р. по 16.07.2008р. відповідач розрахувався з позивачем частково, а саме: 12.06.2008р. відповідачем було сплачено – 450 грн., 16.07.2008р. – 500 грн. (разом сума склала 950 грн. 00 коп.). Також представником позивача було зазначено, що за період з 01.04.2008р. по 16.07.2008р. відповідачем було здійснено повернення зворотньої тари та товару на загальну суму 1717 грн. 28 коп.

Таким чином, після сплати коштів за товар у розмірі 950 грн. 00 коп. та повернення зворотньої тари за товар у розмірі 1717 грн. 28 коп., у відповідача залишився несплачений борг у розмірі 1030 грн. 24 коп.

Тобто, на день подачі позовної заяви до суду, борг відповідача перед позивачем склав 1030 грн. 24 коп.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов’язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов’язання.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 1030 грн. 24 коп. боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України.

Крім цього, позивачем заявлена вимога по стягненню з відповідача 2060 грн. 48 коп. штрафу (п. 3.1 договору), у розмірі 200% від загальної вартості неоплаченого своєчасно товару у випадку прострочення оплати за товар, що перевищує 30 днів.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов‘язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов‘язання.

Частина 1 статті 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання.

В обґрунтування вимог по стягненню неустойки (штрафу) позивач посилається на ст. 549 Цивільного Кодексу України, частиною 2 якої встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Тому, штраф як вид неустойка за правилами ЦК України не може застосовуватися до грошових зобов’язань.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 2060 грн. 48 коп. штрафу задоволенню не підлягають.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин №57» (40030, м. Суми, вул. Металургів, 13, код 21101018) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Слов‘яни-94” (м. Суми, вул. Петропавлівська, 86, оф. 102, код 21116758) 1030 грн. 24 коп. основного боргу, 34 грн. 00 коп. витрат по держмиту, 39 грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В інший частині позову - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ О.Ю.Резниченко

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписано 22.10.08 р.