Ухвала суду № 22067384, 21.03.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

"21" березня 2012 р.Справа № 5016/271/2012(12/8)

м. Миколаїв

за позовом: Обласного комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго”

(54034, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5а)

до відповідача: фізичної особи підприємця ОСОБА_2

(54053, АДРЕСА_1)

про: стягнення 2377 грн. 34 коп.

Суддя Семенов А.К.

Представники:

Від позивача:ОСОБА_1., довіреність № 113/01 від 12.01.2011 р.,

Від відповідача:не зявився.

СУТЬ СПОРУ :стягнення 2377 грн. 34 коп.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд

встановив:

Позов поданий Обласним комунальним підприємством “Миколаївоблтеплоенерго” до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення 2377 грн. 34 коп.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням зобовязань по договору на постачання теплової енергії бюджетним організаціям та госпрозрахунковим підприємствам №6041.01 від 25.10.2010 року в частині оплати за надані послуги.

Відповідач свого представника у судове засідання не направив.

15.03.2012 року до господарського суду від представника відповідача надійшло заперечення, в якому він повідомив суд, що проти позову заперечує, оскільки позивачем не було вжито заходів для вирішення питання в досудовому порядку. В запереченні відповідач також зазначив, що борг погасив. Крім того від представника відповідача надійшла заява, в якій він просить суд розгляд справи провести без участі представника відповідача.

21.03.2012 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява за № 613/01/юр від 20.03.2012 року в якому він зазначив, що відповідач борг в сумі 2377 грн. 34 коп. сплатив. Докази сплати боргу позивач надав.

Посилання відповідача в запереченні проти позову на не вжиття позивачем заходів для вирішення питання в досудовому порядку необґрунтовано з наступного.

Пунктом 1 Рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2002 від 9 липня 2002 року щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) передбачено, що положення частини другої статті 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

З урахування доказів, які сторони надали провадження у справі, підлягає припиненню відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України, тобто, за відсутністю предмету спору.

Оскільки погашення заборгованості відбулося після подачі позову, судові витрати слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ст.80, ст.86 ГПК України, господарський суд

У Х В А Л И В :

1. Провадження у справі припинити.

2 Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (54053, АДРЕСА_1, іден. код НОМЕР_1) на користь Обласного комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго” (54034, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5а, код ЄДРПОУ 31319242) 1609 грн. 50 коп. судового збору.

СуддяА.К.Семенов