Рішення № 2206433, 17.10.2008, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.08 Справа № 15/158пд

за позовом

Комунального підприємства Житлово-експлуатаційна контора № 4 Управління житлово-комунального господарства, м. Антрацит Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтопромбут», с. Лескіно Антрацитівського району Луганської області

про розірвання договору оренди та стягнення 3 821 грн. 27 коп.

Суддя Пономаренко Є.Ю.

за участю:

від позивача - представник Ісмаілова С.В., довіреність №31 від 16.01.07;

від відповідача - представник не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв’язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги:

- розірвати договір оренди № 17.05.06, який укладено між сторонами;

- спонукати відповідача звільнити приміщення;

- стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у сумі 3 821 грн. 27 коп.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням підприємства та підтверджена довідкою державного реєстратора у виконавчому комітеті.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Між Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна контора № 4 Управління житлово-комунального господарства», як орендодавцем та відповідачем, як орендарем укладено договір оренди комунального майна від 17.05.2006р.

Об’єкт оренди за даним договором –нежитлове приміщення площею 68,4 кв.м., розташоване за адресою: м. Антрацит Луганської області, вул. Урицького, б. 6, передано орендодавцем орендарю за актом прийому-передачі від 17.05.2006р.

Договір укладено строком на 11 місяців з 17.05.2006р. по 17.04.2007р. (п.10.1 договору).

У зв’язку з відсутністю заяв жодної сторони про припинення дії договору за закінченням строку на який його було укладено договір було пролонговано двічі: спочатку по 17.03.2008р., а потім по 17.02.2009р.

Розділом 3 договору оренди визначено розмір орендної плати, яка підлягає сплаті з урахуванням її коригування на щомісячний індекс інфляції та порядок її перерахування.

Відповідачем грошові зобов’язання за договором не виконувалися, внаслідок чого за період з квітня 2007р. по серпень 2008 р. утворився борг у сумі 3 821 грн. 27 коп.

З метою відновлення порушених прав та охоронюваних законом інтересів Орендодавець звернувся з позовом до суду.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинно виконуватися у встановлений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 5 даної ж статті плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п.3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», та положень розділів 3, 5 договору оренди орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем доводи позивача не спростовано, належних доказів виконання зобов’язань, на підставі яких заявлено позовні вимоги не надано.

Наявність заборгованості у заявленій до стягнення сумі підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення боргу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Під порушенням зобов’язання розуміється його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (ч.1 ст. 610 Цивільного кодексу України).

Правовим наслідком порушення зобов’язання є, відповідно до п.1 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, розірвання договору.

Згідно ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Невиконання відповідачем зобов’язання з перерахування орендної плати за тривалий час (понад три місяці) є істотним порушенням зобов’язань та відповідно цілковито обґрунтовано повинно мати наслідком розірвання договору.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Аналогічна за змістом норма закріплена і у ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Тому, позовні вимоги по розірванню договору підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Аналогічна за змістом норма закріплена і у ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Також, відповідно до п. п. 2.4, 2.5., 5.7 договору при припиненні договору орендар зобов’язаний повернути орендодавцю орендоване майно у належному стані за актом приймання-передачі.

За загальним правилом оформлення акту приймання-передачі покладається на сторону, яка зобов’язана передати річ, тобто при укладенні договору оренди –на орендодавця, а при припиненні дії договору –на орендаря.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Таким чином, у зв’язку з тим, що орендоване майно не повернуто відповідачем у встановленому договором та законом порядку позовна вимога про примусове звільнення ним нежитлового приміщення підлягає задоволенню.

Таким чином, позов підлягає задоволенню. З відповідача стягується борг з орендної плати у сумі 3 821 грн. 27 коп. Договір оренди підлягає розірванню, а відповідач повинен звільнити приміщення.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача у складі: 187 грн. 00 коп. державного мита (102 грн. 00 коп. державного мита - за вимогою майнового характеру, та 85 грн. - за вимогами немайнового характеру), а також 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою присутніх у судовому засіданні представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтопромбут», с. Лескіно Антрацитівського району Луганської області, вул. Кошового, б. 1, кв. 8, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31975727 на користь Комунального підприємства Житлово-експлуатаційна контора № 4 Управління житлово-комунального господарства, м. Антрацит Луганської області, вул. Петровського, б. 17, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 24184648: борг з орендної плати у розмірі 3 821 грн. 27 коп., державне мито у сумі 187 грн. 00 коп., а також 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ позивачу.

3. Розірвати договір оренди нерухомого майна, що відноситься до комунальної власності від 17.05.2006р.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписано 20.10.2008р.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко