Вирок № 22061915, 16.03.2012, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 2022/160/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.03.2012 рокусмт. Краснокутськ Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого: судді Каліберди В.А.

при секретарі Швидкій В.В.,

з участю прокурора Лисенко В.Ю.,

представника потерпілої ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ кримінальну справу за звинуваченням :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Мурафа Краснокутського району Харківської області, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не одруженого, не працює, проживає по АДРЕСА_1, зареєстрований за адресою : АДРЕСА_2, раніше судимого 26.10.2010 року Краснокутським районним судом Харківської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, в силу ст.75 КК України застосований іспитовий термін 2 роки,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2, 05 жовтня 2011 року, близько 16 год 30 хв, керуючи належним йому технічно справним автомобілем «Renault-9», р.н. НОМЕР_1, рухався по автодорозі Валки-Пархомівка в смт Краснокутськ Харківської області в напрямку с. Пархомівка Краснокутського району зі швидкістю 88 км/год.

По шляху прямування водій ОСОБА_2 грубо порушив п.12.4 «Правил дорожнього руху України», згідно якого «в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год».

Керуючи у вказаному напрямку 25 км+350 м, ОСОБА_2 грубо порушив вимоги п.п.1.5, 12.3 та п.13.1 Правил Дорожнього руху України, згідно яких : - п.1.5 «дія чи бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоди для руху, загрожувати життю чи здоровю громадян, спричиняти матеріальну шкоду…»; - п.12.3 «у випадку виникнення небезпеки для руху чи перешкод, які водій обєктивно здатен виявити, він повинен негайно прийняти заходи для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу чи безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди»; п.13.1 «водій в залежності від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей перевезеного вантажу та стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечний інтервал»…, і при руху в межах своєї полоси руху допустив зіткнення з рухавшимся спереду в попутному напрямку моторолером «YMAHA»під керуванням ОСОБА_3.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажиру моторолера «YMAHA» ОСОБА_4 згідно висновку судово-медичної експертизи №3900-С від 21.12.2011 року спричинені середнього ступеню тяжкості тілесні пошкодження у вигляді закритої тупої травми лівої голені у вигляді закритого перелому малогомілкової кістки зі зміщенням на рівні нижньої треті, перелому внутрішньої щиколотки лівого гомілковостопного суглоба із зміщенням і зовнішнім підвивихом лівої стопи.

Порушення вищевказаних вимог Правил безпеки дорожнього руху водієм ОСОБА_2, які згідно висновків авто-технічної експертизи №694/11 від 22.12.2011 року, знаходяться з технічної точки зору в причинному звязку з пригодою, виразилось в тому, що він, керуючи транспортним засобом, проявив неувагу, вибрав не безпечну швидкість руху і не безпечну дистанцію до транспортного засобу, який рухався попереду, і допустив зіткнення із задньою частиною моторолера «YMAHA», який попутно рухався, що спричинило зазначені вище наслідки.

Допитаний в судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав та пояснив, що 05 жовтня 2011 року, близько 16 год 30 хв, він, керуючи належним йому технічно справним автомобілем «Renault-9», р.н. НОМЕР_1, рухався по автодорозі Валки-Пархомівка в смт Краснокутськ Харківської області в напрямку с. Пархомівка Краснокутського району зі швидкістю 88 км/год. По шляху прямування ОСОБА_2 при руху в межах своєї полоси допустив зіткнення з рухавшимся спереду в попутному напрямку моторолером «YMAHA»під керуванням ОСОБА_3. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажиру моторолера «YMAHA» ОСОБА_4 було спричинено тілесних пошкоджень. В ході досудового слідства ОСОБА_2 приймав участь в розкритті даного злочину та надавав матеріальну допомогу потерпілій ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Допитана в судовому засіданні в якості потерпілої ОСОБА_4 суду пояснила, що вона в якості пасажира моторолера слідувала по автодорозі Валки-Пархомівка, яким керувала ОСОБА_5. На шляху прямування вони підїхали до лінії опори електропередач та зупинилися, щоб розвернутися. Водій ОСОБА_3 перед відновленням руху попрохала ОСОБА_4 подивитися назад для безпечного виконання маневру розвороту. Коли потерпіла повернулася назад, то побачила, що до місця їх зупинки на великій швидкості наближається автомобіль, після чого послідував сильний удар, від якого вона втратила свідомість.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 суду пояснила, що вона керувала технічно справним моторолером та рухалася по проїжджій частині автодороги Валки-Пархомівка зі швидкістю 35 км/год. На задньому пасажирському сидінні в неї була ОСОБА_4 Підїхавши до лінії опори електропередач №62, вони зупинилися, оскільки проїхали будинок своєї вчительки та збиралася розвернутися, для чого попрохала ОСОБА_4 подивитися, чи немає нікого позаду. В цей час відбувся сильний удар, від якого ОСОБА_3 втратила свідомість. Претензій морального та матеріального характеру ОСОБА_3 до підсудного ОСОБА_2 не має, оскільки завдані ним збитки в результаті ДТП їй відшкодовані.

Обєктивно вина ОСОБА_2 підтверджується зібраними по справі доказами, які вивчались в судовому засіданні, а саме:

- протоколом допиту обвинуваченого ОСОБА_2, згідно якого підсудний визнав вину в скоєному злочині (а.с.72);

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схемою ДТП, в яких вказано, де, коли і при яких обставинах виникла пригода, оглядо технічного стану транспортних засобів (а.с.4-20);

- протоколом відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_4, свідка ОСОБА_3, в ході якого його учасники доповнили дані раніше свідчення та підтвердили механізм ДТП (а.с.32-36);

- висновком судово-медичної експертизи №3900-С від 21.12.2011 року, згідно якого ОСОБА_4 були спричинені ушкодження середнього ступеню тяжкості (а.с.37-41);

- висновком авто-технічної експертизи №694/11 від 22.12.2011 року, згідно яких в даній ДТП в діях водія ОСОБА_2 вбачається невідповідність п.12.3 і п.13.1 ПДР України, які з технічної точки зору знаходилися в причинному звязку з настанням ДТП. В діях водія моторолера не вбачається порушень ПДР України, які знаходилися в причинному звязку з настанням ДТП (а.с.42-51).

Суд визнає, що зазначені докази по справі зібрані у порядку і відповідно до вимог закону, є належними, допустимими та достатніми для постановлення вироку. У суду не виникає сумнівів щодо вірності встановлених подій злочину, вчиненого підсудним, так як вони підтверджуються поясненнями самого підсудного, свідка, потерпілої, доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_2 у інкримінованому йому злочині доведена повністю, а його дії органами досудового слідства були кваліфіковані вірно - за ч.1 ст.286 КК України, і суд також кваліфікує його дії за ч.1 ст.286 КК України, оскільки він, керуючи транспортним засобом, порушив Правила безпеки дорожнього руху України, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При призначенні покарання суд керується вимогами ст.65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання; розясненнями пунктів 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року “Про практику призначення судами кримінального покарання”, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, який в силу ст.12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, дані про особу винного, наявність обставин, що помякшують покарання, відсутність обтяжуючих обставин.

Враховує суд також і дані про особу підсудного ОСОБА_2, який раніше судимий 26 квітня 2010 року Краснокутським районним судом Харківської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, в силу ст.75, 76 КК України встановлений іспитовий строк тривалістю 2 роки, має постійне місце проживання, не одружений, не працює, на обліку у наркологічному та психіатричному кабінетах Краснокутської ЦРЛ не перебуває, на момент скоєння ДТП був тверезий, за час проживання на території Мурафської сільської ради скарг на ОСОБА_2 не надходило.

Обставинами, що помякшують відповідальність підсудного, згідно зі ст.66 КК України, являється щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують відповідальність підсудного, згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Підсудному суд призначає покарання необхідне та достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів.

Аналізуючи усі докази, обставини справи, ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, вчинення злочину з необережності, а також той факт, що підсудним збитки потерпілій не відшкодовані, злочин вчинив в період іспитового терміну, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе лише в місцях позбавлення волі.

Згідно з розясненнями, що містяться у п.26 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання»у разі, коли особа була засуджена до позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням (статті 75, 104 КК) або була звільнена від відбування покарання умовно-достроково (статті 81, 107 КК) і в період іспитового строку або строку умовно-дострокового звільнення вчинила новий злочин, суд зобов'язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, зокрема й тоді, коли останнім за часом вироком призначаються більш м'які види покарання.

Крім того, згідно п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст.286 КК необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами. Суд вважає за необхідне застосувати до підсудного додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами терміном на 1 рік.

Потерпілою ОСОБА_4 заявлений по справі цивільний позов про стягнення з підсудного матеріальних збитків, повязаних з лікуванням, в розмірі 5000 грн., моральної шкоди в розмірі 30000 грн та витрат на юридичну допомогу в розмірі 1600 грн, який підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року №4 (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно ППВС України №1 від 27 лютого 2009 року), згідно яких розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховує суд стан здоровя потерпілої, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, які стали наслідком протиправної, винної поведінки підсудного ОСОБА_2, тому, враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд задовольняє частково позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 грн. У відношенні відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 5000 грн суд задовольняє частково в розмірі 2885,77 грн, оскільки саме ця сума збитків підтверджена необхідними доказами, які маються в матеріалах справи. Витрати на юридичну допомогу в розмірі 1600 грн підлягають стягненню в повному розмірі.

По справі заявлений цивільний позов Харківською обласною прокуратурою в інтересах держави в особі Головного управління державного казначейства України в Харківській області про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_4 в розмірі 2972,25 грн., які підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_2 в повному розмірі.

По справі маються судові витрати за проведення авто-технічної експертизи в сумі 911,74 грн. які відповідно до ст.93 КПК України підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_2

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст.81 КПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання за цим законом у виді 2 (двох) років обмеження волі, з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.72 КК України при складанні вироків за сукупністю злочинів та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид покарання, виходячи з такого співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі, тобто 2 (двом) рокам обмеження волі за ч.1 ст.286 КК України відповідає 1 (один) рік позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України ОСОБА_2 до покарання по цьому вироку приєднати частково у вигляді 2 (двох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі покарання за попереднім вироком Краснокутського районного суду Харківської області від 26.04.2010 року за ст.185 ч.3 КК України та остаточно призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі в місцях, визначених органами кримінально-виконавчої системи, з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на 1 (один) рік.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 2885 (дві тисячі вісімсот вісімдесят пять) грн. 77 коп, моральну шкоду в розмірі 10000 (десять тисяч) грн., витрати на юридичну допомогу в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн., а всього 14485 (чотирнадцять тисяч чотириста вісімдесят пять) грн. 77 коп.

Цивільний позов Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління державного казначейства України в Харківській області про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_4 задовольнити повністю.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь держави в особі відділення державного казначейства витрати на лікування потерпілої від злочину ОСОБА_4 у сумі 2972 (дві тисячі девятсот сімдесят дві) грн. 25 коп, які перерахувати на р/р 31252272210024 в УДК Харківської області, МФО 851011, код ОКПО 02012154.

Стягнути з ОСОБА_2 кошти, витрачені на проведення судової авто-технічної експертизи №694/11 від 22.12.2011 року в розмірі 911 (девятсот одинадцять) грн 74 коп на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, які зарахувати на рахунок №31253272210487, код по ОКПО 25574728, ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, з позначкою виду платежу за авто-технічну експертизу.

Речові докази по справі, а саме : автомобіль «Рено-9»р.н.НОМЕР_1 з технічними пошкодженнями передньої частини кузова - повернути власнику ОСОБА_2; моторолер «Ямаха» з пошкодженнями несучої рами та облицювальної частини, який знаходиться на штрафному майданчику Краснокутського РВ ГУ МВС України в Харківській області, повернути власнику ОСОБА_5.

Арешт, накладений згідно постанови слідчого відділу розслідувань ДТП СУ ГУМВС України в Харківській області від 23 грудня 2011 року на автомобіль «Рено-9», р.н. НОМЕР_1, цінності та нерухоме майно ОСОБА_2 скасувати.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню підписка про невиїзд з постійного місця проживання.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту його затримання.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області протягом пятнадцяти діб з дня його проголошення шляхом надання апеляційної скарги через Краснокутський районний суд Харківської області.

Суддя В. А. Каліберда