Справа № 2-2099/11
Категорія 52
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"03" лютого 2012 р. Ленінський районний суд міста Севастополя у складі : головуючого судді -Борка А.Л.
при секретарі- Райзерової О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Севастополя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Сігма-Н» про стягнення заборгованості по заробітній платі, судових витрат та моральної шкоди суд , -
в с т а н о в и в :
У лютому 2011 року позивач звернувся в адресу суду із позовом зазначаючи ,що в період з липня 2007 року по травень 2009 року він працював у відповідача на будівництві без оформлення роботи по трудовій книжці. Заробітну плату станом на 01.01.2009 року він отримував у розмірі- 2000 грн. в місяць. За період з січня 2009 року по момент звільнення, а саме по травень 2009 року він отримав 3000 грн. замість 10 000 грн. які йому були обіцяні під час працевлаштування. Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі у розмірі- 7000 грн., інфляційні витрати у розмірі 1050 грн.,3 % річних у розмірі 350 грн. та судові витрати.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю згідно до наданих позовних вимог, пояснень в судовому засіданні та пояснень свідків. Крім того представник позивача у судовому засіданні збільшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі у розмірі 8977,5 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 4000 грн. та моральну шкоду у розмірі 2000 грн.
Представник відповідача у судовому засіданні не визнав позовні вимоги та пояснив суду, що відповідач не працював у відповідача ,що на його думку повністю підтверджується проведеними перевірками контролюючими органами по заяві позивача ,акти перевірок знаходяться в матеріалах справи.
Вивчив матеріали справи, пояснення представників сторін та свідків суд прийшов до наступних висновків та відповідних їм правовідносин .
Згідно до вимог ч.ч.2,3 ст.10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі,мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості .
Кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом проаналізовані надані акти перевірок : територіальної інспекції праці в м. Севастополі від 15.03.2011 року, акт перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя відповідача, якими не встановлені порушення діючого законодавства про працю відносно позивача по справі. Проаналізувавши надані суду документи суд прийшов до висновку що офіційно позивач у відповідача не працював, заробітну плату не отримував, податки із заробітної плати не сплачувались.
Крім того перевіркою, проведеною прокуратурою Гагарінського району м. Севастополя в діях відповідача не встановлено ознак злочину та прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи ,постанова від 06.06.2011 року.
Допитані в судовому засіданні в якості свідків гр-ни : ОСОБА_2, ОСОБА_3 повідомили суду, що позивач у зазначений вище період працював у відповідача прорабом на будівництві ,про розмір його заробітної плати та умови праці позивача їм нічого достовірно не відомо .
Таким чином з аналізу наданих позивачем та його представником доказів в судовому засіданні, та одержаних судом інших документів в с удовому засіданні судом не встановлено ,що позивач перебував з відповідачем у офіційних трудових стосунках та отримував заробітну плату, у зв язку із чим суд приходить до висновку про необгрунтованність позовних вимог на підставі ст.ст.115-117 КЗпроПрацю .
Проаналізував надані представником пояснення спричинення позивачу моральної шкоди, суд керуючись вимогами ст.. 237-1 КЗпро Працю України прийшов до висновку про необгрунтованність позовних вимог в цій частині .
На підставі вимог ст.ст.79-88 ЦПК України стороні ,на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві-пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Такти чином суд вважає що позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають повністю.
У зв язку із відмовою у задоволенні позовних вимог згідно з вимогами ст.ст.79-88 ЦПК України з позивача підлягає стягненню на користь держави судові витрати від сплати яких він був звільнений під час звернення до суду із позовом, а саме : державного мита у розмірі 51 грн. та витрат на ІТЗ у розмірі 120 грн.
Керуючись вимогами ст.ст.115-116,237-1 КЗпроПрацю України, ст.ст.10,79-88,212-218,294 ЦПК України суд, -
в и р і ш и в :
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави державне мито у розмірі 51 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у розмірі 120 грн. .( отримувач ІТЗ: державний бюджет Ленінського району у м.Севастополі,код ЄДРПОУ : 24035598 код платежу- 22 050001 ,р\р : 31216259700007,банк ГУДК в м.Севастополі,МФО : 824509,призначення платежу за ІТЗ для Ленінського райсуду м.Севастополя ).
З повним рішенням суду сторони можуть ознайомитись після 08.02.2012 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана на протязі 10-ти днів до Апеляційного суду міста Севастополя через Ленінський районний суд міста Севастополя.
Головуючий: А.Л.Борко
Судове рішення № 22061017, Ленінський районний суд міста Севастополя було прийнято 03.02.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-2099/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: