Рішення № 2205525, 23.10.2008, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "23" жовтня 2008 р.

Справа № 5/766

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Брагіної Я.В.

судді

за участю представників сторін

від позивача Гончаренко Р.М. - дов. №53 від 22.10.08р.

від відповідача не з'явився

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "С.В.С.-ЛТД" (м.Київ)

до Малого підприємства "Стандарт" (м. Коростень)

про стягнення 6380,99 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 6380,99 грн. боргу за поставлений товар, з яких 5420,78 грн. - сума основного боргу, 450,75 грн. - пеня, 455,34 грн. - інфляційні та 54,12 грн. - 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір поставки від 28.01.08р., видаткову накладну, податкову накладну, претензію, розрахунок суми боргу, акт звірки взаємних розрахунків, свідоцтво про державну реєстрацію, довідки про включення до ЄДРПОУ.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

28.01.08р. між сторонами був укладений договір поставки №СВ08-040 від28.01.08р. (а.с.5-8), відповідно до умов якого позивач (постачальник) зобов'язується передати у власність відповідача (покупця) товар, а покупець зобов'язаний прийняти вказаний товар та своєчасно оплатити його вартість на умовах даного договору.

Відповідно до п.3.1 договору, документом, в якому вказується асортимент, сортамент, номенклатура та вартість товару є видаткова накладна, яка відображає об'єм партії, що поставляється, та в якій засвідчується факт прийому-здавання товару.

Згідно з п. 6.3 даного договору, оплата за кожну поставлену партію товару здійснюється покупцем в розмірі загальної суми поставленого товар, що вказана у видатковій накладній шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника або вноситься готівкою в касу постачальника.

Покупець здійснює оплату товару протягом (не пізніше) 21 календарних днів з дати поставки товару (п. 6.4 договору).

На виконання умов даного договору, позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 5420,78 грн., що підтверджується видатковою накладною №0000001495 від 29.01.08р. та податковою накладною від 29.01.08р. (а.с. 13-15).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати товару не виконав, внаслідок чого станом на день подачі позову до суду та на день розгляду справи в суді утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 5420,78 грн.

13.05.08р. позивач вручив відповідачеві вимогу (претензію) про сплату боргу №15 від 07.05.08р., яку відповідач залишив без відповіді та без задоволення (а.с.16).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Як передбачено ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 5420,78 грн. основного боргу обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач в позовній заяві на підставі п.7.1 договору, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 450,75 грн. пені, та на підставі ст. 625 ЦК України - 455,34 грн. інфляційних і 54,12 грн. 3% річних.

Відповідно до п. 7.1 договору, у разі затримки сплати за товар покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення виконання.

Як передбачено ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно з вимогами ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок вказаних зобов'язань, суд вважає, що пеня, інфляційні і 3% річних нараховані правильно та відповідно до вимог чинного законодавства і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, в акті звірки взаємних розрахунків суму основного боргу визнав.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі ст.ст. 525, 526, 549, 625, 692, 712 ЦК України, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Малого підприємства "Стандарт",11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Грушевського, буд. 35, р/р 250057505 в ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 311528, код ЄДРПОУ 22050470

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "С.В.С. - ЛТД", 03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 72, р/р 26000300042812 в АКБ "Форум", МФО 322948, код ЄДРПОУ 34297122

- 5420,78 грн. - основного боргу;

- 450,75 грн. - пені;

- 455,34 грн. - інфляційних;

- 54,12 грн. - 3% річних;

- 102,00 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня його прийняття.

Суддя

Брагіна Я.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу