Рішення № 22054871, 20.03.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "20" березня 2012 р. Справа № 5/5007/21/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Ляхевич А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. довіреність №08/012 від 10.01.2012р.

від відповідача: не з"явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнітон" (м. Запоріжжя)

до Публічного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод" (м.Коростень)

про стягнення 9020,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнітон" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод" про стягнення боргу в сумі 9020,00грн., за товар, переданий за видатковою накладною №КВ-0000881 від 20.06.2011 р.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 17.02.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5/5007/21/12 та призначено її розгляд на 20.03.2012 р.

В засіданні суду представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, хоча про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції господарського суду - ухвали від 20.03.2012 р. (а.с.26). Правом подати письмовий відзив на позов відповідач також не скористався. Разом з тим, як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на запит господарського суду, станом на 24.01.2012р. юридична особа Публічне акціонерне товариство "Коростенський машинобудівний завод" зареєстрований в ЄДРПОУ, відомості щодо припинення юридичної особи відсутні, місцезнаходження ПАТ "Коростенський машинобудівний завод": 11500, Житомирська область, м.Коростень, вул.Сосновського, буд.65.

Враховуючи, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обовязковою, господарський суд Житомирської області визнає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними матеріалами справи, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення присутнього представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд:

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, за видатковою накладною №КВ-0000881 від 20.06.2011 р. та на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей №000293 від 17.06.2011 р. ТОВ "Юнітон" передало, а ПАТ "Коростенський машинобудівний завод" прийняло товар - сталь нержав. 08Х18Н10Т круг 20 в кількості 164,00 кг.(а.с.7,8).

При підписанні видаткової накладної №КВ-0000881 від 20.06.2011року, відповідач своїм підписом погодився із отриманою кількістю, асортиментом та ціною товару.

11.01.2012р. ТОВ "Юнітон" направило ПАТ "Коростенський машинобудівний завод" претензію №18-ю від 11.01.2012року про сплату заборгованості в сумі 9020,00 грн. за отриманий відповідачем товар. Вказана вимога отримана ПАТ "Коростенський машинобудівний завод" (а.с.9,10). Проте, претензія залишена ПАТ "Коростенський машинобудівний завод" без відповіді та без задоволення, що й стало підставою для звернення до суду з позовом у даній справі.

Розглядаючи питання про законність та обгрунтованість заявлених позовних вимог, господарський суд враховує наступне.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, між сторонами виникло майново-господарське зобов'язання, в силу якого відповідач повинен оплатити товар, а позивач має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку відповідно до ч.1 ст.175 Господарського кодексу України.

За своєю правовою природою правовідносини, що склалися між сторонами є правовідносинами з купівлі-продажу товару.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено ч.1,2 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У свою чергу, згідно зі ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зі змісту ст.538 Цивільного кодексу України вбачається, що при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок (ч.2, ч.4 ст.538 ЦК України).

У відповідності до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні норми містяться в ст.193 Господарського кодексу України.

У даному випадку, сторони, погоджуючи свої правовідносини, шляхом оформлення видаткової накладної та видачі відповідачем довіреності, водночас, не встановили строку виконання відповідачем зобов'язання з оплати придбаного товару.

За таких обставин, строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати товару передбачений ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, а саме - у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, строк виконання відповідачем свого зобов'язання сплив 18.01.2012 р., відповідно, з 19.01.2012 р. боржник є таким, що прострочив виконання зобов'язання у розумінні ст.612 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, оскільки відповідач прийняв замовлений ним товар, проте, не сплатив позивачеві його вартість, останнє фактично стало підставою для подання даного позову. Беручи до уваги відсутність передбачених законодавством підстав припинення відповідного зобов'язання, господарський суд дійшов висновку про обгрунтованість заявленого позову.

Стаття 33 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів сплати заборгованості суду не надав, позову не заперечив.

Враховуючи вищевикладене, позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягає задоволенню. З відповідача підлягає стягненню на користь позивача 9020,00 грн. боргу.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів..

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод" (11500, Житомирська область, м.Коростень, вул.Сосновського,65, код ідентифікаційний код 00203134) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнітон" ( 69118, м.Запоріжжя, вул.Чубанова, 1, ідентифікаційний код 23853490)

- 9020,00грн. боргу;

- 1609,50грн. витрат по сплаті судового збору

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 22.03.2012р.

Суддя Ляхевич А.А.

Віддрукувати:

1 - до справи,2 - позивачу ,3 - відповідачу (реком.з пов.)