Рішення № 22054825, 22.03.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.03.12 р. Справа № 5006/14/48/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДЕКСПЕРТ ТОРГ»,

ЄДРПОУ 34782471, м.Горлівка

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Горлівський машинобудівник»,

ЄДРПОУ 31534348, м.Горлівка

про стягнення 70293 грн. 56 коп.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1.-по дов., ОСОБА_2-по дов.

від відповідача: ОСОБА_3.-по дов.

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України в судовому засіданні

оголошувалась перерва з 14.03. по 22.03.2012р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДЕКСПЕРТ ТОРГ», м.Горлівка, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Горлівський машинобудівник», м.Горлівка, про стягнення заборгованості в сумі 70293,56 грн., у тому числі основний борг в сумі 65552,76 грн., інфляція в сумі 262,21 грн., пеня в сумі 3762,02 грн. та три проценти річних в сумі 716,57 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір постачання №59/48 від 31.05.2011р., специфікації №№1-4 до договору, видаткові накладні, розрахунок суми позовних вимог.

Відповідач надав письмовий відзив на позовну заяву №50-2/322 від 12.03.2012р., згідно з яким підтвердив наявність несплаченого боргу перед позивачем в сумі 65552,76 грн. Одночасно, в заяві від 16.03.2012р. №50-2/345 відповідач проти вимог про стягнення пені заперечує, посилаючись на неузгодження сторонами у договорі такого виду відповідальності. Крім цього, за твердженням відповідача, позивачем безпідставно не прийнято до розрахунку суми інфляції індекс інфляції за серпень 2011р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

31.05.2011р. між Приватним акціонерним товариством «Горлівський машинобудівник» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДЕКСПЕРТ ТОРГ» був підписаний договір №59/48, згідно з умовами якого позивач (постачальник) зобовязався передати в обумовлені даним договором строки відповідачу (покупцю) товар, а покупець прийняти вказаний товар та оплатити за нього узгоджену суму.

Згідно з п.1.2 договору кількість, ціна та асортимент товару визначається специфікаціями, які є невідємними частинами даного договору.

Пунктом 3.4 договору №59/48 від 31.05.2011р. встановлено, що датою поставки є дата календарного штемпелю станції відправлення, вказана в з/д накладній (квитанції), або дата іншого товаротранспортного документу, якщо інше не передбачено умовами поставки.

Відповідно до специфікації №2 від 14.06.2011р. позивач зобовязався поставити відповідачу товар, а саме: рубемаст Б-К (Пк; Р; Л) 3,4 кг., кількістю 1390 кв.м. на загальну суму 20572,00 грн.

Згідно із специфікацією №4 від 09.08.2011р. ТОВ «БУДЕКСПЕРТ ТОРГ» зобовязався поставити відповідачу товар, а саме: рубемаст у кількості 7540 кв.м. на загальну суму 136443,84 грн.

Виходячи зі змісту наданих до матеріалів справи видаткових накладних №138 від 06.07.2011р., №188 від 16.08.2011р. позивачем було передано, а відповідачем прийнято товар на суму 65552,76 грн. з урахуванням часткового погашення заборгованості з боку відповідача.

Факт постачання позивачем товару на вказану суму з боку відповідача не заперечується.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з умовами п.4.3 договору №59/48 від 31.05.2011р. порядок оплати по кожній конкретній партії товару оговорюється у відповідній специфікації.

Відповідно до пунктів 3 специфікацій №2 від 14.06.2011р., №4 від 09.08.2011р. до договору №59/48 від 31.05.2011р. умовами оплати є: 50% - попередня оплата, 50% - на протязі 30 календарних днів після отримання товару.

Таким чином, за висновками суду, відповідач повинен був сплатити вартість отриманого від позивача товару за видатковою накладною №138 від 06.07.2011р. в строк до 05.08.2011р., за накладною №188 від 16.08.2011р. в строк до 15.09.2011р.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 65552,76 грн. за договором №59/48 від 31.05.2011р. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, Приватне акціонерне товариство «Горлівський машинобудівник» не виконало.

Відповідач у відзиві на позов від 12.03.2012р. №50-2/322 підтвердив наявність несплаченого боргу перед позивачем в сумі 65552,76 грн.

За таких обставин, враховуючи, що позов в частині вимог про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, вимоги про стягнення основного боргу в сумі 65552,76 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім суми основного боргу, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за період з серпня 2011р. по січень 2012р. нараховано та предявлено до стягнення інфляцію в сумі 262,21 грн. та три проценти річних в сумі 716,57 грн.

Як встановлено судом, розрахунок суми трьох процентів річних є аріфметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, внаслідок чого позов в частині вимог про стягнення з відповідача на користь позивача трьох процентів річних в сумі 716,57 грн. за період з 06.08.2011р. по 27.01.2012р. підлягає задоволенню.

Одночасно, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляції є частково неправомірними, враховуючи наступне:

Інфляція за своєю правовою природою є збільшенням суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобовязання з причини девальвації грошової одиниці України, яка визначається офіційними державними органами за результатами економічних процесів в конкретний місяць, тобто, є помісячним індексом. При цьому, індекс розраховується не на кожу дату місяця, а в середньому на місяць, причому може мати місце як інфляція грошових коштів, так і дефляція, і коли строк виконання зобовязань настає 15 числа місяця, то застосовується індекс інфляції за наступний місяць.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має розраховувати індекс інфляції за кожен місяць прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці, а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги встановлений у серпні 2011р. індекс інфляції 99,6, виходячи з того, що прострочення виконання відповідачем своїх зобовязань з оплати товару за накладною №188 від 16.08.2011р. розпочалося з 16.09.2011р., вимоги позивача про стягнення інфляції підлягають частковому задоволенню: за період з серпня 2011р. по грудень 2011р. інфляція в сумі 0,05 грн., за період з жовтня 2011р. по грудень 2011р. інфляція в сумі 184,11 грн., всього інфляція в сумі 184,16 грн.

Позивачем, на підставі ст.230, п.п.5, 6 ст.231, п.6 ст.232 Господарського кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 3762,02 грн. за період з 05.08.2011р. по 27.01.2012р.

Відповідач проти стягнення з нього пені заперечує, посилаючись на відсутність узгодження такої санкції у підписаному між сторонами договорі.

Суд приймає до уваги заперечення відповідача з огляду на наступне.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Відповідно до ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

З урахуванням викладеного, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Таким чином, саме позивач повинен довести та обґрунтувати, відповідними нормами, правомірність нарахованої ним пені.

За приписом ст.54 Господарського процесуального кодексу України зміст позовних вимог викладається у позовній заяві.

Як встановлено судом, позивачем у позові заявлені вимоги про стягнення пені, передбаченої Законом, а саме, ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, ст.4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Виходячи зі змісту договору №59/48 від 31.05.2011р. умовами останнього не передбачено можливості нарахування постачальником пені за прострочення виконання покупцем своїх зобовязань з оплати вартості придбаного товару.

Доказів наявності інших узгоджень сторонами можливості стягнення пені позивачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано.

При цьому, посилання позивача на ст.230, п.п.5, 6 ст.231, п.6 ст.232 Господарського кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» судом до уваги не приймаються.

Зокрема, Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Згідно із ст.1 Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Таким чином, вказаним законом також передбачено обовязковість узгодження розміру пені сторонами.

Відповідно до ст.3 Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Тобто, Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, який регулює правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, встановлені обмеження щодо розміру пені, яка може застосовуватись за згодою сторін.

Одночасно, норми ст.ст.231, 232 Господарського кодексу України не містять у собі визначення певного розміру пені, яка може застосовуватися за несвоєчасне виконання покупцем своїх зобовязань з оплати вартості придбаного товару, можливість застосування такого роду штрафних санкцій без обовязкового узгодження останніх сторонами.

За таких обставин, враховуючи, що у договорі №59/48 від 31.05.2011р. сторони не погодили можливість нарахування пені за несвоєчасне виконання покупцем своїх зобовязань, іншими актами цивільного законодавства конкретний розмір санкцій за вчинення зазначеного правопорушення не встановлений, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 3762,02 грн. підлягають залишенню без задоволення.

Судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

При розгляді справи судом встановлено, що позивачем при подачі позовної заяви сплачений судовий збір в сумі 1610,00 грн., який перевищує розмір судового збору, встановленого для даної категорії справ.

За таких обставин, надлишково сплачений позивачем судовий збір в сумі 0,50 грн. підлягає поверненню з державного бюджету України.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДЕКСПЕРТ ТОРГ», м.Горлівка, що надійшло на адресу суду 22.03.2012р., про притягнення ТОВ «НПК «Гірничі машини» к задоволенню вимог кредитора у звязку з тим, що відповідач є його структурною одиницею, судом залишено без задоволення як безпідставне.

Зокрема, діючим Господарським процесуальним кодексом України не передбачено вчинення судом відповідної процесуальної дії.

Крім цього, за висновками суду, відповідач є самостійною юридичною особою, правовідносини за договором №59/48 від 31.05.2011р. існують виключно між позивачем та відповідачем і ніяким чином не залежать від інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДЕКСПЕРТ ТОРГ», м.Горлівка до Приватного акціонерного товариства «Горлівський машинобудівник», м.Горлівка задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Горлівський машинобудівник», м.Горлівка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДЕКСПЕРТ ТОРГ», м.Горлівка основний борг в сумі 65552 грн. 76 коп., інфляцію в сумі 184 грн. 16 коп. та три проценти річних в сумі 716 грн. 57 коп., всього заборгованість 66453 грн. 49 коп., судовий збір в сумі 1521 грн. 62 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДЕКСПЕРТ ТОРГ», м.Горлівка до Приватного акціонерного товариства «Горлівський машинобудівник», м.Горлівка відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «БУДЕКСПЕРТ ТОРГ», м.Горлівка з державного бюджету України надлишково сплачений судовий збір в сумі 00 грн. 50 коп.

В судовому засіданні 22.03.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 23.03.2012р.

Суддя Левшина Г.В.