Ухвала суду № 22053967, 22.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2012 р.Справа № 2а-11049/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання - Волкової А.М.

представників сторін: позивача Тетеріної І.В., відповідача Калініної О.О., Перцової Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2011р. по справі№2а-11049/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований "проектно-будівельний монтажний поїзд - 753"

до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області

про визнання неправомірними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “Спеціалізований «Проектно-будівельний монтажний поїзд 753” (далі по тексту ТОВ “Спеціалізований «проектно-будівельний монтажний поїзд 753”) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області (далі по тексту НововодолазькаМДПІ, відповідач), в якому просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0000082310 від 28.03.2011 року, №0000092310 від 28.03.2011року, якими встановлено обовязок зі сплати податку на додану вартість у розмірі 134681,25 грн. та податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 4567,50 грн. відповідно, визнати дії Нововодолазької МДПІ щодо проведення планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 14.09.2009 року по 31.12.2010 року неправомірними.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2011р. по справі№2а-11049/11/2070 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізований «Проектно-будівельний монтажний поїзд 753” до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання неправомірними дій та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Нововодолазької міжрайонної Державної податкової інспекції у Харківській області від 28.03.2011 року № 0000082310 та від 28.03.2011 року № 0000092310.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2011р. по справі№2а-11049/11/2070 в частині задоволених позовних вимог ТОВ “Спеціалізований «Проектно-будівельний монтажний поїзд 753” та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на те, що фактичною обставиною для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, слугувало те, що під час проведення перевірки, у підприємства були відсутні первинні бухгалтерські документи на підтвердження здійснення відповідних господарських операцій з ПП «Співдружність-Кентавр». Крім того, звертає увагу суду апеляційної інстанції, що звітність ПП «Співдружність-Кентавр» за березень, квітень, травень, червень, липень 2010 року, не визнана як податкова.

Внаслідок чого, висновки перевірки про встановлені порушення ТОВ “Спеціалізований «Проектно-будівельний монтажний поїзд 753” пп.7.4.1, пп.7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вважає правомірними, а оскаржувані рішення такими, що не підлягають скасуванню. З посиланням на пункт 44.5 ст.44 Податкового кодексу України наполягає на тому, що позивач не виконав свого обовязку і в установлений законом термін не повідомив податковий орган про втрату документів, отже, повинен нести відповідні негативні наслідки.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з викладених у ній підстав, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2011р. по справі№2а-11049/11/2070, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ТОВ “Спеціалізований «Проектно-будівельний монтажний поїзд 753” відмовити в повному обсязі.

Представник позивача в надісланих до суду апеляційної інстанції письмових запереченнях та в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції залишити вимоги апеляційної скарги без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції без змін. Вважає, що у спірних правовідносинах податкові зобовязання щодо виконання господарської операції з ПП «Співдружність-Кентавр», яка мала реальний характер, що підтверджується оформленими належним чином первинними документами, обчислені правильно, а висновки акту перевірки базуються на субєктивних припущеннях і є хибними. Стверджує про те, що відповідачем не вживалося жодних дій щодо дослідження первинних документів підприємства. Зауважує, що на запит податкового органу від 22.02.2011 року позивачем була надана відповідь, в якій повідомлено про зіпсування первинно-бухгалтерської документації по ПП «Співдружність-Кентавр». Крім того, ТОВ “Спеціалізований «Проектно-будівельний монтажний поїзд 753” було вжито заходів по відновленню втрачених документів шляхом надсилання листа від 25.03.2011 року до свого контрагента, в звязку з чим документи було поновлено та разом зі скаргою на податкові повідомлення-рішення надано до податкового органу. Отже, встановлені відповідачем порушення позивачем норм пп.7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є протиправним, а податкові повідомлення-рішення Нововодолазької МДПІ від 28.03.2011 року №0000082310, №0000092310, прийнятих Нововодолазькою міжрайонною Державною податковою інспекцією Харківської області такими, що підлягають скасуванню.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представника відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Нововодолазькою міжрайонною державною податковою інспекцією Харківської області з 14 лютого по 04 березня 2011року було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований "Проектно-будівельний монтажний поїзд -753" з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 14.09.2009 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 14.09.2009 року по 31.12.2010 року.

За наслідками перевірки було складено акт перевірки від 14.03.2011 року № 335/23-0-33/36000108 якиим зафіксовано наступні порушення:

пп. 4.1.1. п. 4.1. ст. 4, п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3., п.п. 5.6.1. п. 5.6. ст. 5 Закону України "Про оприбуткування прибутку підприємства", в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3654 грн., в тому числі за 2010 рік в сумі 3654 грн.;

пп. 4.1.1 п.4.1, п.п. 4.5.1. п. 4.5. ст. 4, п.п. 7.4.1., 7.4.4., 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 107745 грн., у тому числі за травень 2010 року в сумі 73761 грн., за червень 2010р. в сумі 9047 грн., за липень 2010 року в сумі 11382 грн., за серпень 3481 грн., за вересень 2010 року в сумі 10074 грн.

З матеріалів справи вбачається, що нарахування спірних податкових зобовязань позивачем здійснювалося внаслідок виконання обєму робіт за договором №8.3 від 29.01.2010 року, в звязку з чим коригування податкових зобовязань відбувалося внаслідок зміни обєму робіт, згідно розрахунку коригувань кількісних та вартісних показників від 30.09.2010 року до податкової накладної від 30.06.2010 року №11 , від 28.07.2010 року №15.

На підставі зазначених висновків акту перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 28.03.2011 року №0000082310 про визначення ТОВ “Спеціалізований «Проектно-будівельний монтажний поїзд 753” податкового зобов'язання по ПДВ за основним платежем 107745 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 26936,25 грн. та №0000092310 про визначення ТОВ “Спеціалізований «Проектно-будівельний монтажний поїзд 753” податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем - 3654 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 913,5 грн.

Скориставшись правом адміністративного оскарження, позивач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення до Нововодолазької МДПІ, ДПА в Харківській області та ДПА України. За результатами розгляду первинна та повторні скарги позивача залишені без задоволення, а спірні податкові повідомлення-рішення без змін.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та діями відповідача щодо проведення спірної перевірки, ТОВ “Спеціалізований «Проектно-будівельний монтажний поїзд 753” звернулось до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування податкових повідомлень-рішень Нововодолазької міжрайонної Державної податкової інспекції у Харківській області від 28.03.2011 року № 0000082310 та від 28.03.2011 року № 0000092310 суд першої інстанції виходив з того, що відповідач приймаючи спірні рішення діяв не на підставі, не у спосіб, та поза межами повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині визнання неправомірними дій Нововодолазької МДПІ щодо проведення планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 14.09.2009 року по 31.12.2010 року виходив з їх необґрунтованості та безпідставності.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача з наступних підстав.

Колегія суддів зазначає, що оскільки спірні правовідносини щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту за травень-вересень 2010 року, податкових зобовязань по податку на прибуток за 2010 рік виникли до 01.01.2011 року (набрання чинності Податковим кодексом України), застосуванню при наданні оцінки правомірності формування таких показників податкового обліку підлягають положення Закону України “Про податок на додану вартість”, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". При цьому, колегія суддів відмічає, що порядок та підстави проведення перевірки, враховуючи період проведення перевірки (з 14.02.2011 р. по 14.03.2011 р.), регламентовано Податковим кодексом України.

Слід відмітити, що фактичною підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомленьрішень Нововодолазької міжрайонної Державної податкової інспекції Харківської області від 28.03.2011 року №0000082310 та від 28.03.2011 року №0000092310 слугувала відсутність на момент перевірки первинних документів по ПП "Співдружність-Кентавр" (35819313) та заниження суми податкових зобовязань по Фінансово-будівельній корпорації "ФСК" (код 30142442) за рахунок зміни обсягів, яке не підтверджено розрахунками коригувань податкових зобовязань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що в ході планової перевірки від податкового органу на адресу позивача був направлений запит від 22.02.2011року №736/10/23-0-36, на який позивачем надано відповідь з повідомленням про зіпсування первинно-бухгалтерської документації по ПП "Співдружність -Кентавр" (т.1 а.с.149-154).

З матеріалів справи вбачається, що причиною зіпсування документації слугував прорив центрального опалення в результаті чого відбулося затоплення, що підтверджується актом обстеження Комунального підприємства "Жилкомсервіс", Червонозаводського району від 27.12.2010 року та актом у складі комісії директора, головного бухгалтера та секретаря-референта ТОВ "Спеціалізований "Проектно-будівельний монтажний поїзд -753" від 27.12.2010 року.

Як свідчать матеріали справи, позивач, згідно листа від 25 березня 2011 року звернувся до ПП "Співдружність - Кентавр" щодо надання первинно-бухгалтерських документів. Запитувані документи ПП "Співдружність-Кентавр" направив позивачу 29.03.2011 року. В звязку з чим, позивач 30.03.2011року направив до податкового органу скаргу на податкові повідомлення-рішення із завіреними копіями первинно-бухгалтерської документації, що не заперечується відповідачем по справі.

Відповідач вважає, що оскільки документи на час проведення перевірки у позивача були відсутні внаслідок їх зіпсування, ТОВ "Спеціалізований "Проектно-будівельний монтажний поїзд -753" в супереч приписів пункту 44.5 ст.44 Податкового кодексу України не повідомило письмово у пятиденний строк з дня такої події орган державної податкової служби за місцем обліку, в порядку, встановленому цим Кодексом, висновки податкового органу, викладені в акті перевірки про встановлення певних порушень в діяльності позивача є правомірними.

Однак, колегія суддів вважає такі висновки відповідача хибними та такими, що не відповідають вимогам законодавства, чинного на час здійснення перевірки.

Посилаючись на положення пункту 44.5. ст.44 Податкового кодексу України відповідачем не враховано, що станом на час пошкодження первинних документів щодо здійснення позивачем господарської операції з ПП "Співдружність -Кентавр" (27.12.2010 року) вказані норми не набрали чинності, а отже не могли бути застосовані до спірних правовідносин.

Разом з цим, повноваження податкового органу щодо вчинення певних дій під час проведення перевірки (14.02.2012р.-14.03.2012р.) були встановлені саме Податковим кодексом України.

Згідно частин 2, 3 п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Як вбачається з матеріалів справи, документи були поновлені позивачем та направлені на адресу податкового органу 30.03.2011 року.

Виходячи зі змісту положень пп.75.1.2 п.75 ст.75 Податкового кодексу України документальна перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відомості первинних документів є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а також дані розрахункових документів, які згідно з Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" опосередковують рух коштів у безготівковій формі, податковим органом в ході проведення спірної документальної планової перевірки не досліджувались.

Необхідно зазначити, що у відповідності до пункту 81.3. ст.81 Податкового кодексу України під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом. Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться органами державної податкової служби, зобов'язані виконувати вимоги органів державної податкової служби щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).

З урахуванням вищенаведених норм права та встановлених у справі фактичних обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки спірна перевірка була проведена відповідачем без використання первинних документів, з порушенням встановленого законом порядку, що сталося внаслідок не дотримання обовязкової умови для спірних правовідносин (перенесення термінів проведення перевірки до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах встановленого кодексом строку), висновки податкового органу, які були відображені в акті перевірки від 14.03.2011 року щодо встановлених порушень є передчасними.

Разом з цим, колегія суддів вважає за необхідне надати правову оцінку реальності спірного правочину.

З досліджених первинних документів, наданих позивачем на підтвердження реальності укладеного з ПП "Співдружність-Кентавр" правочину судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що між позивачем та його контрагентом був укладений договір на виконання робіт від 29.01.2010 року №8.5 (т.1 а.с.38-41), згідно умов якого ПП "Співдружність-Кентавр" (Виконавець) зобовязується на власний ризик, своїми силами і засобами, за завданням ТОВ "Спеціалізований "Проектно-будівельний монтажний поїзд -753" (Замовника) і за його рахунок, виконати роботи з технічного оснащення станції метрополітену "Холодна Гора" мікропроцесорними системами керування рухом поїздів (2-й етап) Харківського метрополітену, а Замовник зобов'язується прийняти проведені Виконавцем роботи і оплатити їх.

Колегія суддів зауважує, що вказаний договір фактично був направлений на виконання умов іншого договору субпідряду на виконання робіт №8.3 від 29.01.2010 року, укладеного між Фінансово-будівельною корпорацією "ФСК" та ТОВ "Спеціалізований "Проектно - будівельний монтажний поїзд -753 (т.1 а.с.218-221). У відповідності до п.1.1 даного договору у порядку та на умовах, визначених договором, ТОВ "Спеціалізований "Проектно - будівельний монтажний поїзд -753 (Субпідрядник) зобовязується на власний ризик, своїми силами і засобами, за завданням Фінансово-будівельної корпорації "ФСК" (Підрядник) і за його рахунок, виконати роботи з технічного оснащення станції метрополітену "Холодна Гора" мікропроцесорними системами керування рухом поїздів (2-й етап) Харківського метрополітену, а Підрядник зобов'язується прийняти проведені Субпідрядником роботи і оплатити їх.

Наданими до матеріалів справи копіями актів виконаних робіт Ф № КБ 26, довідок про вартість виконаних робіт Ф № КБ-3, відомостей ресурсів та розрахунків за лютий 2010 року на суму 753284,57 грн., за травень 2010р. на суму 539354,35 грн., за червень 2010р. на суму 25784,24 грн., за липень 2010р. на суму 20883,10 грн. (т.1 а.с.61-103) та виданими ПП "Співдружність - Кентавр" податковими накладними № 471 від 17.02.10р. на суму ПДВ - 468 718,50 грн., № 472 від 17.02.10р. на суму ПДВ - 187416,00 грн., № 473 від 17.02.10р. на суму ПДВ - 97150,08 грн., № 1327 від 12.05.10р. на суму ПДВ - 102779,68 грн., № 1381 від 18.05.10р. на суму ПДВ - 339783,82 грн., № 1326 від 12.05.10 р. на суму ПДВ - 54283,25 грн., № 1328 від 12.05.10р. на суму ПДВ - 42507,60 грн., № 300612 від 30.06.10р. на суму ПДВ - 25784,24 грн., № 280710 від 28.07.10р. на суму ПДВ - 20883,10 грн. повністю підтверджується реальність вказаного правочину (т.1 а.с.52-60).

Розрахунки між субєктами господарювання проведені у безготівковій формі, що підтверджується копіями платіжних доручень та виписок банку.

Колегія суддів зазначає, що вищенаведені первинні документи своїми ознаками відповідають визначенню первинних документів, наведеному у ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року та зареєстрованого в міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704.

За визначенням пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг) (підпункт 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Відповідно до абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пунктом 5.11 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат вартість субпідрядних робіт по операціям з ПП «Співдружність-Кентавр», Фінансово-будівельною корпорацією "ФСК" повністю підтвердженим первинними документами, оформленими у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», результати яких пов`язані з господарською діяльністю позивача.

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР, якщо платник податку придбаває, виготовляє матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Слід відмітити, що виписані вказаними контрагентами податкові накладні оформлені у відповідності до вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, та містять відбитки круглої печатки платника податків, який видав податкову накладну, тобто на накладних є ідентифікаційна відмітка особи, яка видала накладну.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачем, що ПП "Співдружність-Кентавр" на момент укладення договорів з позивачем були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Крім того, відповідачем в ході перевірки не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам. Як свідчать матеріали справи, факт господарських операцій та оплата коштами підтверджується документально.

Таким чином, в ході перевірки відповідачем не було зафіксовано фактів, що свідчили б про безтоварність операцій або їх фіктивність.

Колегія суддів зазначає, що в обґрунтування твердження про безтоварність операцій між позивачем та ПП "Співдружність-Кентавр" відповідач посилається, зокрема, на неподання останніми податкової звітності з ПДВ (недекларування податкових зобов`язань з ПДВ за відносинами з позивачем).

Колегія суддів вважає за необхідне вказати, що посилання на неприйняття податкової звітності з ПДВ, визнання її недійсною або присвоєння статусу “до відома” не спростовують факту подання останньої та не свідчать про недекларування відповідним контрагентом позивача своїх податкових зобов`язань, що виникли за спірними господарськими операціями.

Крім того, необхідно відмітити, що присвоєння податковій звітності статусу “не визнано як податкова звітність” не позбавляє платника податку права оскаржити такі дії податкового органу до суду шляхом звернення з позовом про зобов`язання визнати податкові декларації з ПДВ в якості податкової звітності.

Колегія суддів зазначає, що в обґрунтування твердження про наявність розбіжності між податковим кредитом позивача та податковими зобов`язаннями його контрагентів, посилаючись на дані Системи автоматизованого співставлення даних податкового кредиту та податкових зобов`язань в розрізі контрагентів ДПА України, які, з урахуванням приписів пункту 6 розділу І, пунктом 5.2 розділу II “Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства”, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 984, не є достатнім доказом порушень податкового законодавства з боку позивача або вищевказаних його контрагентів.

Таким чином, колегія суддів підтверджує висновок суду першої інстанції про те, що досліджені первинні документи в сукупності свідчать про реальність виконання укладених між позивачем та ПП "Співдружність-Кентавр", Фінансово-будівельною корпорацією "ФСК" угод, та як наслідок правомірність віднесення ТОВ "Спеціалізований "Проектно - будівельний монтажний поїзд -753 сум податку на додану вартість до податкового кредиту у травні-вересні 2010 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесених НововодолазькоюМДПІ податкових повідомлень - рішень №0000082310 від 28.03.2011 року, №0000092310 від 28.03.2011року, якими встановлено обовязок зі сплати податку на додану вартість у розмірі 134681,25 грн. та податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 4567,50 грн. належним чином не довів.

Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки в вищезазначеній частині, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

За таких обставин, факти вказаних в акті перевірки № 335/23-0-33/36000108 від 14.03.2011 року порушень пп.7.4.1, пп.7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», слід вважати недоведеними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду в частині задоволених позовних вимог не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2011р. по справі№2а-11049/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяПерцова Т. С.

Судді Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. Повний текст ухвали виготовлений 27.02.2012 р.