Ухвала суду № 22053955, 21.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2012 р.Справа № 2а-1870/7615/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.11.2011р. по справі№2а-1870/7615/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Насоселектромаш"

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ТОВ "Насоселектромаш" звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в місті Суми , в якому просив суд:

-скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 21.06.2011 року № 0001632306/0/49504 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 6 884, 33 грн., з яких: 6 883, 33 грн. основний платіж, 1, 00 грн. штрафна (фінансова) санкція;

-скасувати податкове повідомлення-рішення відповідачавід 21.06.2011 року № 0001642306/0/49503 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 6 884, 33 грн., з яких 6 833, 33 грн. основний платіж, 1, 00 грн. штрафна (фінансова) санкція.

Свої вимоги ТОВ "Насоселектромаш" обґрунтовує тим, що указані податкові повідомлення-рішення є незаконними, оскільки податковий кредит та бюджетне відшкодування ПДВ сформовані внаслідок здійснення господарської операції по придбанню товару, який використаний у власній господарській діяльності, що підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 15.11.2011 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Суми від 21.06.2011 року № 0001632306/0/49504 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 6 884, 33 грн., з яких: 6 883, 33 грн. основний платіж, 1, 00 грн. штрафна (фінансова) санкція, та № 0001642306/0/49503 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 6 884, 33 грн., з яких 6 833, 33 грн. основний платіж, 1, 00 грн. штрафна (фінансова) санкція.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме:п.44.1 ст.44, п.14.1.181 ст.14, п.123.1 ст. 123, п. 198.2 ст. 138, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п.200.1 ст. 200 п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, ст. 1, п.2 ст. 3, 9Закону України "Про бухгалтерській облік ьта фінансову звітність в України", що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Враховуючи неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, повідомлених належним чином і про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно Наказу ДПІ в м. Суми № 2704 від 27.05.2011 р., відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, старшим державним податковим ревізором-інспектором Візер А.В. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Насоселектромаш" з питань достовірності нарахування податку на додану вартість за лютий 2011 року.

За результатами перевірки, 30 травня 2011 року ДПІ в м. Суми складений акт № 3681/23-620/32318056 (а.с. 26-38), згідно якого відповідач дійшов висновку про порушення ТОВ "Наосоелектромаш" п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.3, 200.4, 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 22.2 декларації) за січень 2011 року на суму 18 319, 00 грн. та завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2011 року на суму 18 319, 00 грн.

Не погоджуючись з указаним актом перевірки, ТОВ "Насоселектромаш" подало ДПІ в м. Суми заперечення № 347 від 08.06.2011 року (а.с. 39-42), за результатами розгляду яких, згідно відповіді від 15.06.2011 р. (а.с. 43-47), висновки щодо зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2011 року на суму 18 319, 00 грн. переглянуті та зменшено бюджетне відшкодування на суму 6 883, 33 грн.

На підставі зазначених висновків, ДПІ в м. Суми 21 червня 2011 року прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001632306/0/49504 (а.с. 48), яким ТОВ "Насоселектромаш" за порушення п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.3, 200.4, 200.14 ст. .200 Податкового кодексу України зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 6 884, 33 грн., з яких: 6 883, 33 грн. основний платіж, 1, 00 грн. штрафна (фінансова) санкція, та податкове повідомлення-рішення № 0001642306/0/49503, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 6 884, 33 грн., з яких: 6 883, 33 грн. основний платіж, 1, 00 грн. штрафна (фінансова) санкція.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач скористався процедурою адміністративного оскарження та 30 червня 2011 року подав первинну скаргу ДПА в Сумській області (а.с. 50-53), за результатами розгляду якої, згідно рішення від 04 серпня 2011 року (а.с. 54-58), податкові-повідомлення-рішення залишились без змін, а скарга без задоволення. Повторна скарга ТОВ "Насоселектромаш", подана ДПА України 11 серпня 2011 року (а.с. 59-62), також, згідно рішення від 13 жовтня 2011 року (а.с. 63-65), залишилась без задоволення, а суми зменшення від'ємного значення податку на додану вартість та бюджетного відшкодування без змін.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ні документально, а ні нормативно не довів правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень від 21.06.2011 року № 0001632306/0/49504 та № 0001642306/0/49503.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що правовою підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, податковий орган визначив включення ТОВ "Насоселектромаш" в січні 2011 року до складу податкового кредиту податку на додану вартість по господарській операції з купівлі насосів у ТОВ "Донбаська насосна компанія".

На переконання відповідача, позивач не має права на відображення у податковому обліку вказаної господарської операції через відсутність товарно-транспортних накладних про перевезення товару від постачальника до покупця, а також в зв'язку з тим, що ТОВ "Донбаська насосна компанія" не є виробником насосів, а у його контрагента ТОВ "Транс-Групп", згідно податкової звітності, відсутні трудові ресурси, виробничі потужності, транспортні засоби, складські приміщення, що свідчить про відсутність фактичної операції по ланцюгу постачання від ТОВ "Транс-Групп" до ТОВ "Донбаська насосна компанія" і ТОВ "Насоселектромаш".

Отже, на думку відповідача вказані господарські операції безтоварними, такими, що не направлені на створення реальних правових наслідків, та проведеними з метою надання податкової вигоди покупцю для штучного формування податкового кредиту.

Разом з тим, порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державногобюджету України (бюджетному відшкодуванню) визначений Податковим кодексом України (далі - ПК України, Кодекс).

Так, згідно п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди, а в разі відсутності податкового боргу зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з указаним порядком, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів або до Державного бюджету України.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, відповідно п. 198.1 ст. 198 ПК України, виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджених податковими накладними чи іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

На виконання п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Тобто, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи під час проведення перевірки, ТОВ "Насоселектромаш", відповідно умов договору купівлі-продажу № 1006-1/10 від 06.10.2010 р. та специфікації № 3 від 10.01.2011 р. до нього (а.с. 66-68), придбало у ТОВ "Донбаська насосна компанія" два насоси ЦНС 13-350 без рами та е/дв загальною вартістю 41 300, 00 грн., в т.ч. ПДВ 6 883, 33 грн.

Вказаний товар був отриманий позивачем, про що складена видаткова накладна № 01171 від 17.01.2011 р. (а.с. 69). Факт оплати придбаних насосів підтверджується платіжними дорученнями № 27 від 12.01.2011 р. та № 146 від 04.02.2011 р. (а.с. 72-73).

На суму придбаного товару ТОВ "Донбаська насосна компанія" були виписані податкові накладні № 14 від 12.01.2011 р. та № 16 від 17.01.2011 р. (а.с. 70-71).

Транспортування придбаного товару від постачальника до позивача здійснювалось за рахунок останнього кур'єрською службою доставки "Ін-Тайм" про що свідчать декларація про прийняття вантажу № ДОН-001383 від 18.01.2011 р. та довідка від 06.06.2011р. (а.с. 74-75).

Використання ТОВ "Насоселектромаш" товару, придбаного у ТОВ "Донбаська насосна компанія", у власній господарській діяльності, підтверджується договором поставки № 11001 від 10.01.2011 р. (а.с. 76-77), згідно якого позивач, після вдосконалення насосів, реалізував їх ПП "Фріланс", про що свідчать видаткова накладна № 156 від 22.04.2011 р. (а.с. 78), довіреність на отримання ТМЦ (а.с. 79) та податкові накладні (а.с. 80-85).

Згідно Довідки ДШ у Ворошиловському районі м. Донецька від 26.05.2011 р. № 730/23-3/36104221 (а.с. 96-97), за результатами проведеної зустрічної перевірки ТОВ "Донбаська насосна компанія" встановлено відображення в податковому обліку останньої господарської операції та розрахунків з ТОВ "Насоселектромаш". Крім того, як вбачається зі змісту вказаної довідки, контрагент позивача мав достатні організаційно-технічні можливості (трудові ресурси, виробничі потужності, складські приміщення) для здійснення господарської операції з продажу насосів.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що господарська операція з купівлі-продажу товару між ТОВ "Наосоелектромаш" та ТОВ "Донбаська насосна компанія" є товарною та такою, що направлена на настання правових наслідків, які обумовлені нею, в зв'язку з чим, у позивача наявне право на податковий кредит та бюджетне відшкодування податку на додану вартість, сплаченого в ціні придбаного за цією операцією товару.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 15.11.2011р. по справі№2-а-1870/7615/11 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197 п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.11.2011р. по справі№2а-1870/7615/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддяКатунов В.В.

Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.