Ухвала суду № 22053550, 21.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2012 р.Справа № 2а-12201/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2011р. по справі№2а-12201/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Технічна компанія " НЕО "

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ТОВ Технічна компанія "НЕО" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова № 0000081820 від 06.07.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог товариство зазначило, що маючи від постачальника належним чином оформлені податкові накладні, правомірно віднесло до складу податкового кредиту суму ПДВ за ними, а висновки відповідача, викладені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам справи.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2010 року адміністративний позов задоволено.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова № 0000081820 від 06.07.2011 року - визнано протиправним та скасовано.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ч.1 ст. 203, 215, п.1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, п.п. 7.2.3 п.7.2 ст. 7, п.п. 7.4.4 та п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги відповідача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм діючого законодавства.

Враховуючи неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, повідомлених належним чином і про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ Технічна компанія "НЕО" пройшло державну реєстрацію та зареєстроване ВК Харківської міської ради 04.07.2006 року. Перебуває на податковому обліку в ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова за № 509.

21.06.2011 року ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ Технічна компанія "НЕО" код ЄДРПОУ 14064771 з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правовідносини з платником податків ТОВ "Спецтеплосервіс" код ЄДРПОУ 35350658 за грудень 2010 року.

За результатом перевірки складено Акт "Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ Технічна компанія "НЕО" код ЄДРПОУ 14064771 з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правовідносини з платником податків ТОВ "Спецтеплосервіс" код ЄДРПОУ 35350658 за грудень 2010 року" № 2674/182/14064771 від 21.06.2011 року (надалі - Акт перевірки).

Відповідно висновків Акту перевірки ТОВ Технічна компанія "НЕО" порушено:

- ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ Технічна компанія "НЕО" код ЄДРПОУ 14064771 з постачальником робіт ТОВ "Спецтеплосервіс" код ЄДРПОУ 35350658;

- п.п. 7.2.3 п. 7.2, ст. 7, п.п. 7.4.4 та п.п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (втратив чинність з 01.01.2011 року), який відповідає п. 201.4, п. 201.5, п. 201.6, п. 201.7 ст. 201, п. 198.4 та п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України № 2756-VI від 02.12.2010 року та зависило податковий кредит за рахунок відображення у складі податкового кредиту сум ПДВ по першій події (придбанням товарно-матеріальних цінностей або перерахування коштів) всього в сумі 177039,00 грн., в тому числі: за грудень 2010 р. в сумі 177039,00 грн.

На підставі зазначеного Акта перевірки ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова було винесене Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ні документально, а ні нормативно не довів правомірності прийнятого рішення, у, яким ТОВ Технічна компанія "НЕО" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 221298,75 грн., в тому числі за основним платежем 177039,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 44259,75 грн.

За результатом адміністративного оскарження податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скарги ТОВ Технічна компанія "НЕО" залишені без задоволення.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ні документально, а ні нормативно не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0000081820 від 06.07.2011 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова за результатами перевірки правомірності формування позивачем податкового кредиту з ПДВ у грудні 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ "Спецтеплосервіс".

Так, між ТОВ Технічна компанія "НЕО" та ТОВ "Спецтеплосервіс" було укладено договори № 271 від 02.12.2010 року, № 272 від 03.12.2010 року, № 273/1 від 07.12.2010 року та № 273/3 від 09.12.2010 року відповідно до яких ТОВ "Спецтеплосервіс" (постачальник) зобов'язується передати у власність ТОВ Технічна компанія "НЕО" (покупець) товарно-матеріальні цінності, а покупець прийняти та оплатити їх. Асортимент, кількість та вартість товару визначені в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною зазначених договорів. Розрахунок в безготівковій формі (а.с. 25-35).

На виконання умов зазначених договорів, ТОВ "Спецтеплосервіс" поставило будівельні матеріали ТОВ Технічна компанія "НЕО" на загальну суму 552731,85 грн., в т.ч. ПДВ - 92131,98 грн., що підтверджується видатковими накладними № 1/12-10 від 03.12.2010 року, № 2/12-10 від 03.12.2010 року, № 3/12-10 від 03.12.2010 року, № 4/12-10 від 06.12.2010 року, № 5/12-10 від 09.12.2010 року, № 6/12-10 від 09.12.2010 року, № 7/12-10 від 10.12.2010 року, № 8/12-10 від 10.12.201 року, № 9/12-10 від 10.12.2010 року, № 10/12-10 від 13.12.2010 року, № 11/12-10 від 13.12.2010 року (а.с. 52-63).

ТОВ "Спецтеплосервіс" видало податкові накладні № 45 від 03.12.2010 року, № 46 від 03.12.2010 року, № 47 від 03.12.2010 року, № 48 від 06.12.2010 року, № 49 від 09.12.2010 року, № 50 від 09.12.2010 року, № 51 від 10.12.2010 року, № 52 від 10.12.2010 року, № 53 10.12.2010 року, № 55 від 13.12.2010 року, № 56 від 13.12.2010 року на загальну суму 552731,85 грн., в т.ч. ПДВ - 92131,98 грн. (а.с. 64-78).

Також, між ТОВ Технічна компанія "НЕО" та ТОВ "Спецтеплосервіс" було укладено договори оренди машин та механізмів № 273 від 03.12.2010 року та № 273/2 від 08.12.2010 року, відповідно яких ТОВ "Спецтеплосервіс" (Орендодавець) зобов'язується передати ТОВ Технічна компанія "НЕО" (Орендар), а орендар прийняти в користування машини ти механізми та зобов'язується сплачувати орендну плату. Найменування майна, що орендується визначені в додатках, які є невід'ємними частинами договорів. Розрахунок в безготівковій формі (а.с. 36-43).

За результатом виконання зазначених договорів сторонами були підписані Акти виконаних робіт від 14.12.2010 р., від 17.12.2010 р. та від 17.12.2010 р., відповідно до яких орендар використав машини та механізми протягом грудня 2010 року на загальну суму 106781,16 грн. в т.ч. ПДВ 17796,85 грн. (а.с. 82-84).

ТОВ "Спецтеплосервіс" видало податкові накладні № 57 від 14.12.2010 року, № 58 від 17.12.2010 року на загальну суму 106781,16 грн. в т.ч. ПДВ 17796,85 грн. (а.с. 75-80)

Також, між ТОВ Технічна компанія "НЕО" та ТОВ "Спецтеплосервіс" було укладено договір підряду № 276/1 від 10.12.2010 року. Відповідно договору ТОВ Технічна компанія "НЕО" (замовник) доручає, а ТОВ "Спецтеплосервіс" (підрядник) зобов'язується виконати наступні роботи: влаштування системи вентиляції, опалення, теплопостачання та кондиціонування в північній трибуні КП ОСК "Металіст" та прокладку повітроводів в південній трибуні кімнати контролю системи безпеки, здати їх замовнику в строк, а замовник прийняти та оплатити виконанні роботи та оплатити їх. Вартість робіт відповідно до договірної ціни складає 402 658,80 гри., в т.ч. ПДВ 67 109,80 грн. (а.с. 44-45).

За результатом виконання зазначеного договору сторонами був підписаний Акт виконаних будівельних робіт № 1 за грудень 2010 року, договірна ціна, локальні кошториси № 01 та № 02, відомість ресурсів, розрахунки загальновиробничих розході в складі договірної ціни, довідка про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2010 р. (а.с. 46-51, 85-89).

ТОВ "Спецтеплосервіс" видало податкову накладну № 62 від 29.12.2010 р. на загальну суму 402658,80 грн., в т.ч. ПДВ 67109,80 грн. (а.с. 62).

ТОВ Технічна компанія "НЕО" в свою чергу на виконання умов договорів було здійснено оплату зазначених товарів та послуг в без готівковій формі, що підтверджується виписками з банку по рахунку позивача (а.с. 90, 95-110).

Отже, позивачем належним чином оформлені документи, які підтверджують факт реального виконання договорів, укладених з ТОВ "Спецтеплосервіс".

Як свідчать матеріали справи, суми податку на додану вартість сплачені позивачем в ціні отриманих товарів та послуг, на підставі виданих ТОВ "Спецтеплосервіс" податкових накладних, були включені позивачем до складу податкового кредиту в податковій декларації за грудень 2010 року.

Згідно пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (діяв на час виникнення спірних правовідносин) (надалі - Закон № 168/97-ВР) підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку в звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

Колегіяс суддів погоджується з висновком суду першої інстанцічї та вважає, що ТОВ Технічна компанія "НЕО" виконано вимоги, передбачені п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", сплативши податок на додану вартість в ціні отриманих товарів та послуг від ТОВ "Спецтеплосервіс", яке, в свою чергу, виконало вимоги п.7.2.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" - видало ТОВ Технічна компанія "НЕО" належним чином оформлені податкові накладні на сплачені ним суми податку.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону № 168/97-ВР право платника податку на податковий кредит виникає у відповідності з дати здійснення першої з подій: або дати списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому податкових накладних і сплата вартості отриманих товарів та послуг з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені позивачем в ціні отриманих товарів та послуг від ТОВ "Спецтеплосервіс".

При цьому, судом першої інстанції правомірно спростовано твердження відповідача про нікчемність (недійсність) правочинів вчинених ТОВ Технічна компанія "НЕО" з ТОВ "Спецтеплосервіс" з наступних підстав.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009 року перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано відповідних доказів нікчемності (недійсності) правочинів вчинених ТОВ Технічна компанія "НЕО" з ТОВ "Спецтеплосервіс".

Щодо твердження відповідача про порушення ТОВ "Спецтеплосервіс" цивільного та податкового законодавства під час здійснення господарської діяльності з іншими контрагентами ніж позивач у справі, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Таким чином, ймовірне порушення контрагентом позивача податкового законодавства підчас здійснення правовідносин з іншими контрагентами не може впливати на результати діяльності підприємства позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а отже, й для застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції України).

Чинне законодавство, зокрема, Закон "Про податок на додану вартість" (діяв на час виникнення спірних правовідносин), не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, у разі ухилення від його сплати продавцем з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару.

Отже, ймовірне порушення ТОВ "Спецтеплосервіс" податкового законодавства підчас здійснення правовідносин з іншими контрагентами при фактичному здійсненні господарської операції з позивачем не впливає на податковий кредит Технічна компанія "НЕО".

Крім того, судовим розглядом встановлено, що ТОВ "Спецтеплосервіс" було подано податкову декларацію з ПДВ за грудень 2010 року до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, якою задекларувало податкове зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ Технічна компанія "НЕО".

Згідно детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, відсутні розбіжності між показниками по податковому кредиту в деклараціях по ПДВ за грудень 2010 року відображених Технічна компанія "НЕО" та податкових зобов'язань в деклараціях по ПДВ відображеним ТОВ "Спецтеплосервіс" за вищезазначений період.

З огляду на викладене, колегія суддів колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ТОВ Технічна компанія " НЕО ", документально та нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2011р. по справі№2-а-12201/11/2070 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197 п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2011р. по справі№2а-12201/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддяКатунов В.В.

Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.