Постанова № 22052832, 14.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2012 р. Справа № 2а-8292/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засіданняКоцури Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "ПАП-Сервис" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2011р. по справі№2а-8292/11/2070

за позовом Приватного підприємства "ПАП-Сервис"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, приватне підприємство "ПАП-Сервис", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові №0000270847 від 16.05.2011 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суд від 09.11.2011р. по спарві №2а-8292/11/2070 в задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суд від від 09.11.2011р. по спарві №2а-8292/11/2070 позивач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та рийняти нову постанову, якою його позов задовольнити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Відповідач вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суд від від 09.11.2011р. по спарві №2а-8292/11/2070 прйнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю длоповідача та представників сторін колегія суддів встановила, що 15.04.2011 року фахівцями СПДІ по роботі з ВПП у м. Харкові було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку приватного підприємства "ПАП-Сервис" з питання дотримання вимог податкового законодавства за лютий 2011 року.

За наслідками перевірки СПДІ по роботі з ВПП у м. Харкові було складено Акт "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки приватного підприємства "ПАП-Сервис" з питання дотримання вимог податкового законодавства за лютий 2011 року" № 1107/47-0/31799042 від 19.04.2011 року (надалі Акт перевірки).

Згідно висновків Акту перевірки ПП "ПАП-Сервис" порушено:

-п. 203.1 ст. 203, п.п. 16.1.3, п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 року, що призвело до неподання податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року;

-п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 року підприємством занижено податкові зобов'язання на суму 9085776 грн., в т.ч. за лютий 2011 року - 9085776 грн.

На підставі висновків Акту перевірки СПДІ по роботі з ВПП у м. Харкові було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000270847 від 16.05.2011 року, яким ПП "ПАП-Сервис" визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 9085778,00 грн. в т.ч. за основним платежем 9085776,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 2,00 грн.

Висновок відповідача про порушення ПП "ПАП-Сервис" п. 203.1 ст. 203, п.п. 16.1.3, п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 року зроблений у зв'язку з неподанням позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з наступного.

Згідно положень п.п. 16.1.2, 16.1.3. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 року платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п. 203.1. ст. 203 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 року податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 120.1. ст. 120 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 року передбачено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Проте, згідно положень п. 7 підрозділу 10 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 року штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Перевіркою встановлено, що ПП "ПАП-Сервис" не надало до СПДІ по роботі з ВПП у м. Харкові податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2011 року.

Доказів подання декларації позивачем не надано.

Суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність застосування відповідачем до ПП "ПАП- Сервис" штрафних санкцій за неподання декларації з ПДВ за лютий 2011р. в розмірі 01,00 грн.

Висновок відповідача про порушення ПП "ПАП-Сервис" п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 року зроблений у зв'язку з анулюванням реєстрації платника податку на додану вартість ПП "ПАП-Сервис" та не визнанням позивачем умовного постачання товарів придбаних з ПДВ, суми податку за якими були включені до податкового кредиту та не нарахування податкових зобов'язань.

Так, 17.02.2011 року рішенням СПДІ по роботі з ВПП у м. Харкові було анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ПП "ПАП-Сервис".

Матеріалами справи спростовуються твердження представника позивача про те, що на адресу ПП "ПАП-Сервис" не надсилалось повідомлення про анулювання реєстрації платника ПДВ. До справи долучені копії рішення №5 про анулювання реєстрації платника ПДВ та копія поштового конверту, згідно якого повідомлення повернулося на адресу податкового органу у зв'язку з вибуттям адресата. Суд зазначає, що вказана кореспонденція надсилалась на адресу ПП "ПАП-Сервис", що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - та фізичних осіб - підприємців. Вказане рішення позивач не оскаржував.

Відповідно до п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 року (в редакції, що діяла на час винесення оскаржуваного рішення) якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати подання заяви про анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Згідно п. 184.6 ст. 184 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 року (в редакції, що діяла на час винесення оскаржуваного рішення) у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Таким чином, для ПП "ПАП-Сервис" останнім звітним (податковим) періодом є лютий 2011 р. 01.02.2011р. по 17.02.2011р. (включно).

01.04.2011 року підприємству було направлено лист №4513/10/47-035 від 31.03.2011 року щодо підтвердження суми залишків товарів та необоротних активів, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, станом на 17.02.2011 року (дата анулювання реєстрації платника ПДВ). Відповідь ПП "ПАП-Сервис" до СПДІ по роботі з ВПП у м. Харкові не надано.

Перевіркою встановлено, що згідно додатку К1/1 №9005895073 від 04.01.2011р., наданого до Декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік № 9005895075 від 04.01.2011 року, балансова вартість запасів усього, у тому числі на складах на кінець звітного періоду становить 45 428 880 грн.

Оскільки підприємством не подані декларації з ПДВ за січень-лютий 2011 року, показники відображені у додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток за 2010 рік залишилися незмінні.

Доказів іншої балансової вартості запасів позивачем не надано.

Також, позивачем не надано доказів визнання ПП "ПАП-Сервис" умовного постачання товарів придбаних з ПДВ, суми податку за яким були включені до податкового кредиту та нарахування податкових зобов'язань за цими товарами.

Відповідно до п. 10 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 року встановлено, що за податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість, що виникли: з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2013 року включно ставка податку становить 20 відсотків.

Суд першої інстанції дійшов висновку про порушення ПП "ПАП-Сервис" п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 року та заниження податкових зобов'язань за лютий 2011 року на суму 9085776 грн.

Висновки суду першої інстанції не можуть бути визнані обгрунтованими з наступних підстав.

В обґрунтування висновків в частині відмови у задоволенні позову щодо визначення податкового зобовязання по ПДВ, суд першої інстанції зазначив, що зі змісту ст. 184 ПК України слідує, що обов'язок платника податків визнати умовне постачання товарів пов'язаний законодавцем з фактом припинення реєстрації особи як платника ПДВ без відношення до підстав припинення. Таким чином, обов'язок виникає як в разі самостійного ініціювання платником податків анулювання реєстрації платником ПДВ, так і в разі ініціювання припинення реєстрації в якості платника ПДВ контролюючим органом.

Колегія суддів вважає необхідним відмітити, що анулювання реєстрації платника ПДВ здійснюється за наявності підстав, передбачених ст. 184 ПК, та в порядку, визначеному розділом V Положення «Про реєстрацію платників ПДВ», затвердженого наказом ДПА України № 978 від 22.12.10 р. Згідно п. 5 розділу V цього Положення анулювання реєстрації за ініціативою відповідного податкового органу може бути здійснено на підставах, визначених у підпунктах «б» «и» п. 184.1 ст. 184 ПК. В п. 5.1 розділу V цього Положення визначено, що податкові органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав. Відповідно п. 5.2 розділу V цього Положення рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такі документи визначено підпунктами 5.2.1 5.2.15 п. 5.2 розділу V Положення № 978.

Згідно п. 184.6 ст. 184 ПК у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду та закінчується днем анулювання реєстрації. Відповідно п.184.7 вказаної норми (в редакції, яка діяла на момент анулювання свідоцтва платника ПДВ, в останньому податковому звітному періоді та на момент проведення перевірки і прийняття спірного податкового повідомлення-рішення) якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати подання заяви про анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Наведені положення свідчать про те, що законодавець обовязок платника податків визнати умовне постачання залишків товарів та необоротних активів, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, та нарахувати податкові зобов'язання, виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, повязує виключно з фактом звернення платника із заявою про анулювання його реєстрації як платника податку. Строк визнання умовного постачання також відліковувався від дати звернення із вказаною заявою.

Слід також відзначити, що відповідно приписам п. 14.1.191 ґ) ст. 14 ПК України постачанням товарів також вважається умовне постачання товарів та необоротних активів, під час придбання яких суми податку були включені до складу податкового кредиту і в останньому звітному (податковому) періоді обліковувалися у залишках платника, який подав заяву про анулювання реєстрації як платника ПДВ або про перехід на іншу систему оподаткування, що передбачає сплату податку в іншому порядку, ніж той, що визначений цим розділом. Таким чином об'єктом умовного постачання є товари та необоротні активи лише того платника податків, який самостійно подав заяву про анулювання його реєстрації у якості платника ПДВ або про перехід на іншу систему оподаткування. А відтак наведена норма ПК України не встановлює обов'язку здійснення умовного постачання товарів та нарахування ПДВ тим платником податків, реєстрацію якого у якості платника ПДВ скасовано за рішенням податкового органу.

Отже, при анулюванні реєстрації платника ПДВ за ініціативою податкового органу у лютому 2011 р. норми чинного на той час законодавства не передбачали обовязку такого платника податку визнати умовне постачання товарів, необоротних активів та відобразити нараховані податкові зобов'язання за такою операцією в податковій декларації з ПДВ за наслідками останнього звітного періоду, який починається з першого дня такого останнього звітного періоду та закінчується днем анулювання реєстрації.

Оскільки позивач з заявою про анулювання його реєстрації як платника ПДВ до відповідача не звертався, то на нього не розповсюджується дія п. 184.6 ст. 184 ПК і у нього не виникли обовязки визнати умовне постачання залишків товарів та необоротних активів.

Стосовно неподання податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року слід зазначити, що позивач був позбавлений такої можливості, тому що 17.02.2011 року рішенням СПДІ по роботі з ВПП у м. Харкові було анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ПП "ПАП-Сервис".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови порушені норми матеріального та процесуального права, постанова підлягає скасуванню, а апеляційна скарга підлягає задоволенню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 3 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ПАП-Сервис" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2011р. по справі№2а-8292/11/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов приватного підприємства "ПАП-Сервис" задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові №0000270847 від 16.05.2011 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяФілатов Ю.М.

Судді Водолажська Н.С. Тацій Л.В. Повний текст постанови виготовлений 20.02.2012 р.