Ухвала суду № 22052828, 07.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2012 р.Справа № 2а-1870/5769/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду в складі :

Головуючого судді Сіренко О.І.

Суддів Любчич Л.В.

Спаскіна О.А.

за участю секретаря Зливко І.М.

представника позивача Сокур О.О.

Розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2011 року по справі №2а-1870/5769/11 за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкових повідомлень-рішень від 28.04.2011року №0000982306/0/33774 та № 0000992306/0/33776, мотивуючи позовні вимоги тим, що податковою інспекцією безпідставно вказано на порушення позивачем та його контрагентами вимог податкового законодавства та безтоварного характеру господарських операцій. Позивач стверджує, що не порушував податкового законодавства, а проведені ним господарські операції з контрагентами - ТОВ "Альянс", ТОВ "Енергоінвестпроект", ТОВ "Спецмашсервіс", ТОВ "Аверса", ТОВ "Технолітбуд", є реальними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2011 року адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкових повідомлень-рішень задоволений. Скасовані податкові повідомлення-рішення від 28.04.2011року №0000982306/0/33774 та № 0000992306/0/33776. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" (40012, м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, код ОКПО 05766356, МФО 337892, р/р 26001110000003 в СФ АКБ "Індустріалбанк") судовий збір в розмірі 3 грн. 40 коп. /три грн. 40 коп./

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція в м. Суми просить скасувати вказану вище постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що під час проведення перевірки підприємства позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2011р. відповідно до даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, встановлено, що одними з контрагентів за перевіряємий період є ТОВ "Альянс", ТОВ "Енергоінвестпроект". Згідно комп'ютерної версії «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» дані товариства відсутні за місцезнаходженням, що унеможливлює проведення господарських операцій з ПАТ "Сумихімпром" та отримання документів для проведення зустрічних звірок. Крім того, попередньою позаплановою виїзною документальною перевіркою ПАТ «Сумихімпром», результати якої оформлені актом від 29.03.2011р.№2094/23-620/05766356/77, в порушення п.п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ПАТ "Сумихімпром" до складу податкового кредиту грудень 2010р. включено суму ПДВ - 637.643,52 грн. по підприємствам: ТОВ «Спецмашсервіс», ПНВП «Аверса». Згідно отриманого від ДПІ у Артемівському районі м. Луганська акту перевірки, встановлено порушення ТОВ «Спецмашсервіс» п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1. ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». У зв'язку з цим, податкове зобов'язання ТОВ «Спецмашсервіс» є не підтвердженим. Згідно акту ДПІ в м. Суми про результати документальної невиїзної перевірки ПНВП «Аверса» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010р. встановлено порушення п.1.7. ст.1, п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.2.3. п.7.2., п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим податкове зобов'язання ПНВП «Аверса» не підтверджено. За таких обставин, ПАТ "Сумихімпром" неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ по ПНВП "Аверса" на суму 363.106грн.85коп. Окрім того, відповідач зазначає, що від ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя отриманий акт позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТЕХНОЛІТБУД»з питань достовірності нарахування суми відшкодування податку на додану вартість за січень 2011року, яким встановлено порушення п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1. ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». У зв'язку з цим податкове зобов'язання ТОВ «ТЕХНОЛІТБУД» не підтверджено. Отже, ПАТ "Сумихімпром" неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ по ТОВ «ТЕХНОЛІТБУД»на суму 8.600грн.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром" просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції в м. Суми та залишити без змін постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2011 року. Позивач вказує на те, що апелянтом не наведено жодних обґрунтувань порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються виключно на припущеннях відповідача та не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів:

За матеріалами справи, позивач - Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром", пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу субєкта господарювання юридичної особи, код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 05766356, на обліку як платник податків, зборів (обовязкових платежів) знаходиться в ДПІ у м. Суми.

Службовими особами відповідача - ДПІ в м. Суми, проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ «Сумихімпром» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в періоди за серпень, вересень, листопад, грудень 2010 року.

Результати перевірки оформлені актом №2443/23-620/05766356 від 12.04.2011року, на підставі якого податковою інспекцією прийняті податкові повідомлення-рішення від 28.04.2011року №0000982306/0/33774, яким ПАТ "Сумихімпром" зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2011 року у розмірі 2.961.410грн. /т.1 а.с.59/; та № 0000992306/0/33776, яким ПАТ "Сумихімпром" зменшено розмір від"ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2010року, грудень 2010 року 1.853.982грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 1 грн. /т.1 а.с.61/.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2011 року в сумі 1.1900.706 грн., що пов'язано з проведенням додаткового комплексу заходів, направленого на підтвердження достовірності відомостей, що є підставою для нарахування такого бюджетного відшкодування ПДВ. Підприємством завищено від'ємне значення різниці поточного звітного періоду, яке буде зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного періоду податкової декларації по ПДВ за грудень 2010р. на суму 1.845.382 грн. Окрім того, підприємством позивача завищено від'ємне значення різниці поточного звітного періоду, яке буде зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного періоду податкової декларації по ПДВ за січень 2011р. - на 8.600 грн. В порушення п.п.7.4.5. п.7.4., п.п.7.7.1 п. 7.7 ст. 7, п.10.2 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість" та вимог п. 200.1, п.200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, підприємством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за січень 2011р. на 2.961.410 грн.

В акті також зазначено, що остаточний висновок про відшкодування заявлених сум ПДВ з бюджету буде зроблено при проведенні зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника.

Зазначені висновки податкової інспекції ґрунтується на тому, що ПАТ «Сумихімпром» у перевіреному період мало взаємовіднсини з ТОВ "Альянс". На виконання дистриб"ютерської угоди від 14.02.2008року № 17-14/02-08, ТОВ "Альянс" отримало від ПАТ "Сумихімпром" лакофарбову продукцію, в наслідок чого у ПАТ «Сумихімпром» виникло податкове зобов'язання з ПДВ. Додатковою угодою № 2 від 02.11.2010року до вказаної дистриб'юторської угоди, продовжено строк її дії до 31.12.2010року та доповнено пунктом, згідно якого, у разі неможливості реалізації лакофарбової продукції Дистриб'ютором, останній має право провести повернення товару ПАТ «Сумихімпром» /т.1 а.с.93/.

Згідно листа №02/11-2010 від 02.11.2010року, в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Альянс" було повернуто лакофарбову продукцію ПАТ "Сумихімпром" на суму 2.870.421,54грн., сума ПДВ 478.403,59грн., яка знаходилась на відповідальному зберіганні у ПАТ "Сумихімпром", на що ПАТ "Сумихімпром" були складені розрахунки коригувань на суму ПДВ 478.403,59грн. на зменшення податкового зобов"язання продавця та податкового кредиту покупця. На других примірниках розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних ПАТ "Сумихімпром" є дата отримання ТОВ "Альянс" розрахунків коригування від 24.12.2010року.

Відповідно до комп'ютерної версії «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», ТОВ "Альянс" з листопада 2010р. знаходиться в розшуку: з 30.12.10р. по 02.02.11р. стан платника «10»- запит на встановлення місцезнаходження, з 02.02.11р. по 11.02.11р. стан платника «23»- місцезнаходження не встановлено, з 11.02.11р. по теперішній час стан платника «9»- повідомлення про відсутність платника податків за місцезнаходженням.

За таких обставин, податкової інспекцією зроблений висновок про безтоварність даної операції.

З акту перевірки також вбачається, що іншим контрагентом позивача в періоді, який перевірявся, було ТОВ «Енергоінвестпроект» /м. Харків/, сума ПДВ 1.845.381,84грн. з вартості електричної енергії згідно договору від 28.07.2009року по податковим накладним №1191 від 30.12.2010р. та №1193 від 31.12.2010р. Отримання електроенергії підтверджується актом прийому-передачі №02-3-12 від 31.12.2010року /т.1 а.с.232/ на загальну суму 11.072.291,05грн., у тому числі сума ПДВ -1.845.381,84грн. Розрахунки у грудні 2010року проведені у безготівковій формі згідно платіжних доручень всього на суму 10.945.000грн., сума ПДВ 1.824.166,67грн.

ДПІ у Дзержинському районі м. харкова на запит від 16.03.2011року щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ «Енергоінвестпроект», повідомило про неможливість проведення перевірки ТОВ «Енергоінвестпроект» у зв"язку з тим, що вказане товариство має стан "9" (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням). Відповідно бази даних АС «Система співставлення даних податкової звітності з ПДВ по податковим зобов'язанням та податковому кредиту в розрізі контрагентів», ТОВ «Енергоінвестпроект» має стан «9»(направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням). І тому, ДПІ в м. Суми дійшла висновку про безтоварність вказаної операції.

В акті перевірки також зазначено, що іншим постачальником ПАТ "Сумихімпром" у перевіреному періоді було підприємство - ТОВ "Спецмашсервіс" /м. Луганськ/, сума ПДВ 274.516,72грн.

Згідно акту ДПІ у Артемівському районі м. Луганська від 14.03.2011року № 98/23-20/31719674 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2010року встановлено порушення підприємством п.п.3.1.1. п.3.1 ст.3, п.4.1. ст.4, п.п.7.3.1 ст. 7.3. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у зв"язку з чим податкове зобов"язання ТОВ «Спецмашсервіс» не підтверджено.

Враховуючи висновки вказаного акту перевірки, ДПІ в м. Суми вважає, що правочини вчинені ТОВ «Спецмашсервіс» не спричиняють реального настання правових наслідків, у звязку з чим є нікчемними.

Іншим постачальником ПАТ "Сумихімпром" є ТОВ "Аверса" /м. Суми/, сума ПДВ 363.106,85грн.

Згідно акту перевірки ДПІ в м. Суми від 17.03.2011р. №1569/2312/21103939/27 з питань правомірності нарахування податкових зобов"язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010року., встановлено порушення підприємством п.1.7 ст.1, п.п.3.1.1. п.3.1. ст.3, п.п.7.2.3. п.7.2 ст.7, п.п.7.3.1 п.7.3. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість. У зв"язку з цим податкове зобов"язання ПНВП "Аверса" не було підтверджено.

Відповідач за таких обставин вважає, що правочини, вчинені ПАТ "Сумихімпром" та такі, що виконувались протягом перевіряємого періоду з ПНВП "Аверса", не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.

Постачальником ПАТ «Сумихімпром», в періоді який перевірявся, було підприємство - ТОВ «Технолітбуд».

Згідно акту перевірки ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя від 17.03.2011р. №154/2302/34535187 з питань достовірності нарахування суми відшкодування податку на додану вартість за січень 2011року встановлено порушення підприємством п.п.3.1.1. п.3.1 ст.3,п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість". У зв"язку з цим податкове зобов"язання ТОВ «Технолітбуд» не було підтверджено.

Таким чином, за висновками ДПІ в м. Суми, правочини, укладені між ПАТ "Сумихімпром" та ТОВ "Технолітбуд" також не спричиняють реального настання правових наслідків, і тому є нікчемними.

За судженням податкової інспекції, враховуючи що у ТОВ «Альянс», ТОВ "Енергоінвестпроект" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, не виконані обов'язки зі сплати податкових зобов'язань, угоди з вищезазначеними підприємствами носять безтоварний характер. Крім того, податковою інспекцією зроблений висновок про нікчемність правочинів, укладених між ПАТ "Сумихімпром" і ТОВ "Спецмашсервіс", ТОВ "Аверса", ТОВ "Технолітбуд".

Перевіряючи вказані вище висновки податкової інспекції, що полягли в основу спірних податкових повідомлень рішень, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що такі висновки податкової інспекції не відповідають фактичним обставинам і не ґрунтуються на вимогах чинного законодавств, з чим погоджується колегія суддів.

Вивчивши акт перевірки та перевіривши викладені в акті доводи субєкта владних повноважень зібраними доказами, колегія суддів зазначає, що ДПІ в м. Суми не доведено нереальності спірних господарських операцій, оскільки як єдиним мотивом для судження відповідача про нікчемність спірних правочинів є висновки інших органів податкової служби ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, ДПІ у Артемівському районі м. Луганська, ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя.

Однак, з положень ст.ст.207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України випливає, що одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, так як податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, основною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, яка встановлена законом. При цьому, жодна норма цивільного кодексу не визначає, що у випадку порушення третіми особами закону, при здійсненні господарського зобов'язання, договір укладений між сторонами, які не мають відношення до цих третіх осіб, є недійсним. Чинне законодавство не передбачає можливості при перевірці одного платника податку встановити недійсність всіх господарських договорів по ланцюгу до кінцевого споживача.

Відповідачем на виконання ч. 2 ст. 72 КАС України, не було надано суду належних доказів щодо нікчемності угод та безтоварності господарських операцій, за наслідками яких позивачем був сформований податковий кредит, не надано і фактичних даних, які б викликали сумнів у реальності виконання цих операцій. Разом з цим, сама податкова інспекція в м. Суми в своєму акті перевірки підтверджує наявність у позивача ПАТ «Сумихімпром»необхідних первинних документів, що свідчить про реальність виконання господарських операцій, а саме: податкових та видаткових накладних, платіжних доручень на перерахування грошових коштів, товарно-транспортних накладних, тощо. Жодного доказу порушення позивачем податкового законодавства при формуванні податкового кредиту за перевірений період, відповідачем не надано а ні суду першої інстанції, а ні під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

За матеріалами справи встановлено, що між ТОВ «Спецмашсервіс»та ПАТ «Сумихімпром» укладений договір купівлі-продажу вапняку від 02.04.2008р. №27-03/04-08, за умовами якого ТОВ “Спецмашсервіс” (Постачальник) зобов"язується передати у власність ПАТ "Сумихімпром" (Покупець), а Покупець зобов”язується прийняти та оплатити на умовах договору продукцію, ціна, кількісні та якісні характеристики якої викладені в Специфікації /т. 1 а.с.167-169/.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Спецмашсервіс»здійснило поставку товару ПАТ «Сумихімпром», що підтверджується податковими та видатковими накладними, рахунками та складськими оприбуткованими ордерами, відповідними ЖД накладними /т.1 а.с.153-166, 170-227/. На поставлений товар товариством «Спецмашсервіс»передано товариству «Сумихімпром» відповідні сертифікати якості. Отриманий товар ПАТ «Сумихімпром» належним чином оприбутковано на склад. Грошові кошти за отриманий товар ПАТ «Сумихімпром» сплачено ТОВ «Спецмашсервіс» згідно виставлених рахунків, що підтверджується відомістю взаєморозрахунків з контрагентами за грудень 2010 року /т.1 а.с.150-151/.

Згідно матеріалів справи, між ПНВП «Аверса»та ПАТ "Сумихімпром" укладений договір купівлі - продажу №5/08 від 02.04.2008р., за умовами якого ТОВ "Аверса" (Постачальник) зобов"язується передати у власність ПАТ "Сумихімпром" (Покупець), а Покупець зобов”язується прийняти та оплатити на умовах договору обріз жесті /т. 2 а.с.5-7/.

На виконання цього договору ПНВП «Аверса»поставило ПАТ "Сумихімпром" обріз жесті на суму 2.178.760,80грн., у тому числі ПДВ 363.126,80грн., що підтверджується відповідними податковими та видатковими накладними, платіжними дорученнями на суму 1.850.000грн., у тому числі ПДВ 308.333,34грн., актами прийому-передачі, рахунками та складськими оприбуткованими ордерами, відповідними товаро-транспортними накладними, які підтверджують переміщення товару /т.2 а.с. 8-109/.

Поставлений товар - обріз жесті ПАТ «Сумихімпром»був використаний у господарській діяльності підприємства. Обріз жесті є сировиною для виробництва титану і використовується для процесу розкладення заліза трьохвалентного до двовалентного у відділенні відновлення для стабілізації розчину.

З матеріалів справи також вбачається, що згідно усної домовленості, ТОВ “Технолітбуд” поставило ПАТ “Сумихімпром” електродвигун вартістю 51.599,99грн., у тому числі ПДВ 8.600 грн. Поставка товару підтверджується видатковою накладною №012501 від 25.01.11р., податковою накладною №012501 від 25.01.11р., прибутковим ордером №30 від 31.01.2011р., платіжним дорученням №851 від 02.02.2011р. на суму 51599,99грн., в том числі ПДВ 8600 грн./т.2 а.с.112-114/.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що позивач - ПАТ “Сумихімпром” виконав всі передбачені законом умови при формуванні податкового кредиту та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Крім того, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення, а не факту передання товару, та відповідно, набуття права власності на нього. Факт передання товару (набуття платником податків права власності) підтверджується наявною видатковою та податковими накладними. Укладені договори між позивачем та контрагентами не визнавалися недійсними в судовому порядку.

Колегія суддів також відзначає, що згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Отже, у відповідності з вказаною нормою закону, договори між ПАТ “Сумихімпром” і ТОВ «Спецмашсервіс», ПНВП «Аверса», ТОВ «Технолітбуд» є правомірними.

Стосовно висновків ДПІ в м. Суми про безтоварність операцій між ПАТ “Сумихімпром” та ТОВ "Альянс", ТОВ "Енергоінвестпроект", колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України “Про податок на додану вартість” (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до положень п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Позивач сплатив ПДВ у ціні придбаного товару, а придбаний товар використав у власній господарській діяльності. За таких підстав, позивач виконав вказані вимоги закону.

Згідно п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 ст.200 ПК України).

Згідно п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Враховуючи приписи п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Отже, положення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) визначає правові підстави для включення платником податків суми податку на додану вартість, сплаченого в ціні товару, до податкового кредиту.

При бюджетному відшкодуванні має значення від'ємне значення сформоване за рахунок фактичної сплати податку на додану вартість в ціні поставленого товару в попередньому податковому періоді та підтверджене відповідними первинними документами, а не нічим не підтверджені відомості з інших ДПІ, в тому числі про наявність чи відсутність трудових ресурсів, основних фондів, транспортних засобів у постачальників позивача.

Відповідно до п.п.7.7.2. п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, при визначенні від'ємного значення суми з податку на додану вартість поширюється тільки на окремо взятого платника податків (заявника бюджетного відшкодування), і цей факт законом не ставився та не ставиться у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. При порушенні податкового законодавства третіми особами відповідальність повинні нести винні особи, а не добросовісні платники податків.

Відповідно до п.п. "а" п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно вимог п.198.2 ст.198 цього кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

З аналізу наведених норм вбачається, що Податковий кодекс України не ставить право позивача щодо виникнення, нарахування та віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту так само як і право на бюджетне відшкодування, в залежність від факту подання податкової звітності та сплати ПДВ його підприємствами-контрагентами, або в залежність від можливості або неможливості податкового органу провести перевірку контрагентів позивача.

Крім того, статтею 15 та статтею 16 Податкового кодексу України, відповідальність за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону покладена на платників податку. А статтею 61 цього Кодексу встановлено, що контроль за правильністю нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів до бюджету здійснюється контролюючим (податковим) органом.

Таким чином, обов'язки з контролю за дотримання достовірності та своєчасністю визначення сум податку, за правильністю нарахування та сплати ПДВ відповідно до Закону, покладаються на податкові ограни, а не на позивача.

Зібраними по справі доказами підтверджується, що ТОВ «Альянс» на виконання дистриб'юторської угоди від 14.02.08р. № 17-14/02-08 отримало від ПАТ «Сумихімпром» лакофарбову продукцію. Додатковою угодою №2 від 02.11.2010р. до зазначеної дистриб'юторської угоди, продовжено строк її дії до 31.12.2010р., та доповнено пунктом згідно якого, у разі неможливості реалізації лакофарбової продукції дистриб'ютором, він має право провести повернення товару Компанії - ПАТ «Сумихімпром». У зв'язку з відсутністю ринку збуту товару, ТОВ «Альянс»повернуло частину лакофарбової продукції ПАТ «Сумихімпром», що підтверджується прибутковим ордером, накладними на повернення від ТОВ «Альянс», актом приймання - передачі розрахунків корегування до податкових накладних за листопад 2010р., розрахунком коригувань кількісних і вартісних показників до податкових накладних. Крім того, ТОВ «Енергоінвестпроект», згідно договору від 28.07.2009 р., здійснило поставку електричної енергії до об'єктів ПАТ «Сумихімпром», що підтверджується актом прийому-передачі №02/3/12 від 31.12.10р./т.1 а.с.232/. Отриману електричну енергію ПАТ «Сумихімпром»оприбутковано на рахунки №23275004 (допоміжне виробництво) та №90305 (соціальна сфера). На виконання умов вказаного договору постачальником видано відповідні податкові накладні №1191 від 30.12.10р. та №1193 від 31.12.10р. Вартість отриманої електричної енергії (з урахуванням ПДВ) ПАТ «Сумихімпром» сплачено в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в розмірі 1.824.166,67грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

Колгеія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач -ДПІ в м. Суми, безпідставно зазначає, що відповідно до комп"ютерної версії «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»встановлено відсутність підприємств - контрагентів за місцезнаходженням, недостатність трудових ресурсів для здійснення господарських операцій, транспортних засобів, недостатній розмір основних фондів, а тому ПАТ "Сумихімпром" правомірно зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ по правочинам з ТОВ «Альянс» на 478.403,59грн. та зменшено суму бюджетного відшкодування по ПДВ по правочинам з ТОВ «Енергоінвестпроект» у розмірі 1.845.381,84грн.

Автоматизоване робоче місце (скорочено АРМ), автоматизована інформаційна система (скорочено АІС), зокрема, система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, за своєю правовою та технічною суттю є програмними продуктами, створеними для внутрішнього використання податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (п.1.3 Методичних рекомендацій про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів. затверджено наказом ДПА України від 18.04.2008р. №266 із змінами та доповненнями). При цьому, в силу норм Закону України "Про державну податкову службу в Україні", Податкового кодексу України, інших актів законодавства, наявна в цих програмних продуктах інформація не має юридичного значення для прийняття податковими органами управлінських рішень і не може бути достатньою для притягнення платника податків до відповідальності.

Стосовно доводів відповідача на відсутність ТОВ «Альянс» і ТОВ «Енергоінвестпроект»за місцезнаходженням, колегія суддів зазначає, що згідно положень ст.ст. 1, 17, 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», доказом відсутності підприємства за місцезнаходженням є відповідний запис внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (витяг з реєстру).

Пунктом 3 та 12 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 979 , передбачено, що місцем обліку платників податків є відповідний орган державної податкової служби за зареєстрованим місцезнаходженням юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи). Працівниками органів державної податкової служби здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб. Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Отже, не знаходження ТОВ «Альянс» і ТОВ «Енергоінвестпроект»на момент перевірки за юридичною адресою, що на думку ДПІ в м. Суми підтверджують дані «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», ніяким чином не впливає на права ПАТ «Сумихімпром» та не підтверджує нереальність господарських операцій між підприємствами.

Твердження податкового органу про безтоварність договорів у зв"язку з недостатньою кількістю трудових ресурсів у ТОВ «Альянс»і ТОВ «Енергоінвестпроект»є також безпідставним, оскільки чинним законодавством України не встановлено норм щодо кількості працівників, вартості основних фондів підприємства, транспортних засобів та інших значних матеріальних ресурсів, при недотриманні яких підприємство вважається таким, що не може здійснювати господарську діяльність.

Колегія суддів згодна з такими висновками суду першої інстанції та додатково відзначає, що позивачем надані документи на підтвердження належного виконання сторонами умов договорів між ПАТ «Сумихімпром» та ТОВ «Альянс», ТОВ «Енергоінвестпроект». І тому відсутні підстави для позбавлення позивача права на нарахування та віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту через можливі порушення податкового законодавства підприємствами-контрагентами позивача.

Доказів того, що контрагенти позивача - ТОВ «Альянс», ТОВ "Енергоінвестпроект", ТОВ "Спецмашсервіс", ТОВ "Аверса", ТОВ "Технолітбуд", були виключені з реєстру платників податку на додану вартість, свідоцтва платника податку на додану вартість анульовані, чи позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які нібито допускали його контрагенти, відповідачем не надані.

Таким чином, колегія суд відзначає, що в акті перевірки субєктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємоповязаності позивача та його контрагентів, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів в господарській діяльності, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність укладених ПАТ «Сумихімпром»правочинів у перевіреному податковою інспекцією пепріоді або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Судом достеменно встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару в господарській діяльності позивача, завищення вартісних показників придбаного позивачем товару, способу, порядку та стану розрахунків, відсутності змін у структурі та стані активів сторін спірного правочину, не були покладені субєктом владних повноважень в основу спірних рішень.

Враховуючи наведене, факт наявності у позивача порушеного права у сфері публічно-правових відносин, яке підлягає захисту в порядку адміністративного судочинства, позивачем доведений.

З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2011 року по справі №2а-1870/5769/11 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 13 лютого 2012 року.

Головуючий Сіренко О.І.

Судді Любчич Л.В.

Спаскін О.А.