Постанова № 22052460, 15.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2012 р. Справа № 2а-10904/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Русанової В.Б. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засіданняСавченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2011р. по справі№2а-10904/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАЛДІ"

до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

18.08.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гралді" (далі-позивач, ТОВ "Гралді") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова (далі-ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова), в якому просило суд визнати недійсним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення ДПІ Фрунзенського району м. Харків від 08.08.2011 №0000181800 про визначення ТОВ “Гралді” суми податкового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість у розмірі 34233,00 грн., в тому числі за основним платежем 27386,40 грн. та штрафними санкціями в сумі 6846,60 грн., стягнути з Державної податкової інспекції Фрунзенського району м. Харків на користь ТОВ “Гралді” судові витрати.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2011 року позов задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова № 0000181800 від 08.08.2011 року.

В апеляційній скарзі ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апелянт вважає, що приймаючи зазначену постанову, суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, постанова по справі прийнята з порушенням норм матеріального права, а саме: не враховано приписи ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, ст. 207 Господарського кодексу України, ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що з 18.07.11р. по 22.07.11р. ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова була проведена документальна невиїзна перевірки ТОВ “Гралді” щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правовідносини з платником податків ТОВ “Серафім стар”за період з 01.08.2009 року по 30.09.2009 року та з 01.02.2010 року по 31.03.2010 року, вході якої було виявлено порушення ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 26, ст.. 228 ЦК України в частині недодержання вимог визначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правовідносинах, здійснених ТОВ “Гралді” з ТОВ “Серафім Стар”; п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі ПДВ 27386,40 грн. у серпні-вересні 2009 року та лютому - березні 2010 року .

За результатами перевірки було складено акт від 25.07.2011 року за № 2418/18-007/34754931, на підставі якого ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення від 08.08.2011 № 0000181800, яким було збільшено суму грошового зобов'язання позивача на 34233 грн. (за основним платежем - 27386,4 грн. та за штрафними санкціями - 6846,6 грн.)

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з недоведеності відповідачем правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 08.08.2011 № 0000181800.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, висновок ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова про заниження ТОВ «Гралді» податку на додану вартість всього в сумі 27386,40 грн. у серпні-вересні 2009 року та лютому - березні 2010 року був зроблений за правовідносинами позивача з ТОВ “Серафім Стар”.

Так, матеріалами справи встановлено, що позивачем та ТОВ Серафім Стар” 31.08.2009р. було підписано договір комерційного посередництва №90919/ПС-ТР від 19.09.2009 р. та 25.09.2009р договір комерційного посередництва №08/05/КП-ВО від 05.08.2009 р., відповідно до умов яких Комерційний агент (ТОВ Серафім Стар” ) зобов'язався надати Довірителю (ТОВ «Гралді» ) послуги у вивченні ринку та посередницькі послуги в укладенні угод з новими продавцями для довірителя, а Довіритель зобов'язався передати Комерційному агенту комерційну інформацію та необхідні документи та сплачувати винагороду відповідно до умов договору.

Додатковою угодою № 1 від 24.09.2009р., відповідно до п.7.1-7.2 договору №90919/ПС-ТР від 19.09.2009 року та Додатковою угодою № 1 від 25..08.2009р., відповідно до п.7.1-7.2 договору №08/05/КП-ВО від 05.08.2009 року сторонами було визначено розмір винагороди Комерційного агента.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження виконання зазначених договорів комерційного посередництва №90919/ПС-ТР від 19.09.2009 р., та №08/05/КП-ВО від 05.08.2009 р., позивачем надано копії документів первинного бухгалтерського обліку, зокрема, податкові накладні № 83120 від 31.08.2009 року, № 92517 від 25.09.2009 року, № 020132 від 01.02.2010 року, № 022642 від 26.02.2010 року та № 030132 від 01.03.2010 року; видаткові накладні № 020132 від 01.02.2010 року, № 022642 від 26.02.2010 року та № 030132 від 01.03.2010 року, акт про виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань за договором комерційного посередництва №90919/ПС-ТР від 19.09.2009 р., який складено 25.09.2009 р., акт №1 про виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань за договором комерційного посередництва №08/05/КП-ВО від 05.08.2009 р., який складено 31.08.2009р.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, відповідно до положень підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Відповідно до відомостей офіційного сайту ДПА України постачальники позивача на час вчинення господарських операцій зареєстровані в якості платників податку на додану вартість, про що позивачем наданий відповідний витяг з єдиного реєстру платників податку на додану вартість ДПА України.

Відповідно до положень підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна, згідно із підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Не підлягають, відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Враховуючи вищевикладене суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, дійшов висновку, що копії податкових накладних, на підставі яких сформований податковий кредит за серпень-вересень 2009 року та лютий - березень 2010 року, відповідають вимогам чинного законодавства і видані платником податку на додану вартість, зареєстрованим, на дату вчинення операцій, у встановленому законодавством порядку. Крім того, суд першої інстанції в своєму рішенні зазначив, що позивачем податковий кредит сформований за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено письмовими доказами, які оформлені у відповідності до вимог Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Однак, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов такого висновку помилково, оскільки не врахував того, що ТОВ "Гралді" формувало податковий кредит за рахунок сум податку на додану вартість по правовідносинам з ТОВ “Серафім Стар”, в якого відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ.

Як вбачається з матеріалів справи, контрагент позивача - ТОВ «Серафім Стар» (код ЄДРПОУ 36521202) станом на 15.02.2011р. не звітує, останній звіт був наданий до ДПІ у Печерському районі м. Києва за березень 2010р., за юридичною та фактичною адресою - 01004, м. Київ, вул. Басейна, буд.9, кв.З ТОВ «Серафім Стар» не знаходиться, стан платника ТОВ «Серафім Стар» (код ЄДРПОУ 36521202) згідно баз даних АІС Податки «14» - Визнано банкрутом.

Матеріалами справи також встановлено, що за період з 01.07.2009року по 31.03.2010 року звіти подавалися за підписом директора Суліпа Олега Вікторовича (ід. №НОМЕР_1), який відповідно до протоколу допита від 28.09.2010 року отриманого ст. о/у по ОВД ГУПМ ДПА України Корощенко П.І. пояснив, що зареєстрував підприємство на своє їм 'я за винагороду, не має ніякого відношення до діяльності підприємства, декларації з податку на додану вартість та додатки №5 до декларації з ПДВ за період 01.07.2009 року по 31.03.2010року не підписував, відношення до господарської діяльності підприємства ТОВ «Серафім Стар» не має ніякого.

Згідно п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. Закону України “Про податок на додану вартість”від 03.04.97р. №168/97 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп.1.2 п.1, п 2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення, Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІУ .

З податкової звітності ТОВ «Серафім Стар» вбачається, що на підприємстві відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ.

Відповідно до баз даних ДПС податкової, звітності та інших джерел інформації встановлено укладання цивільно-правових, відносин та проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту. Також з матеріалів справи слідує, що ТОВ «Серафім Стар» не знаходиться за юридичною адресою.

Враховуючи вищезазначене, ТОВ «Серафім Стар» порушено ст. 1 Закону України від 15.05.2003 №755-Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі - Закон) - місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені”, а саме - за юридичною адресою ТОВ «Серафім Стар» директор відсутній, фактичне місцезнаходження підприємства встановити немає можливості.

Крім того, матеріалами справи встановлено, що по підприємству ТОВ «Серафім Стар» згідно акту від 21.02.2011 р. №103/23-10/36521202 “Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Серафім Стар» з питань податкового, валютного та іншого законодавства за період з 26.05.2009р. по 31.12.2010р.» встановлено порушення ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Серафім Стар» (код ЄДРПОУ 36521202) при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України.

Перевіркою ТОВ «Серафім Стар» встановлено, що у суб'єкта господарювання відсутні об'єкти, які підпадають під визначення ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " від 28.12.1994 року за №334/94-ВР та ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997року № 168/97-ВР.

Підпунктом 3.2.1 п.3.2 ст.З Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що у випадках коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Таким чином, податковий орган дійшов вірного висновку стосовно того, що для контрагентів ТОВ «Серафім Стар» такі операції несуть податкову вигоду, і саме вони в даному випадку є вигодонабувачами, тобто, особами, на користь яких вчинюються правочини та які штучно формують податковий кредит.

Так, ТОВ «Гралді» в результаті відносин із ТОВ «Серафім Стар» протягом серпня-вересня 2009р. та лютого-березня 2010року сформовано податковий кредит на суму 27386,40грн.

З матеріалів справи вбачається, що на перевірку ТОВ «Гралді» було надано лише копії податкових та видаткових накладних і акти про виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань за договорами комерційного посередництва. Копії договорів та первинні документи по ним на підтвердження надання посередницьких послуг та звіти з інформацією про потенційного покупця на виконання умов договорів комерційного посередництва не надавались.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що позивач та ТОВ «Серафім Стар» ставили за мету не виконання умов укладеного договору, а складання документів, які б дали правові підстави отримати податкову вигоду шляхом зменшення податкових зобовязань та штучного формування податкового кредиту.

За таких обставин колегія суддів вважає, що відповідач при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення дійшов вірних юридичних висновків, а суд першої інстанції при прийнятті рішення не дотримався положення ст. 7 та ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України в частині прийняття рішення за наслідками всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2011р. по справі№2а-10904/11/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАЛДІ" відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяСпаскін О.А.

Судді Русанова В.Б. Зеленський В.В. Повний текст постанови виготовлений 20.02.2012 р.