Постанова № 22052452, 07.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2012 р. Справа № 2а-1670/6942/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засіданняПопової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від12.09.2011р. по справі№2а-1670/6942/11

за позовом Приватного підприємства "Укртекспрод"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

17.08.2011 року Приватне підприємство "Укртекспрод" (далі- позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі- відповідач)про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0005592301/2087, № 0005602301/2088 від 23.06.2011.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2011 р. адміністративний позов Приватного підприємства "Укртекспрод" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавської області № 0005592301/2087, № 0005602301/2088 від 23 червня 2011 року визнано протиправними та скасовано.

Стягнено з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Укртекспрод" судовий збір у розмірі 3,40 гривень.

Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція у Полтавській області, не погодившись з вказаною постановою, подала апеляційну скаргу, вказує, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, при неповному зясуванні обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2011 р. та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Приватного підприємства "Укртекспрод" відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги судом першої інстанції зроблено висновок,що позивачем правомірно, на підставі належним чином оформлених податкових накладних включено до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за жовтень, листопад 2010 року суму ПДВ у розмірі 30296,91 грн.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у судовому засіданні апеляційного суду, З 07.06.2011 по 10.06.2011 відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка ПП "Укртекспрод" з питань взаємовідносин з ПП "Кремнет" щодо правомірності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.07.2009 по 01.04.2011 згідно з постановою про призначення документальної перевірки від 26.04.2011 заступника начальника ВРКС СВ ПМ ДПА у Полтавській області майора міліції Васильченко Ю.В. за матеріалами кримінальної справи № 11131009012.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складений акт № 3816/23-209/33357709 від 10.06.2011, в якому відображені, зокрема, порушення підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.1, 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у розмірі 37871,14 грн; підпункту 7.2.6, пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 30296,91 грн.

На підставі акту перевірки винесені:

- податкове повідомлення-рішення № 0005592301/2087 від 23.06.2011, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 37871,13 грн, в тому числі, за основним платежем - 30296,91 грн, за штрафними санкціями - 7574,22 грн;

- податкове повідомлення-рішення № 0005602301/2088 від 23.06.2011, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 47338,92 грн, в тому числі за основним платежем - 37871,14 грн, за штрафними санкціями - 9467,78 грн.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94 (далі - Закон № 334/94) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94 регламентовано, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПП "Укртекспрод" (покупець) та ПП "Кремнет" (продавець) укладено договір № 195 від 29.09.2010, відповідно до якого продавець зобов'язується продати, а покупець - прийняти у власність товар (трикотажне полотно, трикотажні вироби) на загальну суму 200000,00 гри та оплатити його.

Також, колегія суддів зазначає, що товаро-транспортні накладні до перевірки не надавались.

Колегія суддів зазначає про відсутність документального підтвердження виконання умов договору, щодо купівлі-продажу трикотажного полотна та трикотажних виробів між позивачем та ПП "Кремнет" у зв"язку з наступним:

За результатами камеральної перевірки, проведеної на підставі підпункту «б» пункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181 - III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (із змінами та доповненнями) було встановлено порушення: п.п. 1.2 ст. 215, п.п. 1.5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України, п.п. 1.6; п.п. 1.7 ст. 1, п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.2.4, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п. 7.5, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого було зменшено суму податкових зобов'язань заявлених платником по деклараціях з ПДВ за жовтень, листопад, грудень 2010 року на суму 4 891 687 грн., та зменшено суму податкового кредиту, заявленого платником по деклараціях з ПДВ за жовтень, листопад, грудень 2010 року на суму на 4 891 687 грн., в т.ч. і ПП "Укртекспрод" на суму 17039,14 грн. за жовтень 2010 р., та 13257,77 грн. за листопад 2010 р.

У зв"язку з викладеним виникли розбіжності між задекларованими сумами податкового зобов'язання та податкового кредиту в жовтні 2010 р. у сумі 17039,14 грн. та в листопаді 2010 р. в сумі 13257,77 грн.

Також, згідно постанови про порушення кримінальної справи № 11131009012 та прийняття її до провадження заступником начальника ВРКС СВ ПМ ДПА в Полтавській області було встановлено, що в жовтні 2010 року ОСОБА_3 за попередньою змовою за невстановленими особами фактично придбав за винагороду підприємство ПП «Кремнет» у ОСОБА_4 з метою прикриття незаконної діяльності і фактично фінансово-господарською діяльністю не займався. Після чого ПП «Кремнет» надавало послуги з транзиту та конвертації готівкових коштів за грошову винагороду для різних суб'єктів підприємницької діяльності на території України. Внаслідок вищевказаних дій ОСОБА_3 та невстановленими особами державі заподіяно велику матеріальну шкоду.

Судом встановлено, що за час своєї діяльності на керівних посадах, службові особи ПП «Кремнет» ОСОБА_4 та ОСОБА_3 протягом 2009-2010 років під час здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, умисно складали та видавали підроблені офіційні документи від імені підприємства, що спричинило тяжкі наслідки.

Як вбачається з матеріалів справи, допитаний в якості обвинуваченого ОСОБА_3 показав, що в період часу з 18.10.2010р. по 21.01.2011р. він працював на посаді директора ПП «Кремнет», крім нього на підприємстві більше працівників не було.

Таким чинном, колегія суддів зазначає, що наявні податкові накладні, на підставі яких позивачем до складу податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за спірний період включений податок на додану вартість у розмірі 30296,91 грн, колегія суддів оцінює критично.

Згідно з п.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно п.19 ст. 2 Бюджетного кодексу України доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти).

Підпунктом 3.2.1 п.3.2 ст.З Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що у випадках коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що враховуючи відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів підприємство фінансово-господарською діяльністю в розумінні не займалося. Така діяльність не є господарською діяльністю в розумінні п. 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

За зазначених обставин, висновок суду першої інстанції про скасування податкових повідомленнь-рішеннь Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавської області № 0005592301/2087, № 0005602301/2088 від 23 червня 2011 року є не правильним.

У зв"язку з викладеним, позивачем не правомірно, включено до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за жовтень, листопад 2010 року суму ПДВ у розмірі 30296,91 грн.

Висновок відповідача про заниження податку на додану вартість у розмірі 30296,91 грн відповідає фактичним обставинам справи.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову .

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2011р. по справі№2а-1670/6942/11 скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяБондар В.О.

Судді Кононенко З.О. Донець Л.О. Повний текст постанови виготовлений 13.02.2012 р