Ухвала суду № 22052370, 16.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2012 р.Справа № 2а-10936/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , Пянової Я.В.

за участю секретаря судового засіданняТрофімової Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Прокурора Дзержинського району м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2011р. по справі№2а-10936/11/2070

за позовом Прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Монтаж", Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Харківської міської ради

про визнання недійсними установчих документів та запису про проведення державної реєстрації,

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Монтаж", третя особа: Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Харківської міської ради, в якому просив суд визнати недійсними установчі документи ТОВ "Мастер - Монтаж"; визнати недійсним запис у ЄДРПОУ 35588780 про проведення державної реєстрації ТОВ "Мастер -Монтаж".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2011 р. адміністративний позов Прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Монтаж", третя особа: Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Харківської міської ради про визнання недійсними установчих документів та запису про проведення державної реєстрації - залишено без задоволення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Прокурор Дзержинського району м. Харкова подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про задоволення позовних вимог в повному обсязі, вважаючи постанову суду від 24.10.2011 року незаконною та необґрунтованою, такою, що не відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представники Прокуратури та Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова повністю підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити.

Інші сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи.

Ухвалою колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2012 року змінено статус Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Харківської міської ради з третьої особи на відповідача.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач зареєстрований в якості суб'єкта господарювання юридичної особи виконавчим комітетом Харківської міської ради 30.11.2007 року, про що видане відповідне свідоцтво серії А01 № 083690 та взятий на податковий облік у ДПІ Комінтернівського району м. Харкова 03.12.2007 року за № 1323 (а.с.34,39).

Статут ТОВ "Мастер-Монтаж", поданий для здійснення державної реєстрації, був затверджений загальними зборами засновників (учасників) товариства від 30.11.2007 року та підписаний ОСОБА_1

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що представниками позивача не надано доказів на підтвердження того, що здійснення державної реєстрації ТОВ «Мастер-Монтаж» проведено із порушеннями закону, які не можна усунути, а тому суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є неправомірними та необґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Порядок створення, державної реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації суб'єктів підприємництва окремих організаційних форм визначається Господарським кодексом України та іншими законами.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця.

Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців визначений вищевказаним законом та включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору для проведення державної реєстрації, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці, та перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, що відповідач зареєстрований в якості суб'єкта господарювання юридичної особи виконавчим комітетом Харківської міської ради 30.11.2007 року, про що видане відповідне свідоцтво серії А01 № 083690 та взятий на податковий облік у ДПІ Комінтернівського району м. Харкова 03.12.2007 року за № 1323 (а.с.34,39).

Підприємство зареєстровано на ОСОБА_1 та у червні 2008 року перереєстровано на Панів І.О., який, на думку позивача, не мав наміру здійснювати підприємницьку діяльність.

В обґрунтування цього твердження позивачем надано до суду копії пояснень та протоколу допиту свідка.

Згідно з визначенням, наведеним в статті 42 Господарського кодексу України (далі - ГК України), підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до статті 45 ГК України підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця.

За відсутності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи державний реєстратор повинен внести до реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи ідентифікаційний код заявника відповідно до вимог Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації юридичної особи на підставі відомостей цієї реєстраційної картки (ч. 3 ст. 25 цього ж Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" підставами для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є: невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи; невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону; порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом, зокрема: наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи; невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі; наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, які встановлені абзацом четвертим частини другої статті 35 цього Закону; наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися; використання у найменуванні юридичної особи приватного права повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України; невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону щодо найменування окремих видів юридичних осіб (банк, кредитна спілка, недержавний пенсійний фонд, тощо); встановлена іншими законами заборона використання у найменуванні юридичної особи певних термінів, абревіатур, похідних термінів.

Перелік підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є вичерпним, розширеному тлумаченню не підлягає та будь-якого обов'язку державного реєстратора засвідчуватися у справжності наміру засновників займатися підприємницькою діяльністю та сплачувати податки не містить. Запис про проведення державної реєстрації юридичної особи може бути визнаний недійсним у випадках наступного усування обставин, що згідно зі статтею 27 Закону були підставою для відмови у державній реєстрації, тобто підстави, які унеможливлюють засвідчення факту створення юридичної особи.

Статтею 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам або в результаті ліквідації.

Юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом (п. 2 ч. 1 ст. 110 ЦК України).

Частиною другою статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачені підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, а саме: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним місцезнаходженням.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції не надано жодних доказів на підтвердження того, що державна реєстрація ТОВ "Мастер-Монтаж" була проведена не у відповідності до вимог Закону України N 755-ІУ, без наявності необхідного пакету документів.

Також, в матеріалах справи відсутні докази порушення закону реєструючим органом під час державної реєстрації відповідача та докази, що діяльність відповідача визнавалась фіктивною.

Обвинувального вироку у кримінальній справі, в межах розслідування якої отримано пояснення та допитано в якості свідка засновника ТОВ "Мастер-Монтаж", позивачем не надано. Крім того, СВ Дзержинського РВ ХМУ по цій справі винесено постанову від 23.12.2009 р. про зупинення досудового слідства на підставі п. 3., ч. 1, ст. 206 КПК України.

Колегія суддів зауважує на те, що наявність кримінальної справи без постановлення вироку, який би встановив фіктивний характер діяльності підприємства відповідача, не підтверджує належним чином доводи апелянта.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що позовні вимоги є неправомірними та необґрунтованими, оскільки представниками позивача не надано доказів на підтвердження того, що здійснення державної реєстрації ТОВ «Мастер-Монтаж» проведено із порушеннями закону, які не можна усунути.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Прокурора Дзержинського району м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2011р. по справі№2а-10936/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Гуцал М.І.

Судді(підпис)

(підпис)Зеленський В.В. Пянова Я.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Пянова Я.В. Повний текст ухвали виготовлений 21.02.2012 р.