Ухвала суду № 22052004, 16.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2012 р.Справа № 2а-13913/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , Пянової Я.В.

за участю секретаря судового засіданняТрофімової Н.С.

представник відповідача: Жданова О.М.

представник позивача: Карчевський Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2011р. по справі№2а-13913/11/2070

за позовом Закритого акціонерного товариства "Теплоелектроцентраль-3"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з вимогами про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 17.05.2011 року № 0000230843 та № 0000240843.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2012 року адміністративний позов Закритого акціонерного товариства "Теплоелектроцентраль-3" задоволено частково:

- скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові від 17.05.2011 року 0000230843 в частині нарахування податкового зобов'язання по податку на додану вартість 6624,69 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 3 313 грн.;

- скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові від 17.05.2011 року 0000240843 в частині нарахування податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 33123 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 16 562 грн.;

- в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з таким судовим рішенням в частині задоволення позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постанову суду в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Позивач заперечує проти вимог та доводів поданої апеляційної скарги, стверджуючи про законність та обгрунтованість прийнятого судового рішення. Просить відмовити у задоволенні вимог поданої відповідачем апеляційної скарги, залишивши прийняте судове рішення без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, вивчивши доводи поданої апеляційної скарги та переглядаючи судове рішення щодо задоволеної частини позовних вимог, дійшла до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування прийнятого судового рішення, зважаючи на наступне.

В ході судового розгляду було встановлено, що за наслідками проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ЗАТ «Теплоелектроцентраль-3» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з АТЗТ "Конкурент" за період лютий, травень 2010 року та з ТОВ "Арка Компані" за період січень-квітень 2009 року, жовтень-грудень 2009 року, ТОВ «Атос-Інвестгруп» за грудень 2008 року, було складено акт від 28.04.2011 року № 1219/43-010/30657701.

У висновках акту перевірки стверджувалось про порушення:

- п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ЗАТ «ТЕЦ-3», що зумовило завищення валових витрат за 2008-2010 рік на суму 372124 грн.: за 2008 рік -3925 грн., в тому числі: за 4 квартал 2008 р. - 3925 грн.; за 2009 рік-335076 грн., в тому числі: за 1 квартал 2009 р. - 124290 грн.; 2 квартал 2009 р.-53840 грн., 4 квартал 2009 р. - 156946 грн., за 2010 рік - 33123 грн., в тому числі: 1 квартал 2010 р. - 28304 грн. півріччя 2010 р. - 33123 грн.. чим занижено податок на прибуток у сумі 93031,0грн, у т.ч. за 2008р.- 981 грн. 2009 р. - 83769 грн., за 2010р. - 8281 грн.;

- п.п.7.4.1. п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що зумовило завищення податкового кредиту всього на суму 74424,87 грн., в тому числі: за 2008 рік - 785 грн. за грудень - 2008 р. 785 грн.; за 2009 рік - 67015,18 грн., в тому числі: за січень 2009 р. - 4069,79 грн., лютий 2009 р.-9895,29 грн., березень 2009р.-10892.83 грн., квітень 2009 р.-10768,06 грн.; жовтень 2009 р. у сумі 5690,4 грн., листопад 2009 р.- 16593.15 грн. та грудень 2009 року у сумі 9105.66 грн., за 2010 рік -6624,69 грн., в тому числі: лютий 2010 року 5660,81 грн.. травень 2010-963.88 грн. У зв'язку із завищенням податкового кредиту у сумі 74424.87 грн. встановлено заниження ПДВ у сумі 74424,87 грн.;

- ст. 203. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ЗАТ «ТЕЦ- 3» та АТЗТ "Конкурент", ТОВ "Арка Компані", ГОВ «Атос-Інвестгруп».

На підставі висновків акту перевірки СДПІ по роботі ВВП у м. Харкові прийнято податкові повідомлення - рішення від 17.05.2011 року № 0000230843 та № 0000240843.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про часткове задоволення позову, виходив з того, що донарахування позивачу таких податкових зобов"язань здійснено відповідачем неправомірно, оскільки порушення податкового законодавства, які б зумовили необхідність таких донарахувань податку, в діях позивача відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, зважаючи на вимоги діючого на час спірних правовідносин податкового законодавства та фактичні обставини справи.

Відповідно до п.п. 7.4.1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товару (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послу відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковування операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5. Закону України "Про податок на додану вартість", вважається дата здійснення першою з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.4.5. вищезазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У відповідності до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Таким чином, основною умовою для правомірності формування валових витрат та податкового кредиту є фактична наявність товару (робіт, послуг), що має бути підтверджено належно оформленими документами первинного бухгалтерського та податкового обліку. Сама по собі наявність належним чином оформлених видаткових та податкових накладних не свідчить про правомірність формування податкового кредиту та валових витрат, тому при розгляді апеляційної скарги колегія суддів приділяє увагу відповідності зазначених позивачем у податкових та видаткових накладних даних фактичним обставинам здійснення спірних господарських операцій.

Так, досліджуючи обставини реальності виконання укладеного між ЗАТ «ТЕЦ-3» та АТЗТ "Конкурент" договору підряду №45 від 04.02.2010 року на виконання робіт з поточної ремонту трубопроводів та арматури ЗАТ «ТЕЦ-3», колегія суддів погоджується з наявністю достатніх доказів у матеріалах справи на підтвердження дійсного виконання спірних господарських операцій за таким договором.

Зокрема, матеріали справи містять належним чином оформлені: акти виконаних робіт (які за формою та змістом відповідають визначенню Форми № КБ-2в), податкові накладні (які були відображені у реєстрах отриманих податкових накладних та податкових деклараціях за відповідний період, як підстава формування податкового кредиту), письмові підтвердження здійснення розрахунків за виконані роботи у безготівковій формі. Позивач підтвердив також наявність проектної документації та узгодженої кошторисної документації на здійснення робіт за договором (в тому числі локальні кошториси, довідки про вартість, акти передачі матеріалів, тощо).

Висновок відповідача щодо нікчемності правочину ґрунтується лише на даних акту позапланової невиїзної перевірки АТЗТ "Конкурент" № 167/23/24479195 від 03.03.2011 року з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року щодо взаємовідносин такого платника податків з ПП "Полтавабудсервіс". Відповідач стверджує, що оскільки за актом перевірки ПП "Полтавабудсервіс" встановлено нікчемність првочину по поставці АТЗТ "Конкурент" будівельно-монтажних робіт, у АТЗТ "Конкурент" відсутнє право на формування валових витрат в сумі 33123,48 грн. по операціях з придбання послуг у ПП "Полтавабудсервіс", а відповідно відсутнє таке право у ЗАТ "ТЕЦ-3" за податковими накладними від АТЗТ "Конкурент". Тобто доводи податкового органу базуються на припущеннях щодо нікчемності правочину за 2 ланкою ланцюгу постачання придбаних позивачем робіт.

Разом з тим, відповідач не надав жодних доказів проти того факту, що позивачем було сформовано спірні суми податкового кредиту на підставі отриманих від контрагента належним чином складених податкових накладних в результаті реально отриманих робіт з поточного ремонту.

Крім того, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2011 року по справі № 2а-3170/11/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011 року, були встановлені обставини реальності укладення та виконання договору підряду між АТЗТ "Конкурент" та ПП "Полтавабудсервіс" № 11 від 05.02.2010 року, як такого що був укладений та виконаний на користь ЗАТ "ТЕЦ-3".

Зважаючи на вимоги ч. 1 ст. 72 КАС України, доводи апелянта про наявність підстав для здійснення донарахування податкових зобов"язань за укладеним між ЗАТ «ТЕЦ-3» та АТЗТ "Конкурент" договором підряду №45 від 04.02.2010 року повністю спростовуються обставинами, що встановлені судовим рішенням по адміністративній справі, яке набрало законної сили.

При цьому зауважується, що станом на час розгляду справи відсутні розбіжності між задекларованими позивачем сумами податкового кредиту та задекларованими його контрагентом АТЗТ "Конкурент" сумами податкових зобовязань.

Також, відповідачем, на виконання вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведено належними та допустимими доказами той факт, що укладені між позивачем та третіми особами угоди, мали мету, що суперечить інтересам держави та суспільства. Адже, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок (ст. 228 ЦК України), повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який набрав чинності, чи постанова компетентного органу про притягнення зазначених осіб до адміністративної відповідальності. Таких доказів щодо посадових осіб як ЗАТ «ТЕЦ-3», так АТЗТ "Конкурент" відповідачем не надано.

В ході розгляду справи відповідачем не надано жодних доказів того, що зміст укладеного договору між позивачем та АТЗТ "Конкурент" не відповідає дійсним намірам сторін, їх наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів.

Беручи до уваги вищазазначене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платника податків у місті Харкові від 17.05.2011 року № 0000230843 в частині нарахування податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 6 624,69 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 3313 грн., № 0000240843 в частині нарахування податкового зобов'язання по податку прибуток в сумі 33123 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 16562 грн.

Підсумовуючи вищевикладене колегія суддів дійшла до висновку, що вимоги та доводи поданої відповідачем апеляційної скарги про скасування судового рішення в частині задоволення позовних вимог є необгрунтованими, оскільки обставини справи в цій частині позовних вимог встановлені вірно та правильно застосовані норми матеріального і процесуального права при їх вирішенні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2011р. по справі№2а-13913/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяГуцал М.І.

Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В. Повний текст ухвали виготовлений 21.02.2012 р.