Ухвала суду № 22051070, 07.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2012 р.Справа № 2а-9134/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову та ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від30.08.2011р. по справі№2а-9134/11/2070

за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поллукс Плюс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврозвязок"

про стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ДПІ у Київському районі міста Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить: стягнути з відповідача, ТОВ "Поллукс Плюс" на користь відповідача, ТОВ "Єврозв'язок" суму коштів в розмірі 207651,60грн., стягнути з відповідача, ТОВ "Єврозв'язок" на користь Державного бюджету України суму коштів в розмірі 207651,60грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що укладений між ТОВ "Поллукс Плюс" та ТОВ "Єврозв'язок" правочин є нікчемним, з метою, суперечною інтересам Держави, у спірних правовідносинах діяв відповідач, ТОВ "Поллукс Плюс", котрий не мав реальної можливості здійснювати господарську діяльність. Відтак, все одержане ТОВ "Поллукс Плюс" від ТОВ "Єврозв'язок" підлягає поверненню на користь ТОВ "Єврозв'язок", а все належне ТОВ "Поллукс Плюс" з ТОВ "Єврозв'язок" підлягає стягненню в дохід бюджету саме з ТОВ "Єврозв'язок".

Позивач подав до суду клопотання про забезпечення позову.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від30.08.2011р. в задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовлено.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від30.08.2011р. адміністративний позов ДПІ у Київському районі міста Харкова залишено без задоволення.

ДПІ у Київському районі міста Харкова, не погоджуючись з вказаними ухвалою та постановою суду, в апеляційних скаргах вказує, що вони є необґрунтованими та незаконними, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу та постанову Харківського окружного адміністративного суду від30.08.2011р..

Сторони в судове засідання не зявились, були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п.2 ч.1 ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про забезпечення суд першої інстанції виходив з того, що воно є необґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає, що підстав передбачених ст.117 КАС України з матеріалів справи для забезпечення позову не вбачається.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 04.01.2011р. між ТОВ "Поллукс Плюс" та ТОВ "Єврозв'язок" укладено договір про співробітництво №0404, предметом якого є здійснення взаємних поставок обладнання, комплектуючих, іншої промислової продукції.

З посиланням на згаданий договір ТОВ "Поллукс Плюс" на адресу ТОВ "Єврозв'язок" виписані: 10.01.2011р. накладна №14 на суму 73.671,28грн. (ПДВ 12.278,55грн.) та податкова накладна №13 на суму 73.671,28грн. (ПДВ 12.278,55грн.), 21.01.2011р. накладна №26 на суму 33.335,78грн. (ПДВ 5.555,96грн.) та податкова накладна №26 на суму 33.335,78грн. (ПДВ 5.555,96грн.), 25.01.2011р. накладна №29 на суму 66.536,88грн. (ПДВ 11.089,48грн.) та податкова накладна №29 на суму 66.536,88грн. (ПДВ 11.089,48грн.), 31.01.2011р. накладна №32 на суму 34.107,13грн. (ПДВ 5.684,52грн.) та податкова накладна №32 на суму 34.107,13грн. (ПДВ 5.684,52грн.), а всього на суму 207.651,07грн..

Згідно з приєднаними до справи копіями виписок банківської установи ТОВ "Єврозв'язок" на користь ТОВ “Поллукс Плюс” оплачено 02.03.2011р. 29.468,51 грн. за платіжним дорученням №172 та 44.202,77грн. за платіжним дорученням №173, 09.03.2011р. 33.335,78 грн. за платіжним дорученням №188 та 34.107,13грн. за платіжним дорученням №189. 11.03.2011р. 26.614,13грн. за платіжним дорученням №198 та 39.922,13грн. за платіжним дорученням №199, а всього на загальну суму 207.650,45грн.

Колегія суддів зазначає, що претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами правочину, вчиненого відповідачами, до правового статусу сторін цих договорів як платників ПДВ, відповідності правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів, відсутності у сторін перелічених правочинів наміру безпідставно одержати податкову вигоду ДПІ ні при проведенні перевірки, ні в ході судового розгляду не має.

Документи наявні в матеріалах справи засвідчують факт виконання відповідачами зобов'язань по поставці товарів та оплаті вартості товарів шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” і Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” операції субєктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто, вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до ТОВ “Єврозвязок”, наявності у ТОВ "Поллукс Плюс" та ТОВ "Єврозв'язок" спільного інтересу щодо отримання коштів саме ТОВ “Поллукс Плюс”(що могло б мати місце в разі повязаності цих осіб), в матеріалах справи не має.

ДПІ достовірність відомостей долучених до справи первинних документів не спростована.

Згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним, а згідно з ч.1 ст.228 згаданого кодексу правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

У п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”(далі за текстом Постанова Пленуму ВСУ №9) зазначено, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження обєктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст.14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу обєктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших обєктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст.228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК) (п.18 Постанова Пленуму ВСУ №9)

З огляду на викладені в акті перевірки судження суб'єкта владних повноважень, висновок відповідача про нікчемність правочинів слід визнати необґрунтованим, так як показники документів обов'язкової податкової звітності ТОВ "Єврозв'язок" та ТОВ “Поллукс Плюс” не містять фактичних даних, які б показували на наявність у платника наміру незаконно заволодіти майном держави.

В ході розгляду справи відповідачем не надано жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків за ознаками складу злочину, передбаченого ст.191 КК України або ст.212 КК України, хоча саме діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною перелічених злочинів.

Окрім того, субєктом владних повноважень не враховані приписи ч.3 ст.228 ЦК України, спірні правочини не оскаржені в судовому порядку, до суду не надано таких, що набули законної сили судових актів про визнання спірних правочинів недійсними.

Колегія суддів зазначає, що доказів того, що у спірних правовідносинах відповідачі - ТОВ "Єврозв'язок" та ТОВ “Поллукс Плюс” є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочином, вчинений правочин об'єктивно не був потрібний для організації господарської діяльності відповідачів, субєкт владних повноважень до суду не надав.

В матеріалах справи наявна копія рішення Господарського суду Харківської області від 08.04.2011р. по справі №5023/2318/11, яким укладений між ТОВ "Єврозв'язок" та ТОВ “Поллукс Плюс” договір про співробітництво від 04.01.2011р. визнано дійсним та копія листа начальника ВПМ ДПІ у Київському районі міста Харкова №6049/10/26-020 від 30.03.2011р., яким повідомлено про прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за актом перевірки ТОВ “Поллукс Плюс”(ідентифікаційний код 34755537) від 11.03.2011р. №749/23-1/34755537.

Враховуючи наведене, висновки субєкта владних повноважень про нікчемність спірного правочину є необгрунтованими, оскільки таке судження не доведено субєктом владних повноважень згідно з ч.1 ст.72 КАС України, базується лише на припущеннях, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України, акт перевірки від 11.03.2011р. №749/23-1/34755537 не містить належних та допустимих доказів вчинення платниками податків нікчемного правочину, викладене в акті перевірки ТОВ “Поллукс Плюс” (ідентифікаційний код 34755537) від 11.03.2011р. №749/23-1/34755537 судження суб'єкта владних повноважень про вчинення нікчемного правочину не містить зазначення в чому конкретно полягав намір платника податків на безпідставне одержання податкової вигоди.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову та відмови у задоволенні клопотання про забезпечення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішень суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 199, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову та ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2011р. по справі№2а-9134/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис)Григоров А.М.

Судді(підпис)

(підпис)Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Григоров А.М.