Постанова № 2205064, 14.10.2008, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16

тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"14" жовтня 2008 р. Справа № А20/256-08

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши справу

за позовом

Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою

відповідальністю «Транс-Груп»

до

Броварської об’єднаної державної податкової інспекції

про

скасування податкових повідомлень-рішень

секретар судового засідання: Павленко О.Є.

за участю представників:

від позивача

Ковальський М.Р., довір. № 120 від 03.03.2008 р.

від відповідача

Семчук Т.М. - довір. № 2184 від 13.02.2008 р.,

Постол О.І. - довір. № 9002 від 04.09.2008 р.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 14.10.2008 р. о 12 год. 00 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 20.08.2008 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Груп» (далі - позивач) до Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень –рішень № 0000032304/0 від 28.01.2008 р., № 0000032304/1 від 26.02.2008 р., № 0000032304/2 від 25.04.2008 р., № 0000032304/3 від 27.06.2008 р., яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 46886,15 грн. за жовтень 2007 р.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідно до пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з поставки транспортних послуг з перевезення пасажирів та вантажів за межами митного кордону України, а саме: від пункту за межами державного кордону України до пункту проведення митних процедур з випуску пасажирів або вантажів з-під митного контролю на митну територію України (включаючи внутрішні митниці); від пункту проведення митних процедур з випуску пасажирів або вантажів за межі митного кордону України (включаючи внутрішні митниці) до пункту поза межами державного кордону України; між пунктами поза межами митного кордону України.

Як зазначає товариство, пп. 6.2.4 п. 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість»не містить вказівок щодо пропорційного порядку визначення вартості перевезення, а лише визначає межі дії нульової ставки з ПДВ, виходячи з відстані. Крім того, на думку позивача, жоден нормативний акт з питань оподаткування не містить визначення порядку розрахунку вартості перевезення вантажів, як по території України, так і за її межами саме з урахуванням пропорційного врахування відстані перевезення по території України та за її межами.

Також товариство посилається на те, що згідно з п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни.

Відповідач у запереченнях на позовну заяву вказує на те, що розподіл вартості перевезень по території України (із зазначенням суми ПДВ за ставкою 20%) та за її межами України здійснюється товариством у вартісному виразі, без пропорційного врахування відстані перевезення по Україні та за її межами (відповідно СМR, подорожніх листів, авансових звітів з додатками). Тобто у податковому обліку обсяг операцій з перевезення, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ, здійснюється позивачем без врахування відстані від пункту за межами державного кордону України до пункту знаходження зовнішнього митного контролю України; від пункту знаходження зовнішнього митного контролю України до пункту за межами державного кордону України; між пунктами за межами державного кордону України, тобто з порушенням порядку, встановленого Законом України «Про податок на додану вартість». Крім того, на думку податкового органу, вартість перевезень визначалася товариством в незначних обсягах та без врахування відстані (кілометражу).

У зв’язку з викладеним відповідач вважає зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ СП ТОВ «Транс-Груп»на суму 46886,15 грн. за жовтень 2007 р. правомірним, а позовні вимоги –безпідставними.

У судових засіданнях 05.09.2008 р., 19.09.2008 р. та 14.10.2008 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, представники відповідача в судових засіданнях проти позову заперечували.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією було проведено в період з 24.12.2007 року по 11.01.2008 року виїзну позапланову перевірку Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Груп»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2007 р., за результатами якої був складений акт № 17/23-4/31256942 від 17.01.2008 р.

Перевіркою встановлено, що СП ТОВ «Транс-Груп»в порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість»було завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за вересень 2007 р. на 71269,15 грн. та, як наслідок, завищено суму бюджетного відшкодування за жовтень 2007 р. на 46 886,15 грн. ы завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2007 р. на 89 065,41 грн.

Як слідує з акта перевірки, вказане порушення сталося внаслідок того, що товариством розподіл загальної вартості послуг перевезень вантажів по території України та за межами України здійснюється у вартісному виразі без пропорційного врахування відстані перевезення по території України та за її межами, а також що вартість перевезення по території України та сума податку на додану вартість визначалась підприємством в незначних обсягах та без врахування відстані (кілометражу).

За даними перевірки податковою інспекцією було збільшено базу оподаткування операцій на митній території України за ставкою 20% за вересень 2007 р. на суму 356345,75 грн., донараховано податкових зобов'язань з ПДВ за ставкою 20% на суму 71269,15 грн., а базу операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою відповідно зменшено на суму 356345,75 грн.; за жовтень 2007 р. збільшено базу оподаткування на суму 445327,05 грн. і донараховано податкових зобов'язань на суму 89065,41 грн., а базу операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою, відповідно зменшено на суму 445327,05 грн. за жовтень 2007 р.

Загалом підприємству було донараховано ПДВ на суму 160334,56 грн.

На підставі акта перевірки № 17/23-4/31256942 від 17.01.2008 р. Броварською ОДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення від 28.01.2008 р. №0000032304/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 46886,15 грн.

Не погоджуючись з висновками акта № 17/23-4/31256942 від 17.01.2008р. та податковим повідомленням-рішенням від 28.01.2008 р. № 0000032304/0 товариство подало до Броварської ОДПІ скаргу, яку було залишено без задоволення та прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 26.02.2008 р. №0000032304/1.

За результатами подальшого адміністративного оскарження скарги СП ТОВ «Транс-Груп»були залишені без задоволення і Броварською ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.04.2008 р. № 0000032304/2 та від 27.06.2008 р. № 0000032304/3.

Скасування зазначених вище податкових повідомлень-рішень і є предметом даного адміністративного позову.

Основною статутною діяльністю позивача є перевезення вантажів транспортними засобами як по території України, так і за її кордонами, включаючи країни СНД.

Згідно з приписами пп. 6.2.4 п. 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість»при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування:

- поставки транспортних послуг залізничним, автомобільним, морським та річковим транспортом по перевезенню пасажирів, багажу, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону України, а саме: від пункту за межами державного кордону України до пункту знаходження зовнішнього митного контролю України; від пункту знаходження зовнішнього митного контролю України до пункту за межами державного кордону України; між пунктами за межами державного кордону України, а також авіаційним транспортом: від пункту за межами державного кордону України до пункту проведення митних процедур з пропуску пасажирів, багажу, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу через митний кордон на митну територію України (включаючи внутрішні митниці); від пункту проведення митних процедур з пропуску пасажирів, багажу, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу через митний кордон за межі митного кордону України (включаючи внутрішні митниці) до пункту за межами державного кордону України; між пунктами за межами митного кордону України.

З приводу визначення товариством вартості перевезень суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Визначаючи порушення в діяльності товариства, податкова інспекція посилалася на те, що в наданих до перевірки документах (разових договорах –заявках, контрактах з нерезидентами, рахунках) зазначаються напрямки перевезень, вид вантажу, загальна вартість послуг перевезення та здійснюється розподіл вартості перевезень вантажів по території України та за межами України. При цьому розподіл здійснюється у вартісному виразі без врахування даних про відстань перевезень по Україні та за її межами (відповідно CMR, подорожніх листів, авансових звітів з додатками).

У зв’язку з викладеним відповідачем в акті перевірки зроблено висновок про здійснення позивачем податкового обліку обсягу операцій з перевезень, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ без врахування відстані від пункту за межами державного кордону України до пункту знаходження зовнішнього митного контролю України; від пункту знаходження зовнішнього митного контролю України до пункту за межами державного кордону України; між пунктами за межами державного кордону України, тобто з порушенням порядку, встановленого згідно Закону України «Про податок на додану вартість».

Як з’ясовано судом, позивачем не здійснювався як такий розподіл вартості перевезень вантажів по території України та за межами України (відповідно ставки податку на додану вартість за якими складають 20% та 0%), оскільки визначення вартості перевезень здійснювалося ним, виходячи з фактичної відстані, тобто кілометражу.

Окрім того, посилання податкового органу на необхідність здійснення пропорційного чи іншого розподілу вартості перевезення вантажів не ґрунтується на приписах чинного законодавства взагалі і пп. 6.2.4 п. 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість»зокрема.

У первинних розрахункових документах позивача, копії зразків яких надано товариством, зокрема, у рахунках окремими рядками зазначено вартість експортних транспортних послуг та транспортних послуг по Україні з нарахуванням 20% ПДВ з останніх.

При цьому суд вважає за необхідне взяти до уваги, що наказом по підприємству № 43 від 01.06.2007 р. було встановлено вартість 1 км пробігу з вантажем по Україні –2,30 грн., виходячи з якої товариством і формувалася вартість транспортних послуг по Україні, з якої нараховувався податок на додану вартість.

У зв’язку з чим посилання в акті перевірки на те, що вартість перевезення по території України та сума податку на додану вартість визначалися підприємством без врахування кілометражу є необґрунтованим.

Щодо посилання податкового органу на визначення позивачем вартості перевезень по території України «в незначних обсягах»суд зауважує на тому, що вказане визначення є оціночним, не випливає з вимог закону і тому не може покладатися в основу висновку про порушення товариством вимог пп. 6.2.4 п. 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість».

Окрім того, згідно з п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення»при здійсненні експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника в розрахунках із зарубіжними партнерами застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку.

Як наголошує позивач, ціни на підприємстві формуються, виходячи з ринкового попиту та конкуренції на ринку послуг даної групи та обумовлюються Угодами. Ціни на перевезення - договірні, обумовлюються в Договорах-заявках та підтверджуються актами виконаних робіт, які оформлюються на кожний рейс. Вартість 1 км перевезення по Україні узгоджується з замовниками послуг у додатку до договору перевезення та є невід'ємною його частиною. При зміні вартості перевезення по Україні, укладається нова додаткова угода з замовником.

З метою упередження здійснення перевезень по території України нижче собівартості та відповідно для розрахунку об'єкта оподаткування податком на додану вартість СП ТОВ «Транс-Груп»проводить розрахунок собівартості 1 км пробігу з вантажем на території України, виходячи із фактичних затрат, у зв’язку з чим був прийнятий згадуваний вище наказ по підприємству № 43, в якому затверджений порядок формування вартості перевезення по території України виходячи із вартості 1 км пробігу, на підставі якого укладаються Угоди з Замовниками послуг з відокремленням вартості 1 км пробігу по території України.

Таким чином загальна вартість послуги з перевезення вантажу визначається саме на підставі відстані, що пройшов автомобіль, та підтверджується первинними і бухгалтерськими документами по рейсу.

При цьому позивач надав суду пояснення, що собівартість послуг по іноземній території в значній мірі перевищує собівартість послуг по території України, за рахунок різниці в цінах на паливо, наявності плати за автошляхи, різниці у розмірі добових по Україні та за кордоном, вартості дозволів на проїзд по іноземній території, додаткового страхування на іноземній території.

Також суд бере до уваги доводи позивача щодо рівня вартості 1 км пробігу автомобіля з вантажем по території України у інших перевізників, зокрема, в яких замовляло послуги СП ТОВ «Транс-Груп». Вартість 1 км пробігу по Україні коливається в межах 1,41 грн. –2,48 грн., в той час як у позивача, як вже зазначалося вище, вартість 1 км пробігу складає 2,30 грн.

Згідно з приписами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень правомірності прийнятого ним спірного рішення не довів, доказів, які б спростували доводи позивача, суду не надав.

З огляду на наведене, проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд визнає обґрунтованими позовні вимоги СП ТОВ «Транс-Груп», у зв’язку з чим вони підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до вимог частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України присуджуються позивачеві з Державного бюджету України відповідно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції, ст.ст. 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Скасувати податкові повідомлення - рішення Броварської об’єднаної державної податкової інспекції № 0000032304/0 від 28.01.2008 р., № 0000032304/1 від 26.02.2008 р., № 0000032304/2 від 25.04.2008 р., № 0000032304/3 від 27.06.2008 р.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Груп»(07400, Київська область, м. Бровари, вул. Незалежності, 18, код ЄДРПОУ 31256942) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України.

Суддя В.М. Бабкіна

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –20.10.2008 року.