Ухвала суду № 22048699, 26.01.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2012 р.Справа № 2а-9197/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засіданняВолкової А.М.,

представників сторін: позивача - Дзюзюри Г.Ф., відповідача - Логвінова О.Б., прокурора - Фатєєва А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2011р. по справі№2а-9197/11/2070

за позовом Публічного акціонерного товариства "Вовчанський агрегатний завод"

до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області за участю прокуратури Харківської області

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство “Вовчанський агрегатний завод” (далі за текстом - ПАТ “ВАЗ”) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області (далі по тексту Вовчанська МДПІ, перший відповідач), Головного управління Державного казначейства України в Харківській області (далі по тексту ГУДКУ в Харківській області, другий відповідач), за участю прокуратури Харківської області, в якому, з урахуванням уточнень, прийнятих судом, просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 000040701 від 07.07.2011р., винесене Вовчанською міжрайонною державною податковою інспекцією в Харківській області, стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства “Вовчанський агрегатний завод” відшкодування податку на додану вартість в сумі 1433281,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2011 р. по справі № 2а-9197/11/2070 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Вовчанський агрегатний завод" до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області, Головного Управління Державного казначейства України в Харківській області, за участю прокурора Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення коштів задоволено.

Скасовано податкове повідомленнярішення №000040701 від 07.07.2011 року, винесене Вовчанською МДПІ у Харківській області.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства “Вовчанський агрегатний завод”(62504, Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Пушкіна, 2, р/р 2600706210787 в ПАТКБ “Правекс Банк”м. Київ, МФО 321983, КОД 14309847, св. 100284966, ІПН 143098420085) відшкодування податку на додану вартість в сумі 1 433 281 (один мільйон чотириста тридцять три тисячі двісті вісімдесят одну ) грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства “Вовчанський агрегатний завод”(62504, Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Пушкіна, 2, р/р 2600706210787 в ПАТКБ “Правекс Банк”м. Київ, МФО 321983, КОД 14309847, св. 100284966, ІПН 143098420085) 1 700 (одну тисячу сімсот) грн. сплаченого судового збору.

Перший відповідач, не погодившись із вищевказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на ненадання належної правової оцінки суттєвим обставинам справи, невірне застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2011 р. по справі № 2а-9197/11/2070 скасувати; прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ «Вовчанський агрегатний завод».

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм п.200.1 ст.200, п.14 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого Наказом ДПА України від 25.01.2011 р. № 41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 р. за № 197/18935 (далі по тексту Порядок № 41). Зазначив, що позивачем порушено встановлений порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), а вимога про бюджетне відшкодування заявлена повторно та задоволена бути не може. А саме, ПАТ «ВАЗ» як підприємство в галузі літакобудування, в порушення приписів п.14 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України та Порядку № 41, не перенесло до рядка 21.1 податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року суму від`ємного значення ПДВ в розмірі 2943312 грн., внаслідок чого було занижено залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації з ПДВ за квітень 2011 року.

Представник першого відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав, у ній викладених, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2011 р. по справі № 2а-9197/11/2070 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ «Вовчанський агрегатний завод».

Представник позивача в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2011 р. по справі № 2а-9197/11/2070 - без змін. Стверджує, що суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість задекларовані ним у відповідності до вимог Закону України “Про податок на додану вартість” та Податкового кодексу України. Звернув увагу, що правомірність декларування ПАТ “ВАЗ” бюджетного відшкодування була раніше перевірена Вовчанською МДПІ в Харківській області та підтверджена результатами проведених нею перевірок тих податкових періодів, в яких виникало відємне значення податку на додану вартість. Враховуючи викладене, висновки проведеної Вовчанською міжрайонною державною податковою інспекцією в Харківській області камеральної перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам. Наполягає на тому, що Публічне акціонерне товариство “Вовчанський агрегатний завод”, як підприємство літакобудування, щодо якого запроваджено заходи державної підтримки, має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, а відповідачем безпідставно відмовлено у бюджетному відшкодуванні.

Прокурор в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав, у ній викладених, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2011 р. по справі № 2а-9197/11/2070 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ «Вовчанський агрегатний завод».

Представник другого відповідача ГУДКУ в Харківській області в судове засідання не прибув, другий відповідач про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неприбуття суду не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на наведену норму, враховуючи, що другий відповідач по справі належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника другого відповідача.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, першого відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач, Публічне акціонерне товариство “Вовчанський агрегатний завод”, як платник податків, перебуває на обліку у Вовчанській МДПІ в Харківській області та зареєстроване платником податку на додану вартість. ПАТ “Вовчанський агрегатний завод” є підприємством в галузі літакобудування та перебуває в переліку субєктів літакобудування, щодо яких запроваджуються тимчасові заходи державної підтримки, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2010р. № 405 відповідно до ст. 2 Закону України “Про розвиток літакобудівної промисловості”.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем до Вовчанської МДПІ в Харківській області 20.05.2011р. подано декларацію з податку на додану вартість за квітень 2011р. із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника у банку, у розмірі 1449155,00 грн.

30.05.2011р. ПАТ “ВАЗ” надало до Вовчанської МДПІ в Харківській області уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2011 року, в якому зазначило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника у банку, в розмірі 1433281,00 грн.

Вовчанською МДПІ в Харківській області проведено камеральну перевірку ПАТ “ВАЗ” з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок в банку по декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року з урахуванням уточнюючого розрахунку, що виникло за рахунок відємного значення з ПДВ, яке декларувалось у листопаді, грудні 2010 року, березні 2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 377/07-14309847 від 29.06.2011р., яким зафіксовано порушення п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, п. 14 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, що призвело до завищення ПАТ “ВАЗ” суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2011 року в сумі 1433281,00 грн. (т.1, а.с.188-199).

На підставі вказаного висновку акту перевірки № 377/07-14309847 від 29.06.2011р. Вовчанською МДПІ в Харківській області 07.07.2011р. винесено податкове повідомлення-рішення № 000040701, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1433281,00 грн. та зобовязано сплатити штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1,00 грн. відповідно до п. 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (т.1, а.с.204).

Не погодившись із вказаним рішенням Вовчанської МДПІ, позивач оскаржив його до суду. Також позивачем було заявлено вимогу про стягнення заявленої суми бюджетного відшкодування з Державного бюджету України.

Задовольняючи позовні вимоги про скасування спірного податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з безпідставності зменшення позивачеві бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 1422281,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 1,00 грн. та правомірності заявлених позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Колегія суддів зазначає, що оскільки спірні правовідносини склались з приводу правомірності декларування позивачем сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у квітні 2011 року, то в даному випадку слід керуватись нормами Податкового кодексу України, дає визначення платників податку на додану вартість, встановлює порядок їх реєстрації, визначає обєкти, базу та ставки оподаткування господарських операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, враховуючи також положення інших законодавчих актів з питань оподаткування, які регулюють порядок та підстави виникнення бюджетного відшкодування, і не суперечать нормам Податкового кодексу України.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регламентовано ст. 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.7, п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації згідно з п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Положеннями п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації з податку на додану вартість, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. Згідно з п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що до розрахунку суми бюджетного відшкодування декларації з ПДВ за квітень 2011 року позивачем включено частину залишку відємного значення, фактично сплачену отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України у попередніх звітних (податкових) періодах та не погашену податковими зобовязаннями попередніх звітних (податкових) періодів або таку, що не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування, на загальну суму 1433281,00 грн., в тому числі за листопад 2010р. в сумі 772930,00 грн., грудень 2010р. в сумі 407920,00 грн. та березень 2011р. в сумі 252431,00 грн. (т.1, а.с.178-187).

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем до Вовчанської МДПІ в Харківській області подано декларацію з податку на додану вартість за листопад 2010р. із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника у банку, у розмірі 772930,00 грн. (т.1, а.с.95-99).

Актами документальної невиїзної (камеральної) № 53/07-14309847 від 19.01.2011р. та позапланової виїзної № 96/07-14309847 від 17.02.2011р. перевірок Вовчанської МДПІ в Харківській області підтверджено відображене ПАТ “ВАЗ” у декларації за листопад 2010р. бюджетне відшкодування у сумі 772930,00 грн. (т.1, а.с. 32-42, 62-87).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ПАТ “ВАЗ” за грудень 2010р. подано декларацію з податку на додану вартість із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника у банку, в розмірі 407920,00 грн. (т.1, а.с.106-110).

Правомірність відображеного позивачем у декларації за грудень 2010р. бюджетного відшкодування в сумі 407920,00 грн. підтверджена результатами проведених Вовчанською МДПІ в Харківській області документальної невиїзної (камеральної) та позапланової виїзної перевірок, за наслідками яких складено акти № 97/07-14309847 від 18.02.2011р. та № 151/07-14309847 від 18.03.2011р. відповідно (т.1, а.с.116-125, 137-160).

Також, як свідчать матеріали справи, позивач 21.03.2011р. подав до Вовчанської МДПІ в Харківській області уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад та грудень 2010 року, в яких зменшив раніше задекларовані суми податку на додану вартість, що підлягають бюджетному відшкодуванню в розмірі 772930,00 грн. та 407920,00 грн. відповідно, з одночасним збільшенням залишків відємного значення на ці ж суми (т.1, а.с.162-167).

Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що такі дії ПАТ “ВАЗ” не суперечать ані приписам Закону України “Про податок на додану вартість”, що діяв до 01.01.2011р., ані приписам Податкового кодексу України щодо прав та обовязків платників податків.

Колегія суддів вважає необґрунтованим твердження Вовчанської МДПІ в Харківській області про те, що вказані дії позивача позбавляють його права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість згідно з декларацією з податку на додану вартість за квітень 2011р., оскільки як за змістом п.п. 7.7.3 п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, так і за змістом п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України сума бюджетного відшкодування не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів лише у випадку прийняття платником податку рішення про зарахування належної йому суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивачем не приймалось рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, шляхом відображення такого рішення у податковій декларації.

Відповідно до наданої позивачем до Вовчанської МДПІ в Харківській області декларації з податку на додану вартість за березень 2011р. з урахуванням уточнюючого розрахунку, відємне значення між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду склало 252431,00 грн. та включено ПАТ “ВАЗ” до розрахунку бюджетного відшкодування декларації з податку на додану вартість за квітень 2011р. (т.1, а.с.168-169).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно з п. 14. підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України при від'ємному значенні сум податку на додану вартість, обрахованого в порядку, передбаченому в пункті 200.1 ст. 200 цього Кодексу, по підприємствах суднобудування і літакобудування відшкодування з бюджету здійснюється у податковому періоді, наступному за звітним періодом, у якому виникло від'ємне сальдо податку в порядку і строки, передбачені статтею 200 цього Кодексу.

Тобто, чинним законодавством для підприємств літакобудування (яким є позивач) передбачено пільгові умови бюджетного відшкодування щодо повернення обігових коштів та використання їх в господарській діяльності, порівняно з іншими платниками податків, а саме встановлено строк надання бюджетного відшкодування податку на додану вартість в податковому періоді, наступному за звітним періодом, у якому виникло від'ємне сальдо податку.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає помилковими висновки першого відповідача про порушення ПАТ “ВАЗ” порядку визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) у квітні 2011 року в сумі 1433281 грн..

Відповідно до п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Колегія суддів зауважує, що першим відповідачем не наведено жодних обставин, які є підставою для позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість. В матеріалах справи відсутні жодні докази фактичного нездійснення ПАТ “ВАЗ” господарських операцій або невідповідності вимогам законодавства первинних документів позивача за взаємовідносинами з особами, що не мають правоздатності або статусу платників ПДВ, за нікчемними правочинами або господарськими операціями, що не відповідають закону, докази придбання позивачем товарів (робіт, послуг), які несумісні з господарською діяльністю або не використовувались в господарській діяльності.

Вовчанською МДПІ в Харківській області не спростовано, що ПАТ “ВАЗ” виконало усі передбачені законом умови щодо отримання бюджетного відшкодування, в тому числі щодо сплати податку на додану вартість в обсязі, включеному до розрахунку бюджетного відшкодування, та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Висування будь-яких інших умов для отримання бюджетного відшкодування, ніж ті, що прямо передбачені законом, на думку колегії суддів не може вважатись правомірним.

Колегія суддів взято до уваги те, що відповідно до наявної в матеріалах справи копії податкового повідомлення-рішення № 000040701 від 07.07.2011р. підставою для його винесення перший відповідач визначив п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 та ст. 79 Податкового кодексу України, які вказують на проведення відносно ПАТ “ВАЗ” документальної позапланової невиїзної перевірки. Натомість, як вбачається з матеріалів справи, Вовчанською МДПІ в Харківській області документальна позапланова невиїзна перевірка ПАТ “ВАЗ” з підстави подання декларації за квітень 2011 року, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, згідно з п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 та ст. 79 Податкового кодексу України не проводилась, як не проводилась і позапланова виїзна перевірка згідно з п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України. Так, першим відповідачем було проведено камеральну перевірку, підстави та порядок проведення якої регламентовано ст.76 Податкового кодексу України.

Відповідно до положень ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Перший відповідач правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення належним чином не довів.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.07.2011р. № 000040701 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1422281,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 1,00 грн., як такого, що прийняте Вовчанською МДПІ в Харківській області необґрунтовано, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Щодо задоволення судом першої інстанції позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь ПАТ «ВАЗ» відшкодування ПДВ в сумі 1433281 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Приписами п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України зобовязано органи державної податкової служби у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, на підставі якого згідно з п. 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Оскільки позивач виконав усі передбачені Податковим кодексом України умови для повернення бюджетного відшкодування, однак оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням перший відповідач безпідставно відмовив позивачеві у бюджетному відшкодуванні, у зв'язку з чим позивач і звернувся до суду, то вимога про стягнення бюджетної заборгованості є належним способом захисту та поновлення порушеного права, та підлягає задоволенню.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2011р. по справі№2а-9197/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Перцова Т. С.

Судді(підпис)

(підпис)Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Перцова Т. С. Повний текст ухвали виготовлений 31.01.2012 р.