Ухвала суду № 22047627, 17.01.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2012 р.Справа № 2а-9892/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засіданняВолкової А.М.

представника відповідача - Бровко М.В.

представника позивача - Нікуліна Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2011р. по справі№2а-9892/11/2070

за позовом Приватного підприємства "Буд-Прогрес-2006"

до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

29 липня 2011 року позивач, Приватне підприємство "Буд-Прогрес-2006" ( далі по тексту ПП "Буд-Прогрес-2006") звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області (далі по тексту відповідач, Лозівська ОДПІ у Харківській області), в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001621502/0 від 03.12.2010 року та № 0001621502/1 і № 0000061504/1 від 31.12.2010 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.11 року по справі № 2а-9892/11/2070 позов Приватного підприємства "Буд-Прогрес-2006" задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області від 03.12.2010 року № 0001621502/0 та від 31.12.2010 року № 0001621502/1 і № 0000061504/1.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме : п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.3.1 ст.3, п.п.16.4 ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство "Буд-Прогрес-2006" знаходиться на податковому обліку у Лозівській ОДПІ у Харківській області.

24.11 2010 року працівниками Лозівської ОДПІ у Харківській області була проведена документальна (камеральна) перевірка податкової звітності з податку на прибуток та податку на додану вартість податкової звітності з податку на прибуток: уточнюючі розрахунки зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 1 квартал 2009 року від 21.09.2010 року № 27591, за І півріччя 2009 року від 21.09.2010 року № 27595, за 3 квартал 2009 року від 21.09.2010 року № 27594, за 1 квартал 2010 року від 21.09.2010 року № 27593.Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за грудень 2009 року. Уточнююча розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за грудень 2009 року.

За результатами перевірки було складено акт від 24.11.2010 року № 341/15-107 про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток та податку на додану вартість, яким встановлено порушення податкового законодавства, а саме : в порушення п.3.1 ст.3, п.16.4 ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Наказу ДПА України від 29.03.2003 року № 143 "Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємств та порядку її складання" підприємством занижено податок на прибуток на 50073,00 грн. та в порушення п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.п.4.4. п.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166 (у редакції наказу від 15.06.2005 року № 213) підприємством неправомірно завищено суму, яка зменшує суму, що підлягала сплаті до бюджету по декларації за грудень 2009 року на 16667,00 грн. та занижено суму, що збільшує суму, яка підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації за грудень на 16667,00 грн.

На підставі вказаного акту та враховуючи вказані порушення Лозівською ОДПІ у Харківській області складено податкові повідомлення - рішення від 03.12.2011 року № 0000041504/0, яким підприємству донараховано 50073,00 грн. податку на прибуток та застосовано штрафні (фінансові ) санкції у розмірі 2504,0 грн., на загальну суму 52577,00 грн. та № 0001621502, яким підприємству донараховано податок на додану вартість у розмірі 16667,00 грн.

Позивач не погодився зі вказаними податковим повідомленнями - рішеннями та оскаржив їх до Лозівської ОДПІ у Харківській області.

За результатами розгляду скаргу підприємства задоволено частково, а саме : скасовано податкове повідомлення - рішення від 03.12.2011 року № 0000041504/0 в частині застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 2504,00 грн., податкове повідомлення - рішення № 0001621502 залишено без змін.

За результатами розгляду скарги винесено податкове повідомлення - рішення № 0000061504/1, яким підприємству донараховано податок на прибуток у розмірі 50073,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що Лозівська об'єднана державна податкова інспекція у Харківській області при прийнятті податкового повідомлення-рішення № 0001621502/0 від 03.12.2010 року та № 0001621502/1 і № 0000061504/1 від 31.12.2010 року діяла не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Колегія судів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Щодо винесення податкового повідомлення рішення по податку на додану вартість.

Згідно з п. 4.4. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.97 р. № 166 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 9 липня 1997 р. за N 250/2054 (зі змінами та доповненнями), якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобовязаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону України №2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"), уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок .

Платник податку має право не подавати вказаний розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі декларації за будь-який наступний звітний (податковий) період (з урахуванням зазначених у першому абзаці строків давності та положень пункту 17.2 Закону № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"), протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Такий спосіб самостійного виправлення платником помилки може бути застосований у разі виправлення у декларації звітного (податкового) періоду помилок лише однієї раніше поданої декларації.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, позивачем 13.04.2010 року до Лозівської ОДПІ Харківської області було подано уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за грудень 2009 року, уточнююча розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за грудень 2009 року, в якій в графі 2 "Сума податкових зобовязань, що не враховані або зайво враховані у декларації звітного періоду, за який виправляються помилки, у тому числі за кодами рядків декларації, в якій було допущено помилки" зазначена сума 16667 (а.с. 31-32).

Під час проведення камеральної перевірки відповідачем не було враховано даних уточненого розрахунку по ПДВ, який позивачем було подано 13 квітня 2010 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що не врахування відповідачем при проведенні камеральної перевірки уточнюючого розрахунку, поданого 13.04.2011 року позивачем, призвело до помилкових висновків щодо порушення податкового законодавства, а відповідно неправомірним є й винесення податкового повідомлення рішення про донарахування податку на додану вартість у розмірі 16667,0 грн.

Щодо винесення податкового повідомлення рішення по податку на прибуток колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог п. 3.1. ст. З Закону №334 "Про оподаткування прибутку підприємств", об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Згідно з п.2.1 ст.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року № 143 "Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання" який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 квітня 2003 р. за № 271/7592, якщо платником самостійно виявлено помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, то відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (з урахуванням строків давності) такий платник має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податку має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були виявлені.

На виконання вказаної норми, позивачем 21.09.2010 року надані уточнюючи розрахунки податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок по податку на прибуток за 1 квартал 2009 року від 21.09.2010 року №27591, за 1 півріччя 2009 року від 21.09.2010 року №27595, за 3 квартали 2009 року від 21.09.2010 року №27594, за 1 квартал 2010 року від 21.09.2010 року № 27593.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем надано всі докази відповідності та правомірності заповнення уточнюючих розрахунків, поданих до ДПІ, а саме: расходні та видаткові накладні, витяг з головних книг, на підставі яких були складені уточнюючи розрахунки по податку на прибуток за 1 квартал 2009 року в бік збільшення валових витрат на суму 147673,0 грн., у тому числі за рахунок не включення сум придбання ТМЦ в сумі 5660,0 грн., витрат на оплату праці - 40650,0 грн., сум страхового збору до фондів - 15658,0 грн., повернення сум фінансової допомоги на возвратній основі - 85705,0 грн. Значення уточнень підтверджено також первинними банківськими документами.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що 15.11.2010 року працівниками Лозівської ОДПІ проведена позапланова виїзна перевірка ПП "Буд-Прогрес-2006" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року, податку на додану вартість по 31.08.2010 року та за наслідками перевірки складено акт від 15.11.2010 року №1034/18-008/34173104.

В ході проведення вказаної перевірки, відповідачем використовувалися податкова звітність, а саме податкової звітності уточнюючи розрахунки податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок по податку на прибуток за 1 квартал 2009 року від 21.09.2010 року №27591, за 1 півріччя 2009 року від 21.09.2010 року №27595, за 3 квартали 2009 року від 21.09.2010 року №27594, за 1 квартал 2010 року від 21.09.2010 року № 27593, про що зазначено в акті перевірки та не заперечувалося представником відповідача в судовому засіданні. При цьому, в ході перевірки не були встановлені порушення щодо заниження податку на прибуток на суму 50073 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України “Про податок на додану вартість” та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваних рішень.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2011р. по справі№2а-9892/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Жигилій С.П.

Судді(підпис)

(підпис)Катунов В.В. Ральченко І.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П. Повний текст ухвали виготовлений 23.01.2012 р.