Ухвала суду № 22046722, 17.01.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2012 р.Справа № 2а-9925/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Жигилія С.П. , Тацій Л.В.

<за участю секретаря ><Секретар >

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2011р. по справі№2а-9925/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Греіз" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Греіз", звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від №0003182305/0 від 13.07.2011р., яке винесене ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2011р. по справі №2а-9925/11/2070 вимоги позивача були задоволені. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0003182305/0 від 13 липня 2011 року винесене ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2011р. по справі №2а-9925/11/2070 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши суддю доповідача колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваного повідомлення рішення був акт від 30.06.2011р. за № 3056/23-05/34389726 документальної невиїзної перевірки позивача працівниками відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р., в якому зроблені висновки про порушення ТОВ “Греіз”ст. 203, 215 , п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Греіз" з ТОВ "Промтехноопт"; п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, що призвело до заниження податку на додану вартість у грудні 2010року на суму 485000,00 грн..

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. За змістом положень п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків сплачених (нарахованих) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг, основних засобів) для подальшого використання в межах господарської діяльності. При цьому, відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. Дата виникнення права на податковий кредит визначається п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, відповідно до якого право на податковий кредит виникає у платника по даті здійснення першої з подій: або списання коштів з рахунку в оплату товарів (робіт, послуг), або отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Відповідно до п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Таким чином, норми чинного податкового законодавства повязують виникнення права на податковий кредит з наявністю податкової накладної, оформленої відповідно до вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та ТОВ "Промтехноопт" укладено договір купівлі-продажу №1/12.

Стосунки ТОВ "Промтехноопт" з позивачем підтверджуються первинними документами бухгалтерського обліку в т.ч. видатковими та податковими накладними, а саме: видаткові накладні б/н від 01.12.2010року на суму 85973,13 в т.ч. ПДВ 14328,86грн., б/н від 28.12.2010року на суму 976812,71грн. в т.ч. ПДВ 162802,12грн., б/н від 28.12.2010року на суму 851153,10грн. в т.ч. ПДВ 141858,85грн., б/н від 28.12.2010року на суму 996061,06грн. в т.ч. 166010,18грн.; податкові накладні № 16 від 01.12.2010; № 221 від 28.12.2010; № 222 від 28.12.2010; № 223 від 28.12.2010року.

Розрахунки між ТОВ "Греіз" та ТОВ "Промтехноопт" проведено шляхом зустрічних поставок товару, що підтверджується угодою від 30.12.2010року про залік зустрічних однорідних вимог на підставі договорів купівлі - продажу № 1/12, 2/1 від 01.12.2010року.

Договір купівлі - продажу № 1/12 від 01.12.2010року, де ТОВ "Промтехноопт" є кредитором, а ТОВ "Греіз" є боржником при виконанні грошового зобов'язання на суму 2910000,00грн.

Договір купівлі - продажу № 2/1 від 01.12.2010року, де ТОВ "Греіз" є кредитором, а ТОВ "Промтехноопт" є боржником при виконанні грошового зобов'язання на суму 2910000,00грн.

Вищезазначені зобов'язання по договорам купівлі - продажу припиняються в повному обсязі, оскільки зустрічні вимоги є рівними.

Придбаний товар реалізований позивачем іншим суб'єктам господарювання, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до ст. 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати ряд обов'язкових реквізитів. За приписами п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції. Зазначені норми вказують на те, що підставою для включення витрат до складу податкового кредиту є їх безпосередній звязок з господарською діяльністю платника податку та належне документальне оформлення. Водночас, сама наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальниками податкових накладних, не є безумовною підставою для обрахування податкового кредиту по податку на додану вартість, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

Відповідачем не надано доказів невідповідності первинних документів, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, вимогам законодавства, які предявляються до документів даного виду. Наявність у позивача податкових накладних від ТОВ "Промтехноопт", які відповідають як вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” в частині документального підтвердження сум податкового кредиту, так і вимогам до складання первинних документів, що визначені ч. 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та п.п. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, відповідачем не спростована.

Висновки відповідача про порушення ТОВ “Греіз” вимог податкового законодавства ґрунтуються на тому, що при проведенні перевірки встановлено відсутність придбання та поставок товарів (робіт, послуг) за весь перевіряємий період між його контрагентами, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже, укладені договори відповідно до п.п.1,2 ст.215, п.п. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Проте відповідачем не надано жодних доказів нездійснення господарських операцій, відповідні суми по яких позивач включив до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах справи первинні документи ТОВ "Промтехноопт" за змістом відповідають вимогам законодавства, що предявляються до первинних документів, докази недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані. Підстави для висновку про те, що ТОВ “Греіз” було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість в межах виконання угод, які суперечать вимогам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а тому є нікчемними, відсутні. Слід зазначити, що відповідно до наявної в матеріалах справи довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на час здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ "Промтехноопт" мало необхідний обсяг правоздатності. Обставини реального здійснення позивачем господарської діяльності, які підтверджені належними документами, відповідачем не спростовані, а тому підстави для невизнання наданих позивачем документів по взаємовідносинам з ТОВ "Промтехноопт" відсутні.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте без належного обґрунтування та підстав, передбачених чинним законодавством. Висновки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про порушення позивачем вимог податкового законодавства не тільки не знайшли свого документального підтвердження, а й спростовуються матеріалами справи. Відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова правомірність висновків, законність та обґрунтованість оскаржуваного правового акту індивідуальної дії не доведена.

Крім цього колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в апеляційній скарзі відповідач зосередився на порушеннях з боку контрагента позивача по господарським операціям ТОВ «Промтехноопт», які були відображені в акті перевірки ДПІ в Жовтневому районі м. Харкова від 20.04.2011р. за №721/23-03-05/37092055. При цьому не було враховано, що порушення контрагентом вимог законодавства про оподаткування не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні та не можуть бути підставою для відповідальності іншого учасника господарських операцій, з боку якого порушення відсутні.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2011р. по справі№2а-9925/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя<підпис >Філатов Ю.М.

Судді<підпис >

<підпис >Жигилій С.П. Тацій Л.В. <Список ><Текст > <повний текст ><Дата ><р. >