Ухвала суду № 22045745, 11.01.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2012 р.Справа № 2а-1950/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2011р. по справі№2а-1950/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідпльністю "Енергоресурс"

до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство "Енергоресурс" звернулось до адміністративного суду із позовом, у якому просило скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова № 00002923020 від 17.02.2011 року, яким нарахована сума грошового зобов'язання за основним платежем 307814 грн., за штрафними санкціями 76953,5 грн., всього 384767,5 грн.; податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова № 0000302302 від 17.02.2011 року, яким нарахована сума грошового зобов'язання за основним платежем 300464 грн., за штрафними санкціями 75116 грн., всього 375580 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2011 року адміністративний позов задоволено.

Скасувано податкове повідомлення рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова № 0000292302 від 17.02.2011 року, про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток всього на суму 384767,5 грн., в тому числі за основним платежем - 307814 грн., за штрафними санкціями - 76953,5 грн.

Скасувано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова № 0000302302 від 17.02.2011 року про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 375580 грн., в тому числі за основним платежем - 300464 грн., за штрафними санкціями - 75116 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

До судового засідання сторони не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Фрунзенському районі м.Харкова у період з 27.12.2010 по 25.01.2011 року проведено планову виїзну перевірку ПрАТ "Енергоресурс" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року.

За результатами перевірки було складено акт № 241/23-212/32237716 від 01.02.2011 року, яким встановлено порушення ПрАТ "Енергоресурс" пп.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами та доповненнями, внаслідок чого, знижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 307814 грн. у т.ч. за 3 квартал 2009 року на суму - 1506 грн., 4 квартал 2009 року на суму 1506 грн., 1 квартал 2010 року на суму 1506 грн., 2 квартал 2010 року на суму 1506 грн., 3 квартал 2010 року на суму 301790 грн.; п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 300464 грн., в тому числі за травень 2009 року у сумі 60237 грн., за липень 2010 року у сумі 60000 грн., за серпень 2010 року у сумі 130507 грн., за вересень 2010 року у сумі 49720 грн.;

На підставі встановлених порушень та висновків акту перевірки, ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова винесено наступні податкові повідомлення рішення № 0000292302 від 17.02.2011 року про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток всього на суму 384767,5 грн., в тому числі за основним платежем - 307814 грн., за штрафними санкціями - 76953,5 грн., № 0000302302 від 17.02.2011 року про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 375580 грн., в тому числі за основним платежем - 300464 грн., за штрафними санкціями - 75116 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем формування податкових зобовязань за перевіряємий період здійснено з дотриманням вимог податкового законодавства, у відповідності із первинними документами, підстави у ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова про донарахування Товариству з обмеженою відповідпльністю "Енергоресурс" зобовязань із податку на прибуток, податку на додану вартість відсутні.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Стосовно зафіксованого фахівцями ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова завищення валових витрат на загальну суму 1201135 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "ТД "Колорит", суд зазначає наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що 29.07.2010 року між ПрАТ "Енергоресурс" та ТОВ "ТД "Колорит" укладений договір купівлі-продажу вугільної продукції № К-29/07-10, за умовами якого останній зобов'язувався передати у власність ПрАТ "Енергоресурс" вугільну продукцію.

Відповідно до п.1.1 договору номенклатура, марки, об'єми, ціни, якість, строки та умови поставки товару вказуються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. Згідно зі специфікацією № 1 від 29.07.2010 року та специфікацією № 2 від 17.09.2010 року місце знаходження та місце передачі вугільної продукції у власність ПрАТ "Енергоресурс": м. Ровеньки, ст. Даріївка, Донецької залізниці (специфікація № 1 від 29.07.2010 року) та м. Сніжне, ст. Софіно-Бродська, Донецької залізниці (специфікація №2 від 17.09.2010 року).

Факт отримання товару у власність ПрАТ "Енергоресурс" підтверджується виданими видатковими накладними № К-02/08-1 від 02.08.2010р., № К-07/08-1 від 07.08.2010р., № К-17/09-1 від 17.09.2010р., та підписаними сторонами актами приймання-передачі продукції від 02.08.2010 р., від 07.08.2010 р. та 17.09.2010 р.

У виконання умов договору купівлі-продажу вугільної продукції № К-29/07-10 від 29.07.2010 р., на рахунок ТОВ "ТД "Колорит" позивачем були перераховані грошові кошти на загальну суму 1081361,3 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, вартість вугільної продукції за договором купівлі-продажу № К-29/07-10 від 29.07.2010 р. є повністю оплаченою.

З метою здійснення подальшої реалізації продукції 29.07.2010 року укладений договір комісії № 3 між ПрАТ "Енергоресурс" та ПП "ТК Інтертранс", предметом якого є передача на комісію вугільної продукції. Факт передачі товару ПрАТ "Енергоресурс" комісіонеру підтверджуються актами прийому-передачі вугільної продукції: від 02.08.2010 року про прийняття на комісію вугільної продукції у кількості 489,0 т., вартість без ПДВ 352161,50 грн.; від 07.08.2010 року про прийняття на комісію вугільної продукції у кількості 415,0 т., вартість без ПДВ 298 869,17 грн.; від 17.09.2010 року про прийняття на комісію вугільної продукції у кількості 345,0 т., вартість без ПДВ 248601,25 грн.

У виконання умов договору № 3 від 29.07.2010 року ПП "ТК Інтертранс" реалізовано вугільну продукцію, яка на праві власності належала ПрАТ "Енергоресурс": за актом прийому передачі від 02.08.2010 р. у кількості 489 т. на користь "ALTA ANC" 1 Mapp Street, Belize City, Belise, що підтверджується ВМД від 20.08.2010 р., товар вивезено за межі митної території України 23.08.2010 р. Згідно квитанції про приймання вантажу № 52623824 від 02.08.2010 р., перевезення здійснювалось із м. Ровеньки, ст. Даріївка, Донецької залізниці до Бердянського морського торгового порту; за актом прийому передачі від 07.08.2010 р. у кількості 415 т. на користь "ALTA ANC" 1 Mapp Street, Belize City, Belise, що підтверджується ВМД від 20.08.2010р., товар вивезено за межі митної території України 23.08.2010 р. Згідно квитанції про приймання вантажу №52623864 від 07.08.2010р., перевезення здійснювалось із м. Ровеньки, ст.Даріївка, Донецької залізниці до Бердянського морського торгового порту; за актом прийому передачі від 17.09.2010 р. у кількості 345 т. на користь Ппух Анелпол, Польща, що підтверджується ВМД від 17.09.2010 р., товар вивезено за межі митної території України 24.09.2010 р. Згідно накладної про приймання вантажу № 52261575 від 17.08.2010 р., перевезення здійснювалось із м. Сніжне, ст. Софіно-Бродська, Донецької залізниці до станції призначення за межами території України.

Судовим розглядом встановлено, що за укладеним договором комісії № 3 від 29.07.2010 р. ПП "ТК Інтертранс" на рахунок позивача були перераховані грошові кошти на загальну суму 911951,42 грн., що підтверджується випискою ПАТ "АКБ "Базис" по рахунку позивача за період з 02.08.2010 р. по 28.02.2011 р. та копією звіту комісіонера № 6 від 28.02.2011 р.

Таким чином, за договором поставки, укладеним між ПрАТ "Енергоресурс" та ТОВ "ТД "Колорит", транспортування вугільної продукції до м. Харкова не здійснювалось, оскільки вона одразу в місті її отримання передавалась на комісію та комісіонер здійснював її продаж за межі території України, що спростовує висновки акту перевірки ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова № 241/23-212/32237716 від 01.02.2011 року щодо відсутності реального транспортування та фактичного отримання товару позивачем.

Крім того, колегія суддів зазначає, що 30.07.2010 року між ПрАТ "Енергоресурс" та ТОВ "ТК "Колорит" укладений договір купівлі продажу паперу № К-30/07-10, відповідно до якого ТОВ "ТД "Колорит" передало у власність ПрАТ "Енергоресурс" папір, найменування якого вказано у специфікації. Вказаний товар був отриманий ПрАТ "Енергоресурс" на підставі видаткової накладної № К-30/07-1 від 30.07.2010 р. та переданий на зберігання ТОВ "ТД "Колорит" відповідно до договору зберігання та акту приймання товару. Отриманий товар, обліковувався на бухгалтерському рахунку 281 "Товари", про що свідчать копії оборотносальдових відомостей, та підтверджується бухгалтерською довідкою № 344 від 01.08.2011 р. У зв'язку з не реалізацією паперу позивачем увесь товар був повернутий продавцю (ТОВ "ТД "Колорит") , що підтверджується актом прийому передачі від 29.06.2011 р., про що складено відповідний розрахунок коригувань кількісних і вартісних показників з ПДВ від 29.06.2011 р.

Отже, придбаний ПрАТ "Енергоресурс" товар не транспортувався до м. Харкова, оскільки знаходився на відповідальному зберіганні на складі у ТОВ "ТД "Колорит".

Колегія суддів вказує, що відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 р. валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з абз. 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 названого Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У відповідності до п.п. 11.2.1. п. 11.2 ст.11 зазначеного Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції щодо належного підтвердження позивачем реального характеру господарських операцій між ПрАТ "Енергоресурс" та ТОВ "ТД "Колорит", про що у матеріалах справи наявні договори поставки та зберігання, специфікації, видаткові та податкові накладні, акти приймання передачі продукції, документи про перевезення вантажів, вантажномитні декларації та документи, що підтверджують розрахунки за вказаними господарськими операціями.

Отже, враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що на підставі наявних належно оформлених первинних документів податкового обліку ПрАТ "Енергоресурс" правомірно включило до складу валових витрат у перевіряємому періоді витрати по взаємовідносинам з ТОВ "ТД "Колорит", у звязку з чим висновки акту перевірки № 241/23-212/32237716 від 01.02.2011 р. про порушення позивачем вимог пп. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є необґрунтованими та безпідставними.

Стосовно висновків податкового органу щодо порушення ПрАТ "Енергоресурс" вимог п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" по взаємовідносинам з ТОВ "Східно - будівельна компанія", внаслідок чого встановлено завищення амортизації на загальну суму 30120 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Фахівцями ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова встановлено, що ПрАТ "Енергоресурс" мало взаємовідносини з ТОВ "Східно - будівельна компанія" та відповідно до матеріалів інформаційних баз даних органу ДПС встановлено відсутність у ТОВ "Східно - будівельна компанія" необхідних умов для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності, в силу порушення вказаним підприємством ліцензійних умов. У звязку з чим, угода між ПрАТ "Енергоресурс" і ТОВ "Східно-будівельна компанія" визнана перевірячими недійсною, та зроьблені висновки про завищення амортизаційних відрахувань позивачем у перевіряємому періоді.

02 квітня 2009 року між ПрАТ "Енергоресурс" та ТОВ "Східно - будівельна компанія" укладений договір підряду № 125, згідно з умовами якого ТОВ "Східно-будівельна компанія" повинно було за рахунок власних сил та засобів виконати заміну існуючих кабелів 6 кВ трансформаторної підстанції 110/6кВ, на кабелі розрахункового перерізу за адресою: м.Харків, вул. Киргизька, 19, а позивач зобовязаний прийняти виконану роботу та оплатити її вартість.

У відповідності до Ліцензії Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України серія АВ № 050565 від 10.03.2006 р., ТОВ "Східно-будівельна компанія" має дозвіл на здійснення будівельної діяльності згідно з переліком, зокрема: монтаж конструкцій зовнішніх та внутрішніх інженерних мереж і систем.

Як вбачається із акту приймання виконаних підрядних робіт за травень 2009 року, сторонами погоджено фактичне виконання за договором ремонтних робіт, вартість яких склала 361424,4 грн., виконані роботи обліковані на бухгалтерському рахунку 1522 "Виготовлення та модернізація основних засобів", про що свідчать копії оборотносальдових відомостей.

У виконання умов договору та згідно акту приймання виконаних підрядних робіт за травень 2009 року позивачем було здійснено оплату за виконані роботи на загальну суму 361424,4 грн., що підтверджується наданими позивачем копіями платіжних доручень. Таким чином, даний договір підряду від 02.04.2009 року № 125 є повністю оплаченим позивачем.

Відповідно до наданих позивачем документів (договору купівлі-продажу №203/1 від 04.07.2003р., Протоколу №2 аукціонних торгів на "Універсальній біржі "Гермес" від 27.06.2003 р. та акту прийому - передачі від 31.07.2003 року), АТ "Енергоресурс", правонаступником якого є ТОВ "Енергоресурс і КО", є власником електричної підстанції 110/6 Квт, інв. № 031175, яка знаходиться в м. Харкові по вул. Киргизькій, 19. Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основним видом діяльності ТОВ "Енергоресурс і КО" є розподілення та постачання електричної енергії. Основним фондом, який перебуває на балансі ПрАТ "Енергоресурс" є трансформаторна підстанція, за допомогою якої здійснюється господарська діяльність позивача. Отже, понесені ПрАТ "Енергоресурс" витрати за договором №125 від 02.04.2009 року, є витратами на поліпшення основних фондів та є безпосередньо повязаними з господарською діяльністю платника податків.

Відповідно до п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Вимогами п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 вказаного Закону передбачено, що амортизації підлягають витрати, зокрема, на проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

Таким чином, ПрАТ "Енергоресурс" правомірно включено витрати з ремонту (заміни існуючих кабелів трансформаторної станції) до амортизаційних витрат відповідно до п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у звязку з чим висновки відповідача про завищення амортизаційних витрат є безпідставними.

Також, колегія суддів не приймає посилання відповідача на нікчемність правочину між ПрАТ "Енергоресурс" та ТОВ "Східно-будівельна компанія" з огляду на відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, відсутності підприємства за юридичною адресою, оскільки при проведенні перевірки податковим органом не досліджувались конкретні угоди та первинні документи, складені на їх виконання. Відсутність в розпорядженні податкового органу документів субєкта господарювання, не знаходження юридичної особи за юридичною адресою, або необізнаність податкового органу про його діяльність не є безумовною підставою для висновку про нікчемність всіх угод, укладених таким субєктом господарювання, та для висновку про настання у звязку з цим несприятливих наслідків для його контрагентів.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова № 0000302302 від 17.02.2011 року, колегія суддів зазначає наступне.

Підставою винесення зазначеного податкового повдомлення-рішення стали висновки ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова щодо порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого завищено податковий кредит всього у сумі 300464 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "ТД "Колорит" та ТОВ "Східно-будівельна компанія".

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 р. визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У відповідності до п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В даному випадку, отримані ПрАТ "Енергоресурс" від ТОВ "ТД "Колорит" та ТОВ "Східна-будівельна компанія" податкові накладні були включені позивачем до реєстру отриманих накладних, а суми ПДВ за ними віднесені до складу податкового кредиту у відповідних податкових періодах, на час укладення договору та проведення господарських операцій з ТОВ "ТД "Колорит" та ТОВ "Східно-будівельна компанія" вказані юридичні особи були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та мали статус зареєстрованих платників податку на додану вартість, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції, що позивач відповідно до положень п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" мав право на віднесення до складу податкового кредиту сплачені суми податку на додану вартість за отримані товари (роботи, послуги) в загальному розмірі 300464 грн., відповідно до податкових накладних отриманих від ТОВ "ТД "Колорит" та ТОВ "Східно-будівельна компанія".

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідпльністю "Енергоресурс" документально та нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2011 року по справі№2а-1950/11/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2011р. по справі№2а-1950/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис)Ральченко І.М.

Судді(підпис)

(підпис)Катунов В.В. Рєзнікова С.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Ральченко І.М.