Рішення № 2204235, 30.09.2008, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"30" вересня 2008 р. Справа № 9/425-08

Господарський суд Київської області в складі судді Євграфової Є.П., розглянувши справу

За позовом

до

третя особа: Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич", м. Переяслав-Хмельницький,

Переяслав-Хмельницького районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, м. Переяслав-Хмельницький,

Переяслав-Хмельницька районна державна адміністрація, м. Переяслав-Хмельницький,

простягнення 249 758,20 грн.,

за участю представників:

позивача:Проніна Т.І. –директор,

відповідача:

третьої особи: Онопрієнко Л.М. –директор,

Сахно Л.О., довір. № 06-19-981 від 12.08.2008р., обставини справи:

до господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" (далі –позивач) до Переяслав-Хмельницького районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді (далі –відповідач), третя особа: Переяслав-Хмельницька районна державна адміністрація (далі –третя особа) про стягнення 249 758,20 грн., з яких 134 349,10 грн. заборгованість за виконані роботи, 41 648,22 грн. індекс інфляції, 10 047,16 грн. три проценти річних та 63 713,72 грн. пені.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем був укладений договір підряду № 1 від 28.11.2005 року, в порушення умов якого, відповідач не в повному обсязі розрахувався за виконані позивачем роботи, згідно акту приймання виконаних підрядних робіт № 1 від 30 грудня 2005 року на суму 436 108,80 грн., а з урахуванням супутніх витрат вартість виконаних робіт становить 465634,70 грн., в результаті чого за ним утворилась заборгованість в сумі 134 349,10 грн. У зв’язку з наявністю зазначеної заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача також 41 648,22 грн. індексу інфляції, 10 047,16 грн. три проценти річних з простроченої суми та 63 713,72 грн. пені. Всього загальна сума позову складає 249 758,20 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив, посилаючись на те, що на рахунок відповідача для здійснення ремонтних робіт з державного бюджету було надано 331 285,60 грн., які були сплачені позивачу в повному обсязі згідно з п. 3.4. договору підряду за виконані роботи відповідно до акту № 1 приймання виконаних підрядних робіт на суму 331 285,60 грн. При цьому відповідач звертає увагу суду, що акт, на який посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, директором відповідача не підписаний. Таким чином, відповідач вважає, що його заборгованість перед позивачем відсутня.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Відповідно до умов договору підряду № 1 від 28.11.2005 року (далі –договір) предметом якого є виконання робіт, а саме капітальний ремонт соціального гуртожитку, позивач (підрядчик) зобов’язався своїми силами і матеріальними засобами, на власний ризик здійснити капітальний ремонт соціального гуртожитку відповідно до затвердженого кошторису, в обумовлений договором термін, а відповідач (замовник), в свою чергу, зобов’язався надати підряднику територію, прийняти закінчений об’єкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт та матеріалу, відповідно до умов зазначеного договору.

Пунктом 3.4. договору передбачено, що оплата здійснюється шляхом перерахування грошей на рахунок підрядника після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

Судом встановлено, що позивач в повному обсязі виконав свої договірні зобов’язання, що підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином засвідченими копіями акту приймання виконаних підрядних робіт № 1 від 30 грудня 2005 року на суму 436 108,80 грн. та відповідної довідки про вартість виконаних підрядних робіт № 1 від 30 грудня 2005 року, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивачем було здійснено наступні супутні витрати:

- на виготовлення кошторисної документації –в розмірі 18 515 грн. (копії рахунків на виготовлення кошторисної документації додані до матеріалів справи), оплату було здійснено з коштів, перерахованих на виготовлення кошторисної документації;

- на придбання за договором купівлі-продажу котельної для соціального гуртожитку –в розмірі 10000 грн. (копії листів, розпоряджень та платіжного доручення додані до матеріалів справи);

- на відповідне оформлення придбаної котельної –в розмірі 1 010,90 грн. (копії листів та розхідних документів додані до матеріалів справи).

Таким чином, загальна вартість виконаних робіт та послуг за договором складає 465634,70 грн.

Проте, відповідач свої зобов’язання належним чином не виконав, як вбачається з наявних в матеріалах справи, належним чином засвідчених копій відповідних банківських виписок та видаткових накладних, відповідач частково розрахувався з позивачем за виконані роботи в сумі 331 285,60 грн.

Таким чином, залишок непогашеної заборгованості за виконані позивачем роботи склав 134 349,10 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що сторонами, 20.11.2007 року, був складений акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача щодо оплати виконаних робіт перед позивачем склала 134 349,10 грн., який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками, що свідчить про фактичне визнання відповідачем зазначеної заборгованості.

Одночасно слід зазначити, що посилання відповідача на те, що акт, на який посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог (акт приймання виконаних підрядних робіт № 1 від 30 грудня 2005 року на суму 436 108,80 грн.), директором відповідача не підписаний, є безпідставними, оскільки, як вбачається з зазначеного акту, останній підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками.

На день розгляду справи заборгованість за виконані позивачем роботи в сумі 134 349,10 грн. відповідачем не погашена.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В статті 525 вказаного Кодексу зазначено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, проаналізувавши вищенаведені норми законодавства, суд дійшов до висновку, що відповідач є боржником, який прострочив виконання грошового зобов’язання.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 134 349,10 грн. заборгованості за виконані роботи.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми. За час прострочення виконання грошового зобов’язання індекс інфляції склав 41 648,22 грн., а три проценти річних з простроченої суми –10 047,16 грн. Вказаний розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.

Крім того, на підставі п. 6.2. договору позивач просить стягнути з відповідача за несвоєчасне виконання зобов’язань пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення платежу за період з 01.01.2006 року по 01.07.2008 року в сумі 63 713,72 грн.

Основні засади господарювання в Україні і регулювання господарських відносин, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, передбачені Господарським кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2004 року.

Отже, за наявності цих спеціальних положень до господарських зобов'язань суд застосовує положення Господарського кодексу України.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, враховуючи, що зобов’язання щодо оплати за виконані позивачем роботи продовжує існувати, пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення платежу повинна нараховуватись за шість місяців, що становить 11388,38 грн.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 134 349,10 грн. основного боргу, 41 648,22 грн. індексу інфляції, 10 047,16 грн. три проценти річних та 11388,38 грн. пені.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв’язку з тим, що позивачем при зверненні з позовом державне мито сплачено в розмірі 5 112 грн., що перевищує встановлений пп. "а" п. 2 ст. 3 Декрету КМУ "Про державне мито" розмір справляння державного мита, сума зайво сплаченого за квитанцією № 9 від 23.05.2008 року державного мита в розмірі 2614,42 грн. підлягає поверненню з державного бюджету.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Переяслав-Хмельницького районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді (08400, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Шевченка, 3, код 25823820) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" (08400, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Тарасівська, 1, код 13708841) 134 349,10 грн. основного боргу, 41 648,22 грн. індексу інфляції, 10 047,16 грн. три проценти річних, 11388,38 грн. пені, 1 974,33 грн. витрат по сплаті державного мита та 93,28 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Славутич" з державного бюджету зайво сплачене за квитанцією № 9 від 23.05.2008 року державне мито в сумі 2614,42 грн. Видати довідку.

Суддя Є.П. Євграфова

Рішення підписане 17.10.2008р.