Ухвала суду № 22041900, 01.12.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

Дата ухвалення
01.12.2011
Номер справи
2а-1870/880/11
Номер документу
22041900
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2011 р.Справа № 2а-1870/880/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засіданняЗливко І.М.

представників позивача Підіпригори М.О., Трофименко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.05.2011р. по справі№2а-1870/880/11

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Сумиагропромбуд" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції в м. Суми <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання частково протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Відкрите акціонерне товариство “Сумигропромбуд”(далі позивач, ВАТ “Сумиагропромбуд”) звернулося до суду з позовом, в якому після уточнення позовних вимог, просив визнати протиправними (не чинними) та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції в м.Суми:

№0000912312/0/70168 від 10 вересня 2010 року, № 0000912312/1 від 19 листопада 2010 року в частині податку на прибуток на суму 188 137,00 грн., в т. ч. основного платежу 120 134,00 гри., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 68 003,00 грн.

№0000912312/2 від 27 січня 2011р. щодо донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств в частині 188137 грн. 00 коп. в т.ч. основного платежу 120134 грн., за штрафними санкціями 68003 грн. 00 коп.;

№0000922312/0/70170 від 10 вересня 2010 року, №0000922312/1 від 19 листопада 2010 року щодо донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 22 804,00 гри., у тому числі основного платежу 4 566,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 18238,00 грн., в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 15955,00 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від12.05.2011р. позов задоволено.

Державна податкова інспекція в м. Суми (надалі відповідач) не погодившись з рішенням суду першої інстанції подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин по справі, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12 травня 2011р. та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги послалася на не надання правової оцінки змісту та умовам договору доручення від 05.12.2007р. укладеному між позивачем та фізичною особою ОСОБА_3, його реальному виконанню, не врахування вимог ст.527,527,1000 ЦК України, пп.1.22.2 п.1.22 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств», пп.17.1.3 ст.17 Закону України « Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами», що привело до невірного вирішення справи.

Колегія суддів , вислухав суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідив докази по справі, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.195 КАС України справа розглядається в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ в м. Суми проведено планову виїзну перевірку ВАТ "Сумиагропромбуд" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 квітня 2007 року по 31 березня 2010 року, за результатами якої складений акт перевірки від 26 серпня 2010 року №1802/2312/23817399/58 (а.с.13-89).

10.09.2010р. ДПІ в м. Суми прийняті податкові повідомлення-рішення №0000912312/0/70168 яким позивачу донараховано податок на прибуток на суму 1055040, 00 грн. ( за основним платежем 703 360 грн. та штрафні санкції на суму 351 680 грн.). та №0000912312/0/70170 яким позивачу донараховано податок на додану вартість на суму 22804,00 грн. ( 4566,00 грн. за основним платежем та 18238,00 грн. штрафних санкцій). (а.с.8,10 )

Зазначені рішення були оскаржено позивачем в порядку адміністративного оскарження за наслідками якого, первинна скарга товариства залишена без задоволення, та прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.11.2010 року №0000912312/1/79168 (а.с.9).

Повторна скарга підприємства задоволена частково, рішенням ДПА в Сумській області від 27.01.2011р. №1371/10/25-005-192/257ск скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми від 10.09.2010р. №0000912312/0/70168 , від 19.11.2010р. №0000912312/1 про сплату податкового зобов'язання по податку на прибуток в частині донарахування податку на прибуток на суму 543 545 грн. та штрафних санкцій 271 772 грн., податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми від 10.09.2010р. №0000922312/0/70170 (від 19.11.2010р. №0000922312/1) про сплату податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 22804 грн. - залишено без змін. (а.с.110-118),

ДПІ в м.Суми на підставі рішення ДПА в Сумській області від 27.01.2011р. прийняла податкове повідомлення-рішення №0000912312/2/, яким товариству визначено суму податкового зобов'язання по податок на прибуток в сумі 239 723,00 грн.,( в т.ч. за основним платежем 159 815,00 грн., за штрафними санкціями 79 908,00 грн.) (а.с.139).

Податковим органом встановлено порушення підприємством вимог підпункту 4.1.6 п.4.1 ст.4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств

Позивачем оскаржуються рішення податкового органу про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в загальній сумі 188137,00 грн. від 10.09.2010р. № 0000912312/0 /70168, 19.11.2010р. № 0000912312/1, від 27.01.2011р. № 0000912312/2 а також податкове повідомлення рішення № 0000922312/0/70170, 19.11.2010р. № 0000922312/1 про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій всумі 15955,00 грн.

Підставою для донарахування податкового зобов'язання та застосування штрафних санкцій з податку на прибуток стали висновки акту перевірки по взаємовідносинам позивача с фізичними особами ОСОБА_3 та ОСОБА_5

Визнаючи протиправним податкове повідомлення рішення в частині донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 188137,00 грн. суд першої інстанції виходив з того, що операція з передачі коштів на виконання договору доручення не підлягає оподаткуванню та не включається до валового доходу відповідно до п.п.7.9.1 п.7.9 ст.7 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств».

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.

Судом встановлено, що 5 грудня 2007 року між ВАТ "Сумиагропромбуд" (Повірений) та фізичною особою ОСОБА_3 (Довіритель) було укладено договір доручення №05/12 відповідно до якого ОСОБА_3 доручає, а ВАТ "Сумиагропромбуд" зобов'язується придбати від імені та за рахунок Довірителя приміщення під офіс, а довіритель для виконання доручення вносить в касу підприємства грошові кошти в сумі 480 535000,00 грн. Повірений виконує доручення, здійснює розрахунки з третіми особами через свій розрахунковий рахунок . Строк дії договору визначений сторонами до 31.08.2013р., згідно додаткової угоди від 30.08.2008р. до договору доручення № 05/12. (а.с.96-99).

В період з 1 грудня 2007 року по 31 січня 2008 року підприємство отримало в касу кошти від ОСОБА_3 в загальній сумі 480 535 грн. з призначенням платежу - на придбання приміщення згідно договору доручення від 5 грудня 2007 року №05/12 та в подальшому використало їх у власній господарській діяльності.

Відповідач вважає зазначені кошти повторною фінансовою допомогою, оскільки договір доручення між сторонами не виконаний, кошти позивачем витрачені у власній господарській діяльності поза межами договору, що є порушенням пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств».

Колегія суддів вважає такі висновки помилковими.

Підпунктом 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, у вигляді сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.

Відповідно до пп.1.22.2 п.1.22 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами”.

Відповідно до ч.1 ст.1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює , змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Колегія суддів зазначає, що зі змісту угоди доручення від 05.12.2007р. між позивачем та ОСОБА_3 вбачається, що кошти в сумі 480535,00 грн. були передані позивачу не в користування, а для інших цілей а саме для придбання нежитлового приміщення, а отже отримані позивачем грошові кошти не є поворотною фінансовою допомогою в розумінні пп.1.22.2 п.1.22 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, з огляду на що, відсутнє порушення позивачем п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств» .

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 27.01.2011р. № 0000912312/2 в частині донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 188137,00 грн.

Відповідно до п.п. 7.9.1 п. 7.9. ст. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно.

За умовами договору доручення право власності на грошові кошти Довірителя (ОСОБА_3) у Повіреного (ВАТ “Сумиагропромбуд”) не виникає, грошові кошти передані не у користування, а для придбання нежитлового приміщення, а тому операція з передачі таких грошових коштів для виконання договору доручення не підлягає оподаткуванню податком на прибуток підприємств.

Доводи апеляційної скарги щодо не цільового використання позивачем коштів отриманих за договором, колегія суддів вважає помилковими оскільки ні договором, ні нормами діючого законодавства, що регулюють порядок укладання та виконання таких договорів, не встановлено обмежень щодо цільового використання коштів, отриманих в межах договору доручення.

Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції обставин не виконання позивачем своїх зобов'язань за договором доручення, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки строк дії договору доручення на час проведення перевірки не сплинув, договір діє до 2013р.

Отже, ДПІ в м. Суми безпідставно визначило, що кошти на суму 480535,00 грн отримані на виконання договору доручення набули ознак поворотної фінансової допомоги, а донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток на суму 188 137,00 грн. не відповідає вимогам діючого законодавства.

Щодо застосування штрафних санкцій відповідачем за платежем податок на прибуток на 7936,00 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Перевіркою встановлено порушення позивачем Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств» по отриманню поворотної фінансової допомоги від ОСОБА_5, а також завищенню ВАТ « Сумиагропромбуд» амортизаційних відрахувань.

Позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем 39 681,00 грн. та штрафні санкції 19841,00 грн.

Судом встановлено, що ВАТ “Сумиагропромбуд” погоджується з донарахуванням податку на прибуток, що спричинене отриманням поворотної фінансової допомоги від ОСОБА_5 та помилковим розрахунком амортизаційних відрахувань донарахування податку на прибуток в сумі 39681,00 грн.

Податковим органом застосовані штрафні санкції в розмірі 50 % від суми недоплати (39681,00 грн. *50% 19841 грн. ) .

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з завищення відповідачем суми штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на прибуток на 7936,00 грн., посилаючись на п. 17.1.3. п.17.3, ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 17.1.3. п.17.3, ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Недоплата податку на прибуток складала 39682,00 грн., існувала протягом 3 звітних періодів, а тому сума суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідачем завищено суму штрафних санкцій на 7 936,00 грн.

Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції порушення позивачем формування податкового кредиту у серпні 2009р. в сумі 6799,00 грн. по податковій накладній , яка вже була включена до реєстру отриманих податкових накладних липня 2009р. та правомірного застосування в цій частині штрафних санкцій на суму 18238,00 грн. колегія суддів вважає помилковими.

З матеріалів справи вбачається, що перевіркою встановлено порушення підприємством вимог Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, внаслідок чого ВАТ "Сумиагропромбуд" збільшено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 36 476 грн. (у тому числі за січень 2009 року 36118 грн., за лютий 2009 року 358 грн.), та зменшено податок на додану вартість за липень 2009 року на 5064 грн., вересень 2009 року на 25711 грн., березень 2010 року на 1135 гривень.

За результатами перевірки податковим повідомленням-рішенням від 10 вересня 2010 року №0000922312/0/70170 ВАТ "Сумиагропромбуд" встановлено порушення підприємством вимог підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" і Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість та ВАТ “Сумиагропромбуд” донараховано податок на додану вартість на суму 4566 грн. , а також застосовано штрафні санкції на суму 18238 грн., з посиланням на підпункт 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

В частині визначення податкового зобов'язання в сумі 4 566,00 грн. правомірність прийнятного податкового повідомлення-рішення позивачем не оскаржується.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо не вірного визначення розміру штрафних санкцій.

Відповідно до п.п. 17.1.3. п. 17.3ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Отже, за змістом зазначеної норми граничний розмір штрафу 50 відсотків стосується загальної суми недоплати (нарахованого податкового зобов'язання), а не за кожний податковий період, як помилково трактує податковий орган.

Загальна сума недоплати визначена перевіркою відповідно до податкового повідомлення рішення становила 4566,00 грн., а тому сума штрафних (фінансових) санкцій не може становити більше 2283,00 грн. (4566 грн. *50%) оскільки сума штрафу не може становити більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції відносно того, що відповідачем не вірно визначено розмір штрафних санкцій, з порушенням п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, та безпідставно визначено штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість, що перевищують встановлений діючим законодавством їх граничний розмір 50% суми донарахованого податкового зобов'язання на суму 15955,00 гри. (18238,00 грн. - 2283,00 грн.).

Доводи апеляційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, як прийняту з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п.1 Ч.1198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.05.2011р. по справі№2а-1870/880/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Русанова В.Б.

Судді<підпис >

<підпис >Спаскін О.А. Любчич Л.В. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 07.12.2011 р.

Попередній документ : 22041884
Наступний документ : 22041903