Постанова № 2204042, 11.09.2008, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2008 № 18/155

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Іваненко Я.Л.

Гарник Л.Л.

при секретарі: Семеник Т.В.

За участю представників:

від позивача -Бутакова О.М. – дов. №11 від 01.04.2008р.,

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з о обмеженою відповідальністю "Карма"

на рішення Господарського суду м.Києва від 19.06.2008

у справі № 18/155 (Сидоренко А.С.)

за позовом Відкрите акціонерне товариство "Бобровицький молокозавод"

до Товариство з о обмеженою відповідальністю "Карма"

третя особа відповідача

третя особа позивача

про стягнення 49691,13 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 19.06.2008р. усправі №18/155 позов ВАТ „Бобровицький молокозавод” задоволено повністю, стягнуто з ТОВ „Карма” (с.Новий Білоус Чернігівського району, вул. Радянська, 8, р/р 26008935071450 в Укрсоцбанку, м. Чернігів, МФО 353014, код 31337099) на користь ВАТ „Бобровицький молокозавод” (м.Бобровиця, вул.Чернігівська, 50, р/р 26000110532980 в ВАТ Банк „Фінанси та Кредит”, МФО 300131, код 30004072) 42848,88 грн. боргу, 4327,75 грн. індексу інфляції, 372,06 грн. 3% річних, 2142,44 грн. штрафу, 496,91 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

В апеляційній скарзі ТОВ „Карма” просить вказане рішення суду скасувати і постановити нове рішення, оскільки справа була розглянута місцевим судом за відсутності представника відповідача.

У відзиві на апеляційну скаргу ВАТ „Бобровицький молокозавод” просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду Чернігівської області залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом

першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

01 січня 2007 року між ТОВ „Карма” в особі директора Карпухіної В.М. (товаровиробник) та ВАТ „Бобровицький молокозавод” в особі голови правління Довгопола І.В. (переробник) був укладений Договір №7-ЗМ на закупівлю молока і молочних продуктів (надалі –Договір, а.с.8).

Згідно п. 1.1 Договору, відповідач зобов’язався продати молоко і молочні продукти в перерахунку на молоко по базисному вмісту жиру та білку, що відповідають за якістю діючим стандартам, технічним умовам, ветеринарним і санітарним вимогам, ГОСТу, а позивач – прийняти та оплатити дану сировину.

Станом на 14.04.2008р. на виконання умов Договору позивачем було сплачено за отриману сировину та сплачено в рахунок її майбутніх поставок 232816,76 грн. (а.с.24-32, 36-47).

Відповідач поставив сировини лише на суму 189904,92 грн. і недопоставив позивачеві молочної сировини на суму 42848,88 грн. (а.с.9)

Положеннями ст.526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Оскільки відповідач, в порушення умов договору, взятих на себе зобов’язань по поставці молочної сировини не виконав, то суд першої інстанції законно стягнув суму заборгованості, яка становить 42848,88 грн.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Тому господарський суд Чернігівської області правомірно стягнув 2142,44 грн. штрафу, 4327,75 грн. індексу інфляції, 372,06 грн. 3% річних.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ „Карма” залишити без задоволення, рішення господарського суду Чернігівської області від 19.06.2008р. у справі №18/155 – без змін.

Справу №18/155 повернути до господарського суду Чернігівської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Головуючий суддя Пантелієнко В.О.

Судді Іваненко Я.Л.

Гарник Л.Л.

16.09.08 (відправлено)